Спецможливості
Агрохімія

Кон­троль бур’янів та хвороб на ку­ку­рудзі ба­ко­ви­ми сумішами

30.06.2017
1160
Кон­троль бур’янів та хвороб на ку­ку­рудзі ба­ко­ви­ми сумішами фото, ілюстрація

Ос­танніми ро­ка­ми в Ук­раїні од­ним із пріори­тетів для аг­раріїв за­ли­шається ви­роб­ництво зер­на ку­ку­руд­зи. Про­те внаслідок по­ру­шен­ня сівозміни, ви­ко­ри­с­тан­ня спро­ще­ної аг­ро­техніки та нез­ба­лан­со­ва­но­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив різко зрос­ли рівні по­тенційної засміче­ності ор­но­го ша­ру ґрун­ту бур’яна­ми й ура­же­ності йо­го шкідни­ка­ми та хво­ро­ба­ми.

 

То­му зни­жен­ня інтен­сив­ності аг­ро­технічних прий­омів на ор­них зем­лях по­тре­бує відповідної ком­пен­сації шля­хом ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня хімічних за­собів, що за­побіга­ють ма­со­во­му роз­вит­ку не­ба­жа­них шкідли­вих ор­ганізмів, особ­ли­во на посівах ши­ро­ко­ряд­но­го спо­со­бу сівби: ку­ку­руд­зи, сої, цу­к­ро­вих бу­ряків.

Зміна кліма­ту та­кож вно­сить свої ко­рек­ти­ви в за­галь­ну кар­ти­ну фіто­санітар­но­го ста­ну посівів — на жаль, у бік погіршен­ня. Не­три­валі періоди з хо­лод­ною по­го­дою ос­танніми ро­ка­ми відзна­ча­ють ли­ше в ІІІ де­каді січня (-13,5°С), а бе­ре­зень уза­галі ано­маль­но теп­лий (се­ред­нь­о­до­бо­ва тем­пе­ра­ту­ра — 4,7…5,0°С за кліма­тич­ної нор­ми 0,3°С). Такі по­годні умо­ви на­бу­ва­ють усе більш ста­ло­го ха­рак­те­ру, зу­мов­лю­ють збільшен­ня кількості па­то­генів і шкідників, що пе­ре­зи­му­ва­ли, спри­я­ють ско­ро­чен­ню інтер­ва­лу їхньо­го роз­вит­ку та збільшен­ню чи­сель­ності по­колінь.

На період сходів ку­ку­руд­зи (ІІІ де­ка­да квітня — І де­ка­да трав­ня) пе­ре­па­ди тем­пе­ра­ту­ри в нічний (0,6°С) і ден­ний (12,2°С ) ча­си не­га­тив­но впли­ва­ють на про­ро­с­тан­ня па­ростків, а часті дощі в ІІ та ІІІ де­ка­дах трав­ня (ви­па­дає до 121,4 мм за нор­ми 36,0 мм) — на по­даль­ший роз­ви­ток рос­лин. На­томість на роз­ви­ток бур’яно­во­го це­но­зу не­га­тив­но­го впли­ву цих фак­торів не відзна­че­но.

Че­рез те, що рос­ли­ни ку­ку­руд­зи на по­чат­ку ве­ге­таційно­го періоду роз­ви­ва­ють­ся ду­же повільно, во­ни не мо­жуть кон­ку­ру­ва­ти з ви­да­ми бур’янів, які адаптовані до різних по­год­них умов, швид­ко ут­во­рю­ють міцну над­зем­ну ча­с­ти­ну й силь­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му та знач­но пригнічу­ють посіви. Крім то­го, ряд­ки ку­ку­руд­зи пізно зми­ка­ють­ся, то­му для роз­вит­ку бур’янів, що про­ро­с­та­ють од­но­час­но зі схо­да­ми ку­ку­руд­зи, ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви. 

Результати застосування диметенаміду-П викликало появу нової хвилі бур`янівЧут­ливість ку­ку­руд­зи до бур’янів та її кон­ку­рен­то­с­про­можність не­од­на­кові у різні фа­зи ве­ге­тації куль­ту­ри. Так, до фа­зи двох-трьох листків ку­ку­руд­за ма­ло­чут­ли­ва до се­ге­таль­ної рос­лин­ності. Ад­же, за ре­зуль­та­та­ми на­ших досліджень, у роз­вит­ку рос­лин на кон­тролі, де чи­сельність бур’янів на 1 м2  ста­но­ви­ла 660 шт, та у варіанті з ви­ко­ри­с­тан­ням ґрун­то­во­го гербіци­ду на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни ди­ме­те­намід-П нор­мою 1,2 л/га (за кількості бур’янів 203 шт/м2) різниці не відзна­че­но. 

Про­те від фа­зи трьох і до вось­ми листків куль­ту­ри за­бур’яненість посівів призвела до різкого зни­жен­ня вро­жай­ності, ад­же зу­мо­ви­ла знач­не відста­ван­ня рос­лин ку­ку­руд­зи в роз­вит­ку. Так, ви­со­та ку­ку­руд­зи на кон­тролі бу­ла мен­ша ніж у 1,4 ра­зу, а до­вжи­на ка­ча­на — ли­ше 5–8 см. У варіан­тах із вне­сен­ням на посів гербіцидів ці по­каз­ни­ки ста­но­ви­ли 2,2–2,4 м та 12–18 см відповідно (рис.).

Слід зазначити, що за тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи од­но­го вне­сен­ня ґрун­то­во­го гербіци­ду для ефек­тив­но­го за­хи­с­ту від бур’янів не­до­стат­ньо. 

Ре­зуль­та­ти досліджень по­ка­за­ли, що у варіанті з ди­ме­те­намідом-П по­яву но­вої хвилі бур’янів спо­с­теріга­ли вже че­рез 10 днів після об­при­с­ку­ван­ня (табл. 1). 

У період ве­ге­тації об­роб­ку посівів ку­ку­руд­зи про­ти од­норічних та ба­га­торічних дво­доль­них, а та­кож од­норічних зла­ко­вих бур’янів про­во­ди­ли гербіци­дом на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни то­пра­ме­зон + ди­кам­ба нор­мою 1,25 л/га.  Перші оз­на­ки дії гербіци­ду відзна­че­но вже на третій день після об­при­с­ку­ван­ня. По­жовтіння та де­фор­мація верхівок спо­с­теріга­ли на та­ких бур’янах, як: ку­ря­че про­со, гри­ци­ки зви­чайні, ло­бо­да біла, па­да­ли­ця ріпа­ку, гірчак бе­рез­ко­подібний, осо­ти, галінсо­га дрібноквітко­ва.

Най­ви­щу технічну ефек­тивність гербіцидів (96%) виявлено на 30-й день після об­роб­ки посівів. Кількість і си­ра ма­са бур’янів за зби­ран­ня уро­жаю у варіан­тах, де про­во­ди­ли об­при­с­ку­ван­ня гербіци­да­ми, змен­ше­но на 67,3–77,7% у порівнянні з кон­тро­лем (532,9 г/м2).

За ро­ки досліджень на посівах ку­ку­руд­зи відзна­ча­ли інтен­сив­ний роз­ви­ток ку­ку­руд­зя­ної во­ло­ха­тої по­пе­лиці. У варіан­тах без інсек­ти­ци­ду за­се­леність шкідни­ком  ста­но­ви­ла 70–80%, особ­ли­во з країв по­ля. За­сто­су­ван­ня інсек­ти­ци­ду на ос­нові пірак­ло­ст­робіну нор­мою 135 мл/га зни­зи­ло за­се­леність рос­лин по­пе­ли­цею вдвічі, до то­го ж її кількість в ко­лоніях бу­ла знач­но мен­шою. 

Ос­танніми ро­ка­ми на посівах ку­ку­руд­зи спо­с­теріга­ють за­се­лен­ня ба­вов­ни­ко­вою сов­кою, по­шко­д­жен­ня нею рослин є пря­мим наслідком ура­жен­ня ка­чанів хво­ро­ба­ми, зо­к­ре­ма фу­заріозом. На да­ний час таке псування культури шкідни­ка­ми не має ма­со­во­го ха­рак­те­ру, про­те, за по­тепління кліма­ту зо­на еко­логічно­го оп­ти­му­му де­я­ких видів ко­мах роз­ши­рюється на північ. Це сто­сується ку­ку­руд­зя­но­го стеб­ло­во­го ме­те­ли­ка та  західно­го ку­ку­руд­зя­но­го жу­ка, то­му аг­раріям потрібно про­во­ди­ти постійний моніто­ринг що­до по­яви да­них видів шкідників на своїх посівах.

Най­по­ши­реніши­ми й шко­до­чин­ни­ми хво­ро­ба­ми на ка­ча­нах ку­ку­руд­зи за ро­ки досліджень виз­на­че­но: тем­ну пліс­ня­ву, сіру гниль, фу­заріоз та гель­мін­то­­споріоз. На по­чат­ку фа­зи мо­лоч­ної стиг­лості на не­об­роб­ле­них фунгіци­дом ва­­ріан­­­тах роз­ви­ток фу­заріозу, сірої гнилі та тем­ної плісня­ви не пе­ре­ви­щу­вав 7,03%, гельмінто­с­по­ріозу — 15,93%. Най­по­ши­ренішим за­хво­рю­ван­ням у дослідний період бу­ло тем­не пліснявіння ка­чанів, яке ста­но­ви­ло 44,5–74,8%.  За об­при­с­ку­ван­ня посівів фунгіци­дом на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни пірак­ло­ст­робін роз­вит­ку фу­заріозу та гельмінто­с­поріозу не відзна­че­но, а сірої гнилі та тем­ної плісня­ви — на рівні 0,21–0,45% з по­ши­рен­ням — 2,2–21,2%.

Най­ви­щу технічну ефек­тивність пірак­ло­ст­робіну спо­с­теріга­ли у фа­зі мо­­лоч­ної стиг­лості ка­чанів, про­ти фу­­за­ріо­зу та гельмінто­с­поріозу 100%, сірої гнилі — 75–81%, тем­ної плісняви — 85–90%. У фа­зі вос­ко­вої стиг­лості ефек­тивність фунгіци­ду про­ти хво­роб бу­ла на рівні 64–80% (табл. 2).

От­же, в ре­зуль­таті про­ве­де­них досліджень вста­нов­ле­но, що технічна ефек­тивність ґрун­то­во­го гербіци­ду на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни ди­ме­те­намід-П на посівах ку­ку­руд­зи доз­во­ляє стри­ма­ти на 89% по­яву пер­шої хвилі бур’янів, але за ви­со­кої во­ло­гості повітря та низь­кої тем­пе­ра­ту­ри за­сто­су­ван­ня ли­ше ґрун­то­во­го гербіци­ду є ма­ло­ефек­тив­ним. 

За об­при­с­ку­ван­ня бур’янів у період ве­ге­тації ку­ку­руд­зи най­ви­щу технічну ефек­тивність гербіцидів (96%)  спо­с­теріга­ли в усіх варіан­тах із за­сто­су­ван­ням суміші то­пра­ме­зон + ди­кам­ба. 

Об­роб­ка ку­ку­руд­зи у фа­зі мо­лоч­ної стиг­лості ка­чанів фунгіци­дом на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни пірак­ло­ст­робін за­без­пе­чує 100%-ву ефек­тивність про­ти фу­за­ріозу та гельмінто­с­поріозу, про­ти сірої гнилі — 75–81%, тем­ної плісня­ви — 85–90%. У фа­зі вос­ко­вої стиг­лості ефек­тивність фунгіци­ду про­ти хво­роб бу­ла на рівні 64–80%.

За­вдя­ки ви­со­ко­е­фек­тив­но­му кон­тро­лю бур’янів, хво­роб та шкідників  на посівах ку­ку­руд­зи бу­ло до­дат­ко­во збе­ре­же­но 3,35–4,91 т/га зер­на (на кон­тролі — 4,48 т/га).

 

О. Сніжок, канд. с.-г. на­ук, старш. на­ук. співробітник, 
Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Західно­го Полісся НА­АН

Інформація для цитування

Контроль бур`янів та хвороб на кукурудзі баковими сумішами/ О. Сніжок// Пропозиція / — 2017. — №6. — С. 102-103

Інтерв'ю
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.

1
0