Спецможливості
Новини

Литовські експерти застерегли Україну від своїх помилок у земельній реформі

05.12.2019
765
Литовські експерти застерегли Україну від своїх помилок у земельній реформі фото, ілюстрація

Україна в ході земельної реформи має дозволити на початкових етапах купувати землю лише своїм аграріям та не допускати на ринок землі іноземців, а також юридичних осіб.

Таку думку під час круглого столу «Продаж землі: українські реалії і литовський досвід», організованого Всеукраїнською Аграрною Радою, висловив заступник голови аграрного комітету Сейму Литовської Республіки, екс-міністр сільського господарства Литви Казіс Старкевічус.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз ВАР.

Член литовського Сейму поділився досвідом впровадження земельної реформи у своїй країні. Зокрема, максимальний обсяг землі, який особа може придбати у Литві складає 500 га. Протягом перших 10 років іноземці не мали права купувати землю в Литві. Це був перехідний період і право купувати землю іноземці отримали у 2014 році, маючи при цьому ряд обмежень. Однак, іноземні корпорації змогли обійти заборону через купівлю корпоративних прав компаній, які володіли землею. Також до 2014 року у Литовській Республіці не було встановлено обмежень на купівлю землі пов’язаним особам, в результаті чого великі земельні масиви почали концентруватись в одних руках. Приміром, у власності одного з найбільших литовських агроконцернів 30 тисяч гектар, при тому, що обсяг с/г земель у Литві 3 млн га.

«Дали можливість пов’язаним особам купувати землю. У 2014 році ми це виправили. Зараз пов’язані особи не можуть мати понад 500 га землі. Щодо вашої норми по 200 тисяч га в одні руки — це дуже багато. Я знаю, що є 5, 10, 20 тисяч гектар — це більше всіх. І не дозволяйте купувати пов’язаним особам, інакше будете мати великі проблеми», — зазначив Казіс Старкевічус.

«Нас переконують, що із допуском іноземців на ринок землі, ціна на землю підніметься. Однак, досвід Литви показує, що ріст ціни відбувся не тоді, коли прийшли іноземці, а коли Литва вступила до Євросоюзу», — сказав Андрій Дикун, голова ВАР.

«Якщо гроші доведеться вкладати в купівлю землі, то ми будемо мати нульові темпи зростання. Від чого може бути плюс? Від того, що люди отримавши гроші за паї, підуть з ними на споживчий ринок. Однак, це буде формальний внесок у ВВП, оскільки він не передбачає зростання виробництва, люди просто більше куплять. І частина грошей просто піде закордон, оскільки у споживчому кошику 60% — імпортні товари. Тому навіть якщо консервативно підійти до оцінки, ми будемо мати наступні темпи зростання: в перший рік — 0,4% приросту до ВВП, у другий — 1,3%, далі — 0,8% тощо», — сказав Михайло Соколов, заступник голови ВАР.

Участь у круглому столі також взяв голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, який в ході дискусії зазначив, що норма щодо концентрації землі в одні буде переглянута.

Уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко зауважив, що повинен бути консолідований законопроєкт, який повинен системно вирішити ті базові питання, які сьогодні постали в ході впровадження земельної реформи.

 

Інтерв'ю
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури
Турбота про навколишнє середовище, збереження біорізноманіття, покращення медоносної бази, підтримка держави. Оперування сучасними знаннями, організація промислових пасік та інвестиції в переробне обладнання. Таким, цілком імовірно, може... Подробнее

1
0