Ефективна альтернатива: легкозбірні корівники

Відродження молочного тваринництва в Україні потребує нових підходів до розв’язання проблем цієї галузі. Стала цілком очевидною необхідність створення нових спеціалізованих молочних ферм, які забезпечували б молокопереробні підприємства високоякісною сировиною. Автори обгрунтовують переваги будівництва нових ферм із використанням легкозбірних корівників, які швидко можна змонтувати і ввести в експлуатацію.

Створювати сучасні молочні ферми, на наш погляд, можна двома способами: з допомогою реконструкції наявних тваринницьких приміщень, які сьогодні, в зв’язку із зменшенням поголів’я ВРХ, не використовують, і будувати нові ферми. Але як у першому, так і в другому варіантах в основу виробництва має бути покладено нову високоефективну ресурсоощадну технологію, яка забезпечувала б виробництво молока високої якості та високу його рентабельність.
У пропонованій статті ми зупинилися на одному з перспективних напрямів відновлення галузі молочного тваринництва — будівництві нових ферм із використанням легкозбірних корівників, які можна швидко змонтувати і ввести в експлуатацію. Ці корівники мають нові (для України) об’ємно-планувальні рішення: їхня ширина — 33 м (проти 21–24 м), висота — 11 м (проти 5 м); вони мають світловий гребінь і бокові штори, які в холодну пору року опускають, а за тепла піднімають (фото 1).
Об’ємно-планувальні рішення легкозбірних корівників дають можливість упроваджувати ресурсоощадну технологію виробництва, забезпечують комфортні умови утримання тварин, якісний мікроклімат, що є надзвичайно важливим для корів високопродуктивної породи.
Такі типи корівників широко використовують у європейських країнах із м’яким кліматом. В Україні вже теж збудовано кілька нових ферм, в основу яких покладено легкозбірні корівники. Але кліматичні умови України жорсткіші за європейські: бувають зими, коли температура знижується до –20…25°С.
Тому першочерговим завданням, яке слід розв’язати перед тим, як широкомасштабно впроваджувати легкозбірні корівники, є оцінка якості їхнього функціонування в умовах України.
У зв’язку з цим протягом трьох років у різні кліматичні періоди (в тому числі і в екстремальний період зими 2005–2006 років, коли температура повітря знижувалась до -25°С і трималася на такому рівні протягом 20 днів, що спостерігається в Україні один раз на 80 років) ми вивчали температурний режим та інші показники в легкозбірних корівниках у порівнянні з традиційними. Досліджували умови утримання тварин і їхній вплив на поведінку, фізіологічний стан, продуктивность корів та якість молока.
Дослідженнями встановлено, що температурний режим у легкозбірних приміщеннях за низьких температур значно різниться з температурним режимом у традиційних корівниках. Температура повітря в легкозбірних приміщеннях лише на 2…3°С вища за температуру навколишнього середовища. Так, якщо в нічний час температура повітря знижувалася до -23,3°С, то в корівнику вона була на рівні +20,5°С (рис. 1).
У традиційному корівнику різниця між температурою навколишнього середовища і всередині приміщення коливалася від +4°С вдень, до +10°С вночі (рис. 2). За температури навколишнього середовища -20°С температура в корівнику становила +9 градусів.
Оцінка якості функціонування нових корівників свідчить про те, що температура повітря в легкозбірному корівнику (рис. 3) і за високих плюсових температур навколишнього середовища різниться з температурою повітря в традиційному корівнику. За рахунок швидшого руху повітря (0,038–0,60 м/с), який наближено до руху повітря навколишнього середовища (0,04–0,68 м/с), температура в легкозбірному корівнику протягом доби на 1… 2°С нижча, ніж у традиційному корівнику.
Наявність бокових штор у дослідному корівнику забезпечує швидкість руху повітря на рівні нормативних параметрів (0,55 м/с). Для порівняння: в типовому корівнику цей показник значно нижчий за прийнятні норми і становить лише 0,16–0,27 м/с (табл. 1), що призводить до підвищеної загазованості повітря всередині корівника. Так, наявність аміаку в легкозбірних приміщеннях як у зимовий, так і в літній період у 2,5–4 рази менша, ніж у традиційному корівнику (табл. 1), і його рівень значно менший за допустимі нормативні значення.
Висока якість мікроклімату в легкозбірних корівниках підтверджується й рівнем бактеріального обсіменіння повітря. Так, у легкозбірному корівнику він у 2,1 раза менший, ніж у традиційному.
Дослідження поведінки корів (рис. 4) свідчить про те, що умови їхнього утримання в легкозбірних приміщеннях як у зимовий, так і в літній періоди більше відповідають фізіологічним потребам тварин, аніж умови традиційних корівників. Загальний час відпочинку корів протягом доби — 14,1 год (58,6% добового часу), тобто на 2,63 год довше, ніж вони відпочивають у традиційному корівнику.
Відповідно, менше на 1,3 год вони стоять у бездіяльному стані.
За безприв’язної технології утримання в тварин з’являється новий елемент поведінки — пересування. Якщо корови, яких тримають на прив’язі, практично не рухаються (вони або стоять, або лежать), то за безприв’язного утримання тварини рухаються протягом 1,2–1,3 год на добу, що є надзвичайно важливим елементом не лише з погляду забезпечення оптимального фізіологічного стану, а й для покращання їхньої відтворної функції.
Завдяки дослідженням, також встановлено, що за використання для годівлі тварин кормових столів тварина насичується кормом удвічі швидше. Так, затрати на споживання корму з годівниць у традиційному корівнику становлять 6,27 год (26,13%), а в легкозбірному, де послуговуються кормовими столами, вони сягають лише 2,9–3,2 год (12,0–13,3%) за добу. За рахунок скорочення часу на поїдання корму тварини більше відпочивають, що позитивно впливає на молочну продуктивність.
Доїння корів у спеціалізованій доїльній залі на установці типу “паралель”(її використовують за безприв’язної технології утримання тварин у легкозбірних корівниках) як у зимовий, так і в літній періоди забезпечує одержання молока значно вищої якості, ніж за технології утримання корів у традиційних корівниках з доїнням на установці УДМ-100 типу “молокопровід”.
Так, бактеріальна забрудненість молока, отриманого в спеціалізованій доїльній залі на установці “паралель” у літній період, практично вдвічі менша, ніж у разі доїння корів безпосередньо в корівнику на установці типу “молокопровід”.
Отже, результати дослідження свідчать, що нові легкозбірні корівники забезпечують комфортні умови утримання тварин як у зимовий, так і в літній періоди, тож їх можна широко використовувати і в Україні. А ресурсоощадна технологія виробництва молока на основі легкозбірних корівників — високоефективна й швидкоокупна.
З досвіду створення сучасних молочних ферм очевидно, що кожна конкретна ферма потребує індивідуального підходу й певного рівня вкладення коштів, залежно від умов і наявної матеріально-технічної бази для її створення. Розрахунки свідчать: зменшити обсяг вкладень на створення сучасної молочної ферми можна за рахунок використання старих тваринницьких приміщень колишніх молочних ферм і комплексів.
Для цього треба їх реконструювати під нову ресурсоощадну технологію та утримувати в них усі вікові групи молодняку. А для утримання дійного стада будувати легкозбірні корівники й відокремлену від них спеціалізовану доїльну залу.
Питання створення кожної конкретної молочної ферми потребує комплексного опрацювання. Це й можливість використання наявних фермських приміщень та оцінка ефективності проведення їхньої реконструкції, і обгрунтування потреби в земельних ресурсах для забезпечення повноцінної кормової бази, і визначення джерела формування стада тощо. 

М. Луценко,
д-р с.-г. наук, академік АІНУ УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
Д. Салига,
аспірант НАУ