Неконкурентність річкових вантажоперевезень має штучний характер, - експерт

Неконкурентність ціни перевезення вантажу по воді має штучний характер, адже вона створена зборами, податками і регуляторними бар'єрами. Про це написав директор компанії "Гермес-Трейдинг" Юрій Скічко на latifundist.com, пише propozitsiya.com.

За його словами, морські збори, які незрозуміло навіщо платить річковий транспорт, призводять до повної втрати конкурентоспроможності річкового транспорту. Понад 30% вартості фрахту створюються зборами штучно. "І найнелогічніше, що в ситуації хронічного недофінансування річкового судноплавного шляху всі ці збори, за винятком шлюзування, направляються в бюджет АМПУ і витрачаються куди завгодно, але не на річку", - каже експерт.

Ю.Скичко впевнений: політика щодо річкового транспорту знищила ринкові умови для перевізників на річці. З 1998 р. на законодавчому рівні встановлені обмеження для роботи іноземного флоту, а саме - одноразовий дозвіл на захід у річковий порт. Так, судна під іноземним прапором повинні подавати заявку з описом рейсу до Укрморрічінспекції (з недавнього часу - в Укртрансбезпека), після чого цю заявку помістять на сайт Укрморрічінспекції, і якщо через 10 робочих днів ніхто з українських перевізників не візьметься за це перевезення - видається дозвіл здійснити заявлений рейс.

Ще один фактор, який знищив річковий флот України, - надмірне податкове навантаження на судно під українським прапором. Плата за спеціальне водокористування, радіочастотний ресурс, акциз на паливо, ЄСВ, ПДВ і податок на прибуток призвели до того, що значна частина флоту пішла під зручні прапори на кшталт Панами, де оподаткування в рази нижче і відсутній регуляторний тиск на судновласника і працюють в РФ і інших країнах, зазначає експерт. Результат - з 2000 р. річковий флот України зменшився в два рази, не кажучи про обсяг перевезень, контатує Ю.Скичко.

"Створені тарифні обмеження та нетарифні бар'єри ні в якому разі не зберегли торговий флот України. А подальші спроби дискримінувати іноземний флот на внутрішніх водних шляхах тарифами призведуть до скорочення перевезень, деградації інфраструктури та заморожування розвитку внутрішніх водних шляхів як логістичного варіанту", - прогнозує експерт.

Він упевнений: зараз наявним флотом просто неможливо забезпечити весь попит на річкові перевезення. Регулювання галузі - постанови і накази МІУ, які змінюються в ручному режимі, і статут річкового транспорту УРСР 1965 р. - не дають можливості прорахувати інвестицію в флот або інфраструктуру навіть в короткостроковій перспективі.

"Сьогоднішня ситуація з річковим транспортом України - демонстрація помилкового підходу до регулювання цілого сектора транспорту. І з цієї ситуації можна вийти лише кардинальною зміною політики щодо внутрішнього водного транспорту і щодо українського прапора і суднобудування", - впевнений директор "Гермес-Трейдинг".