Спецможливості
Технології

Коли цвітуть сади

04.05.2011
1447
Коли цвітуть сади  фото, ілюстрація

В Україні значної шкоди плодовим деревам у фази розпукування пуп'янка - рожевого пуп'янка - цвітіння завдають близько 60 шкідливих видів із числа членистоногих і збудників хвороб (О.С. Матвієвський  і інші, 1990).

В Україні значної шкоди плодовим деревам у фази розпукування пуп'янка - рожевого пуп'янка - цвітіння завдають близько 60 шкідливих видів із числа членистоногих і збудників хвороб (О.С. Матвієвський  і інші, 1990).

Результати наших досліджень 1994-2010 рр. у дослідному господарстві Інституту помології ім. Л.П.Симиренка НААН України, навчально-дослідній станції Уманського національного університету садівництва та садівничих господарствах Вінницької, Київської та Чернівецької областей свідчать, що пуп'янками, пиляками, маточками і пелюстками квіток живляться плодові довгоносики (брунькоїд, або сірий бруньковий довгоносик, яблуневий квіткоїд) і трубковерти (казарка, букарка), гусениці листовійок і совок, кільчастого шовкопряда, білана жилкуватого і личинки мінуючих молей. Великої шкоди насадженням завдають личинки розанової цикадки, грушевої і яблуневої мідяниць (листоблішок), попелиць і плодових пильщиків (трачів). Останні два роки в садах Вінницької області спостерігається пошкодження пиляків у квітках яблуні ріпаковим квіткоїдом, що пов'язано, вочевидь, із зменшенням площ посівів ріпаку за рахунок їхнього підмерзання в 2008-2010 рр. поблизу багаторічних насаджень, а відповідно, й живильної бази цього шкідника.
Квітки пошкоджують також жуки: західного і східного травневих хрущів, бронзівки золотистої та оленки волохатої (Epicometes hirta Poda).
   Оленка волохата є найчисельнішим і найшкідливішим видом у насадженнях плодових, ягідних культур і винограду східних і центральних областей України, особливо останні десять років.
З огляду на це на особливостях розвитку цього виду і заходах захисту від нього варто зупинитися детальніше. Раніше вважалося, що цей фітофаг завдає шкоди садам саме степової зони, хоч і зустрічався він по всій території України. Спалах чисельності цього шкідника, як і багатьох інших представників ряду жуків (Coleoptera), можна пояснити теорією циклічності динаміки популяції (K.Hannes, 1981; I.Bazai, 1986; Є.М. Белецький, С.О. Трибель, В.П. Федоренко, 1998), що пов'язано з ритмом попадання на земну поверхню енергії сонця, яка визначає добову, сезонну і багаторічну зміну всього фізичного середовища, в тому числі і чисельність комах.
Крім того, це пов'язано і з впливом інших чинників, що стали основою наших наукових досліджень, які проводили науковці і спеціалісти згаданих вище установ і господарств упродовж 2000-2010 років.
   Результати досліджень свідчать, що жуки оленки волохатої зимують у грунті на глибині 15-40 см. За середньодобової плюсової температури повітря 14,1°С і вище та середньої вологості повітря 62,7-85,9% відбувався вихід жуків із грунту (початок льоту шкідника), що спостерігалося наприкінці третьої декади квітня під час цвітіння трав'янистих рослин: кульбаби лікарської, підбілу звичайного, барвінку малого, барвінку трав'янистого та чорної смородини. Жуки літали в теплі сонячні дні. Заселення насаджень плодових культур розпочиналося з фази рожевого пуп'янка і тривало впродовж цвітіння дерев. Згодом цей шкідник активно заселяв і пошкоджував плантації суниці.
Нами не було відзначено особливої переваги певних рослин у харчовій базі цього шкідника: пошкодження квіток дерев і трав'янистих рослин, які росли в саду, відбувалося інтенсивно і становило 95,2-99,9 і 90,4-98,9%, відповідно. Жуки почасти пошкоджували молоде листя.
Увечері (після 20-ї години і пізніше) та в прохолодні ночі жуки ховалися в грунт на глибину 0,5-1,5 сантиметра.
По закінченні цвітіння плодових насаджень оленка перелітає на злакові рослини, що ростуть у саду, рухаючись  його периметром, і далі заселяє навколишню територію. Перевага надавалася таким видам злакових рослин: пирій повзучий (74,2%), вівсюг (10,2%), мишій зелений (5,1%), мишій сизий (3,2%), інші (7,3%). Літ поодиноких жуків спостерігався до половини серпня, а масовий тривав до половини червня.
У цих місцях відбувалося відкладання яєць у грунт, яке тривало з першої декади й до кінця червня. Основну масу яєць, відкладену оленкою волохатою, було сконцентровано на відстані 0-250 м від садів (у разі, коли поблизу насаджень були незорані поля, де впродовж останніх років не проводили обробіток грунту, або по периметру доріг поблизу насаджень і навіть у саду, де агротехнічного обробітку не було).
Личинки жили в грунті до кінця серпня - початку вересня і живилися рослинними рештками. Заляльковування розпочиналося з кінця серпня і тривало до половини вересня. Через 13-25 днів з'являлися молоді жуки, що залишалися зимувати в грунті до весни наступного року.
Отже, одним із вагомих чинників збільшення чисельності цього небезпечного виду на території України останнім часом, а відповідно, і його шкідливості, є вплив безпосередньо людини, а саме: збільшення площ незораних земель із бур'янами, насамперед злаковими видами, особливо поблизу багаторічних насаджень, розширення харчової бази жуків оленки волохатої під час цвітіння (дикорослі трав'янисті види, а потім - і плодові рослини) та личинок шкідника в другій половині вегетації.
З огляду на те, що квітки трав'янистих і плодових рослин є джерелом нектару для бджіл, джмелів та інших корисних видів, застосування багатьох відомих інсектицидів саме у фази рожевого пуп'янка - цвітіння є неможливим.
На особливу увагу заслуговує препарат Каліпсо 480 SC, к.с., який є системним інсектицидом, нова діюча речовина якого (тіаклоприд) має контактну і кишкову дії. Завдяки особливому механізму дії, препарат можна використовувати в різні фази вегетації рослин, і він є цілком безпечним для бджіл і ентомофагів. Його включено до чинного національного "Переліку пестицидів і агрохімікатів..." (Київ, 2010 р.), він є єдиним інсектицидом, який можна використовувати в Україні під час цвітіння в промислових багаторічних насадженнях.
Упродовж тривалого часу (25-30 днів), від початку розпукування пуп'янків і до закінчення цвітіння плодових дерев, цей препарат із нормою витрати 0,25 л/га знищував багатьох шкідників саду. Ефективність дії препарату Каліпсо 480 SC, к.с., проти листовійок, попелиць, мідяниць (листоблішок), розанової цикадки сягала 100%. Пошкодження пуп'янків квіток дерев яблуневим квіткоїдом не перевищувало 0,3-1,0%, оленкою волохатою - 1,1-1,9%, західним травневим хрущем - 1,5-2,2%, пошкодження плодів яблуневим і грушевим плодовими трачами становило 0,8-1,3 і 0,4-1,0%, відповідно.
Останнім часом у фазі цвітіння спостерігається дощова прохолодна погода (за 10-12 днів випадає від однієї до півторамісячної норми опадів, особливо в західному регіоні України). Тому саме в період цвітіння слід провести обприскування насаджень для запобігання ураження листкової поверхні паршею, застосовуючи препарати Терсел, в.г. (2,5 кг/га), або Флінт Стар 520 SC, к.с. (0,5 л/га), що мають профілактичну, лікувальну, викорінювальну дії, істотну системну та високу трансламінарну активність (за потрапляння на верхній бік листкової пластинки вони проникають і на нижній бік листка). Для вищої ефективності застосування їх слід обов'язково внести в попередньому обприскуванні насаджень (у фазі рожевого пуп'янка). Слід додати, що препарат Терсел, в.г. (2,5 кг/га), крім високої ефективності застосування проти збудника парші, доволі ефективно стримує розвиток збудника борошнистої роси.
Чудові результати саме у фазі цвітіння проти збудника парші має застосування фунгіциду з класу триазолів - Скор 250 ЕС, к.е. (0,25 л/га). Цей препарат має надзвичайно сильну лікувальну (п'ять діб) та профілактичну дії (вісім-десять днів) і швидко (впродовж 30 хв) проникає в рослину та проявляє біологічну активність, пригнічуючи біосинтез ергостиролів у мембранах клітин патогену завдяки втручанню в процеси деметилування. Для зниження шкідливої дії збудника борошнистої роси до препарату Скор 250 ЕС, к.е. (0,25 л/га), слід додавати Топаз 100 EC, к.е. (0,35 л/га). У цей самий період ефективним проти збудників борошнистої роси та парші є застосування препарату Натіво, 75% в.г. (0,35 кг/га), який містить діючі речовини: трифлоксистробін із класу стробілуринів із мезостемним механізмом дії, і тебуконазол із класу триазолів із системним механізмом дії.
За відсутності проведення обприскування згаданими вище фунгіцидами саме у фазі цвітіння листковий апарат (на контролі) уражувався до 75% збудником парші (що, відповідно, негативно впливало на нагромадження значної кількості пластичних речовин у бруньках і плодових формуваннях) і спостерігалося масове ураження (до 90%) молодого листя та квіток борошнистою росою (що істотно впливало на зниження врожайності й товарності майбутнього врожаю).
 Під час цвітіння кісточкових відбувається ураження збудником моніліального опіку. Спори, потрапляючи на пиляки або приймочку маточки, проростають, і гіфи гриба поширюються у зав'язь, а потім - у тканини кори плодової гілочки. Уражені суцвіття й розетки листків, що дотикаються до них, раптово буріють, в'януть, але не обпадають. Із часом, мірою поширення гриба в тканинах кори, всихають дедалі нові ділянки уражених гілок, листя на них в'яне та обпадає. З багатьох місць на гілках витікає камедь. Надзвичайно ефективним проти моніліального опіку кісточкових (вишня, абрикос, слива, алича, черешня), кокомікозу і побуріння листя (вишня, черешня) та борошнистої роси (персик, абрикос) є препарат Сігнум, в.г., який безпечний для бджіл, корисних комах і довкілля. Першу обробку препаратом проводять у середині фази цвітіння, а другу - через десять днів нормою витрати 1,25 кг/га. Комбінація двох діючих речовин із різними механізмами дії запобігає проростанню спор, росту міцелію та споруляції патогенів.
   Важливим заходом для отримання високоврожайної стандартної продукції у насадженнях плодових культур є ефективний їхній захист від впливу низьких температур (приморозків) саме у фази розпукування пуп'янків - цвітіння. Для цього використовують препарат Атонік Плюс, в.р., який є високоефективним засобом для подолання стресових явищ у рослин після тимчасових знижень температури повітря способом обприскування нормою витрати 0,2 л/га. Обприскування проводять за одну-дві доби (не пізніше 12 годин) до настання прогнозованого зниження температури повітря під час розпукування пуп'янків - цвітіння та повторно - через три-чотири доби після заморозків.
Варто ще раз звернути увагу садівників на регулятор росту Регаліс, в.г. Його застосовують у період вегетації способом одноразової обробки (закінчення фази цвітіння - початок росту однолітнього приросту (однорічних пагонів), довжина якого становить 2-5 см) нормою витрати 2,5 кг/га чи способом дворазової обробки (закінчення фази цвітіння - початок росту однолітнього приросту (однорічних пагонів), довжина якого становить 2-5 см), нормою витрати 1,25 кг/га та через три-шість тижнів після попереднього обприскування (друга хвиля приросту однорічних пагонів) - нормою витрати 1,25 кг/га. Крім того, він є одним із небагатьох препаратів, що ефективно знижує ураження плодових культур бактеріальним опіком.
Обов'язковим у технології вирощування плодової продукції для поліпшення цвітіння є позакореневе підживлення добривами. Так, у фазі розпукування пуп'янків слід вносити Вуксал Борон (2,0 л/га).
 Важливим заходом саме в цей період вегетації плодових культур є захист рослин від бур'янів. Наприкінці цвітіння у промислових насадженнях плодових культур (віком п'ять років і більше) проти злакових і дводольних бур'янів ефективним є спосіб спрямованого обприскування вегетуючих бур'янів у пристовбурових смугах (за висоти рослин не вище 10-15 cм) препаратами з групи гліфосатів, а саме: Ураган Форте 500 SL, в.р.к. (2,0-4,0 л/га), Гліфоган 480, в.р. (проти однорічних злакових і дводольних бур'янів - 2,0-4,0 л/га та проти багаторічних злакових і дводольних бур'янів - 4,0-8,0 л/га). Проти однорічних і багаторічних злакових бур'янів застосовують препарат Агіл 100, к.е. (0,6-1,2 л/га).
 Новинкою сезону є гербіцид Зумер, к.с. (гліфосат + оксифлуорфен) для застосування в яблуневих садах проти однорічних злакових і дводольних бур'янів нормою витрати 2,0-2,5 л/га та проти багаторічних злакових і дводольних бур'янів - нормою витрати 2,5-3,0 л на гектар.  У молодих садах (до п'яти років) і розсадниках проти злакових та широколистих, однорічних і багаторічних бур'янів, кореневих і пасинкових пагонів потрібно вносити тільки препарат Баста, в.р. (3,0 л/га).
Норма витрати робочого розчину гербіцидів у садах становить 200-250 л на гектар.
   Отже, застосування згаданих вище препаратів проти комплексу шкідливих видів із числа членистоногих, проти збудників хвороб і бур'янів та для уникнення стресу рослин від знижених температур (приморозків), а також використання регуляторів росту рослин є потрібним заходом захисту багаторічних насаджень саме в цей період вегетації плодових культур.

Ю. Яновський,
д-р с.-г. наук, професор,
завідувач кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва

Інтерв'ю
ТОВ «Крамагросвіт» розташоване на Донеччині, у Краматорському районі (раніше Слов’янський), утім, попри війну, підтримує продовольчу безпеку країни. Це одна з найнебезпечніших зон України – там ще у 2014 році точилися бої, які не вщухають... Подробнее
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее

1
0