Гербіциди для озимого ріпаку: на що звернути увагу

Ріпак є цікавим для агробізнесу насамперед через його високу рентабельність, також він має стабільний попит на локальному та світовому ринках. Саме завдяки економічній привабливості ріпаку, площі під цією олійною культурою в Україні залишаються стабільно високими і лише інколи сягали менше ніж 1 млн га, і лише через вплив погоди. У 2022 році в Україні його було засіяно 1,029 млн га. Згідно із прогнозом Мінагрополітики, у 2023 році озимий ріпак займатиме 1,374 млн га.

На кінцевий урожай впливає цілий ряд умов. Це зокрема погода, стан та підготовка ґрунту, оптимальні строки посіву. Проте ключовим чинником, який помітно впливає на величину та якість майбутнього врожаю, є забур’яненість. Якщо у посівах озимого ріпаку не знищувати бур’яни, то є ризик втратити від 15 % до 60 % урожаю. До того ж якість насіння буде значно нижчою. Постраждає як розмір насінини, так і вміст олії у ній.

Забур’яненість посівів ріпаку негативно позначається на продуктивності рослин культури. На засмічених полях гальмується їхній розвиток, зменшується накопичення вегетативної маси та кількості продуктивних гілок, стручків і насіння.

Наявність у посівах 100 рослин бур’яну є причиною таких втрат урожаю: 30 % — від зірочника середнього; 8 % — від лисохвоста польового; 5 % — від ромашки непахучої; 3 % — від видів кропиви та фіалки польової.

Економічні пороги шкідливості бур’янів

Бур’яни конкурують з ріпаком за необхідні фактори для успішного росту рослини: вологу, поживні речовини, світло і площу для живлення. Крім того, для вдалої зимівлі ріпак має накопичити достатньо цукрів, а наявність бур’янів цьому тільки заважає. Також бур’яни є кормовою базою для ряду шкідників.

Особливо негативний вплив бур’янів виявляють на початку вегетації ріпаку. За умов сильної конкуренції за елементи живлення, вологу, світло формується малопродуктивний тип рослин, нестійких до морозів з обмеженими можливостями до весняного гілкування.

Найчастіше на полях з ріпаком зустрічаються широколисті бур’яни, герань різних видів, мак-самосійка, підмаренник чіпкий, ромашки пахуча та лікарська, волошка синя, а ще хрестоцвіті, як от грицики звичайні, гірчиця та редька польова, сухоребрик лікарський, талабан польовий, кучерявець Софії тощо. У сходах озимого ріпаку також може траплятися падалиця культури-попередника. Це переважно пшениця та ячмінь, чиї неконтрольовані сходи можуть створювати значну конкуренцію ріпаку.

Через потужну кореневу систему такі бур’яни, як: лобода біла, щириця, мишій (довжина кореня у яких досягає 2 м), мітлиця звичайна, ромашка непахуча, просо куряче, чистець болотний, березка польова (до 5 м), осот (9 м), хвощ польовий, гірчак березкоподібний (до 10 м), поглинають величезну кількість води. А такі бур’яни, як: вівсюг, гірчиця, ромашка, щириця, жабрій та ін., витрачають в окремі періоди вегетації вологи у 1,5—2 рази більше, ніж культурна рослина, у результаті на засмічених полях вологість ґрунту в кореневмісному шарі знижується на 2–5%.

Наявність ромашки у посівах ріпаку спричинює появу гіркого присмаку в ріпаковій олії, що робить непридатним її насіння для переробки. Також цей бур’ян ускладнює збирання врожаю й збільшує вологість насіння ріпаку. 

Підмаренник чіпкий, маючи  підвищену здатність до засвоєння азоту, розвиває відчутну конкуренцію за поживні речовини з культурою, особливо в період, коли ріст лис­тя ріпаку припиняється. Через інтенсивний фотосинтез  бур’ян виростає вищим за ріпак та активно перехоплює сонячну енергію, розростається, внаслідок чого затіняє та  пригнічує рослину. Культурі не вистачає сонячної енергії для процесів фотосинтезу в результаті конкуренції з боку бур’янів, відповідно, інтенсивність фотосинтезу зменшується, а отже, падає врожайність та якість насіння. Підмаренник спричинює вилягання посівів, значно ускладнюючи збирання врожаю, та підвищує вологість рослинної маси. Крім того, знижується продуктивність зернозбиральних комбайнів, якість врожаю через вміст великої кількості насіння підмаренника помітно погіршується, адже його важко відокремити під час очищення. Наявність всього 1 росл./м² підмаренника зменшує врожайність з 1 га на 0,15–0,2 ц/га. Економічний поріг шкідливості підмаренника чіпкого в посівах ріпаку становить 0,1 шт./м².

Редька дика також є надто шкідливим бур’яном, який використовує поживні речовини у кілька разів інтенсивніше, ніж культурні рослини. Засмічує не тільки ґрунт, а й зерно ріпаку, від якого важко відокремлюється, бо майже не вирізняється за розмірами.

Негативний вплив бур’янів у посівах ріпаку

Для збереження врожаю культури та його якості важливим є вчасне проведення комплексу запобіжних заходів і заходів контролю бур’янів упродовж вегетації ріпаку озимого.

Поява певних видів бур’янів на полі з озимим ріпаком залежить від місцевості, погодних умов, способів обробітку ґрунту та стратегії використання ЗЗР на цій ділянці у попередні роки.

Які є методи боротьби із забур’яненням ріпаку?

Багаторічний досвід аграріїв свідчить, що найбільш результативним способом позбутися бур’янів у посівах ріпаку є застосування гербіцидів. Їхнє використання  восени є більш ефективним, ніж навесні. Існує декілька стратегій контролю бур’янів: внесення препаратів одразу після сівби чи до сходів культури,  або ж використання гербіцидів після сходів культури. Використання ґрунтових гербіцидів передбачає вирощування ріпаку за традиційною технологією, внесення посходових дає змогу вирощувати ріпак як за традиційною, так і технологією Clearfield®.

Обираючи посходові технології використання гербіцидів, рекомендується орієнтуватися на стадію розвитку бур’янів, а не на стан культури. Найкращий період — це коли бур’ян перебуває у фазі сім’ядоль – 2-х та в окремих випадках 4-х справжніх листків. Проте пам’ятайте, що більш пізні внесення, коли ріпак сягає фази 4-6 листків і більше, може створювати ефект «парасольки» через вплив якого, ефективність гербіцидів може бути нижчою.

Як правильно обрати препарат?

Сьогодні на ринку є достатньо хімічних препаратів, але кількість діючих речовин, які можна використовувати в технології вирощування ріпаку, доволі обмежена. Тому виробник має змогу, залежно від своїх можливостей та поінформованості, використовувати ті чи інші препарати.

Звертайте увагу на простоту та універсальність застосування гербіциду. А саме:

наскільки гнучкі терміни внесення зазначає виробник;

чи є обмеження щодо використання у складних ґрунтових умовах (високий вміст органічних речовин, кам’янисті ґрунти);

стійкість препарату до змивання опадами;

у яких бакових сумішах можна використовувати гербіцид.

Ключову роль при виборі гербіциду відіграватиме технологія вирощування та вид насіння чи гібриду.

Отже, на полях, де ріпак вирощується за традиційною технологією, можливе застосування як ґрунтового, так і ранньопіслясходового рішення.

Для обмеження чисельності видів будяків, осотів, пирію повзучого використовують гербіциди суцільної дії на основі діючої речовини гліфосат. Раціональними будуть також бакові композиції на основі гербіцидів з різними діючими речовинами. Наприклад: гліфосат у поєднанні з препаратами на основі феноксиоцтової кислоти. Препарати суцільної дії на основі діючої речовини гліфосат застосовують для знищення комплексу бур’янів за два-три тижні до оранки.

Найбільшою буде технічна ефективність гербіцидів за умов їхнього використання в оптимальні фази розвитку рослин будяків і осотів, а саме під час формування розвинутих розеток (6–10 листків) і проходження у них активних ростових та обмінних процесів. Метою заходу є не забезпечення відмирання надземних однорічних частин у рослин багаторічних бур’янів, а повна загибель підземних (головних) багаторічних органів рослин.

Для контролю березки польової доцільне обприскування гербіцидами суцільної дії на основі гліфосату і похідних 2,4-Д, а також дикамби в період масової вегетації бур’яну та формування молодих пагонів (завдовжки від 15–20 см до фази цвітіння).

До ґрунтових гербіцидів, які вносять у ґрунт до появи сходів культури, і мають широкий спектр дії належать препарати, зокрема похідні хлорацетаніліду – метазахлор, S-метолахлор, ацетохлор, диметенамід-П, хінолінокарбоксилових кислот (квінмерак) та динітроаніліну – трифлуралін.

Досходове внесення ґрунтового гербіциду на основі діючої речовини S-метолахлор (наприклад, Дуал Голд) забезпечує ефективний контроль злакових і деяких дводольних бур’янів. Для розширення спектру дії під час контролю злакових бур’янів рекомендовано застосовувати похідні діючої речовини кломазону (наприклад, Бамбу 480) у баковій суміші з ґрунтовим гербіцидом на основі діючої речовини S-метолахлор.

Для максимального захисту від бур’янів та підвищення якості майбутнього врожаю варто застосовувати гербіцид Бутізан® Авант, що наразі є найдосконалішим ґрунтовим рішенням. Властивості трьох діючих речовин (метазахлор, диметенамід-П і квін­мерак) доповнюють одна одну та забезпечують довготривалу дію. Бутізан® Авант добре контролює основні види бур’янів, що трапляються в посівах ріпаку, — підмаренник чіпкий, кучерявець Софії, усі види ромашки, герані та вероніки, зірочник, мак-самосійка, а також падалицю озимих зернових та деякі злакові.

На додачу його дія гальмує подальше проростання насіння бур’яну. Відтак наступного року зменшується ризик повторної появи та розповсюдження небезпечних кропиви глухої, щириці, мишію, проса курячого тощо.

За умов високої температури ґрунтові гербіциди залишаються на поверхні ґрунту, і насіння бур’янів починає утворювати проростки нижче цього рівня. За відсутності опадів верхній шар ґрунту залишається сухим, і гербіцид буде не активним, що спричинює подальший ріст бур’янів.

За наявності помірних опадів складаються найсприятливіші умови для прояву технічної ефективності гербіциду. Верхній шар ґрунту зволожується, і насіння бур’янів, що міститься в ньому, починає проростати. У той же час дощ сприяє проникненню гербіциду до цих проростків і його дії на них до їхнього сходу.

Велика кількість вологи негативно позначається на технічній ефективності гербіцидів — разом з водою вони вимиваються в нижні шари родючого ґрунту, де в подальшому вилуговуються. Отже, проростки бур’янів не зашкоджуються.

Дотримання рекомендацій щодо внесення ґрунтових гербіцидів забезпечить попередження появи бур’янів більш ніж на місяць.

Для отримання максимальної ефективності застосування ґрунтових гербіцидів слід дотримувати таких вимог:

1. Структура ґрунту на полях має бути дрібногрудкуватою, щоб гербіциди могли максимально рівномірно розподілятися поверхнею. Розмір грудок ґрунту має не перевищувати 20 мм у діаметрі.

2. Вологість ґрунту має бути помірно високою — тільки за таких умов гербіцид може почати діяти. За відносно високої вологості повітря, котра спостерігається в осінній період, зменшується випаровування робочого розчину та підвищується ступінь осідання крапель на оброблену поверхню рослин, що дає змогу застосовувати найнижчу (в межах допустимої) норму препарату.

3. Вид і тип ґрунту, а також кількість органічних речовин, що містяться в ньому, здатні вплинути як на технічну ефективність ґрунтового гербіциду, так і на тривалість захисної дії. Що легший ґрунт, то менша кількість препарату використовується для обробки одиниці площі. У разі високого вмісту гумусу норму витрати гербіциду слід збільшити, оскільки такі ґрунти характеризуються властивістю надмірного поглинання діючої речовини гербіциду. Це пояснюється тим, що ґрунт із великою кількістю органічних речовин швидко зв’язує й практично повністю їх деактивує. У такому разі краще вносити препарати, які впливають через листя.

4. Ефективність ґрунтових гербіцидів залежить від погодних умов. Великий вплив має температура навколишнього середовища: що тепліше, то вища технічна ефективність гербіцидів, і навпаки — за низьких температур повітря й браку опадів їхня ефективність буде менша. Для ґрунтових гербіцидів найкращі умови — це помірно тепла погода з температурою повітря 15…20 °С і вологість ґрунту не менше ніж 20–22 % польової вологоємності.

Застосування післясходових гербіцидів

У сучасних умовах сільськогосподарські виробничники все частіше надають перевагу застосуванню післясходових гербіцидів (зокрема таких, як Ачіба 50 ЕС, Лонтрел Гранд, Лонтрел 300, Галера, Пантера, Рондос 750, Сальса, Селект 120, Белкар®, Тарга Макс, Фуроре Супер, Фюзілад Форте, Центуріон, Шогун, Шедов) порівняно з ґрунтовими. Перевагою післясходового внесення гербіцидів є те, що після сходів можна ідентифікувати видовий склад бур’янів і їхню чисельність, а також здійснити обприскування на ранніх фазах росту бур’янів, тобто на початку їхнього активного розвитку. А тому, знаючи видовий склад бур’янів, можна цілеспрямовано вибрати гербіцид, який забезпечить максимальну технічну ефективність та результативність здійсненого заходу, зменшити затрати та збільшити врожайність культури.

Технічна ефективність післясходових гербіцидів залежить від поглинання активної речовини, фізіологічної активності рослин і погодних умов, які настають після внесення гербіцидів.

Для контролю широколистяних бур’янів, у тому числі представників родини капустяних, які складно контролювати, таких як гірчиця польова, талабан польовий, кучерявець Софії, грицики звичайні та багато інших проблемних широколистих бур’янів, наприклад, видів герані, доцільно провести обробку препаратом на основі діючої речовини етаметсульфурон-метил, 750 г/кг, 20–25 г/га у поєднанні з 200 мл/га ПАР Тренд 90 (Сальса). Етаметсульфурон-метил проявляє листкову та залишкову ґрунтову активність, тобто проникає крізь листя та поглинатися кореневою системою бур’янів.

Гербіцид сумісний з більшістю пестицидів, ад’ювантів і мікродобрив, зареєстрованих для використання у посівах ріпаку, що дає змогу здійснити комплексний захист і заощадити кошти, поєднавши внесення. Препарат може бути застосований на фоні ґрунтових гербіцидів, які вносили попередньо, для доповнення та розширення спектру активної дії та забезпечення ефективності обприскувань, а також у системі осіннього та ранньовесняного внесення (гербіциди на основі клопіраліду, клопіраліду в поєднанні з піклорамом).

Відмінний контроль широкого спектру однорічних та багаторічних широколистих бур’янів, у т.ч. підмаренника чіпкого, волошок синіх, маку польового, лободи білої, видів ромашок, осотів забезпечать гербіциди на основі інноваційної молекули Arylex™ Active (галауксифен-метил). Для осіннього застосування призначено гербіцид у формі високотехнологічної формуляції двох діючих речовин: галауксифен-метилу та піклораму (Белкар®). Він має широке вікно застосування: від появи першої пари листків (ВВСН 12) до стадії 6-ти листків включно (ВВСН 16) і контролює низку дводольних бур’янів із родини капустяних: талабан польовий, грицики звичайні, кучерявець Софії, якщо на момент обробки бур’яни перебувають на ранніх фазах розвитку сім’ядолі — 4 листки. Препарат дуже швидко проявляє симптоми дії і залишається дієвим навіть за температури 5 °С. Гербіцид не діє на злакові та багаторічні види бур’янів. Для розширення спектру дії гербіцид може використовуватись у комбінованих програмах захисту посівів.

За умов змішаного типу засмічення посівів злаковими, зокрема пирієм повзучим і дводольними бур’янами, а також для контролю падалиці зернових у посівах ріпаку препарати на основі клопіраліду та піклораму (наприк­лад, Галера Супер) доцільно застосовувати у баковій суміші з грамініцидами, наприклад з гербіцидом Фюзілад Форте. Враховуючи підсилення грамініцидом фітотоксичної дії гербіциду щодо контролю дводольних бур’янів, у сумішах доцільно застосовувати мінімальну рекомендовану норму його внесення — 0,3 л/га. Норма внесення грамініциду в суміші з гербіцидом має бути у межах рекомендованої, а також її слід використовувати залежно від засмічення посіву одно- чи багаторічними злаковими бур’янами.

Також якщо в структурі забур’янення невелика кількість двосім’ядольних видів бур’янів, доцільним буде застосування одного з рекомендованих грамініцидів: похідних галоксифоп-R-метилу; квізалофоп-етилу; хілазофоп-П-етилу; клетодиму; тепралоксидиму.

Вирощування ріпаку за технологією Clearfield®

Багатьом вітчизняним аграріям прийшлося «до душі» ще одне ефективне рішення проти бур’янів у посівах ріпаку — це технологія Clearfield®.

Технологія вирощування озимого ріпаку за технологією Clearfield® передбачає культивування спеціальних гібридів та використання страхового гербіциду Нопасаран®. У своєму складі він має дві діючі речовини: метазахлор та імазамокс, які діють через лис­тя та кореневу систему бур’янів.

Тому одноразової обробки буде цілком достатньо для захисту ріпаку від бур’янів протягом всього вегетаційного періоду. Поєднання двох різних хімічних груп дає змогу не лише комплексно пригнічувати бур’яни (особ­ливо хрестоцвіті), а й допомагає рослинам ріпаку набратися сил, сформувати міцну кореневу систему та перемогти небажаних сусідів на полі.

Вирощування ріпаку за технологією Clearfield® гарантує зменшений вміст ерукової кислоти та глюкозинолатів у майбутньому врожаї за рахунок ефективного контролю хрестоцвітих бур’янів, які прямо впливають на їхню кількість.

У цілому ж, за обприскування посівів післясходовими гербіцидами рекомендовано враховувати фази стійкості культури, росту бур’янів та їхню чутливість до обробок тим чи іншим препаратом, дотримуватися строків внесення препаратів та регламенту застосування обраного гербіциду, враховувати прогноз погодних умов.

Доцільно також враховувати черговість розміщення культур у сівозміні для уникнення проблеми зносу гербіцидів на чутливі культури й негативного впливу залишкових кількостей гербіцидів для сільськогосподарських культур, які пересівалися внаслідок знищення їхніх посівів через негативні погодні явища (вимерзання, травмування градом або в результаті епіфітотій хвороб), дотримуватися вказівок і рекомендацій, перед­бачених інструкцією фірми-виробника.

Вибір гербіцидів — важливий етап у багатомісячному процесі вирощування врожаю озимого ріпаку, якому слід приділити особ­ливу увагу. Бо саме через забур’яненість посівів можна втратити як кількість, так і якість урожаю культури.

За матерілами наукових установ НААН України