Спецможливості
Статті

Свині, як діти, — люблять солодке (повна версія)

05.06.2008
106
Свині, як діти, — люблять солодке   (повна версія) фото, ілюстрація
Свиня має найдосконаліший серед сільськогосподарських тварин травний апарат, здатний найефективніше переробляти концкорми в тканини тіла. Водночас свиня — тварина складна в психологічно-рефлекторному плані. Основний зв’язок харчових рефлексів із зовнішнім середовищем у свиней відбувається за допомогою смакових і нюхових відчуттів. Смак і нюх у цих тварин вирізняються особливою гостротою і є головними і визначальними чинниками аналізу навколишнього середовища. Завдяки цим відчуттям, свині інстинктивно розуміють, який корм для них придатний, а який — ні. Недарма у Франції цих тварин використовують для визначення доброякісності харчових продуктів і навіть пошуку грибів.

Організація раціональної годівлі за інтенсивного ведення тваринництва має грунтуватися на повному й швидкому поїданні кормів тваринами, підвищеній перетравності і максимальній ефективності використання корму на одиницю продукції. Та, на жаль, ще й нині у більшості вітчизняних свинарських господарств цим закономірностям уваги не приділяють. Досвідчені тваринники добре знають, що зміна раціону в поросят супроводжується досить тривалим (іноді до 5–7 діб) періодом адаптації тварини до споживання нового корму. Особливо важко звикають добре вгодовані свині. Зміна раціону різко знижує поїдання корму, і адаптаційні механізми ініціюють процес розпаду запасів енергії тіла на протистояння стресу. У період адаптації свині розкидають корм навколо годівниці, що призводить до його повного непродуктивного використання. Самі тварини при цьому швидко худнуть.


У свиней дуже складна організація групової поведінки. Вона змушує групи навіть у 10–15 голів швидко розподілятися на дві-три рівні ієрархії і встановлювати, відповідно до цього, почерговість споживання корму. Слабкі тварини завжди очікують, поки сильна група насититься, переживаючи при цьому колосальний стрес. Це відбувається незалежно від тривалості годівлі. Що довше домінуюча група споживає корм, то триваліший стрес у слабких тварин і, отже, більші втрати їхньої продуктивності. За великогрупового утримання тварин (понад 30 голів у групі) різниця в ієрархічних розходженнях між свинями ще більша. Утвориться до 5 етологічних груп, що різняться за типом нервової діяльності, швидкістю прийому корму, а отже, і за енергією росту. Внаслідок цього великі стада свиней спільного утримання ніколи не бувають вирівняними за масою й енергією росту. В такій ситуації все вирішує швидкість споживання кормів. Тільки вона здатна доволі швидко наситити дужих і залишити час для нормальної годівлі слабких.
Немалих збитків свинарству завдають проблеми зниження споживання корму в разі теплового стресу, санації, загазованості приміщень. Важко правильно виміряти втрати кормів від зазначених несприятливих чинників. Але якщо згрупувати й узагальнити статистичні дані щодо негативного впливу зниження споживання раціону на продуктивність тварин, то одержимо результати, подані в таблиці.
Аналіз таблиці наочно засвідчує, що перешкоди поїданню кормів у різних варіантах їх проявів забирають у виробника свинини близько чверті середньодобового приросту і на стільки ж збільшують непродуктивні витрати корму на одиницю продукції. Саме непродуктивні, адже корм у більшості випадків просто втрачається, не потрапляючи в організм тварини. Навряд чи хтось може не погодитись, що це чималий резерв підвищення продуктивності свиней і економії кормів.


Як розв’язати цю проблему?


Передовий світовий досвід із виробництва кормових добавок і комбікормів для свиней підказує висновок: для вирішення проблеми варто шукати смакові й ароматичні речовини, стійкі та максимально відповідні природі нюху й смаку тварини. Вони повинні зберігати ці властивості в разі змішування з іншими компонентами раціону, пригнічувати смакові якості інших кормів і водночас не впливати на поживність раціону. Особливо свиням смакує солодке. Добре, якщо до солодкого смаку додається ще й привабливий запах.
Як смакові речовини для стимуляції споживання корму вивчені звичайний фруктовий цукор, меляса, сахарин, відходи сорбіту тощо.
 Цукор поросята сприймають добре, але поріг їхньої чутливості до зазначеного продукту перебуває на рівні 2–3% маси сухого корму. Такий обсяг уведення добавки змінює поживність комбікорму, а в разі попадання в корм води стає сприятливим середовищем для розвитку мікрофлори. Залишки корму за наявності такої добавки спричинюють розлади травлення. Саме тому використання меляси як кормового стимулятора обмежено.
Тривалий час як смакову добавку для поросят випробовували сахарин, що є найсильнішим підсолоджувачем і стимулятором швидкості споживання корму. Його вводили в раціон у дозі 200–500 г на тонну комбікорму. Дослідження були доволі успішними (В. Розумовський, А. Нікітін, 1986), але в господарствах цією добавкою послуговувались рідко. Причина полягала в тому, що сахарин був дефіцитом на пострадянському просторі, крім того, його використання не вирішувало всіх зазначених вище проблем: сахарин не поліпшував ароматичних властивостей корму, що значно сповільнювало реакцію тварин на пошук їжі.
Нині на ринку України з’явилася така смакова й одночасно ароматична добавка, як сукрам. Це композиція ароматичного й підсолоджувального компонентів, що в десятки разів перевершує всі відомі раніше стимулятори смаку. Таку добавку вводять у комбікорм (раціон) у дозі 100–150 г/т. До того ж, сукрам є високотехнологічним щодо способу введення в корм. Ним можна підсолоджувати корми й воду. Він слабо реагує з іншими компонентами раціону й хімічними реагентами, абсолютно екологічно безпечний.
Сукрам можна вводити з найпершими порціями підгодівель і впродовж усього підсисного періоду. Ефект цієї добавки добре помітний уже на 10 добу, коли активність у поїданні молодняком корму зростає до 35%, тоді як поросята, які не одержують сукрам, не виявляють зростання активності взагалі. Після місячного згодовування від народження тварин активність піднімається до 85% (у контролі цей показник становить 45%). Як наслідок, жива маса протягом місяця зростає до 9 кг, тоді як у поросят за стандартної годівлі без стимуляції — до 6,6 кг.
Якщо молодняк свиней у підсисний період одержував сукрам, його варто зберегти в раціоні й після відлучення. Завдяки цьому в поросят практично не буде кормового стресу, що дасть у підсумку додаткові 2–4,5 кг живої маси.
З допомогою сукраму можна уникнути спаду в поїданні кормів нового раціону зі значними змінами компонентного складу. Для цього добавку вводять у раціон в дозі 100 г/т протягом п’яти днів до початку зміни раціону та ще п’ять-сім днів потому.
Багато виробників, які тривалий час використовували препарат, помітили ефект швидкого й практично одночасного заспокоєння й засинання поросят одразу після годівлі — впродовж двох-трьох годин у корпусах панувала тиша.


У наших дослідах (СТОВ “Петродолинське” Одеської області) сукрам випробували на племінних свинках великої білої породи французького кореня середньою масою 75 кг. Їх придбали в іншому господарстві й одразу після транспортування розділили на дві групи. Для годівлі тварин готували дві порції повнораціонного комбікорму однакової рецептури з додаванням (100 г/т) і без додавання сукраму. Цим комбікормом тварин годували з першого дня їх перебування на фермі.
Результати експерименту щодо показників енергії росту за два місяці досліджень можна проаналізувати на підставі графіка.
Завдяки застосуванню сукраму, в дослідній групі вдалося визначити два добре помітних періоди, де добавка виявила виражені компенсаторні властивості. Як наслідок, до восьмого тижня експерименту свинки дослідної групи мали живу масу 98,9±1,11 кг, тоді як у контролі було зафіксовано показник 96,4±0,96. Різниця між дослідом і контролем становила 2,5 кг (2,59%). Зафіксовано, що в момент дії стрес-факторів у годівницях контрольних свиней залишався корм, а в дослідних тварин за короткий період експерименту дуже швидко виробився виражений ефект “чистих корит”. У контролі такого ефекту досягти не вдалося.
Таким чином, смакоароматична стимуляція годівлі свиней є реальним шляхом економії кормів, підвищення ефективності їх використання, зменшення впливу технологічного стресу.


Л. Подобєд,
д-р с.-г. наук, проф. ОДАХТ

Інтерв'ю
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних

1
0