Спецможливості
Досвід господарств

Коли господарством керує професор

13.01.2017
7775
Коли господарством керує професор фото, ілюстрація

Господарство «Біотех Лтд» - унікальне: більш ніде в державі агрофірмою не керує професор. Анатолій Бикін ось уже 10 років поєднує керівництво кафедрою агрохімії НУБіП (колишня УСГА) і одним із провідних картоплярських господарств, яке успішно займається ще й виробництвом посадкового матеріалу, в тому числі елітного.

 

Агрофірмою «Біотех Лтд» Анатолій Бикін керує вже 20 років, з першого року її роботи. На сьогодні господарство, основна база якого знаходиться в селі Городище поблизу Борисполя Київської області, має в обробітку 2200 га землі. Чверть площі відведено під «другий хліб», котрий знаходиться в центрі уваги фахівців господарства, включно з керівником. У картоплярстві вдалося добитися видатних результатів. Так, «Біотех Лтд» - одна з усього кількох українських агрофірм, котрим провідні світові селекційні компанії довіряють вирощувати елітне насіння картоплі з наданої ними супереліти. А компанія «Чіпси Люкс» зробила «Біотех Лтд» базовим господарством для вирощування посадкового матеріалу для своїх постачальників чіпсової картоплі.

Як розповів А. Бикін, для цього довелося сховатися в чернігівські ліси (с. Змітнів Сосницького р-ну), де нема ніякого овочівництва в промислових масштабах, оскільки під Борисполем більше одного покоління насіннєвої картоплі якісно виростити не вдається. А насінницьких посадок у господарстві – 190 га, з яких на 30 га відведено саме під еліту.

За цей час створено високотехнологічне господарство з комплектом техніки виробництва світового лідера у своїй галузі (Grimme), зрошенням з існуючої ще за Союзу Бортницької системи і зі свердловини, сховищами на 3500 т навального зберігання для товарної картоплі і на 2500 т контейнерного зберігання для насіннєвої. А врожайність навіть у не найкращі роки з деяких сортів у промислових масштабах становлять 45-50 і навіть більше т/га.

Попри видатні результати Анатолій Бикін продовжує вдосконалювати технології. Тим більше, що погода кидає все нові виклики, головний з яких – глобальне потепління, що супроводжується зниженням вологості. Ясна річ, відбувається тут усе по науці – не дарма господар науковець і викладач.

Одним із основних нововведень останніх років стала повна відмова від оранки. Нагадаємо, господарство картоплярське, а «другий хліб» вимагає достатнього обсягу пухкого грунту, аби сформувати гребені. Тож відмовитися від оранки тут набагато складніше, ніж при вирощуванні, скажімо, пшениці.

Перестали орати в «Біотех Лтд» відразу з двох причин. Перша – навіть під Борисполем, на межі поліської зони, гостро стала проблема збереження грунтової вологи. Друга – директор агрофірми розробив технологію зонного внесення міндобрив.

У господарстві міндобрива вже давно вносять по науці: не тільки макро, а й мезо-, мікро- і навіть ультраелементи, і все це – тільки за результатами грунтової й листової лабораторної діагностики, яка за словами А. Бикіна, заощаджує гроші господарства у порівнянні з іншими варіантами розрахунку дози міндобрив. Азот перестають вносити після 60-го дня вегетації чи навіть раніше. Натомість у 2-й половині вегетації здійснюються позакореневі підживлення калієм. Обов’язково вносяться рідкі комплексні добрива та КАС (половина азоту в амідній формі, чверть в амонійній і чверть у нітратній). А одночасно з пестицидами вносяться мікроелементи.

Відсутність тваринництва, і, відповідно, гною в регіоні господарство компенсувало введенням у сівозміну сидератів, найзручнішою з яких з точки зору технології виявилася олійна редька.

Здавалося б, як ще можна вдосконалити технологію? Однак А. Бикін під час численних досліджень з’ясував, що такі важливі для картоплі азот, кальцій і бор найкраще вносити в зону бульбоутворення, тобто на глибину 7-9 см, тоді як фосфор – на глибину 15 см, а калій – 20-22 см.

Зразу ж стало очевидно, що така технологія несумісна з оранкою, котра перемішує увесь верхній шар грунту. Тому було повністю переглянуто технологію обробки грунту. І на сьогодні вона виглядає в «Біотех Лтд» наступним чином: з осені проводиться щелювання, навесні – закриття вологи на глибину 5 см, перед посадкою – розпушування грунту плоскорізним культиватором на глибину 18 см з одночасним внесенням міндобрив. Нагортання гребенів здійснюється після посадки при досягненні ростками 5-сантиметрової висоти. «Нагортати гребені відразу при посадці небажано на важких грунтах, як у нас під Борисполем, а також, коли весна холодна», - пояснює А. Бикін.

Як показали результати досліджень, зонне внесення міндобрив збільшило врожайність картоплі принаймні на 6 т/га. Однак професор-директор не зупиняється на цьому і розробляє нові вдосконалення. Наприклад, картоплю тут протруюють не під час посадки за допомогою новітнього обладнання, що встановлюється на саджалку, а на інспекційному столі. «Завдяки цьому площа покриття бульби протруювачем збільшується з 50 до 80%», - говорить А. Бикін.

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0