Спецможливості
Статті

У “Плешканях” роблять ставку на молоко

15.07.2008
85
У “Плешканях” роблять ставку на молоко фото, ілюстрація
Молочна галузь переживає нині не найкращі часи. Особливої напруги виробникам молока додає нестабільність закупівельних цін на їхню продукцію та перманентне подорожчання виробничих ресурсів. Утім, за добре поставленого в господарстві менеджменту ця галузь і тепер залишається прибутковою.

Заслуговує на увагу досвід роботи племзаводу приватного сільгосппідприємства “Плешкані” (Золотоніський р-н Черкаської обл.), де молочне скотарство розвивається інтенсивним шляхом, перетворившись на основне джерело стабільного надходження грошей.
Щорічно (2003–2005 рр.) тваринницький цех господарства виробляє в середньому понад 410 тонн м’яса всіх видів (у тому числі свинини — 40 т) та 5,5 тис. т молока.
Господарство з року в рік досягає високих показників ведення галузі молочного скотарства. За шість останніх (2000–2005) років молочна продуктивність корів підвищилась на 1770 кг, або на 37,1%. За 2005 рік від кожної корови надоїли в середньому по 6544 кг молока проти 4774 кг у 2000 році. Рентабельність молока тільки за останні три (2003–2005) роки становила в середньому 60%, а в 2005 році — 80%. Торік від реалізації молока підприємство одержало 4914 тис. грн прибутку, питома вага якого становить близько 90% прибутку, одержаного від реалізації всієї продукції тваринництва.
Усі ці досягнення господарство має завдяки чітко налагодженій організації праці виробничих ланок. Адже успіхи тваринників великою мірою залежать від правильного ведення рослинництва, а кормовиробництво не можна розглядати ізольовано від загальної культури виробництва. Саме завдяки високій культурі рільництва в ПСП “Плешкані” в основному вирішено проблему кормів.
У структурі посівних площ кормові культури в середньому за останні три (2003–2005) роки становили 30,5%. У структурі посіву кормових культур під багаторічні трави за цей період відводили в середньому 30,3%, під кукурудзу на силос і зелений корм — 50,8 та однорічні трави — 18,9%.
Слід наголосити, що за останні роки господарство значно збільшило посіви кукурудзи на силос і зелений корм. Якщо 2003 року цією культурою засіяли 600 га, або 32% в структурі кормових культур, то 2005 — аж 1556 га, або 61,7%, а 2006 р. її планують висіяти на 2264 га, що становитиме 76,2%. Таке збільшення посівів кукурудзи в структурі кормових пояснюється тим, що в господарстві переходять на цілорічну годівлю молочної худоби консервованими кормами із сховищ.
У господарстві одержують досить високі врожаї більшості кормових культур, і це дає змогу постійно забезпечувати тваринництво високоякісними кормами в достатній кількості й потрібної структури. Так, середня врожайність зернових із 1 га за останні три роки становить 35 ц, сіна багаторічних трав — 38 та зеленої маси з них — 311, зеленої маси однорічних трав — 161 та кукурудзи на зелений корм і силос — 251 ц.
З підвищенням рівня кормовиробництва зросли витрати кормів на корову до 65–68 ц к. од., а на середню телицю — до 25–26 ц к. од.
Створення міцної й стабільної кормової бази (в середньому тут одержують по 45–50 ц к.од. з 1 га сіяних кормових культур) стало основним і вирішальним чинником досягнення господарством досить високих показників розвитку молочного скотарства.
До підприємства 17 квітня 2005 року приєдналися СТОВ “Підставки”, с. Підставки Золотоніського району (259 корів), та СТОВ “Славутич”, с. Безпальче Драбівського району (100 корів).
Високорентабельне виробництво молока пояснюється насамперед високою продуктивністю дійного стада корів, дотриманням вимог технології та високою якістю продукту, а також відносно невисокою собівартістю реалізованого молока.
Слід зауважити, що важливу роль у невисокій собівартості молока відіграє те, що в господарстві за мінімальних затрат вирощують досить стабільні врожаї більшості кормових культур. Так, у 2004 році собівартість 1 ц силосу становила 2,55 грн; сіна багаторічних трав — 14,80, а зеленої маси з них — 4,35; зеленої маси з однорічних трав — 5,50 та зернофуражу власного виробництва — 28,40 грн; у 2005 році, — відповідно, 7,93; 15,20 і 4,50; 5,90 та 20,38 грн.
Підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства значною мірою сприяла селекційно-племінна робота.
Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року ПСП “Плешкані” присвоєно статус племзаводу з розведення української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби.
Початковим етапом формування високопродуктивного молочного стада корів слід вважати період з 1987 року. Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне поголів’я симентальської породи стали осіменяти сім’ям голштинських червоно-рябих бугаїв.
У системі заходів з удосконалення продуктивних якостей особливого значення надають організації цілеспрямованого вирощування ремонтних теличок та селекції серед первісток.Постійно формують групи для цілеспрямованого вирощування в міру надходження теличок із родильних відділень.
За весь період вирощування телички одержують збалансований за поживністю раціон. За молочний період їм випоюють 500 кг незбираного молока та до 300 кг молока, яке виробляють у господарстві. Перше осіменіння ремонтних телиць проводять в основному в 17–18-місячному віці, за їх середньої живої маси 390–400 кг.
Телиць парувального віку, як і корів, щоденно в зимовий — стійловий — період випускають на прогулянку. Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп становлять 650–750 грамів.
Завдяки цілеспрямованому підбору бугаїв та відбору тварин бажаного типу, в зазначений період у господарстві створено високопродуктивне дійне стадо корів. За матеріалами бонітування в 2005 році 100% маточного поголів’я, в тому числі й корови, зараховано до чистопородних та IV покоління української червоно-рябої молочної породи, 89% корів — до класів еліта-рекорд та еліта.
Для осіменіння корів і телиць у “Плешканях” використовують сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської породи, перевірених за якістю нащадків: німецької селекції — Романа №660886883 і Тумпі №112367468, Інгібітора №402151 — канадської селекції та Ансвера №122516339 — американської селекції.
У господарстві постійно роздоюють корів (в основному — групи роздоювання). Так, торік до 7,5-8 тис. кг роздоєно 25 корів (4,9%), відповідно, до 8–9 тис. кг — 8 (1,6%) та понад 9 тис. кг — 2 корови. Кращих результатів за 2005 рік у роздоюванні корів серед майстрів машинного доїння досягли доярки: Н. Стецюк (від кожної корови своєї групи вона надоїла в середньому по 7253 кг молока), Н. Сторож (по 7115 кг) і Т. Свєчнікова (по 7125 кг від кожної корови).
У “Плешканях” послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією прив’язного утримання худоби. Дійне стато корів чисельністю 1118 голів розмістили на п’яти фермах, у т. ч. в с. Плешкані на основній молочній фермі № 1 (племзавод) утримують 523 корови. На всіх молочних фермах однозмінна організація праці з дворазовим доїнням корів у молокопровід АДМ-100 (на МТФ № 1 у с. Плешкані), а на інших молочних фермах — у доїльні відра. Навантаження на оператора машинного доїння на МТФ № 1 — 50 голів корів, а на інших фермах — 35. Грубі та соковиті корми роздають мобільними кормороздавачами КТУ-10. Гній із приміщень видаляють скребковими транспортерами ТСН-36.
У господарстві на всіх молочних фермах є родильні відділення, а на основній молочній фермі № 1 (племзавод) — два родильних відділення.
Після народження телят майже десять діб тримають у родильному відділенні. Потім їх переводять у телятник-профілакторій, де утримують по одному в станку до тримісячного віку. Бугайців та теличок тримають окремо. Через три місяці телят переводять у групові станки по 5–6 голів, де утримують до шестимісячного віку. Після шести місяців бугайців вирощують до відгодівельних кондицій, а теличок — для ремонту основного стада.
Тварини всіх вікових груп постійно одержують мінеральну підгодівлю: трикальційфосфат, кормову сіль та премікси за віковими нормами.
Цьогоріч тваринники й спеціалісти підприємства запланували на кінець року збільшити чисельність поголів’я молочних корів до 1300 голів і підвищити середні надої молока до 6620–6700 кг та виробити не менше 8 тис. т високоякісного молока.


Д. Микитюк,
директор Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Мінагрополітики України,
канд. с.-г. наук
О. Білоус,
генеральний директор державного науково-виробничого концерну “Селекція”
М. Геймор,
учений зоотехнік Мінагрополітики України

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес

1
0