Попит на нішеве борошно є, проте він не глобальний

Попит на нішеве борошно як всередині держави, так і за її межами є, проте він не настільки глобальний, бо немає сформованої культури споживання. Безперечно, нішеве борошно має вищу, ніж усталена, ціну. Про це розповів голова асоціації «Борошномели України» Родіон Рибчинський в інтерв'ю propozitsiya.com.

За підсумками 2015 року частка пшеничного та пшенично-житнього борошна складала 92,8%, при цьому 6,5% – це суто житнє борошно, решта – інші види борошна, зокрема, кукурудзяне, рисове, вівсяне, ячмінне, гречане тощо.

Експерт зазначив, що хлібопекарі вимушені імпортувати житнє борошно з Білорусі. У 2015/16 МР завезли 20,6 тис. т, а в 2016/17 МР включно із березнем уже 20,8 тис. т. Причина - сільгосптоваровиробнику не вигідно виробляти жито через низьку урожайність, тому обсяги виробництва культури в Україні знижуються.  "Де-факто, жито стало нішевою культурою, і незабаром може стати нею де-юре. По факту, обсяги житнього виробництва незабаром дорівнюватимуть іншим видам нішевого борошна", - каже Р. Рибчинський.

На сьогоднішній день близько мільйона зерна на рік переробляє ДПЗКУ. Проте найбільше компаній зосереджено у приватних руках і вони виробляють 4/5 українського борошна. Лише невелика кількість із них завантажені на 80% потужностей, решта працює з 50-60% завантаженням.

"Аналогічна ситуація з експортом: є обсяги, які експортує державна корпорація, але сумарно набагато більше експортують приватні підприємства. На борошномельному ринку ніяких префенцій державним борошномельним підприємствам не існує – вони працюють у такому ж податковому полі та ринкових умовах, як і решта", - констатує експерт

Більше інформації - у статті.