Спецможливості
Агробізнес

Чим уряд годуватиме українців

05.06.2008
104
Чим уряд годуватиме українців фото, ілюстрація
Якщо в новому сезоні не вистачатиме продовольчої пшениці та жита, і ціни на них зростуть, можна не сумніватися в подорожчанні кормів та падінні якості найпоширеніших сортів хліба та хлібобулочних виробів.

Мінагрополітики прогнозує зниження врожаю пшениці в 2006 р., порівняно з 2005 р., на 25–30%, або на 4,7–5,7 млн т, — до 13–14 млн т; всіх зернових та зернобобових очікує зібрати 36–37 млн т, з яких 8–10 млн т планує експортувати в 2006/2007 МР. Такий прогноз є занадто оптимістичним, якщо зважити на скорочення посівних площ під озимими зерновими, зокрема озимою пшеницею, на несприятливі погодні умови під час осінньої сівби та в зимовий період, до яких ще додалися й ускладнення під час висіву ранніх ярових культур.
Аналітики зернового ринку прогнозують валовий збір пшениці в 2006/07 МР в межах 9–11 млн т (оцінка для 2005/06 МР — 18,7 млн т). Основні показники виробництва пшениці в 2005 р. у регіональному розрізі подано в табл. 1.
На думку фахівців компанії “АПК-Інформ”, через складні погодні умови минулої осені та зими не слід очікувати високої врожайності озимої пшениці. При цьому вони не виключають можливі корективи врожаю весняними погодними умовами, але прогнозуючи валовий збір пшениці в 2006/07 МР, поки що схиляються до того, що він буде трохи вищим за 9 млн т.
Весняно-польова кампанія цього року в Україні передбачається дуже складною: через недосів восени озимих культур (озимими на зерно під урожай 2006 р. засіяли 5,55 млн га, або на 24% менше) та потребу пересівання загиблих і зріджених посівів обсяги польових робіт задля виконання плану слід істотно збільшити (за прогнозами Мінагрополітики із посиланням на дані з регіонів, у структурі посівних площ сільськогосподарських культур цього року під ярові зернові й зернобобові буде відведено 9,01 млн га — на 16% більше за показник 2005 р., в тому числі під ранні зернові й зернобобові — 5,89 млн га), але сівбу ранніх зернових на початку посівної кампанії здійснювали досить повільно. Дані про посівні площі під озимою пшеницею та план сівби ярової пшениці під урожай 2006 р. подано в табл. 2.




Станом на першу половину квітня Гідрометеоцентр рекомендував пересіяти 20–22% озимої пшениці. Оптимальними строками сівби для ранніх ярових культур цієї весни Гідрометеоцентр називає: 1–13 квітня — для степової зони (Південь), 5–15 квітня — лісостепова зона (Центр), 7–16 — Захід України. Прискорити сівбу, особливо на Півдні України, агрометеорологи рекомендують для того, щоб максимально використати вологу, яка накопичилася у верхніх шарах грунту. Детальніше про погодні умови вересня-квітня та їх вплив на хід польових робіт і стан посівів йтиметься в інтерв’ю з начальником відділу агрометеорології УкрГМЦ Т. Адаменко в рамках цього матеріалу.
Дані Мінагрополітики про хід польових робіт вказують на те, що станом на 17 квітня в цілому по Україні ранніх зернових та зернобобових висіяли 50% запланованого. Щодо ярої пшениці, то на вказану дату було висіяно 161 тис. га із запланованих 615 тис. га (26%).
Рентабельність продажів зерна сільськогосподарськими товаровиробниками в 2005 р. знизилась (згідно з попередніми даними Держкомстату) на 16,7%, порівняно з 2004 р., — до 3,4%. Собівартість виробництва зростає, бо зростає вартість палива та інших ресурсів, а ціни реалізації не завжди покривають це зростання (в 2005 р. середня ціна реалізації зернових, за попередніми даними Держкомстату, знизилась приблизно на 8%). Це (разом зі зниженням рентабельності продажів соняшнику) свідчить, скоріше, про погіршення фінансового стану сільгоспвиробників, що, своєю чергою, навряд чи сприяє виконанню планів сівби ярих зернових культур.
Мінагрополітики прогнозує запаси продовольчого зерна на початок 2006/07 МР (тобто станом на 1 липня 2006 р.) на рівні 1 млн т. Про це в першій половині квітня повідомив перший заступник міністра аграрної політики І. Демчак. Місткість внутрішнього ринку України у продовольчому зерні Мінагрополітики оцінює в 6 млн т, у тому числі 4 млн т — продовольчої пшениці. Ринкові аналітики річну потребу в зерні на продовольчі цілі оцінюють у 6,5–7,0 млн т, із них 5,3–5,6 млн т — продовольчої пшениці. Але це за умови, що не затягуватимемо ремінь. Досвід 2003/04 МР (коли врожай пшениці був дуже низьким) показав, що внутрішнє споживання зернових, у тому числі на продовольчі цілі, можна зменшити: продовольче споживання пшениці було знижено до 5 млн т. Нагадаємо також, що в тому ж сезоні продовольчу пшеницю змішували із фуражною. Отже, якщо підходити до проблеми продовольчого забезпечення, виходячи зі стандартів 2003/04 МР, то, може, й вистачить 4 млн т продовольчої пшениці та ще 2 млн т інших зернових на продовольчі потреби.
Але, так чи інакше, перехідні запаси продзерна на рівні 1 млн, з урахуванням чисельності населення, — це мінімальні запаси для України (покриття потреб на 2 місяці). В умовах, коли багатого врожаю пшениці та жита в новому сезоні не очікується (і це вже стало зрозуміло не сьогодні), постає питання: чи достатньо уваги продовольчій безпеці приділяють наші урядовці?
А урядовці, зокрема секретар Ради національної безпеки й оборони А. Кінах, вважають, що в державі є достатній запас продовольчого й фуражного зерна (такі самі висловлювання стосувалися доцільності ліцензування експорту зернових, але про це йтиметься нижче).
Перший заступник міністра аграрної політики І. Демчак закликає не драматизувати ситуацію навколо виробництва потрібних обсягів продовольчої пшениці для забезпечення внутрішнього споживання.
Так, справді, драматизувати не треба. Але, як нам здається, із перспективами забезпечення внутрішнього споживання пшеницею власного виробництва в новому сезоні не все так безхмарно, та і з запасами якось “не склалося”. Водночас дефіцит можна покрити імпортом — нема в цьому нічого катастрофічного, адже із формуванням продовольчого резерву черговий раз не впоралися. Чому черговий? А хіба не нагадує цьогорічна ситуація 2003 рік? Наприклад, заяви урядовців про те, що все гаразд, тоді як в державі були малі запаси, а через несприятливі погодні умови передбачався недобір врожаю пшениці й жита.
Перший заступник міністра агрополітики нещодавно висловився з приводу того, що цінова стабільність на ринку хліба збережеться. “Поки стабільні ціни на борошно і газ, я не бачу об’єктивних причин для підвищення цін на хліб”, — цитує І. Демчака Укрінформ. Разом з тим, джерело наводить слова першого заступника міністра щодо того, що виробники хлібопекарської продукції “у принципі, працюють в екстремальних умовах” і в них майже не залишається коштів на модернізацію виробництва, що дало б змогу запроваджувати енергозберігаючі технології.
Виникає запитання: як довго ця стабільність зберігатиметься та що буде із цінами на борошно, коли з’ясується, що продовольчої пшениці не вистачає? А коли з’являться кошти на модернізацію виробництва? Газ — то взагалі болюче питання.
Так от — імпорт. Чим не шлях вирішення проблеми? Деякі країни взагалі змушені покривати власні потреби в пшениці переважно за рахунок імпорту (наприклад, Єгипет та Японія), деякі покривають нестачі зерна потрібної якості (наприклад Італія, яка може бути зацікавлена як в імпорті фуражної пшениці низької чи середньої якості, так і в імпорті пшениці преміум класу, в т.ч. пшениці дурум для виробництва макаронних виробів), деякі практикують вивезення пшениці однієї якості та ввезення іншої (наприклад Китай, експортує фуражну пшеницю, імпортує продовольчу). Але повернімось до “наших баранів”. Пригадаймо, скільки спекуляцій та зловживань було пов’язано з імпортом зернових у 2003/04 МР. То, може, не треба знову ставати на ті самі граблі? Може, слід підготуватися до напруженого сезону?
Бо, мало того що в умовах дефіциту ціни на продовольчу пшеницю неминуче зростатимуть, вони ще потягнуть за собою й ціни на фуражне зерно (динаміку цін із 2002/03 МР на продовольчу пшеницю та основні фуражні зернові подано на рис. 1), а це — ускладнення ситуації у тваринництві, ланцюгова реакція в продовольчому секторі, прискорення інфляційних процесів. Голоду не буде, хліба на споживчому ринку не поменшає, а урядовці докладуть зусиль, аби стримати ціну на хліб. Але, якщо продовольчого зерна не вистачатиме, і ціни на нього зростатимуть, можна також не сумніватися в падінні якості найпоширеніших сортів хліба та хлібобулочних виробів, бо саме таким чином, найімовірніше, уникатимуть від’ємної рентабельності пекарі в умовах зростання цін на якісне борошно за одночасного стримування цін на хлібопекарську продукцію. Ми вже це проходили.

Інтерв'ю
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.

1
0