Спецможливості
Технології

Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік

05.06.2008
194
Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік фото, ілюстрація
Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік

Останнім часом під впливом комплексу еколого-економічних чинників фітосанітарний стан в Україні дестабілізувався. Поширення та чисельність більшості шкідників набули загрозливого характеру, розповсюдились основні хвороби рослин. Такий стан зумовлений порушенням сталої системи землеробства, виведенням з обробітку великих масивів орної землі, де, внаслідок розвитку бур’янів, створилися сприятливі умови для нагромадження багатоїдних і спеціалізованих шкідників, проти яких різко зменшились обсяги заходів із захисту рослин тощо. Як наслідок, останнім часом маємо дуже напружену фітосанітарну ситуацію, коли гине до половини вирощеного врожаю.

Серед численних шкідників особливо небезпечними залишаються мишоподібні гризуни, підвищена чисельність яких спостерігається на посівах озимини — 7,0 жил. кол./га та багаторічних травах і перелогах — 23,0 жил. кол./га.

Враховуючи стабільні показники життєздатності гризунів і сприятливі умови їх перезимівлі, в 2004 році вони завдаватимуть значного пошкодження сходам озимих зернових культур і посівам багаторічних трав.

У 2003 році повсюдно зросла чисельність саранових, здебільшого завдяки збільшенню чисельності в локальних осередках. Середня їх чисельність становила до 3 екз./м2, як і торік. Максимальна чисельність зросла до 100 екз/м2. Cаранові виявлено в 12 районах АР Крим, де у численних вогнищах (на вигонах, багаторічних травах, посівах озимини) саранові значно перевищували економічний поріг шкодочинності. Реєстрували утворення куліг, де домінували личинки ІІ-ІІІ віків італійської сарани, чисельність якої сягала 2000–5000 екз./м2.

Осередкове збільшення чисельності саранових і наростання частки пруса в угрупованні свідчать, що динаміка популяції перебуває у фазі підйому. З огляду на це, а також враховуючи сприятливі гідротермічні умови, що склалися у період відкладання яєць (серпень), в 2004 році очікується підвищення чисельності саранових, зокрема пруса, в південних регіонах України.

Стебловий (кукурудзяний) метелик залишається найнебезпечнішим шкідником цієї культури, пошкоджено гусеницями 50–100% рослин за середньої чисельності 2, максимально 5 екз./рослину. Заселеність рослин соняшнику шкідником становила пересічно 15% за чисельності 1,5 екз./рослину.

Личинки дротяників і несправжніх дротяників за чисельності 4, максимально 18 екз./м2 впродовж вегетації пошкодили 20, максимально до 40% рослин зернових, просапних і овочевих культур. На сходах озимини під врожай 2004 року чисельність личинок пересічно становила 3, максимально 14 екз./м2. У 2004 році існує реальна загроза пошкодження сільгоспрослин від дротяників у більшості областей України.

Гусениці озимої та інших підгризаючих совок розвивались у двох поколіннях і живилися на овочевих і просапних культурах за чисельності 1,7, в осередках 8 екз./м2, пошкодили 40% рослин. Гусениці ІІ покоління за чисельності 2,5, в осередках 15 екз./м2, живилися на сходах озимих культур до кінця листопада, пошкодили 10, максимально 80% рослин. На озимому ріпаку чисельність шкідників становила 2,5, максимально 20 екз./м2, було пошкоджено 40% рослин. У 2004 році слід очікувати значну шкодочинність гусениць підгризаючих совок на посівах озимих культур навесні у більшості областей Лісостепу.

У 2003 році лучний метелик не набув масового розвитку в агроценозах. Середня чисельність гусениць на просапних, овочевих і баштанних культурах та у багаторічних травах становила 0,6, максимально 2 екз./м2, було пошкоджено до 10% рослин. Осередки високої чисельності гусениць було виявлено на пізніх посівах кукурудзи — 20 екз./м2 і на люцерні — 30 екз./м2, у багаторічних травах і бур’янах — 50 екз./м2, на цибулі та біля рисових чеків — 12 екз./м2 (АР Крим).

Осінніми грунтовими розкопками виявлено чисельність коконів лучного метелика в межах 4 екз./ м2. Небезпека масової появи шкідника навесні існує в степових областях та в господарствах Сумської і Харківської областей.

На посівах озимини на Півдні України особливо небезпечний клоп шкідлива черепашка, налічувалося пересічно 1,5, а максимально 7 екз./м2 (Запорізька, Дніпропетровська, Харківська, Херсонська області), личинок — 0,6–2, місцями 5–7 екз./м2, а на необроблених площах до 42 екз./м2.

Клопи мають задовільний фізіологічний стан, тому вдало перезимували і в 2004 році слід очікувати масового заселення, інтенсивного розмноження та значного пошкодження посівів клопами в Степу та на Півдні Лісостепу.

Істотного поширення в Степу та Лісостепу в посівах озимини, що були розміщені після колосових попередників, набула хлібна жужелиця (турун). Середня чисельність личинок цього шкідника становила 3, максимально 20 екз./м2 (Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Полтавська області). Подекуди в осередках шкідників налічувалося до 100 екз./м2 і більше (Донецька, Запорізька обл.).

У вересні проходило масове відкладання яєць і відродження личинок туруна на стерні, а згодом на сходах озимини. Личинки розвивалися і живилися на рослинах до кінця листопада за чисельності в осередках до 24 екз./м2, що значно перевищує порогові рівні, тому сходи були пошкоджені на 58%. У 2004 році загрозливу шкодочинність туруна слід очікувати у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Харківській та Херсонській областях.

У сезоні, що минув, склалися оптимальні погодні умови для розвитку попелиць, злакових мух, трипсів, особливо восени на посівах ранніх строків. Злакові попелиці заселили всі обстежені площі, де пошкодили до 20% рослин за чисельності 10 особин/рослину, максимально 30 і більше (Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Миколаївська, Луганська, Полтавська, Харківська, Чернівецька області), осередки за чисельності 150 екз./рослину відзначено в господарствах Кіровоградської і Миколаївської областей. Злакові мухи заселили 68% посівних площ, пошкодивши 20% рослин за чисельності шведки 7, максимально 22–30 екз./м2 (Донецька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Сумська, Херсонська, Чернігівська області), пшеничної мухи — 12, максимально 78 екз./м2 (Кіровоградська, Миколаївська, Харківська області).

У 2003 році відбулося масове розмноження хлібних жуків. У зоні Степу шкідники заселили пересічно 43, максимально 78% (Кіровоградська обл.) посівних площ за середньої чисельності личинок 1, максимально 23 екз./м2 (АР Крим). У Лісостепу за середньої чисельності 1,2, максимально 29 екз./м2 (Київська область) було заселено пересічно 27, максимально 80% посівів (Київська обл.).

У 2004 році ймовірність шкодочинності цих фітофагів залишається дуже високою.

Із хвороб озимі зернові культури у період вегетації були уражені борошнистою росою в господарствах Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької областей, септоріозом у Вінницькій, Волинській, Київській, Луганській, Сумській, Чернігівській і Хмельницькій областях, сніговою пліснявою в Вінницькій, Полтавській, Черкаській областях, бурою листковою іржею у Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій областях, кореневими гнилями у Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій, гельмінтоспоріозом у Волинській, Житомирській, Київській, Луганській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Чернігівській областях та АР Крим.

Восени на сходах озимини борошниста роса охопила 80% посівних площ, хворобою було уражено 15% рослин, кореневими гнилями — 70%, (Житомирська, Харківська області), в осередках було уражено до 80% рослин (Донецька область); бурою листковою іржею та септоріозом було уражено 10% рослин, максимально 32% (Рівненська область). Погодні умови листопада сприяли дальшому розвитку та розповсюдженню хвороб на сходах, тому у 2004 році, в разі сприятливих погодних умов, слід повсюдно очікувати розвиток хвороб від слабкого до помірного ступеня, максимально — в осередках — на площах після стерньових попередників і поверхневої обробки грунту, також у загущених посівах озимих культур.

У більшості районів Одеської області, в господарствах Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей виявлено високий рівень заселення рослин кукурудзи та їх пошкодження комплексом листогризучих совок, де переважали бавовникова, люцернова та совка-гамма, за середньої чисельності 3, максимально 5 екз./качан із пошкодженням 45, максимально — 90% рослин.

Практично в усіх районах Закарпатської області, де вирощували кукурудзу, було виявлено західного кукурудзяного жука (діабротика). Слід зауважити, що рівень чисельності шкідника і площі розповсюдження, порівняно з 2002 роком, відчутно зросли, що потребує посиленої уваги під час польових обстежень рослин кукурудзи в 2004 році.

Повсюдно посіви гороху були заселені гороховою попелицєю, зерноїдом, плодожеркою та сірим довгоносиком. Бульбочкові довгоносики за чисельності 9, максимально 26 екз./м2 (Вінницька, Волинська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Хмельницька, Херсонська, Чернігівська області) пошкодили максимально в осередках 70–100% рослин. Сформувався значний зимуючий запас шкідників, які шкодитимуть на посівах гороху у 2004 році.

Рослини гороху уражували кореневі гнилі на 12%, аскохітоз — 3%, іржа та інші хвороби. Поширення хвороб на горосі в 2004 році, насамперед, визначатиметься агрокліматичними умовами в період вирощування культури та особливостями сортів.

У посівах багаторічних трав у 2003 році виявлено підвищену шкодочинність довгоносиків-насіннєїдів, клопів, совок, попелиць тощо. Бульбочкові довгоносики за чисельності 6,5 екз./м2 пошкодили до 40% рослин, в осередках налічувалося 22 екз./м2, що вчетверо-вп’ятеро перевищує порогові рівні. У 2004 році найбільша загроза від цього шкідника прогнозується в господарствах Вінницької, Кіровоградської, Луганської, Черкаської областей.

На цукрових буряках звичайний буряковий довгоносик залишається найшкодочиннішим фітофагом, що було зумовлено недостатнім терміном дії токсикації, пригніченням рослин травневою спекою і дефіцитом вологи. Чисельність шкідника пересічно становила 1,2, максимально 3,5 екз./м2. Було пошкоджено до 45% рослин цукрових буряків. У господарствах Сумської, Вінницької, Полтавської і Черкаської областей довгоносик за чисельності 2,5, в осередках — 20 екз./м2 пошкодив 76% рослин.

Сірий буряковий довгоносик за середньої чисельності 1,8, місцями 14,0, а в осередках 130,0 екз./м2 був найшкодочиннішим в областях Лісостепової зони України.

Грунтовими розкопками восени 2003 року було встановлено, що чисельність зимуючого запасу звичайного бурякового довгоносика залишається високою і становить 4, місцями до 10, а в осередках — 64 екз./м2 (Київська область), сірого довгоносика — 1,3, максимально до 3 екз./м2.

Повсюдно на пізніх посівах буряковою блішкою за чисельності від 3 до 17 екз./м2 було пошкоджено 56, максимально 80% рослин. У Поліссі та Лісостепу бурякова листкова попелиця, мінуючі мухи та міль мали слабкий розвиток, за винятком господарств Київської області

У більшості областей лісостепової і степової зон загрозу бурякам створювали підгризаючі та листогризучі совки, якими було пошкоджено 60% рослин.

Стан популяцій основних шкідників цукрових буряків свідчить про значну загрозу посівам буряків в 2004 році.

В усіх зонах бурякосіяння масового розвитку набули хвороби, насамперед, церкоспороз, який уразив 78, максимально 100% рослин. Пероноспорозом було уражено пересічно 24, максимально 40% рослин, рамуляріозом 25, максимально 44% рослин (Київська область), бактеріальною плямистістю до 20% рослин. Серед хвороб коренеплодів ураження вірусною жовтяницею становило 25%, мозаїкою — 10, фомозом 20, максимально 80%, альтернаріозом 18, максимально 35% (Львівська область), хвостовою гниллю, звичайною та поясковою паршею — 20%, борошнистою росою 35, максимально 100%.

Коренеїд проявився в усіх районах бурякосіяння. Він охопив 54% посівних площ, пересічно було уражено 15, подекуди 45% рослин.

У посівах соняшнику була поширена геліхризова попелиця, яка заселила всі обстежені площі, пошкодивши 50% рослин за чисельності 8, місцями до 55 екз./рослину. Під час формування насіння в кошиках соняшникова вогнівка, листогризучі совки пошкодили 20, максимально — 45% рослин за заселення 60% кошиків за чисельності гусениць 4 екз./кошик. Сірий довгоносик за чисельності 3, максимально 12 екз./м2 (Кіровоградська, Херсонська області) пошкодив 27, максимально 100% рослин (Київська, Кіровоградська, Сумська, Херсонська області).

Погодні умови сприяли інтенсивному розвитку і поширенню білої і сірої гнилей, за середньої ураженості рослин 45, максимально 75% (Дніпропетровська, Сумська, Харківська, Черкаська області), в осередках до 100% з розвитком хвороби до 30% (Харківська область), фомозом максимально уражено 100% рослин з розвитком хвороб 30% (Вінницька, Кіровоградська, Київська, Харківська області), аскохітозом — 67% (Донецька, Харківська області). Пероноспорозом, септоріозом та іржею пересічно уражено 35, максимально 100% рослин (Донецька, Миколаївська, Харківська області), фомопсис виявлено на 40% рослин, на окремих площах до 80, з розвитком хвороби до 50% (Донецька область).

Фітосанітраний стан посівів соняшнику у 2004 році залишатиметься дуже напруженим.

У 2003 році колорадський жук повсюдно заселив 100% кущів за чисельності всіх фаз розвитку 20 екз./кущ, пошкодив до 60% кущів: рівень середньобагаторічних показників. Хімічні обробки рослин картоплі знизили чисельність і шкодочинність літнього покоління жука, але в 2004 році колорадський жук буде найнебезпечнішим шкідником картоплі.

Пошкодженість пасльонових томатною та бавовниковою совками за чисельності 3 гусениці/рослину пересічно становила 32% рослин. Хрестоцвіті блішки заселили 100% обстежених площ пізніх сортів капусти, 100% рослин за чисельності 18 екз./рослину. Попелицями та міллю було заселено 80% рослин за чисельності 5 екз./рослину, біланами — 17, максимально 70% рослин за чисельності 7, в осередках 17 екз./рослину (Вінницька, Волинська області), листогризучими совками — 30% рослин за чисельності 3 екз./рослину.

Погодні умови травня-червня сприяли поширенню хвороб пасльонових культур, особливо в Лісостепу та на Поліссі. Фітофтороз інтенсивно розвивався в усіх областях, уразив пересічно 67, максимально 100% кущів картоплі (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області), де хвороба набула епіфітотійного характеру. Макроспоріозом було уражено 45, максимально 100% кущів картоплі (Вінницька, Волинська, Луганська, Сумська, Черкаська області), масового розвитку в господарствах Івано-Франківської та Київської областей набув альтернаріоз, хворобою було уражено 46% кущів.

Фітофтороз на томатах проявився в Степу наприкінці травня, в надалі активно розвивався, уразив 50% рослин. Найбільший розвиток і поширення фітофторозу (на 95% рослин, з розвитком хвороби 60%), що мало відчутне господарське значення, було відзначено в господарствах Вінницької, Волинської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської областей та АР Крим. У 2004 році за високої вологості повітря, частих опадів слід повсюдно очікувати поширення і розвитку фітофторозу від помірного до епіфітотійного ступеня.

Макроспоріозом було уражено 45% рослин томатів з розвитком хвороби 15, максимально 90% було відзначено в Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській і Сумській областях. Септоріозом було охоплено 40, максимально 85% рослин (Миколаївська область), верхівковою гниллю та вірусними хворобами — 20% рослин, бура плямистість виявлена на 20, максимально 90% рослин (Запорізька область).

Рослини цибулі було уражено пероноспорозом до 37%, місцями в осередках на 100% (Вінницька, Закарпатська, Донецька, Сумська області та АР Крим).

У 2004 році за сприятливих погодних умов для розвитку шкідників і хвороб овочевих культур буде потрібним жорсткий контроль фітосанітарного стану за допомогою рекомендованих засобів захисту рослин.

Наведені матеріали щодо стану шкідливих популяцій у посівах і насадженнях сільськогосподарських культур в Україні переконливо свідчать, що в 2004 році фітосанітарний стан посівів і насаджень сільськогосподарських культур залишатиметься дуже напруженим. У таких умовах гарантований урожай можна буде отримати тільки за умов ретельного фітосанітарного догляду та вчасного, у разі доцільності, застосування арсеналу ефективних технологій захисту сільгоспкультур, що напрацьовано Науковим центром із захисту рослин України та галузевими установами УААН.

В. Федоренко, В. Чайка,
Інститут захисту рослин УААН

Інтерв'ю
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 

1
0