Спецможливості
Агробізнес

Київські пшениці — хліб нашої Перемоги!

19.07.2023
1768
Київські пшениці — хліб нашої Перемоги! фото, ілюстрація

Селекціонер рослин — це не просто професія, не просто робота зі звичними її турботами, радощами і часом неприємностями. Саме з їх натхнення, тривог і радощів народжується на землі наша мудрість і наша сила — священний хліб. Київські селекціонери — це справжні патріоти України, які в умовах воєнного стану працюють у полі над створенням нових сортів золотих київських пшениць. Разом йдемо до Перемоги! Бо сьогодні київські пшениці — це мирна зброя в руках агронома!

9 червня 2023 року на базі фермерського господарства «Гранат» (Одеська обл., Подільський р-н, с. Арчепитівка) відбулася регіональна науково-практична конференція «День поля 2023», організована колективом науковців Інституту фізіології рослин і генетики НАН України за сприяння працівників фермерського господарства «Гранат» та аграріїв Подільського району. В роботі конференції взяли участь керівники та спеціалісти аграрного сектору Одеської обласної адміністрації, адміністрації Подільського району, спеціалісти насінницьких формувань різних форм власності, фермери, менеджери українських аграрних компаній, науковці ІФРГ НАН України, провідні вчені аграрних університетів Півдня України.

Конференція складалася з двох частин — теоретичної і практичної. Перша відбулася в конференц-залі «Садиба на Кодимі» ФГ «Гранат».

Відкриваючи зібрання Володимир Орехівський, заступник директора Інституту фізіології рослин і генетики НАН України зазначив, що перед Інститутом і перед Україною в цілому в умовах воєнного стану стоїть завдання не лише в стислі терміни досягти продовольчого самозабезпечення, але й зробити вагомий внесок у задоволення продовольчих потреб зростаючого населення світу. Він передав вітальні слова від Володимира Васильовича Моргуна, директора ІФРГ НАН України, Героя України, академіка НАН України, всесвітньовідомого вченого в царині генетики і селекції рослин, експериментального мутагенезу, біотехнології, фізіологічної генетики з побажаннями мирного неба і відмінних врожаїв усім аграріям Півдня України та сподіваннями на плідну співпрацю.

Володимир Орехівський 

Необхідно відзначити, що ареал впровадження київських пшениць доволі широкий — від Львівського Полісся до Степів Донеччини і далеко за межами країни. Валовий збір зерна з цих посівів щороку повністю задовольняє потреби України у продовольчому зерні пшениці, що є вагомим внеском у забезпеченні продовольчої безпеки країни. Сьогодні у складних умовах воєнного стану ІФРГ НАН України здійснює науковий супровід вирощування в Україні на площі близько 2 млн га сортів пшениці озимої селекції академіка В.В. Моргуна, що становить 30 % усіх посівів цієї культури у країні. Ось така вона хліборобська арифметика київських пшениць.

Учасників конференції «День поля 2023» також привітали Світлана Кацімон — начальник Одеської філії «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», голова Подільської районної державної адміністрації Одеської області Михайла Лазоренко. Ректор Одеського державного аграрного університету доктор ветеринарних наук, професор Михайло Брошков, зокрема сказав: «Оце колеги–хлібороби — наша красуня-земля. Вирощуйте на ній хліб, а добро довіку зостанеться добром, житиме поміж людьми, допоки світу та сонця! Намагайтеся більше пізнати і зрозуміти численні таємниці хліборобської науки. День поля — це поєднання науки і практики, яке завжди дає хороші плоди».

Михайло Брошков 

Високі врожаї пшениці озимої нерозривно пов’язані з високими дозами NPK та мікроелементів — розпочав у своєму виступі завідувач відділення мінерального живлення рослин ІФРГ НАН України, член–кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Віктор Швартау.

Підвищенню ефективності використання азоту сприяють й позакореневі обробки. 0,2–0,5 кг гідроксиду міді у вегетативний період розвитку (ВВСН31-32) забезпечувало статистично достовірне зростання ефективності використання азоту добрив та контроль сапрофітів (Alternaria spp., Fusarium spp. тощо) на збіжжі. У наших дослідах 2010–2023 років впровадження обробок добривами з Cu, Zn, Mn суттєво підвищувало рівні контролю хвороб на зернових культурах, а також дозволяло краще контролювати хвороби соняшнику.

Віктор Швартау 

У новітніх рішеннях у захисті рослин слід виділити SDHI-фунгіциди на ринку України: Адепідин («Сингента»), флуіндапір (FMC), композиція біксафен + флуопірам («Байєр») — які забезпечують потужний контроль фузаріозів, септоріозів, плямистостей, офіобольозу, борошнистої роси тощо. За внесення композицій SDHI + триазол збереження фотосинтетичної активності у прапорцевому листку та у підярусах із відповідним подовженням вегетації та рівнів використання елементів живлення. Контроль фізіологічних плямистостей у фазі наливу зерна. Важливо забезпечити максимальний захист від хвороб та шкідників у період від початку цвітіння до завершення наливу зерна.

Постачання рослинами легкодоступної мінеральної поживи дає змогу поліпшити обмінні процеси рослин, відповідно підвищувати стійкість рослинного організму проти різних стресів та сприяти одержанню високої урожайності.

Діагностика живлення рослин — наголосив Віктор Швартау — запорука високих урожаїв і якісного насіння. Останніми роками значно зменшилося внесення органічних добрив, а з мінеральних переважно вносять азотні, які є фізіологічно кислими. Вони змінюють реакцію ґрунтового комплексу в бік підкислення. А земля деградує… Якщо в ґрунт вносимо менше, а забирати більше, то що залишиться? Завершуючи свій виступ вчений підкреслив, що перспектива саме за мікродобривами для отримання прибуткового екологічного сільськогосподарського виробництва. Із цими його словами не можна не погодитися.

Зміст виступу Давида Коновалова — директора ДСВ ІФРГ НАН України, кандидата сільськогосподарських наук, можна коротко викласти так.

Як театр починається з вішалки, так успішне рослинництво починається з якісного насіння. А от на практиці цього правила дотримуються не завжди. Насіння на ринку багато, що як же не помилитися у виборі, як придбати справді якісне насіння? Це — проблема, адже не завжди приваблива упаковка є гарантією належного вмісту. Порадити можу лише одне — купуйте посівний матеріал тільки у тих виробників, чия продукція витримала випробування часом.

Давид Коновалов 

На сьогодні Інститут фізіології рослин і генетики є одним із лідерів створення та впровадження у широкомасштабне виробництво вітчизняних сортів пшениці озимої, відомий багатьом аграріям України та за її межами і є експортером насіння, в тому числі до Євросоюзу, сортів власної селекції. Вченими Інституту створено понад 200 сортів та гібридів основних сільськогосподарських культур таких як пшениця, кукурудза, жито, тритикале та інші, які вже більше 45 років висіваються на теренах України та країнах ближнього зарубіжжя.

Аналізуючи потреби сучасної рослинницької галузі вчені нашого Інституту створюють нові сорти та гібриди з високою екологічною пластичністю, які забезпечують отримання високоякісного та стабільного урожаю в різних природно-кліматичних зонах.

Із загального валового збору пшениці в Україні, понад 8,0 млн т забезпечили сорти селекції ІФРГ НАН України, що є вагомим внеском у зміцнення продовольчої безпеки та добробуту нашої країни, а генетичний потенціал урожайності нових сортів вже давно перевищив позначку в 100 ц/га.

Агрономи ДСВ спільно з науковцями Інституту фізіології рослин і генетики НАН України проводять велику роботу з розширення трансферу сортів — інновацій у виробництво. Реалізовано понад 3400 ліцензій на вирощування високоякісного оригінального насіння, яким забезпечуються всі насіннєві господарства відповідно до реалізованих ліцензій.

Варто наголосити на тому, що ліцензії на вирощування насіння сортів пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України придбали вітчизняні та великі іноземні компанії, які працюють на теренах України.

Слід зазначити, що загальний обсяг впровадження розробок ІФРГ НАН України в народне господарство нашої країни досить великий. Образно кажучи, кожен третій буханець хліба виробляється із сортів пшениці озимої, створених академіком В.В. Моргуном.

Не переплачуйте — обирайте українське! Київські пшениці завжди окуплять витрати, попри найскладніші умови вирощування. Одним словом, попереду робота, що зацікавлює, приносить результати. Завітайте в Інститут фізіології рослин і генетики НАН України і він подарує Вам зустріч з працьовитими, щиросердечними і гостинними науковцями — творцями київських пшениць.

В ІФРГ НАН України успішно діє «Клуб 100 центнерів», який став своєрідною школою новітніх агротехнологій.

Основним завданням «Клубу 100 центнерів», організованого академіком Володимиром Моргуном є підвищення загального рівня урожайності та рентабельності вирощування зернових колосових в Україні. Членами клубу є близько 400 господарств України, які наблизилися чи наближаються до високої мети — 100 центнерних врожаїв. Усі вони вирощують сорти пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України і застосовують систему захисту швейцарської фірми «Сингента» на тисячах гектарів у різних зонах України.

Лише впродовж останніх років 344 господарства різних зон України, висіваючи на своїх полях київські пшениці зібрали врожай 80–132 ц/га.

Вагомим підсумком роботи селекціонерів ІФРГ НАН України є те, що за останні роки 52 господарства України в реальних виробничих умовах отримали врожаї київських пшениць понад 100 ц/га.

Микола Федорчук — доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри рослинництва та садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету акцентував увагу виробників на тому, що найкращий, найпродуктивніший сорт не дасть очікуваного результату без відповідної агротехніки. Тому ми за диктатуру — диктатуру агротехніки — тобто чітке й неухильне дотримання елементів технології іншими словами формула господарювання досить проста і зрозуміла і як дбаєш — так і маєш…

Микола Федорчук 

Після пленарної частини учасники конференції відвідали демонстраційні та насінницькі поля фермерського господарства «Гранат».

Подивитися було на що, адже тільки на демонстраційному посіві було висіяно 11 сортів-іновацій київських пшениць. Ділянки виглядали так, начебто всі бур’яни обійшли їх стороною. І неабияку роль тут відіграла технологія вирощування із застосуванням засобів захисту рослин, сівби протруєним насінням, вчасний захист проти шкідників, хвороб і бур’янів.

Тільки на демонстраційному посіві було висіяно 11 сортів-іновацій київських пшениць 

Розповідаючи про київські пшениці Володимир Вакуленко — завідувач відділу науково-технічної інформації та маркетингу ІФРГ НАН України давав детальну характеристику кожному сорту. На демонстраційному полі учасники конференції мали змогу побувати в царстві пшениць, адаптованих до різних умов вирощування.

Володимир Вакуленко  

Біля кожної ділянки — табличка з назвою сорту.

Золотоколоса — перший сорт, який за всю історію державного сортовипробування в Україні сформував рекордний урожай — 117,3 ц/га. Сорт займає значні площі та є високонадійним у виробництві. За останні роки у виробничих умовах урожай сорту пшениці озимої Золотоколоса (90,0–109,6 ц/га) отримали ряд господарств у різних зонах України. Свою назву Золотоколоса отримала за світлозолотавий колір дозрівання.

Далі Володимир Вакуленко знайомить учасників з результатами урожайності, які забезпечили сорти пшениці озимої київської селекції.

Найпоширеніші сорти київських пшениць — Подолянка і Богдана, які за посівними площами в Україні потрапили в першу дев’ятку.

На виробничих посівах ФГ «Гранат» на особливу увагу заслуговують високопластичні сорти Подолянка та Богдана. Вони забезпечують стабільні врожаї зерна високої якості в усіх природніх зонах України, мають відмінну посухостійкість та зимостійкість. Головна їхня перевага — дуже висока виробнича надійність. Сорти широко висіваються — за виробничою надійністю вони неперевершені.

За останні роки врожайність сортів Подолянка і Богдана в дослідному господарстві Інституту становила 50-103 ц/га.

Селекціонери ІФРГ НАН України традиційно надають великого значення створенню сортів пшениці озимої з високою якістю та харчовою цінністю зерна. Сорт Наталка — надсильна пшениця, зерно якої містить 14,5–16,3 % білка. Урожай зерна в державному сортовипробуванні сорту Наталка становить 50,3–93,6 ц/га.

Яскрава зірка хлібного поля України — сорт Малинівка. У виробничих посівах агрофірми «Славутич» Дніпропетровської області сорт Малинівка забезпечив 110 ц/га.

Сорт Зимоярка являє собою новий тип пшениць-дворучок. За осінньої та ранньої весняної сівби істотно перевищує за врожайністю яру пшеницю в зоні Степу. У виробничих умовах агрокомбінату «Росава» Кагарлицького району на Київщині при весняній сівбі Зимоярка дала 90,4 ц/га. Це найвища продуктивність ярої пшениці в країні у виробничих умовах.

Непідробну зацікавленість викликають ділянки з новим поколінням київських пшениць: Софія Київська, Городниця та Київська 19, які на дослідних полях інституту за помірних доз внесення мінеральних добрив у сезоні 2022 року дали врожайність зерна 123,3; 124,4 і 136,5 ц/га відповідно.

Новосмуглянка — один із урожайних рекордсменів ланів України 

В останні роки сорти озимої пшениці селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України забезпечили отримання досить високих урожаїв в насіннєвих господарствах степової зони України:

Дніпропетровська область: Софія Київська — 81,5 ц/га; Новосмуглянка — 79,4 ц/га; Малинівка — 76,5 ц/га.

Кіровоградська область: Новосмуглянка — 100,0 ц/га (пар); Малинівка — 77,0 ц/га; Подолянка — 75,0 ц/га

Сьогодні хліб — воїн. Зерно саме не родить. Тож низько вклонімося рукам працьовитим, що створюють нові сорти, орють поле і кують продовольчу безпеку держави. Уклонімося творінню невтомних рук людських  і природи, основі життя на землі — святому хлібові.

Київські пшениці. Ось стебло в стебло. Пшениця віч на віч з небом і сонцем. І мимоволі згадується дитинство. Мама виймає з печі білий хліб. Буханці запашні, рум’яні. Як тут не згадати шкільну загадку: «Хвалить його кожен, любить його кожен і дня прожити без нього не можемо».

Як швидко плине час!

Насамкінець конференції в полі директор фермерського господарства «Гранат» Анатолій Артеменко на правах люб’язного господаря висловився словами щирої вдячності всім учасникам за участь і сказав свою думку про те, що кращих сортів пшениці озимої ніж пропонує ІФРГ НАН України в Україні не існує. За насінням київських пшениць представлених у нього на полях до нас звертаються агрономи майже з усієї Південної України. Пора відкривати шлях насінню київських пшениць на світовий ринок.

Анатолій Артеменко  

Українські хлібороби вже давно обрали для себе амбітне гасло: «Київські пшениці — це сорти, що приносять гроші!» Вони повсякденно ділом доводять ці слова.

Один колосок радує серце, а справжня велика радість приходить тоді, коли бачиш безмежний пшеничний лан. Наша мета — це величний хліб із золотих київських пшениць. Хліб нашої Перемоги!

В. Орехівський, В. Вакуленко, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України

Інтерв'ю
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча

1
0