Спецможливості
Статті

Підзимовий соняшник

15.07.2008
148
Підзимовий соняшник фото, ілюстрація
Підзимова сівба соняшнику придатна у виробництві як доповнення до основного весняного способу сівби. Особливо це стосується зон нестійкого зволоження. За грамотного впровадження вона цілком відповідає головним завданням землеробства.

Насіння соняшнику пречудово зимує в грунті, навесні рясно проростає та раніше дає врожай, ніж за весняної сівби. На підтвердження цього ми щороку спостерігаємо за його падалицею. Є такі люди, що нічого не бачать, є такі, що бачать, а є такі, що й бачать, і міркують, і роблять.


Поміркуймо, навіщо взагалі потрібний підзимовий соняшник?



  • Перерозподіл робочого часу. Коли у вас в листопаді простоює техніка, а в травні її катастрофічно не вистачає, ви вирішуєте проблему просто: сієте в листопаді (справді просто!), а в травні щонеділі матимете вихідний. Кількість гектарів, які підуть на осіннє засівання, можна визначити як різницю між загальною площею посіву соняшнику в господарстві та площею, яку ви спроможні засіяти навесні в оптимальні строки: зазвичай ця пора триває чотири-п’ять днів (кількість агрегатів помножте на добову виробітку та на п’ять днів).

  • Покращання фінансування посівної кампанії озимини та основного обробітку грунту. Щороку, коли настає пора купувати насіння озимих, добрива, протруйники тощо, виникає й питання фінансування. Чи продавати пшеницю та ячмінь за здирницькими цінами (в липні та серпні вони такі й є), чи сіяти наявним посівним матеріалом. Ціна на соняшник на цей час ще доволі висока (до одержання нового врожаю), але насіння вже ні в кого немає. А підзимовий соняшник ви зберете наприкінці липня — початку серпня (різниця цін серпня та вересня становить не менше 200 грн/т), спокійно його реалізуєте та якісно проведете сівбу озимини й основний обробіток грунту (пшеницю ж та ячмінь продасте пізніше, коли буде вигідна ціна). Ви можете розрахувати необхідну площу висіву підзимового соняшнику, виходячи з потреби у фінансуванні серпневих та вересневих робіт.

  • Підвищення врожайності проти звичайних строків сівби спостерігається за сухої та вітряної весни, що на півдні та сході України явище не виняткове. Врожайність збільшується за рахунок зменшення витрат вологи (її ви втрачаєте під час культивацій та боронувань).  

v v v


До 50-х років минулого сторіччя підзимові посіви соняшнику були поширені в центральних чорноземних областях, північних районах Південного Сходу СРСР, в районах Уралу та Сибіру. Вивченням цієї технології займалися І.М. Ісип, І.О. Ігонін, В.К. Морозов. Після 50-х років наукові заклади припинили вивчати особливості цієї технології, площі під підзимовими посівами соняшнику (а також цілої низки овочевих культур) почали скорочувати.


На сучасному етапі удосконаленням технології підзимового соняшнику, крім мене, займаються вчені Луганського НАУ та підприємство “Агро Лідер” із Херсона. Попри все, у виробництві такі посіви практикують і нині. Але без належної наукової підтримки вони неефективні, їх часто сприймають як екзотику та дивацтва певних людей, а не як альтернативу та доповнення звичайним технологіям.


Наразі промислові площі підзимового соняшнику в Україні незначні (за моїми розрахунками, в 2006 р. — 5,5 тис. га). Є господарства в Луганській області, де таких посівів щороку понад 600 га; у Харківській області є підприємства, які сіють ділянки гібридизації під зиму; у Херсонській області є господарства з понад 300 га підзимового соняшнику. В цілому по Україні потреба в підзимовому соняшнику становить близько 250 тис. га.


Під час підзимової сівби треба обов’язково врахувати біологічні особливості соняшнику. Рослини, які виростають із яровизованого насіння, істотно не різняться з контрольними. Висновок: соняшник має коротку стадію яровизації та проходить її за широкої амплітуди температур.


Для зберігання насіння соняшнику найкращою є температура -15°С (за такої температури його зберігають у генетичних фондах). У грунті, за сприятливих температурних умов, воно швидко бубнявіє й через 18–24 години починає проростати. За підвищення температури набрякання прискорюється. Насіння швидко набрякає й за низької температури: воно може проростати за температури грунту 2...4°С, але корінці ростуть дуже повільно. За таких умов на шостий день після сівби насіння наклюнулося, а на 10–14-й дало невеличкі паростки (до 2 см). Висновок: сіяти соняшник під зиму треба за температури грунту менше 2°С (це зазвичай листопад) чи передбачити заходи, які не дали б насінню проростати восени.


Цікавим є те, що зародок насіння спочатку здатен швидко проростати, але в міру розвитку поступово впадає в стан спокою й лише після збирання, коли період біологічного спокою минає, схожість насіння різко зростає. Насіння, збиране на початку фази побуріння кошика, мало вологість 26% та схожість 5%; через тиждень ці показники були 15 та 5%, через два тижні під час збирання вони становили 8 та 55%, а через два місяці схожість сягнула 97% — тобто минув період біологічного спокою. Найкращі результати мали в разі висівання насіння за вологості 12-15%: насіння до весни перебувало в біологічному спокої (навіть за температури грунту до 5°С), а навесні сходило за температури понад 5°С. Якщо восени висівали вологіше насіння, то навесні спостерігалося випадіння рослин >30%, що було пов’язано зі збільшенням захворювання рослин. У разі висівання сухого насіння за температури грунту понад 5°С при затяжній та теплій осені спостерігалося проростання насіння восени та зрідженість посівів навесні до 35%. Висновок: якщо насіння не пройшло періоду спокою, то для підзимової сівби можна використовувати те, що було зібране за три-п’ять днів до сівби (кінець жовтня — початок листопада), з вологістю 12–15%. Після збирання насіння треба відразу ж очистити, відкалібрувати, протруїти та посіяти — таке насіння перебуватиме в біологічному спокої та зійде лише навесні за настання сприятливих умов.


Готуючи насіння, слід пам’ятати, що видалення плодових (лушпиння) та насіннєвих оболонок сприяє виходу зі стану спокою. Так, свіжозібране насіння без плодової та насіннєвої оболонок мало схожість 100%; за пророщування без плодової оболонки, але з насіннєвою — 52%, з лушпинням та насіннєвою оболонкою — 6%. Висновок: підзимову сівбу соняшнику треба проводити тільки цілісним насінням.


Навесні молоді сходи соняшнику витримують заморозки до -8°С без зниження врожайності (за п’ять років висівання підзимового соняшнику вимерзання навесні не спостерігалося), це теж сприяє цій технології.


Дуже сухий чи дуже вологий грунт не є обмеженням для сівби восени. Заздалегідь підготуйте грунт та, як буде час, — сійте: головне, щоб сівалка добре виконувала свої обов’язки.


Технологію підзимового соняшнику рекомендуємо використовувати для:



  • досягнення ранніх строків збирання врожаю (кінець липня — початок серпня); цьому ж сприятиме використання ультраранніх сортів та гібридів: Кий, Красень, Майстер, Сур, Козачий та інші. Слід віддавати перевагу (в усіх випадках вирощування підзимового соняшнику) сортам та гібридам, які мають підвищену лушпинність (>25–30%).

  • Примітка: якщо соняшник за традиційною технологією ви сіятимете рано (до 01.04), то збиратимете його після підзимового з відставанням днів у два-три; але така рання сівба організаційно буде для вас вкрай незручною, адже ранні польові роботи будуть ще незавершені (сівба зернових, підживлення озимих, підготовка грунту до висівання, боротьба з бур’янами, шкідниками та хворобами);

  • створення часової ізоляції для ділянок розмноження ранніх сортів. Особливості: обов’язково перевірте насіння в лабораторії на зараженість хворобами. Воно повинне бути здоровим, інакше багато рослин випаде, та й зібраний урожай буде ураженим;

  • одержання вищої врожайності порівняно з традиційною технологією. Цей ефект особливо виявляється за дефіциту весняної вологи. Добрі результати одержали в разі використання таких сортів: Азовський, Світоч, Козачий, Деркул, Донбас, Білгородський 64, Донський 22, Донський 60, Віделеївський, Кріпиш. У цілому придатні сорти та гібриди, які у вашій зоні показують найкращі врожаї й при цьому мають високу лушпинність. Слід також зважати на стійкість сорту проти хвороб. Погані результати мали після висівання Сівера, Харьківського 49, Оріона.

  • Примітка: збільшення врожайності (на 2–5 ц/га) зафіксовано тільки в роки з різким дефіцитом вологи; у звичайні ж роки рівень урожайності підзимових посівів, якщо порівняти з традиційними, істотно не різнився (збільшення становило 0,3–1,5 ц/га). Щодо олійності, то в 95% випадків за підзимової технології фіксують її збільшення в середньому на 1,0%.

Не рекомендуємо використовувати  технологію підзимового соняшнику:



  • якщо загальна площа підзимового посіву в господарстві менша за 50 га. У цьому разі горобці можуть знищити 10–50% врожаю (коли ви висієте 1 га, то вони можуть зменшити врожайність аж до 80%). Річ у тім, що надранній соняшник — дуже смачна принада для горобців, і вони злітаються зі всього району саме на це поле. Коли ж соняшнику висіяли понад 50 га, ця сама кількість птахів не зможе зменшити врожайності на помітну величину (що більше соняшнику, то менші втрати від горобців). Безумовно, є засоби боротьби і з ними, наприклад, спеціально підготовлені хижі птахи для охорони певної території, за присутності яких жоден горобець не завітає до вашого поля. Але ці заходи ускладнюють технологію виробництва;

  • на ділянках гібридизації. Перевитрати насіннєвого матеріалу (бизько 50%) вартістю 120–160 грн/кг істотно впливають на збільшення собівартості отриманого насіння. До того ж, якщо батьківські форми не є ультраранніми, збільшується вірогідність перезапилення від інших рослин (падалиця, товарні посіви);

  • якщо посівний матеріал уражений хворобами.

Технологія підзимового


соняшнику


1. Місце. Тільки щоб це не був північний схил, на якому навесні сніг лежить до Дня перемоги.


2. Попередник. Найкращий — чиста від бур’янів озима пшениця, яка дала врожайність не меншу за середню по господарству; а ще культури на зелений корм раннього збирання (до 01.07). Добрі — ранні зернові. Задовільні — кукурудза МВС, льон, ранні овочі, ранній чистий та здоровий соняшник. Небажаними є культури, які суттєво висушують грунт (суданська трава, буряки, люцерна) та мають спільні захворювання (горох, соя, ріпак, квасоля).


3. Підготовка грунту. Слідом за комбайном із подрібнювачем проводимо лущення ЛДГ. Через три-чотири тижні, коли піде хвиля падалиці та бур’янів, упоперек проводимо ще одне лущення ЛДГ. Ще через три-чотири тижні (але в будь-якому разі не пізніше 20.09, тобто до висівання повинно минути понад 30 днів) проводимо основний грунтозахисний обробіток грунту на глибину від 14 до 25 см (КПШ, КПГ, ГУН, чизель, параплау) обов’язково з вирівнювальним пристроєм. Через три-чотири тижні робимо культивацію КПС на глибину 5–7 см. У разі потреби перед висіванням проводимо культивацію КПС на глибину 4–6 см.


4. Добрива. Їх бажано внести під основний обробіток грунту відповідно до наявності макроелементів на конкретних полях та запланованої врожайності (наприклад 2 т/га); згідно з практикою — на чорноземах у середньому це N40Р40, плюс Р20 під час сівби. Протруюючи насіння, ще додайте В 0,3 (бор) та мікроелементи, яких у ваших грунтах не вистачає (як звичайно, це цинк, мідь, молібден та марганець — по 1кг/т водорозчинних солей).


5. Підготовка насіння. Виберіть сорт чи гібрид, який найбільше відповідає обраній технології та місцевим кліматичним умовам виробництва.


Найвищий урожай соняшнику забезпечує добре виповнене, питомо важке насіння, яке можна отримати з допомогою пневматичного сортувального столу.


Зробіть аналіз насіння на зараженість хворобами. Якщо посівний матеріал власного виробництва, то ви повинні знати стан його здоров’я. Тільки здорове насіння годиться для підзимової сівби. Насіння повинно бути відкаліброваним та відповідати всім вимогам ДСТУ. Для протруювання однієї тонни насіння потрібно: рекомендований протруйник у рекомендованій кількості, мікроелементи (марганець сірчанокислий — 1 кг, мідь сірчанокисла — 1 кг, цинк сірчанокислий — 1 кг та натрій бромистий — 1 кг), 2 кг гідрофобного препарату “Нива-1” та 8 л води. Вдруге робимо лише гідрофобізацію препаратом “Нива-2” — 2 кг/т на 5 л/т води.


Гідрофобізація — це покриття насіння шаром препарату, який до запланованої температури не пропускає вологи в насіння. У даному разі препарат виключає попадання вологи в насіння, доки температура грунту не перевищить 5...8°С, а це станеться тільки навесні, що нам і треба. Після прогрівання грунту вище 5°С препарат просто розчиняється, волога попадає в насіння, й воно починає проростати. Препарати серії “Нива” — це гідрофобізатори, новітня розробка вчених кафедри землеробства Луганського НАУ спеціально для підзимового соняшнику. Вироблені вони з рослинних продуктів та прополісу, тобто є екологічно безпечними.


6. Сівба. Норма висіву становить 220–250% рекомендованої густоти рослин перед збиранням. Що кращі умови сівби (оптимальний час, добрива у повному обсязі), то менше насіння потрібно. За погіршення умов сівби норму збільшуємо до 250%; 200% буде достатньо тільки в тому разі, якщо насіння перебуває в стані спокою.


Якщо сіяти свіжозібраним та вологим насінням (12–15%), яке перебуває в стані спокою, то починати можна після зниження температури на глибині висівання нижче 5°С (десь після 20.10). Якщо це звичайне сухе насіння, яке не перебуває в стані спокою, то сівбу можна проводити після стійкого зниження температури грунту на глибині висівання нижче 3°С (в середньому після 10.11). Найкращий напрямок — з півдня на північ. Оптимальна глибина висівання — 4–5 см; 3 см допускається тільки на дуже важких грунтах, а глибше 5 см не рекомендується висівати за будь-яких умов. Після сівби, якщо є можливість, поле заборонуйте. Прикочувати не потрібно в будь-якому разі.


7. Догляд за посівами. Навесні за фізичної готовності грунту проведіть боронування середніми боронами впоперек висіву (закриєте вологу, поборетеся з бур’янами та проведете аерацію грунту).


Якщо ви висіяли гібриди, стійкі до гербіцидів групи імідазолінонів (знищують усе, крім соняшнику), у фазі культури перша-друга пара справжніх листків проведіть обробку гербіцидом Євро-лайтнінг — 1,0–1,2 л/га: тоді соняшник буде чистим від бур’янів і не доведеться проводити жодних міжрядних обробок. Якщо у вас на полі тільки злакові бур’яни, можна проводити обробку грамініцидами, але в них низька грунтова активність. Під час вивчення дії грунтових гербіцидів із групи ацетохлорів доцільність їх використання було підтверджено лише в роки з пізньою весною й стрімким зігріванням грунту (що буває раз на шість-сім років). Це пов’язано з тим, що зазвичай підзимовий соняшник сходить 08–24.04. За таких умов треба обробляти ацетохлором до 01.04 (щоб колесами агрегатів не пошкодити паростків соняшнику). Але на цей час ще немає сходів тих рослин, проти яких спрямована дія гербіциду (види мишію, куряче просо, лобода біла, щириця тощо), тому що всі вони сходять після прогрівання грунту хоча б до 10...12°С. Проте соняшник буде вже заввишки 8–10 см, отже, можна сміливо проводити всі види механічних обробок посівів. Тож для чого нам у цьому разі грунтові гербіциди?!


Якщо посів загущений (кількість сходів соняшнику більша ніж на 35% рекомендованої передзбиральної кількості рослин), проводьте боронування пружинними боронами в зручному для вас напрямку доти, доки густота не буде для вас прийнятною. Час проведення: фаза соняшнику — друга-третя пара справжніх листків. У разі зріджених сходів (до 70% рекомендованої передзбиральної густоти) зменшіть кількість механічних обробок до мінімуму. В разі одержання дуже рідких сходів (менше 70%) проведіть передпосівну культивацію та сійте соняшник за звичайною технологією.


За появи сходів бур’янів у кількості понад економічний поріг шкодочинності та після злив проводьте міжрядні культивації, як і за звичайної технології. Для отримання раннього врожаю, в разі потреби, проведіть десикацію.


8. Збирання. Проводити, як і за звичайної технології за вологості насіння менше 14%.


v v v


Приймаючи рішення запровадити будь-яку нову технологію, зважте на всі аргументи “за” і “проти”. Якщо агрументи “за” переважатимуть, то — чому б і ні? Останнім часом площа підзимового соняшнику в Україні зростає щороку на 15–20%, а кількість господарів-прихильників — на 8–10%. Отож, міркуйте, рахуйте, впроваджуйте!


Сергій Різанов,
експерт агротехнологій
rizanoff@mail.ru

Інтерв'ю
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від

1
0