Спецможливості
Агробізнес

Передноворічні про­гнозні цінни­ки

17.12.2015
338
Передноворічні про­гнозні цінни­ки  фото, ілюстрація

До но­ворічних та різдвя­них свят цінові ко­ли­ван­ня при­вчи­ли нас го­ту­ва­ти­ся за­зда­легідь. До­б­ра гос­по­ди­ня ро­зуміє: кра­ще ки­ну­ти шмат м’яса у мо­ро­зил­ку і точ­но зна­ти­меш, що не до­ве­деть­ся на­прикінці груд­ня пла­ти­ти на відсотків 20–30 більше. А по­лиці крам­ниць і так не на­ди­ха­ють на ве­се­лощі.

До но­ворічних та різдвя­них свят цінові ко­ли­ван­ня при­вчи­ли нас го­ту­ва­ти­ся за­зда­легідь. До­б­ра гос­по­ди­ня ро­зуміє: кра­ще ки­ну­ти шмат м’яса у мо­ро­зил­ку і точ­но зна­ти­меш, що не до­ве­деть­ся на­прикінці груд­ня пла­ти­ти на відсотків 20–30 більше. А по­лиці крам­ниць і так не на­ди­ха­ють на ве­се­лощі.

Г. Квітка
Cпеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

За ос­танній рік більшість то­вар­них по­зи­цій підня­ли вартісну план­ку. Приміром, як­що торік у цю по­ру де­ся­ток яєць мож­на бу­ло прид­ба­ти за 15–20 грн, то нині ціни по­чи­на­ють­ся від 25–30. Яло­ви­чи­на у су­пер­мар­ке­тах (най­кра­ща) ко­ш­ту­ва­ла 75–80 грн/кг, а за­раз м’ясо на від­бивні про­по­ну­ють по 110–120 грн. Але жодні за­хмарні ціни не змо­жуть ска­су­ва­ти Но­вий рік. Він обов’яз­ко­во прий­де за роз­кла­дом, і більшість ро­дин зустрі­ча­ти­ме йо­го, як го­дить­ся, за свят­ко­вим сто­лом.

Хліб
Спо­жи­вачі поміча­ють підви­щен­ня цін на про­до­воль­чу пше­ни­цю, цу­кор, бо­рош­но, що є ре­зуль­та­том за­галь­но­­еко­номічної си­ту­ації та підви­щен­ня цін на енер­го­носії, зо­к­ре­ма газ й еле­к­т­ро­­енергію. І жод­не держ­ре­гу­лю­ван­ня про­ти­сто­я­ти та­ким тен­денціям не в силі.
У Києві з 1 груд­ня зно­ву по­до­рож­чав хліб. «Ук­раїнський» нині мож­на ку­пи­ти за 7,92 грн, півкіло­г­ра­мо­вий ба­тон — за 5,64, «Пше­нич­ний» — за 6,24 грн. Тож де­далі частіше меш­кан­ці сто­лиці вва­жа­ють за доцільне ви­т­ра­ти­ти­ся на проїзд (на­зем­ний гро­мадсь­кий транс­порт ко­ш­тує три гривні за поїзд­ку, ме­т­ро — чо­ти­ри), щоб прид­ба­ти хліб за фіксо­ва­ни­ми (соціаль­ни­ми) ціна­ми. У вста­нов­ле­них по місту фірмо­вих кіос­ках ПАТ «Київхліб» зви­чай­ний півкіло­г­ра­мо­вий ба­тон ко­ш­тує 4,15 грн, 650-гра­мо­вий по­до­вий «Пше­нич­ний»  — 4,05, а 950-гра­мо­вий «Ук­раїнський» но­вий по­до­вий —5,25 грн.
Вартість хлібу за­ле­жить від ціни на зер­но, а во­но за ос­танні три-чо­ти­ри тижні до­да­ло у ціні 3–4%. При­род­но, це мо­же впли­ну­ти на зро­с­тан­ня цін на хліб.
Вра­хо­ву­ю­чи те, що дер­жа­ва ціни не ре­гу­лює, чи­нов­ни­ки шу­ка­ють інші спо­со­би підтрим­ки на­се­лен­ня та внутріш­ньо­го спо­жи­ван­ня. Зо­к­ре­ма, Дми­т­ро Шуль­мей­стер, ди­рек­тор Де­пар­та­мен­ту про­до­воль­ст­ва Міна­гро­політи­ки, роз­ка­зує про ідею впро­ва­д­жен­ня пря­мих ад­рес­них до­тацій, які ма­ють підтри­ма­ти соціаль­но не­за­хи­щені вер­ст­ви на­се­лен­ня на фоні зро­с­тан­ня цін та падіння ку­півель­ної спро­мож­ності. Си­с­те­ма ад­рес­них до­тацій мо­же бу­ти впро­ва­д­же­на че­рез банківські карт­ки, на які дер­жа­ва за­ра­хо­вуватиме ко­ш­ти, що ви­т­ра­чатимуться ви­нят­ко­во на ос­новні соціаль­но зна­­чущі про­дук­ти: мо­ло­ко, сир, хліб, бо­рош­но, вер­ш­ко­ве мас­ло, олію то­що. Од­нією з пе­ре­шкод для впро­ва­д­жен­ня цієї системи є те, що у сільській місце­вості да­ле­ко не в усіх ма­га­зи­нах установлено карт­кові терміна­ли.

Цу­кор    
«Со­лод­ко­го піску», за сло­ва­ми Дми­т­ра Шуль­мей­сте­ра, в Ук­раїні до­стат­ньо. Цьо­горіч бу­де ви­роб­ле­но близь­ко 1,4 млн т (торік ма­ли 2,2 млн т), ще май­же 560 ти­с. т — пе­рехідні за­лиш­ки. Спо­жи­ван­ня все­ре­дині країни оці­нюється у 1,6 млн т. Тож по­тре­би країни з ура­ху­ван­ням ек­с­пор­ту бу­дуть пов­ністю за­без­пе­чені, 200–300 ти­с. т ще за­ли­ша­ти­меть­ся на по­ча­ток на­ступ­но­го се­зо­ну.

Кру­пи
«При­чин для зро­с­тан­ня цін на греч­ку ми не ба­чи­мо, — за­пев­нив Дми­т­ро Шуль­мей­стер. — Цьо­горічні об­ся­ги ви­роб­ництва цілком за­до­воль­ня­ють по­пит». «Ук­раїнці спо­жи­ва­ють при­близ­но 3 кг греч­ки на рік, і ця ци­ф­ра має тен­ден­цію до змен­шен­ня, — до­дає Дми­т­ро Шуль­мей­стер. — Од­нак у най­­ближчій пер­спек­тиві ми ба­чи­мо по­тенціал греч­ки для ви­хо­ду на міжна­родні рин­ки як поживно­го та ба­га­то­го на залізо та ко­рисні мікро­е­ле­мен­ти про­дук­ту, що знай­де своє місце у раціоні здо­ро­во­го хар­чу­ван­ня».

Бо­рош­но
У ро­з­д­рібній торгівлі за­ли­ша­ти­меть­ся на нинішньо­му ціновому рівні, ад­же тор­го­вельні ме­режі у надії роз­про­да­ти складські за­па­си вже про­по­ну­ють різно­манітні зниж­ки. За­яви Росії про вве­ден­ня з 1 січня 2016 ро­ку ем­бар­го на імпорт ук­раїнсь­кої сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції та харчів теж спри­я­ють збільшен­ню про­по­зиції ок­ре­мих то­варів на вітчиз­ня­них по­ли­цях. Так, в од­но­му зі сто­лич­них су­пер­мар­кетів з’яви­ло­ся, приміром, бо­рош­но по 9 грн за двокіло­г­ра­мо­вий па­кет. Як свідчить інфор­мація на упа­ков­ках, во­но ви­го­тов­ле­не на Харків­щи­ні на за­мов­лен­ня ком­панії з Че­лябінської об­ласті РФ.
Овочі та фрук­ти    
Оп­тимізму ук­раїнським спо­жи­вачам додає те, що  у Ту­реч­чині  очіку­ють на ще­д­рий уро­жай фруктів. Тож такі звичні під ялин­кою і на но­ворічних сто­лах ман­да­ри­ни з апель­си­на­ми та ли­мо­на­ми мо­жуть навіть по­де­шев­ша­ти. Звісно, як­що за­ли­ша­ти­меть­ся стабільною си­ту­ація на ва­лют­но­му рин­ку Ук­раїни.
По­де­шев­шан­ню спри­я­ти­ме і тор­го­вель­на війна, ого­ло­ше­на Ту­реч­чині Ро­сією. Як за­пев­ня­ють аналіти­ки «АПК-Інформ: овочі та фрук­ти», на­сам­пе­ред зда­ва­ти­муть цінові по­зиції ман­да­ри­ни, ви­но­град, пе­рець, огірки і то­ма­ти. Після відмо­ви РФ ку­пу­ва­ти все це, ту­ре­цькі трей­де­ри зму­шені опе­ра­тив­но пе­ре­клю­ча­ти­ся на  аль­тер­на­тивні рин­ки збу­ту. Ак­цент, на­пев­не, бу­де зроб­ле­но на най­більших імпор­терів, зо­к­ре­ма — Ук­раїну, оскільки взим­ку Ту­реч­чи­на бу­ла ос­нов­ним по­ста­чаль­ни­ком вітамінної про­дук­ції до на­шої дер­жа­ви.
А ось бор­що­вий набір по­ки що не хо­че ра­ду­ва­ти нас на­пе­ре­додні свят і впер­то три­має ціно­ву план­ку. Кар­топ­ля більш-менш прий­нят­ної якості у сто­лиці ко­ш­тує 8–10 грн/кг, ка­пу­с­та, ци­бу­ля, сто­лові бу­ря­ки та морк­ва — від 12 грн.

Со­няш­ни­ко­ва олія
Бу­ти­ль­о­ва­на олія, після зде­шев­лен­ня у ве­ресні — жовтні, зно­ву до­рож­чає — до но­во­го ро­ку літро­ва пляш­ка від про­відних брендів ко­ш­ту­ва­ти­ме по­над 30 грн. Май­же 90% ви­роб­ле­ної в дер­жаві олії ек­с­пор­тується, на­го­ло­шу­ють в асоціації «Ук­роліяп­ром», то­му за­купівельні ціни на насіння со­няш­ни­ку все­ре­дині країни помітно за­ле­жать від вар­тості рос­лин­них олій на світо­во­му рин­ку. Де­валь­вація гривні теж впли­ває на здо­рож­чан­ня олії, хо­ча ос­тан­ня 100-відсот­ко­во ви­роб­ляється із вітчиз­ня­ної си­ро­ви­ни — со­няш­ни­ку, але ціни на ньо­го дав­но пе­ре­ви­щи­ли ме­жу в 10,3–10,5 ти­с. грн/т
(на по­чат­ку ве­рес­ня бу­ли на рівні 
7,5–8 тис. грн). До того ж аг­рарії че­рез не­стабільну си­ту­ацію на ва­лют­но­му рин­ку стри­му­ють про­даж олійно­го насіння в очіку­ванні ще ви­щих за­купівель­них цін.  
    
Транс­портні по­слу­ги
Транс­портні по­слу­ги мо­жуть де­що по­до­рож­ча­ти. У Києві вже з ми­ну­лої суб­оти вартість проїзду в де­я­ких мар­ш­рут­ках підви­щи­ла­ся на 50 коп., а то й на грив­ню. Вартість поїздки по­чи­нається від 4 грн. По­яс­нен­ня про­сте — мов­ляв, «на сьо­годні в та­ри­фах на ба­га­ть­ох мар­ш­ру­тах ре­жи­му мар­ш­рут­но­го таксі КП “Київпа­с­т­ранс” відсут­ня скла­до­ва онов­лен­ня ру­хо­мо­го скла­ду. На мар­ш­ру­тах за та­ри­фа­ми 3–4 грн (за­леж­но від до­вжи­ни мар­ш­ру­ту) під­приємство пра­цює на межі рен­та­бель­ності. На відміну від при­ват­них пе­ре­візників, які підви­щи­ли ціни в бе­резні по­точ­но­го ро­ку, на­ше підприємство на за­зна­че­них мар­ш­ру­тах ут­ри­мує, по суті, соціальні та­ри­фи» — йдеть­ся у повідо­мленні Київпа­с­т­ран­су.
 Проїзд залізнич­ним транс­пор­том най­б­лиж­чим ча­сом  не до­рож­ча­ти­ме, а Укр­залізни­ця до но­ворічних та різдвя­них свят уже при­зна­чи­ла де­сять до­дат­ко­вих мар­ш­рутів та про­дов­жує збільшу­ва­ти кількість місць у поїздах у найбільш по­пу­ляр­них на­прям­ках, щоб усі ба­жа­ючі мог­ли здійсни­ти зи­мові по­до­рожі, по­ра­ду­вав співвітчиз­ників мі­ністр інфра­с­т­рук­ту­ри Андрій Пи­во­варсь­кий.

Жит­ло­во-ко­му­нальні по­слу­ги
Спо­жи­вачів, які не ма­ють кло­по­ту з обігрівом влас­них осель, у платіжках за гру­день мо­жуть вра­зи­ти су­ми за цен­т­ралізо­ва­не опа­лен­ня. Ра­хун­ки за газ чи еле­к­т­ро­е­нергію ди­ву­ва­ти­муть тих, хто ви­ко­ри­с­то­вує ці енер­го­ре­сур­си для обігріву по­меш­кань. Віднос­ний спокій ма­ти­муть влас­ни­ки гру­бок та пічок — їм з осені до­ве­ло­ся ви­т­ра­ти­ти
3–5 ти­с. грн, щоб ку­пи­ти сім-де­сять скла­до­метрів дров чи півто­ри-дві тон­ни вугілля. Звісно, що­ран­ку роз­па­лю­ва­ти у хо­лодній хаті — це не ре­гу­ля­тор на еле­к­т­рич­но­му обігрівачі по­вер­ну­ти, за­те гос­по­дарі мен­ше за­ле­жать і від та­рифів, і від мож­ли­вих віяло­вих відклю­чень.
Ди­вує те, що у ча­си суцільної дек­ла­ро­ва­ної енер­го­ощад­ності мож­на зуст­ріти бу­дин­ки, де, приміром, у ве­ранді чи на ган­ку ціло­до­бо­во го­рить світло. Ви­яв­ляється, ро­ди­ни от­ри­ма­ли суб­сидію, на місяць ма­ють, скажімо, 120 «без­ко­ш­тов­них» кіло­ват-годин, ось уже грудень на носі, а струм не ви­ко­ри­с­та­ли, то­му до­во­дить­ся світи­ти і вдень, і вночі. Бо інак­ше, мов­ляв, зрі­жуть ліміт на дар­мові кіло­ва­ти. Що тоді ро­би­ти?.. 
Не ро­зумію од­но­го. Навіщо, пи­тається, ки­да­ти де­сят­ки мільярдів гри­вень бю­д­жет­них гро­шей на суб­сидії, ко­ли у керівних кабіне­тах не ви­с­та­чає вміння роз­ро­би­ти ме­ханізми, які б кож­но­го оби­ва­те­ля сти­му­лю­ва­ли до еко­номії, а не піджив­лю­ва­ли бай­дужість і спо­жи­вацькі на­ст­рої. Хо­ча, мо­же, це на­вмис­не так ро­бить­ся: «ро­зумні» дер­жавні чи­нов­ни­ки про­тя­гу­ють вигідні для по­ста­чаль­ників ре­сурсів та на­да­ва­чів ко­му­наль­них по­слуг схе­ми ком­пен­сацій їхніх за­трат, при­кри­ва­ю­чись кра­си­ви­ми гас­ла­ми про енер­го­без­пе­ку краї­ни та тур­бо­ту про зу­божіле на­се­лен­ня.

Інтерв'ю
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських

1
0