Спецможливості
Новини

Попит на нішеве борошно є, проте він не глобальний

05.05.2017
333
Попит на нішеве борошно є, проте він не глобальний фото, ілюстрація
Попит на нішеве борошно як всередині держави, так і за її межами є, проте він не настільки глобальний, бо немає сформованої культури споживання

Попит на нішеве борошно як всередині держави, так і за її межами є, проте він не настільки глобальний, бо немає сформованої культури споживання. Безперечно, нішеве борошно має вищу, ніж усталена, ціну. Про це розповів голова асоціації «Борошномели України» Родіон Рибчинський в інтерв'ю propozitsiya.com.

За підсумками 2015 року частка пшеничного та пшенично-житнього борошна складала 92,8%, при цьому 6,5% – це суто житнє борошно, решта – інші види борошна, зокрема, кукурудзяне, рисове, вівсяне, ячмінне, гречане тощо.

Експерт зазначив, що хлібопекарі вимушені імпортувати житнє борошно з Білорусі. У 2015/16 МР завезли 20,6 тис. т, а в 2016/17 МР включно із березнем уже 20,8 тис. т. Причина - сільгосптоваровиробнику не вигідно виробляти жито через низьку урожайність, тому обсяги виробництва культури в Україні знижуються.  "Де-факто, жито стало нішевою культурою, і незабаром може стати нею де-юре. По факту, обсяги житнього виробництва незабаром дорівнюватимуть іншим видам нішевого борошна", - каже Р. Рибчинський.

На сьогоднішній день близько мільйона зерна на рік переробляє ДПЗКУ. Проте найбільше компаній зосереджено у приватних руках і вони виробляють 4/5 українського борошна. Лише невелика кількість із них завантажені на 80% потужностей, решта працює з 50-60% завантаженням.

"Аналогічна ситуація з експортом: є обсяги, які експортує державна корпорація, але сумарно набагато більше експортують приватні підприємства. На борошномельному ринку ніяких префенцій державним борошномельним підприємствам не існує – вони працюють у такому ж податковому полі та ринкових умовах, як і решта", - констатує експерт

Більше інформації - у статті.

Інтерв'ю
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки

1
0