На практиці, а не на словах: комфортне утримання тварин
Сьогодні не дуже просто досягти позитивних результатів роботи. Звідусіль тільки й чути, що тваринницька галузь, зокрема молочний її напрям, не рентабельна. Проте у ТОВ «Агрофірма “Маяк”», що на Полтавщині, із цим не погоджуються і стверджують: позитивний результат значною мірою залежить від дрібниць, яким зазвичай не надають належного значення.
Сьогодні не дуже просто досягти позитивних результатів роботи. Звідусіль тільки й чути, що тваринницька галузь, зокрема молочний її напрям, не рентабельна. Проте у ТОВ «Агрофірма “Маяк”», що на Полтавщині, із цим не погоджуються і стверджують: позитивний результат значною мірою залежить від дрібниць, яким зазвичай не надають належного значення.
А. Сухина
a.sukhina@univest-media.com
На сторінках нашого журналу ми вже писали про новий підхід господарства до заготівлі кормів, а саме використання плющильного обладнання. Проте успіх господарства, за словами його керівника Вячеслава Прийми, залежить не тільки від якості корму, а й від низки інших факторів, які більшість аграріїв-тваринників взагалі не розглядає.
Сьогодні у господарстві утримують понад 6 тис. голів ВРХ, із яких дійне стадо налічує 2,1 тис. корів. Середньодобовий надій на корову становить 30 л. Тварин утримують на семи фермах, три із яких — для тварин молочного напряму. Якоїсь однієї системи утримання (прив’язне чи безприв’язне) тут не практикують. Цим питанням у господарстві, як то кажуть, «не заморочуються»: головне — щоб результати на всіх фермах були однаковими або, в усякому разі, не меншими, порівняно із виробничими показниками інших ферм.
«Усі говорять, що прив’язне утримання в рази гірше від безприв’язного і що досягти високих надоїв за першої технології неможливо, — констатує менеджер галузі тваринництва, головний зоотехнік Сергій Грищенко, який провів для нас екскурсію однією із ферм господарства, що розміщена у смт. Котельва. — Також багато тваринників стверджують, що найголовніше — це доїльна зала, мовляв, однією вже її побудовою можна значно поліпшити робочі показники ферми. Проте із власного досвіду можу сказати, що результат залежить насамперед від правильно обраної технології та від фахівців, які задіяні у виробництві. Саме від їхнього вміння, знання, правильності дій та бажання працювати і впроваджувати свої навички залежить кінцевий результат. І виробничі показники на наших різних за утриманням тварин фермах — яскравий тому приклад. Коли від корів на «прив’язній» фермі сьогодні ми надоюємо рівно стільки ж молока, як і на «безприв’язній», то це спонукає до конструктивних роздумів як керівний склад господарства, так і загалом обслуговуючий персонал. І сьогодні відмовки типу “я цього не можу зробити, тому що…” — не приймаються».
Стійлове обладнання
Надалі у господарстві планують застосовувати лише систему безприв’язного утримання ВРХ. Сьогодні це досить прогресивна технологія, яка дає змогу в декілька разів знизити затрати праці на одиницю виробленої продукції та розмістити більше корів на одиниці площі порівняно із системою прив’язного утримання. Проте основний аргумент на користь переходу на безприв’язне утримання у ТОВ «Агрофірма “Маяк”» — це здоров’я і комфорт тварин, оскільки корова може вільно пересуватися певною територією та споживати потрібну їй кількість корму. Адже якщо у «прив’язному» корівнику буває, що з якихось причин корм роздано нерівномірно і корова не може з’їсти необхідну його кількість, то за вільного утримання вона завжди матиме можливість задовольнити свій апетит.
Ще один важливий критерій отримання бажаних результатів на фермі — якість корму у годівницях. За прив’язного утримання тварин нерідко виникає ситуація, коли він псується через те, що неповністю поїдається, а жолоб невчасно очищається. Крім того, однією із переваг безприв’язного утримання є постійний рух тварин, а хороший моціон — це робота всіх м’язів, що також сприяє підвищенню продуктивності корів.
Проте й безприв’язне утримання також потребує спеціального обладнання для фіксації тварин — щоб можна було безперешкодно провести ветеринарний огляд. Для цього в господарстві використовують стійлове обладнання Jourdain. Це водночас і комфортна зона для відпочинку корів, і зручні кормові решітки, які оснащені системою автоматичної фіксації корів — хедлок. «Фіксація корови або групи корів під час годівлі для зручності подальшого ветеринарного огляду — дуже вдале рішення, адже в такому разі не потрібно «виловлювати» корову зі стада, вести її на спеціальне місце огляду. Одним рухом ми переводимо хедлок у режим «замкнено» і чекаємо, доки корова добровільно «попадеться». Як правило, чекати довго не доводиться», — говорить пан Сергій.
«Запускай наших — нічого страшного»
Усі, хто займається тваринництвом, здебільшого вкладають кошти у сучасне доїльне обладнання, кормовиробництво, техніку для приготування і роздавання кормів, поліпшення умов утримання. Це все правильно, проте виправдовує себе за утримання корів і молодняку старшого віку. І майже ніхто не задумується, що саме технологія утримання телят молочного періоду розвитку є основою для майбутнього високопродуктивного стада. Ось як до цього питання підійшли у ТОВ «Агрофірма “Маяк”».
До останнього часу телят тут утримували в окремих приміщеннях в індивідуальних клітках. Проте господарство крокує в ногу з часом. Тут вже давно придивлялись до технології утримання телят на свіжому повітрі, яке має низку переваг перед утриманням їх у приміщенні, вже навіть індивідуальні будиночки закупили. Втім, були певні сумніви щодо «виселення» телят із відносно теплого приміщення на вулицю, на мороз (саме на зимово-весняний період припадає до 60% народжених телят). Проте обставини сьогодення та закордонний досвід пришвидшили цей процес.
«Під час візиту керівника господарства до Канади, до мене на телефон надійшла від нього незвична MMS. У повідомленні — фото із будиночком для теляти, який було до половини… заметеніий снігом, а всередині — відра та саме теля. І підпис: “-35°С, запускай наших — нічого страшного”», — з усмішкою на вустах згадує головний зоотехнік.
Так будиночки для телят, які були закуплені ще восени попереднього року і планували заселити навесні, після ММS керівника отримали своїх мешканців раніше — узимку. До речі, телят не відразу після народження поселяють у «власні» будиночки, таке переселення відбувається на четвертий день життя. Головне — щоб теля мокрим не потрапляло в будиночок.
Також значну увагу приділяють годівлі молодняку. Окрім звичного випоювання материнським молоком, із перших днів їм дають передстартерний комбікорм, до складу якого входить 50% цілих зерен кукурудзи, 30 — екстракту сої, 10% ячменю та необхідні для організму в період зростання теляти крейда, сіль та інші мікро- й макроелементи.
«Справа у тому, що у телят до тримісячного віку інтенсивно працює сичуг, у якому добре перетравлюється зерно. Пізніше в роботу активно «включається» рубець, який здатен перетравити лише подрібнене зерно, а ціле проходить через травний тракт тварини «транзитом». Тому цільне кукурудзяне зерно не те що можна давати телятам — його необхідно згодовувати, якщо ми хочемо отримати тварину зі здоровою та розвиненою травною системою», — ділиться своїми практичними знаннями головний зоотехнік.
Корова обирає комфорт та стабільність
Робота із тваринами — це насамперед правильна організація виробничого процесу, чітке визначення та контроль виконання обов’язків обслуговуючого персоналу. Для того, щоб краще слідкувати за всіма технологічними процесами, у ТОВ «Агрофірма “Маяк”» розподілили всі виробничі процеси на певні блоки, за якими окремо закріпили відповідальних людей. Так, кожна ферма на підприємстві має відповідні блоки, зокрема:
Слід відмітити, що про комфорт корів тут дбають з особливою увагою. Так, наприклад, у переддоїльному приміщенні встановлено систему мікроклімату, яка допомагає уникнути теплового стресу у корів за скупчення їх в одному місці перед доїнням.
Усі — під наглядом
У господарстві використовують доїльний зал компанії Boumatic — це «паралель» 2х16. Для керування стадом використовують спеціальну програму Dairy Comp — для цього кожна корова має на шиї спеціальний ідентифікаційний чіп, який містить інформацію про всі параметри тварини та процеси, що відбуваються із нею, наприклад:
час, коли корова зайшла до доїльної зали;
місце її розташування у доїльній установці;
час, через який було підключено доїльний апарат;
час доїння;
кількість видоєного молока;
час, коли корова вийшла із доїльної зали.
Усі ці дані фіксуються у комп’ютері, потім за ними формують звіти про виробничі результати щодо кожної корови. Крім того, на основі зафіксованої індивідуальної інформації на кожну корову у господарстві заведено електронну карточку, в якій відображено її розвиток від народження — із зазначенням конкретної дати, її батьків, кількості лактацій, кількості надоєного за лактацію молока (на день, рік, місяць) тощо.
Через фізичну неможливість контролювати абсолютно всі технологічні параметри на фермі ведеться відеозапис процесу доїння. І в разі виникнення якоїсь нештатної ситуації цей запис допоможе провести об’єктивний аналіз того чи іншого процесу.
Корм — на ваги!
Крім того, що потрібно визначитись із необхідними компонентами для раціону корів, важливо ще й додати їх у потрібній кількості. Тому формування сучасного раціону неможливе без чіткого визначення ваги компонентів, які формують кормову суміш. Для цього всі кормозмішувачі господарства виробництва компанії Trioliet (а їх тут аж шість), обладнано тензометричними вагами, які показують вагу в режимі реального часу. Це дає змогу додавати окремі компоненти суміші із точністю до одного кілограма.
«Ці кормозмішувачі ми використовуємо впродовж тривалого часу. Головне, що потрібно сказати про їхню роботу, — це відмінна якість перемішування складових корму до гомогенної маси, яку охоче поїдають тварини. Ну і, звісно, її висока надійність. Тому ми невипадково обрали саме ці кормозмішувачі», — говорить пан Сергій.
Потрібну кількість корму в господарстві визначають із розрахунку, що корова має з’їсти не менше ніж 24 кг готової суміші за сухою речовиною. Тому що, як відомо, «молоко в корови на язиці», тож що більше вона з’їдає корму, то більше продукує молока. Проте акцент у господарстві роблять не тільки на кількості, а й на якості корму, адже це два критерії, які нічого не варті один без одного. Сьогодні, наприклад, на корм худобі дають люцерновий сінаж із протеїном 23–24%.
Проте на цьому в господарстві не зупиняються. Тут проводять зважування залишків нез’їденого корму і за отриманими даними визначають його кількісний відсоток щодо розданого. Також визначають відсоток поїдання корму коровами, проводять аналіз, скільки молока отримано з одиниці згодованого корму та чи відповідає результат очікуваному за такого підходу до формування раціону. Тобто, якщо за використання певної кількості розданого корму за розрахунками мали отримати 30 л молока, а отримали тільки 20, то це є сигналом для технологів — потрібно переглянути раціон або проаналізувати кожен з елементів кормової суміші на поживність. І такий моніторинг проводять щодо кожної ферми щодня.
«Крутити хвости» також ще треба вміти...
Більшість технологічних процесів у тваринництві виконується за участі людини, від уміння, мотивації та умов праці якої залежить кінцевий результат її діяльності.
Сучасна високотехнологічна ферма, яка працює на результат, — не останнє місце, куди людина може піти працювати. Працевлаштуватися сюди може далеко не кожен охочий. І приказка «не будеш учитись — підеш волам хвости крутити» для сучасної ферми недоречна, адже «крутити хвости» також ще треба вміти. Сьогодні на фермі можна заробити досить непогані кошти. Заробітна плата працівника ферми у ТОВ «Агрофірма “Маяк”» становить 3,5 тис. грн, причому це — офіційна заробітна плата, яка виплачується за відповідний об’єм якісно виконаної роботи. Всі ферми господарства працюють у три зміни (за восьмигодинним графіком). З одного боку — це «плюс» для працівників, оскільки людина має стабільний робочий графік і може планувати свою діяльність у вільний від роботи час, а з другого — повна віддача на роботі, адже працівник не буде розриватись між домашніми справами і фермою, як у разі, коли робота нормувалась по днях і один працівник працював із ранку до вечора.
І сьогодні потенційні працівники під час влаштування на роботу цікавляться питанням стабільного робочого графіка навіть частіше за питання заробітної платні, відмічають у господарстві.
Так, завдяки нескладним господарським прийомам, перспективному мисленню та новим підходам до ведення тваринництва, у господарстві вдалося досягти відмінних результатів. Звісно, без використання сучасної техніки та технологій тут не обійшлося, проте всі ми знаємо, чого вони варті без контролю за їхньою експлуатацією та виконанням.
Досвід діяльності ТОВ «Агрофірма “Маяк”» вкотре показує, що головне у роботі — це правильна організація праці, чіткий контроль усіх робочих процесів та належне ставлення до суб’єктів виробництва — і не важливо, чи це людина, чи тварина.