Сучасний моніторинг шкідників

Краще попередити біду, ніж потім із нею боротися: сучасний моніторигн шкідників на посівах сільгоспкультур дає змогу виробничникам зекономити свої кошти  та час.

До розпаду СРСР у межах країни було чітко організовано службу захисту рослин. Структурними підрозділами цієї служби були обласні лабораторії діагностики й прогнозів, районні пункти сигналізації та прогнозу, які здійснювали постійні спостереження й обліки заселеності посівів шкідниками й хворобами. Періодично в кожне господарство висилали сигналізаційні повідомлення про стан шкідливих організмів і про доцільність проведення захисних заходів. Нині ці служби практично припинили свою діяльність через брак фінансування, а найчастіше - через відсутність кваліфікованих фахівців серед фермерів і в новоутворених сільськогосподарських підприємствах.
Якщо за рубежем у створених асоціаціях фермерів та інших сільськогосподарських товаровиробників висококваліфіковані фахівці постійно тримають під контролем усі посіви, що перебувають у користуванні цих об'єднань сільгоспвиробників, і за потреби вдаються до захисних заходів, то в Україні тепер діють за принципом "порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих".
А через брак досвіду ведення спостережень за початком заселення посівів шкідниками й обліку їхньої кількості пропускаються оптимальні строки здійснення захисних заходів, що, своєю чергою, призводить до втрати частини врожаю, а часто й до повної його загибелі. Але ж є чимало простих методів, які дають змогу виявити початок заселення посівів шкідниками.
Так, ще в 30-ті роки минулого століття було виявлено, що яскраво-жовтий колір дуже приваблює комах.
   Згодом на основі цього відкриття для визначення початку льоту шкідників та їхньої щільності (кількості) стали використовувати ловильні чашки Меріке, які виявили себе як дуже надійний експрес-метод обліку початку заселення поля шкідниками й визначення їхньої кількості.
Тепер для цих цілей найчастіше використовують округлі або прямокутні ємності заввишки 7 см, які зсередини розфарбовують у яскраво-жовтий колір.
За допомогою півтора-двометрової стійки, на якій кріплять ємності, їх можна встановлювати на потрібній висоті так, щоб вони були на рівні верхівок вирощуваної культури.
У період вегетації висоту кріплення цих чашок можна міняти. У робочому стані чашку накривають жовтими пластиковими або дротяними гратками з отворами.
Такі гратки слугують для захисту корисних комах, наприклад бджіл та ентомофагів, які теж злітаються на жовтий колір.
Ловильну чашку встановлюють на відстані 10-20 м від краю поля залежно від висоти й фази розвитку вирощуваної культури.
На великих масивах такі пастки рекомендується розставляти з усіх боків поля.
Приблизно на 60% ловильну чашку заповнюють водою, а для надійнішого втримання впійманих комах-шкідників у воду додають кілька крапель рідкого мийного засобу або розчиненого прального порошку.
 Для контролю за початком заселення поля шкідниками ловильні чашки бажано перевіряти щодня в один і той самий час (краще перед обідом).
Активність початку заселення, а також подальший літ шкідників дуже залежать від погоди. Активний літ спостерігається в ясну сонячну погоду, а слабкий - у холодну або дощову.
Якщо ловильні чашки розставлено на посівах ріпаку або інших хрестоцвітих культур, то в них можна опускати зшитий зі спанбонду чи марлі пакет із ріпаковим шротом завбільшки з пакетик чаю. Міняти його потрібно щотижня.
За своєчасного виявлення початку заселення поля шкідниками можна здійснити крайові обробки інсектицидами, що найчастіше дає можливість уникнути суцільних обробок.
А за досягнення порога шкодочинності вчасно здійснюють суцільні обробки.
   Посіви хрестоцвітих культур у різних регіонах заселяють в основному такі шкідники:
Восени - хрестоцвіті блішки, ріпаковий пильщик, ріпаковий листоїд, капустяний стебловий прихованохоботник.
Навесні - прихованохоботники (великий ріпаковий, капустяний стебловий, насінний); ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, попелиця, капустяна совка, капустяна міль.
   Крім хрестоцвітих культур, ловильні чашки дуже ефективні для експрес- контролю початку заселення поля шкідниками та їхньої кількості на посівах багатьох сільськогосподарських культур, зокрема, буряків, колосових, зернобобових.
Періодично оглядаючи чашки, можна контролювати видовий склад шкідників та їхню щільність. Цей метод дуже ефективний, тож його можна використовувати в господарствах будь-якої форми власності незалежно від розмірів поля. Таких чашок в Україні не виготовляють, а завезених із-за кордону не вистачає для всіх господарств. Тож державним органам, відповідальним за цю галузь, потрібно якнайшвидше організувати випуск таких пасток.

С. Плетень,
заввідділом селекції хрестоцвітих культур
В. Рожкован,
канд. біол. наук, провід. наук. співробітник,
Інститут олійних культур НААН
Е. Калашник,
нач. Державної інспекції захисту рослин Запорізької області