Як побудувати бізнес на горіхах?

- Які тенденції у галузі горіхівництва вбачаєте?

- Горіхівництво в Україні, не зважаючи наявні в державі проблеми, розвивається і не в останню чергу завдяки закупівельній ціні на горіхи, яка тримається  на рівні 150 грн, що стимулює  аграріїв звертати увагу на цю культуру як  джерело основного чи додаткового доходу.  На жаль, поки що 95% урожаю горіхів збирають у приватному секторі. Хотілось би вірити, що незабаром ситуація зміниться, адже попит на внутрішніх і зовнішніх ринках дуже високий.

- Що можете назвати основними перепонами для розвитку горіхівництва?

- Фінансові питання. Рахуйте самі, на 1 га потрібно на початковому етапі витратити не менше 80-100 тис. грн, із яких 50 тис. грн викласти відразу. Якщо додати вартість зрошення, то це ще $1-1,5 тис./га. Додайте вартість утримання у перші 4-5 років, доки він вступить у повноцінне плодоношення, і відчуєте наскільки високий поріг «входу» у бізнес.

Горіховод не може взяти кредит у банку, оскільки потрібно сплачувати відсотки, а оборотних коштів немає. Жоден банк виплати на 5 років не відтермінує. Звичайно, ми сподіваємось на державну підтримку. Нові програми, що ініціює Мінагрополітики, змогли б якось вирішити питання фінансування галузі.

- Виробники скаржаться, що обмежувальним фактором у вирощуванні горіхових плантацій є не так ціна закладки, як брак на ринку якісного посадкового матеріалу. Це правда?

- За моїми  даними, Україна виробляє близько 150-200 тис./рік саджанців, імпортує 30-50 тис./рік. Якщо порівнювати ціни, то завезений саджанець коштує €11-16/шт. Основним постачальником саджанців горіха на ринку є Молдова. Їхні саджанці непогані за якістю, проте їх вартість дещо нівелює  прибуток. Імпортують саджанці і з Франції, проте вони погано в Україні приживаються. Ціна українського саджанця становить 300-320 грн/шт.

- Чому так дорого? Через великий попит? 

- Ви правильно підмітили, в Україні відносно низька пропозиція якісних саджанців. Щодо того, що ціна останнім часом зросла, – я не згоден. Піднявся курс євро – зросла і внутрішня ціна. Натомість ціна у 10-15 євро була і 2-3 сезони тому.

- Що краще – патріотично купувати саджанці в Україні, чи імпортувати?

- Найбільш доцільно - закладати сучасні горіхові розплідники в Україні, аби збільшувати ресурси уже наявних.

Цікавість до створення маточників велика, проте з технологічної точки зору закладати їх складно.  По-перше, потрібно виростити сіянці з певною кореневою системою із певної зони  вирощування(районовані сорти). По-друге, потрібна якісна підщепа, знайти яку в Україні складно. Третє – питання часу – якщо ми в Україні закладемо маточний сад,  то отримаємо підщепи тільки через 5-6 років. Поки вони  проживуться, мине ще кілька років – у підсумку 7-8 років. Ринок стільки продукцію не чекатиме.

- Якщо закладати нові промислові  горіхові сади, з якої кількості гектарів доцільно стартувати?

- Все індивідуально – важко комусь  рекомендувати закладати плантацію у 20 га, якщо у вас коштів лише на 1 га. Водночас, якщо є 2 га особистого селянського господарства, то переходити відразу на промислове виробництво, де потрібне механізоване збирання, недоцільно.  Найбільш оптимальна економіка починається із 10 га  горіхових насаджень. Масиви у понад 50 га також заслуговують на увагу, проте тут потрібно бути обережними. Наприклад, на Дніпропетровщині заклали горіховий сад площею 500-600 га, і його довелось викорчувати через поширення на деревах грибкових хвороб, проти яких ЗЗР виявились безсилими.

- Яка  середня урожайність волоського горіху в Україні? Наскільки вона співвідносна із європейськими та світовими показниками?

- В Україні мало садів товарного плодоношення, тож по показникам урожайності також є проблеми. За даними Мінагропроду, середня урожайність горіхів по країні на рівні 7 т/га,  проте ця статистика досить умовна, адже більшість урожаю вирощують у господарствах населення, тож про точний облік площ і врожаю не йдеться. Реально –  нормальна урожайність горіхового саду в Україні 2-2,5 т/га, подекуди маємо рекордсменів, які отримують 6-7 і навіть 8 т/га. За кордоном  урожайність горіха коливається залежно від кліматичних умов і сортів. У Каліфорнії збирають 7 тонн горіхів, у Франції – 5-6 т/га, у Молдавії – 3-3,5  т/га.

- Які регіони, за вашими спостереженнями, є найбільш придатними для розвитку горіхівництва?

- До закладки  горіхового саду є низка критеріїв, зокрема температура, опади,  рівень грунтових вод, кислотність ґрунту. Однозначно виокремити якусь область неможливо. Найбільша кількість насаджень і лідерство у горіхівництві зараз у Чернівецької, Хмельницької, Одеської та частково Миколаївської областей. Чернігівщина, Слобожанщина, Дніпропетровська область – зони ризикового горіхівництва. Тут різко виражений континентальний клімат - помірні морози, різкі температурні перепади, чого горіх категорично не сприймає.  Минулорічний мороз у -5⁰С завдав непоправних втрат 50-60% насаджень у деяких регіонах.

- Щодо практичних аспектів вирощування – із чим найчастіше доводиться боротися власникам насаджень?

- Найперше - збережуваність саджанців: у наших людей подекуди спрацьовує «менталітет» – якщо підприємець заклав  горіховий сад, то у нього якісні саджанці і можна «трохи» прихопити собі додому.  Дуже часто трапляється, що люди закладають по 30-70 га і буквально через 2-3 тижні 30% саджанців  зникає у невідомому напрямку. Найняти охорону у власників уже не вистачає коштів – адже окрім оплати роботи потрібно побудувати умови для проживання охоронців, купити собак тощо.

Ще один нюанс - тип закладки саду і відповідно його плодоношення. В Україні практикується апікальна посадка - горіх росте по периметру. Натомість у Каліфорнії поширений латеральний тип посадок - по периметру і всередині. При такій схемі посадки завдяки спеціальній обрізці горіхи можна спонукати до  росту та інтенсифікувати. Якщо ж в Україні запровадити масову обрізку, то наступного року господарі не зберуть врожай, тому її виконують через 4-5 років після посадки, а дорослі дерева піддають лише санітарній обрізці.

Горіх, як не крути, потребує додаткового зволоження – якщо це забезпечити то можна підвищити загальну урожайність, наповненість ядра, мінімізувати захворювання. Тип зрошення потрібно обирати ретельно. Звичайне крапельне зрошення під грецький горіх технологічно важко застосувати – волога, якщо вона потрапляє по одній стороні дерева, не переноситься корінням на інший бік, тож з одного боку рослина буде перезволоженою, а з іншого – підсихатиме. Тому при монтажі систем вкрай необхідно користуватися порадами фахівців. 

- Зараз багато про те, що більшу рентабельність за волоський горіх можна отримати від закладки фундука. Наскільки це відповідає дійсності?

- Економічні розрахунки показують, що грецький горіх і фундук мають приблизно однакову рентабельність. Звичайно між ними є різниця між технологією та стартовим капіталом, проте сумарно  витрати такі ж самі.  Дивіться самі – грецький горіх по схемі 10*10 – це сто саджанців  за ціною 35 000 грн, ціна одного саджанця фундука, залежно від сорту і походження, складає 80-100 грн, на 1 га потрібно 35-40 саджанців, тож ціна закладки фактично дорівнює волоському горіху.  Утримання та технологічний догляд фундука у натуральному (технологічному) вигляді відрізняються, але у вартості це приблизно ті ж $400/га. Тепер порівняємо виручку – волоський горіх дає урожай 3 т/га, якщо помножити їх на 40% виходу за ціною 120 грн/кг і це дасть 144 тис. грн/га, фундук має урожайність також 2 т/га, і не лущений, прямо з поля, коштує приблизно 70-80 грн/кг,  що у грошовому еквіваленті складає приблизно 150 тис. грн/га. Тобто однозначно сказати, що фундук вигідніший, не можу.

- Які ще види горіхів можуть стати популярними серед виробників уже найближчим часом?

- Ми прораховували рентабельність чорного горіху, горіху пекан – це цікава і вигідна продукція.Її пропозиція на ринку дуже обмежена. Проте в  України немає ані досвіду їх вирощування, ані  нормальної технології. Крім всього іншого постає проблема реалізації - потрібно надати сертифікат про походження, який зараз виробникові ніхто видати не може. Тут із волоським горіхом проблеми, не кажучи вже про пекан і чорний, які по суті є дикоросами. Тож із адміністративної точки зору введення в культуру нових сортів горіхів – складне питання.

- Наскільки задоволено внутрішній попит на горіхи? Чи конкурентна українська продукція на  міжнародному ринку?

- За нормами людина має споживати 26 кг/рік. Українці споживають не більше 1,3-1,5 кг/рік. Але тут дається взнаки економічна сторона питання – українці готові споживати більше, але зупиняє вартість продукту. Купівельна спроможність дуже низька.

Щодо потенційного експорту. За оцінками експертів FAO, Європа потребує додатково 100 тис. т волоських горіхів щорічно. Україна посідає 4 місце в ЄС із виробництва горіха, є лідером з експорту в Європі. Нам потрібно утримувати ці позиції і нарощувати свою присутність в інших країнах. І воно того варте, адже ціна лущеного волоського горіха на світовому ринку становить $ 5-7/кг залежно від кольору, фракції та країни походження,  нелущеного – $2/кг.

- Яким ви бачите горіховий ринок у перспективі, скажімо, через 3-4 роки?

- Ця сфера  продовжуватиме розвиватись і через два-три роки і надалі.  Дві найбільші  проблеми - це недоступність коштів на закладання горіхових садів і брак якісних саджанців. Якщо подолаємо – усе буде гаразд.

Ірина Золотарьова