Коли господарством керує професор
Господарство «Біотех Лтд» - унікальне: більш ніде в державі агрофірмою не керує професор. Анатолій Бикін ось уже 10 років поєднує керівництво кафедрою агрохімії НУБіП (колишня УСГА) і одним із провідних картоплярських господарств, яке успішно займається ще й виробництвом посадкового матеріалу, в тому числі елітного.
Агрофірмою «Біотех Лтд» Анатолій Бикін керує вже 20 років, з першого року її роботи. На сьогодні господарство, основна база якого знаходиться в селі Городище поблизу Борисполя Київської області, має в обробітку 2200 га землі. Чверть площі відведено під «другий хліб», котрий знаходиться в центрі уваги фахівців господарства, включно з керівником. У картоплярстві вдалося добитися видатних результатів. Так, «Біотех Лтд» - одна з усього кількох українських агрофірм, котрим провідні світові селекційні компанії довіряють вирощувати елітне насіння картоплі з наданої ними супереліти. А компанія «Чіпси Люкс» зробила «Біотех Лтд» базовим господарством для вирощування посадкового матеріалу для своїх постачальників чіпсової картоплі.
Як розповів А. Бикін, для цього довелося сховатися в чернігівські ліси (с. Змітнів Сосницького р-ну), де нема ніякого овочівництва в промислових масштабах, оскільки під Борисполем більше одного покоління насіннєвої картоплі якісно виростити не вдається. А насінницьких посадок у господарстві – 190 га, з яких на 30 га відведено саме під еліту.
За цей час створено високотехнологічне господарство з комплектом техніки виробництва світового лідера у своїй галузі (Grimme), зрошенням з існуючої ще за Союзу Бортницької системи і зі свердловини, сховищами на 3500 т навального зберігання для товарної картоплі і на 2500 т контейнерного зберігання для насіннєвої. А врожайність навіть у не найкращі роки з деяких сортів у промислових масштабах становлять 45-50 і навіть більше т/га.
Попри видатні результати Анатолій Бикін продовжує вдосконалювати технології. Тим більше, що погода кидає все нові виклики, головний з яких – глобальне потепління, що супроводжується зниженням вологості. Ясна річ, відбувається тут усе по науці – не дарма господар науковець і викладач.
Одним із основних нововведень останніх років стала повна відмова від оранки. Нагадаємо, господарство картоплярське, а «другий хліб» вимагає достатнього обсягу пухкого грунту, аби сформувати гребені. Тож відмовитися від оранки тут набагато складніше, ніж при вирощуванні, скажімо, пшениці.
Перестали орати в «Біотех Лтд» відразу з двох причин. Перша – навіть під Борисполем, на межі поліської зони, гостро стала проблема збереження грунтової вологи. Друга – директор агрофірми розробив технологію зонного внесення міндобрив.
У господарстві міндобрива вже давно вносять по науці: не тільки макро, а й мезо-, мікро- і навіть ультраелементи, і все це – тільки за результатами грунтової й листової лабораторної діагностики, яка за словами А. Бикіна, заощаджує гроші господарства у порівнянні з іншими варіантами розрахунку дози міндобрив. Азот перестають вносити після 60-го дня вегетації чи навіть раніше. Натомість у 2-й половині вегетації здійснюються позакореневі підживлення калієм. Обов’язково вносяться рідкі комплексні добрива та КАС (половина азоту в амідній формі, чверть в амонійній і чверть у нітратній). А одночасно з пестицидами вносяться мікроелементи.
Відсутність тваринництва, і, відповідно, гною в регіоні господарство компенсувало введенням у сівозміну сидератів, найзручнішою з яких з точки зору технології виявилася олійна редька.
Здавалося б, як ще можна вдосконалити технологію? Однак А. Бикін під час численних досліджень з’ясував, що такі важливі для картоплі азот, кальцій і бор найкраще вносити в зону бульбоутворення, тобто на глибину 7-9 см, тоді як фосфор – на глибину 15 см, а калій – 20-22 см.
Зразу ж стало очевидно, що така технологія несумісна з оранкою, котра перемішує увесь верхній шар грунту. Тому було повністю переглянуто технологію обробки грунту. І на сьогодні вона виглядає в «Біотех Лтд» наступним чином: з осені проводиться щелювання, навесні – закриття вологи на глибину 5 см, перед посадкою – розпушування грунту плоскорізним культиватором на глибину 18 см з одночасним внесенням міндобрив. Нагортання гребенів здійснюється після посадки при досягненні ростками 5-сантиметрової висоти. «Нагортати гребені відразу при посадці небажано на важких грунтах, як у нас під Борисполем, а також, коли весна холодна», - пояснює А. Бикін.
Як показали результати досліджень, зонне внесення міндобрив збільшило врожайність картоплі принаймні на 6 т/га. Однак професор-директор не зупиняється на цьому і розробляє нові вдосконалення. Наприклад, картоплю тут протруюють не під час посадки за допомогою новітнього обладнання, що встановлюється на саджалку, а на інспекційному столі. «Завдяки цьому площа покриття бульби протруювачем збільшується з 50 до 80%», - говорить А. Бикін.
Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com