Спецможливості
Статті

А льон цвіте синьо, синьо і на Півдні України

05.06.2008
114
А льон цвіте синьо, синьо і на Півдні України фото, ілюстрація
А льон цвіте синьо, синьо і на Півдні України

Основна частка в структурі посівів припадає на: озимі зернові, соняшник, ячмінь. Зменшення поголів’я продуктивних тварин великої рогатої худоби та свиней зумовило скорочення посівів кормових культур — основних попередників під озимі зернові культури — та збільшилася частка посівів озимих по стерні. Така структура посівних площ не дає змоги повною мірою використовувати потенціал вирощуваних культур через порушення вимог агротехніки.
Останніми роками на Півдні України значною мірою змінилася структура посівних площ.
Тому перед нами постало завдання: обрати культуру, що в нашій посушливій зоні давала б прибуток нарівні з соняшником та була добрим попередником під озиму пшеницю.
Аналізуючи вирощування альтернативних кормовим культурам рослин сої, ріпаку ярового та озимого, гірчиці, ми дійшли висновку, що ці культури поряд з позитивними показниками мають низку агрономічних недоліків: низьку врожайність, пізнє достигання, різке зниження врожайності в умовах посухи, проблеми зі шкідниками та хворобами.
П’ятирічні наукові та виробничі досліди засвідчили, що, крім згаданих вище культур, перспективу розширення площ посіву має така культура, як
ЛЬОН ОЛІЙНИЙ
- Посухостійка — щорічний урожай — 14–24 ц/га
- Скоростигла — достигає наприкінці липня
- Добрий попередник для озимих культур
- Проста технологія — звичайний рядовий висів
- Широкий вибір дешевих гербіцидів
- Висока економічна ефективність
Історія вирощування льону олійного

В Україні в другій половині XVIII століття посіви льону олійного перевищували 275 тис. га. З часом площі його почали зменшуватись і в пореволюційні роки вони становили близько 100 тис. га.
У 50-х роках минулого століття найбільші площі льону олійного були в Миколаївській, Кіровоградській, Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. На Кіровоградській дослідній станції проводилися роботи з селекції нових сортів та відпрацьовувалися елементи технології вирощування льону олійного.
Проте в 1955 році рішенням уряду вирощування льону олійного в Україні було припинене та, у зв’язку з його скоростиглістю, перенесене до Казахстану на цілинні землі.
Льон олійний вирощують у Канаді, Китаї, Індії, Аргентині, США, Росії. У Канаді площа вирощування цієї культури сягає 1 млн га, валовий збір — 1,2 млн т.
В Україні льон олійний у 2002 році вирощували на площі 1500 га, з них на невеликій площі в Криму, Запорізькій та Одеській областях та 670 га — у насінницькому господарстві “Сила росту” Казанківського району Миколаївської області.
Використання
Поняття “льон олійний” об’єднує рослини двох різновидів: кудряшів і межеумків. Більше олії міститься в насінні кудряшів — 44 проти 42% — у межеумків. Водночас солома межеумків вища, містить більше волокна і може бути використана для виробництва текстильного волокна, а з останнього — прядива. Волокно із соломи кудряшів може бути використане лише для виготовлення вати, паперу і як пакувальний матеріал.
У насінні сортів льону олійного міститься 42–48% олії. До її складу входять, залежно від селекційного сорту й умов вирощування, п’ять жирних кислот у такому процентному співвідношенні: олеїнової — 17,6%, ліноленової — 56,6, лінолевої — 14,5, пальметинової — 5,7 і стеаринової — 3%. Йодне число олії становить 165–192. Лляна олія — це висихаюча олія! Найкращу оліфу виробляють саме з неї. Широко використовують її й у лакофарбовій, шкіряній, миловарній промисловості, у виготовленні лінолеуму та клейонки.
Олійний льон — цінний харчовий та лікувальний продукт. Олія з нього містить ненасичені жирні кислоти, а тому попереджає виникнення судинних захворювань. Насіння льону, за практикою народної та даними наукової медицини, має лікувальну властивість. Окрім жиру, воно містить білок, вуглеводи, органічні кислоти, вітамін А, ферменти. Якщо його залити гарячою водою, кілька хвилин кип’ятити й настояти, а потім процідити, то отримаємо слизисту рідину, вживання якої лікує виразки шлунку й гастрит. З насіння льону одержують препарат лінетол, що використовується для лікування опіків шкіри. Олію можна вживати в їжу. Саме вона була чи не єдиною з-поміж олій, що рятувала мешканців Полісся у довоєнні та перші післявоєнні десятиліття. Тут у садибах вирощували льон-межеумок, насіння якого використовували для отримання харчової олії, а зі стебел отримували волокно для власноручного виробництва різних тканин домашнього вжитку.
Макуха, що є продуктом переробки насіння, містить від 6 до 12% жиру, 38% протеїну. Поживність 1 кг її становить 1,15 к. о. і має 260 г перетравного протеїну. Цінною для годівлі тварин, особливо свиней, є й полова, що утворюється при обмолоті льону й очищенні насіння. За поживністю 1 кг її становить 0,27 к. о. і має 20 г перетравного протеїну.
Нині у всьому світі попит на насіння льону зростає, а сфера його застосування розширюється. Його використовують для виробництва продуктів дієтичного лікування, виготовлення косметичних препаратів, нових лікувальних засобів.
Технологія вирощуввання
Льон олійний потребує родючих і чистих від бур’янів грунтів. Попередниками олійного льону можуть бути зернові культури, багаторічні бобові трави, кукурудза на зерно. Недопустимі попередники — соняшник, соя, рицина.
Основна підготовка грунту — загальноприйнята для нашої зони. У посушливих умовах Півдня України спосіб та глибина обробітку істотної ролі у величині врожаю не відіграють. Літньо-осінню підготовку грунту ми умовно поділяємо на два етапи. Влітку, слідом за збиранням попередника, проводимо обробіток широкозахватними плоскорізальними агрегатами типу КПШ-9 на глибину 10–12 см. Далі, у міру відростання падалиці та бур’янів, проводимо ще два-три обробітки з поступовим заглибленням. Це дає змогу зберегти вологу та боротися з бур’янами. Така технологія особливо ефективна на полях з коренепаростковими бур’янами. Наприкінці вересня — на початку жовтня проводимо обробіток грунту чизелем або плоскорізом типу ГУН-4 на глибину 28–30 см. Основне завдання зяблевого обробітку грунт — розпушити грунту для накопичення та зберігання максимальної кількості вологи в зимовий період. Площі, що йдуть під культуру льону, з осені бажано вирівняти, ми робимо це культиватором КПС-4 з долотами-розпушувачами на глибину 12–14 см. Навесні, за набуття грунтом технічної стиглості, проводимо додаткове його вирівнювання та закриття вологи боронами. За недостатнього вирівнювання грунту, особливо після оранки, у цей період можна застосувати агрегати для вирівнювання грунту типу “Борекс”.
Найвідповідальнішим у технології вирощування льону є проведення весняного комплексу робіт.
Висівання льону як холодостійкої культури можливе за першої змоги виходу в поле. Проте результати наших дослідів свідчать, що оптимальним строком висіву є перша декада квітня, що збігається із закінченням посіву ранніх ярових та початком посіву цукрових буряків.
Рекомендована норма висіву для льону становить 7 млн схожих зернин на гектар, при цьому в ранні строки висіву можна знижувати її до 5 млн зернин, а в пізніші — доводити до 9 млн. Пов’язано це з біологією культури: рослини раннього строку висіву формують урожай за рахунок збільшення коробочок та насіння в коробочці на рослину, тоді як у рослин пізнього висіву ці показники значно нижчі й урожай формується за рахунок кількості рослин на одиниці площі.
Оптимальна глибина загортання насіння льону як дрібнонасінної культури становить 3–4 см. Разом із тим ми доводили глибину висіву до 8 см, але зниження польової схожості та врожаю не відмічалося, що пов’язано з високою енергією схожості насіння цієї культури. Значне зниження врожайності в польових умовах спостерігалося при загортанні насіння в пересушений посівний шар грунту та недостатньому контакті насіння з грунтом (за висіву дисковими сівалками). Кращі результати ми мали за висівання добре відрегульованими пресовими сівалками з подальшим коткуванням кільчасто-шпоровими котками та боронуванням поперек посіву до сходів.
Оптимальним способом висівання льону олійного для товарних цілей є рядовий висів з міжряддям 15 см, що забезпечує необхідні умови для розвитку рослин. Посів льону з розширеними міжряддями не дає значної прибавки врожаю, але значно ускладнює технологію і можливий тільки за потреби у розмноженні насіння.
З осені під льон зазвичай вносять мінеральні добрива з розрахунку К45Р60К30. Але в умовах Півдня України обов’язковим є внесення стартових доз міндобрив — 50 кг/га нітроамофоски під час висівання, що дає змогу рослинам краще розвиватись у початкові періоди росту, коли в грунті ще достатньо вологи. У посушливі роки припосівне внесення комплексних добрив давало до 35% прибавки врожаю. Разом із тим, внесення навесні тільки азотних добрив призводить до переростання рослин, накопичення волокна в стеблах, затримки на два тижні достигання.
У період вегетації посіви льону підлягають обов’язковій обробці гербіцидами проти конкуруючих бур’янів. У нашій зоні особливо шкідливими для льону є свиріпа, осоти, амброзія полинолиста, лобода біла та інші широколисті бур’яни. Для боротьби з ними в посівах льону ми маємо близько 50 видів гербіцидів широкого спектра дії, що дає змогу застосовувати їх залежно від домінуючих бур’янів. Основну масу гербіцидів вносять у період вегетації культури. Вносячи гербіциди, особливу увагу слід звертати на фазу розвитку льону. Рослини найбільш стійкі у фазу “ялинки”, коли їхня висота не перевищує 8–10 см. Обробляти посіви слід у безвітряну погоду добре відрегульованим наземним обприскувачем з нормою витрати робочого розчину не менш ніж 250 л/га.
Технічної стиглості льон досягає в першій декаді липня. Ознакою достигання є характерне торохтіння зернинок у коробочці. Збирати льон можна роздільним способом або прямим комбайнуванням. Через те що в стеблах льону присутнє волокно, різальні елементи треба замінити на нові і добре їх відрегулювати. Найкращі результати ми одержували, скошуючи льон напряму комбайном “Джон Дір” з пристосуванням для збирання дрібнонасінних культур.
Цього року перед жнивами ми застосували новий для нас елемент технології — передзбиральну обробку посівів Реглоном, системним гербіцидом суцільної дії, що дало нам змогу повністю знищити вегетуючі бур’яни, у тому числі осот та амброзію, висушити всю біомасу льону і провести збирання врожаю прямим комбайнуванням в оптимальні строки — до 20 липня.
Насіння льону добре очищується на всіх вітчизняних насіннєочисних машинах. Треба слідкувати, щоб ворох насіння не потрапив під дощ, оскільки насіння льону може ослизнятись, що в подальшому призводить до його великих втрат.
За п’ять років вирощування льону олійного середня врожайність по нашому підприємству становила 14,2 ц/га. Максимальний урожай у виробничих умовах одержано у 2001 році (19,8 ц/га), мінімальний — у 2000-му (9,7 ц/га). Проте нульового врожаю ми не одержували в жодному році, що особливо важливо в нашій посушливій зоні.
Площі після льону готують за звичайною технологією для посіву озимої пшениці: дискування, культивації, боронування, адже часу для якісної підготовки грунту достатньо — півтора місяця. Посіви озимої пшениці по льону нічим не відрізняються від посівів пшениці парової. Адже це, врешті-решт, не посіви по “славнозвісній” стерні.
О. Масляний, канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group
Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і

1
0