Спецможливості
Статті

Палити чи заорювати?

27.08.2008
196
Палити чи заорювати? фото, ілюстрація

Скільки грошей ви збираєтесь витратити на добрива під майбутній високий урожай у 2008 році? Напевно, багатенько… Як зменшити кількість мінеральних добрив і додатково заробити, залишаючи своїм дітям родючі землі?

Скільки грошей ви збираєтесь витратити на добрива під майбутній високий урожай у 2008 році? Напевно, багатенько… Як зменшити кількість мінеральних добрив і додатково заробити, залишаючи своїм дітям родючі землі?

Звичайно, щоб в аграрному секторі отримати прибуток, потрібно докласти чималих зусиль. Колись, наприкінці 90-х років, дехто з бажаючих заробити на сільгоспвиробництві взяв за основу роботи стратегію, за якою щороку землю потрібно брати в оренду в нового господаря, полишаючи попередню ділянку одразу після жнив. Чому так? Бо хотілося збирати високі врожаї за рахунок натуральної, природної, родючості, не вносячи добрив та взагалі ні про що не піклуючись. Але настав час, коли виробництво цукрових буряків, зернових, овочів набирає обертів та ставить справжнього господаря в ринкові умови, коли на рахунку кожна копійка, а внесення мінеральних добрив потребує значних коштів. Щоб оптимізувати витрати, важливо уникати поширених помилок. Одна з таких традиційних помилок — спалювання соломи.
Жнива розпочнуться через 8–12 днів, і чимало господарів ще не знає, що зробити з соломою та стернею: спалити — й порушити закон, заплативши від 170 до 680 грн, чи приорати.
Відповідно до статті 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, лугів, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць без дозволу органів державного контролю у сфері охорони навколишнього середовища або порушення такого дозволу тягне за собою адміністративну відповідальність.

Спалювання
Якщо все ж таки спалювати, то слід проаналізувати: що з цього матиме господарство?
Дехто вважає, що спалювання соломи й стерні — ефективний захід, пояснюючи це тим, що патогенні гриби — збудники хвороб, насіння бур’янів згорають, та й шкідники гинуть, а попіл — прекрасне добриво. Так і є, але з маленькими поправками.
По-перше, розвиток хвороб на зернових аж ніяк не нашкодить наступній культурі. Тобто якщо в господарстві вирощують культури в сівозміні, то цукрові буряки або інші просапні та овочеві, які висіють у 2008 році, не мають спільних хвороб, а отже, й збудників, а тому спалювання жодним чином не вплине на якість продукції.
По-друге, кількість насіння бур’янів у разі вирощування зернових невелика порівняно, наприклад, із просапними. Звичайно, за умови, що в господарстві застосовували гербіциди. Неефективним є спалювання й з іншої причини: під час осінньої оранки на поверхню буде винесено з глибини 25–32 см новий шар грунту, насичений насінням бур’янів, які проростуть під час нової вегетації.
По-третє, шкідники, що уражують тільки зернові, зовсім не нашкодять наступній культурі в ротації. А в кращих господарствах, які проводять профілактичні огляди посівів та використовують інсектициди, рівень усіх шкідників, з урахуванням багатоїдних, взагалі менший за економічний поріг шкодочинності (ЕПШ). Тому й спалювання як метод регулювання шкідників — неефективне.
По-четверте, як добриво попіл ефективний та дієвий, але реально неможливо правильно визначити, скільки попелу утворилося на полі й скільки його до оранки було знесено вітром, а значить, розрахувати правильну норму внесення калійних та фосфорних добрив під зяблеву оранку — нереально.
Ось і виходить, що, навіть не заплативши штрафу та відбувшись простим спалюванням, чітко видно, що спалювання не забезпечує довгострокового позитиву, а найголовніше — не підвищує прибутків.
Чинники, які в разі спалювання соломи та стерні негативно впливають на родючість грунтів:
q пересушується грунт;
q гинуть активні мікроорганізми та вигорає органічна речовина;
q погіршується структурність грунту;
q підсилюється вітрова ерозія, особливо в зоні Степу.
І все ж, як можна заробити на соломі, якщо залишити її на полі й не спалити?
Для цього треба послідовно використати прості й дієві прийоми.
1. Перед збиранням зернових, якщо техніка найнята, домовтесь про подрібнення та одночасне розкидання соломи полем під час прямого комбайнування з висотою зрізу стерні не більше 20 см.
2. Внесіть азотні добрива (аміачну селітру) із розрахунку N10/т соломи перед дискуванням.
(За врожайності зерна 3 т/га формується 3–4,5 т соломи).
3. Проведіть дискування паралельно зі збиранням або зразу після нього на глибину до 12 см. (Для якісного загортання соломи розміри часток мають бути не більше 10–12 см.)

Застереження
Не дивуйтесь, що солома розкладатиметься повільно, якщо ви не внесли азотних добрив. Це обов’язковий агрозахід, який стимулює активний розвиток мікроорганізмів, які й розкладатимуть солому. Найбільша кількість та активність бактерій грунту — у вологому теплому середовищі. Тому найшвидше розкладання задискованої, а потім заораної соломи буде тільки за умов загортання у вологий грунт. Середній вміст елементів живлення в соломі зернових колосових може становити N — 0,5%, P — 0,25,  K — 1,15, C — 0,3, Mg — 0,1%.
Тож у разі заорювання 1 т соломи до грунту надходить: азоту — близько 5 кг, фосфору — 2,5, калію — 11,5, кальцію — 3, магнію – 1 кг. Начебто невелика кількість, але за врожайності 3 т зерна на гектарі залишається 3–4,5 т соломи, а це означає, що азоту на цій площі — 15–20 кг; фосфору — 7,5–10; калію — 33–44; магнію — 3–4; кальцію — 9–12 кілограмів.

Довідка
Щоб перевести діючі речовини соломи та стерні у грошовий вираз, скористаємося простим порівнянням. Добриво нітроамофоска — 16:16:16, або 16% азоту, 16% фосфору та 16% калію, коштують, у середньому, 1130 грн/т. Сума діючих речовин у тонні добрива дорівнює 480 кілограмів.
Щоб дізнатися, скільки коштує 1 кг будь-якої з трьох діючих речовин добрива, потрібно 1130 грн : 480 кг = 2,35 грн /кг.
Це означає, що кожний кілограм діючої речовини добрива коштує 2,35 грн. На гектарі, де приорано 4 т соломи та стерні, до грунту надходить усіх елементів живлення (за діючими речовинами) не менше 90 кг. Їхня ринкова вартість — 90 кг х 2,35 грн = 211,50 грн/гектар.
Якщо в господарстві зернових колосових у структурі сівозміни 100 га, то економія в разі заорювання соломи й стерні становить 21тис.150  грн за діючими речовинами. Якщо 200 га, відповідно, —  42 тис. 300 грн тощо.

Юрій Юркевич

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку

1
0