Спецможливості
Архів

“Агросвіт” — оаза добробуту

05.06.2008
163
“Агросвіт” — оаза добробуту фото, ілюстрація
“Агросвіт” — оаза добробуту

У Миронівському районі в десяти кілометрах від райцентру лежить село Карапиші — друге за величиною на Київщині. Серед гнітючих назагал українських сільськогосподарських пейзажів початку ХХІ століття карапишівські краєвиди милують око: чисті заасфальтовані вулички, сучасні магазини, велична церква, поля, які не соромно продемонструвати як приклад ефективного господарювання. Отже, будьмо знайомі — сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Агросвіт”.

У СТОВ “Агросвіт” займаються не лише традиційним сільськогосподарським бізнесом — рослинництвом і тваринництвом. Окрім того, у господарстві є пекарня (її використовують здебільшого для власних потреб, торік випечено хліба 110 тис. шт), макаронний цех (торішні досягнення — 11,3 т), ковбасний цех (50 т у 2001-му), крупорушка, два млини.
Площа сільськогосподарських угідь у СТОВ “Агросвіт” становить 5037 га, з них рілля — 4706 га. Урожайність зернових становила 43,8 ц/га. Рентабельність по господарству перевищує 14% (за даними 2001 року). У СТОВ “Агросвіт” вирощують зернові, цукрові буряки, соняшник, ріпак ярий. Намагаємося висівати ті культури, які гарантовано дадуть прибуток. У нас всі культури рентабельні.
Тваринництво
Як відомо, у тваринництві успіх визначають чотири основні чинники: селекційно-племінна робота, нові технології годівлі та утримання тварин, потужна кормова база, кваліфіковані кадри.
Наказом Міністерства аграрної політики України господарству присвоєно статус Племзаводу з розведення чорно-рябої молочної породи, племрепродуктора з розведення симентальської худоби та племрепродуктора з розведення свиней породи ландрас.
Скажу відразу продуктивність тваринництва відповідає статусу племінного господарства: з нового року ми стабільно одержуємо 700 фуражних корів та отримали від них надій (за 9 місяців) 4225 кг молока. За 2002 рік буде понад 5500 кг. Найближча перспектива — довести надій до 6–7 тис. кг молока на корову.
Яка основа наших планів?
Ми маємо окрему спеціалізовану ферму з вирощування племінних телиць на 850 голів. Із 1996 року тут передбачено технологією отримувати середньодобовий приріст на теличках до 6-місячного віку — 900–950 г. Фактично отримали за 9 місяців 1011 г. На теличках 6-12 місяців — 800 г і старше 12 місяців — 650 г. Отже, перше запліднення телиць ми проводимо у 16,5–17 місяців живою вагою не менше 420 кг. Нетелі мають живу вагу понад 500 кг і за два місяці до розтелу їх переводять на молочну ферму №2. Тут нетелі формуються в окремі групи та закріплюються за досвідченими працівниками. Так, цього року Надія Даниленко набрала групу нетелів 47 голів і надоїла від них після розтелення 6011 кг молока, за рік буде понад 7 тис. кг.
Понад 5537 кг молока від первісток надоїли Іван Гребенюк, Тетяна Дубініна, Наталя Бевзюк, Ольга Бийник. Назагал ферма збільшила надій молока від корів на 1061 кг.
Зростання продуктивності корів відбувається завдяки впровадженню чотирифазної їх годівлі, груповому та індивідуальному роздоюванню корів.Що тут нового? До 30 днів після розтелення ми ставимо всіх корів на роздій незалежно від їх продуктивності, раціон для всіх розрахований на продуктивність 30 кг молока на день.Після 30 днів годуємо за фактичним надоєм. Якщо сказати коротко про корми, то ми їх маємо понад 100% до потреби: 2 т тюкованого зеленого сіна на корову, 14 т силосу, 2,5 т сінажу і 2 т різних концкормів, включаючи сою і соняшникову макуху. Головне, як ми їх використовуємо. Коровам, молодняку телят і бугайцям на відгодівлі корми згодовують (у тому числі й концентрати) тільки змішаними через “Оптимікс” фірми “ДеЛаваль”. Роздавачі вітчизняні — КТУ-10. Корми роздаємо не в годівниці, а на спеціальні столи, де завжди чисто і сухо.
У господарстві ми маємо дві окремі свиноферми на 4 тис. голів: племінний репродуктор свиней породи ландрас на 100 основних маток і товарну ферму на 150 маток великої білої породи та двопорідних — велика біла х ландрас. Від них одержуємо щороку понад 5 тис. поросят, щоб мати в обороті не менше 9–10 тис. голів
На свинофермах маємо також непогані показники завдяки впровадженню нових технологій вирощування ремонтних свинок, ранньої підгодівлі поросят, переходу на годівлю сухими збалансованими кормами, кращій організації праці.
Як і передбачено бізнес-планом, ми одержали цьогорік 510 т приросту свинини, або 397 г середньодобового приросту на дорощуванні 720–760 г на відгодівлі. Особливо добрі показники ми маємо на відгодівлі свиней у так званих “шведських столах”, яких у нас є два. У кожному з них стоїть на відгодівлі 700 свиней взимку, 600 — влітку. У свинарниках тепло, сухо, немає ніякої механізації, обслуговує один доглядач. Тут найвищі середньодобові прирости — 720–810 г. За чотири місяці реалізуємо свиней на м’ясо живою вагою 117–120 кг кожної голови.
Адміністрація і спеціалісти вбачають основний шлях поліпшення добробуту наших працівників у тому, щоб і надалі підвищувати продуктивність корів, збільшувати прирости м’яса за одночасного зменшення витрат на їх виробництво.
Соціальна сфера
На відміну від більшості українських сільгосппідприємств, де останні здобутки в соціальній сфері датовані ще періодом панування радянської влади, в Карапишах і у добу незалежності не забули про пересічного сільського трударя та його дозвілля. Судіть самі. У 1992 році будинок побуту переобладнано в “Готель-Ресторан”, якому можуть позаздрити не лише вітчизняні райцентри, а й навіть обласні “столиці”. Як сказала одна мудра людина, якщо на селі немає школи та церкви, то село не має майбутнього. У карапишівській загальноосвітній середній школі на 315 учнів є все для здобуття повноцінної середньої освіти: цьогорік обладнано комп’ютерний клас. Крім того, школярів годують у їдальні за рахунок господарства. У 1994 році збудовано нову церкву. У 1996 році введено в дію дільничну лікарню. Наразі там є фізіотерапевтичний, водолікувальний кабінети. При лікарні функціонує санаторій “Кришталевий палац”. Упродовж 1992–1994 років завершено газифікацію всіх вулиць села. В нас всі вулиці села заасфальтовано. Охайності карапишівських дворів сприяє преміювання кращих господарів за чистоту на подвір’ї. Цього року введено в дію нову їдальню. Назагал у 2001 році на соціальний розвиток села пішло 400 тис. гривень.
P.S. Вочевидь, саме у повазі до людей, до сільських трударів, шанобливому ставленні до їхньої праці й лежить коріння успіхів. А в Карапишах людина — над усе. У нас вміють цінувати професіоналів.
В. Даниленко,
голова СТОВ “Агросвіт”

Інтерв'ю
Теплица
Сучасне життя диктує необхідність ІТ- модернізації вітчизняних агропідприємств, проте новітніми технологіями поки що володіє лише десята частина підприємств. 
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати

1
0