Спецможливості
Інтерв'ю

Не лише аграрні розписки. Проекти Швейцарського бюро співробітництва

08.05.2017
1058
Не лише аграрні розписки. Проекти Швейцарського бюро співробітництва  фото, ілюстрація

Система аграрних розписок (АР) працює у 8 областях: Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Миколаївській. Станом на середину квітня в Україні видано 103 АР (40 товарних і 63 фінансових), із яких 55 вже закрито. Аграріями завдяки цьому фінансовому механізму було залучено для потреб своїх господарств 845 млн грн. В Україні проект «Аграрні розписки» впроваджує і реалізує член Групи Світового банку – IFC - у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO), що безпосередньо фінансує проект. propozitsiya.com поспілкувалася з заступником директора Швейцарського бюро співробітництва в Україні Віктором Шуткевичем і довідалася про майбутнє проекту.

 

 

- Чому Швейцарія підтримує Україну?

- Дипломатичні стосунки між Україною та Швейцарією досить тривалі - 25 років, і вже 20 років Швейцарія надає технічну допомогу Україні. Усі проекти ґрунтуються на певних стратегіях, які розробляються між країнами на певний період. Зараз діє стратегія на 2015-2018 роки, яка фактично визначає, в яких напрямках Україні надаватиметься підтримка.

Загалом Швейцарська Конфедерація підтримує в Україні декілька основних напрямків: охорона здоров’я, врядування та відновлення миру, сталий економічний розвиток, а також стале використання енергоресурсів і міський розвиток. IFC в Україні виконує 5 проектів, які фінансуються Швейцарською Конфедерацією:

- проект із аграрних розписок, 

- проект покращення інвестиційного клімату,

- проект посилення банківського сектору,

- проект підтримки малого та середнього підприємництва (МСП),

- проект енергоефективності в житловому секторі.

Окрім того, чинну стратегію співробітництва доповнює додатковий компонент – гуманітарна допомога, основне призначення якої пом’якшити ситуацію, що виникла в результаті збройного конфлікту на сході України.

- Чи є проекти, що пов’язані винятково з сільським господарством?

- Один із найбільш тривалих проектів, який Швейцарія підтримує в Україні,  сприяння розвитку органічного сільського господарства. Фактично ми багато років були єдиним донором у цій галузі.  Ще 2002 року Швейцарія посприяла в створенні Міжнародної громадської асоціації учасників біовиробництва «БІОЛан Україна».  Також в рамках швейцарського проекту було створено перший і поки що єдиний український орган сертифікації «Органік стандарт», який має міжнародну акредитацію та визнання в ЄС та Швейцарії, має право сертифікувати виробників органічної продукції  для виходу на зовнішні ринки.

Ще один успішний швейцарсько-український проект «Розвиток органічного ринку в Україні», який реалізує Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія), що продовжує діяльність у цьому напрямку до кінця 2018 року.

Також є проект впровадження фітосанітарних стандартів у молочній індустрії. Укладено угоду між бюро і Держпродспоживслужбою. Цей проект зараз реалізуємо, він є частиною договору між Україною і країнами EFTA -  державами, що не є членами ЄС (Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія), але мають свою торгівельну угоду. 

Співпрацюємо з 10 молокопереробними заводами в Україні. Практично допомагаємо їм покращити якість продукції, відпрацювати алгоритм із постачальниками молока.

- Чому такий великий інтерес до сільського господарства та «органіки» зокрема?

- Ми прекрасно розуміємо, що сільське господарство - це потенціал України. Внесок у ВВП, експорт і зайнятість один із найбільших у агросекторі порівняно з іншими секторами економіки. Особливо це стосується органічного сільського господарства, яке створює більше робочих місць у порівнянні з традиційним. Європейські ринки потребують здорової продукції. Не маючи змоги задовольнити зростаючий попит власним виробництвом в повному обсязі, вони шукають надійних виробників зокрема в Україні.

Вже декілька років підтримуємо українських виробників на найбільшому міжнародному органічному форумі BIOFACH в Нюрнбергзі (Німеччина). І те, яка кількість контрактів підписується, а також постійний ріст числа домовленостей, свідчать про колосальний експортний потенціал. Саме тому органіка і стала одним із 8 пріоритетів Міністерства аграрної промисловості та продовольства України. До речі, хочемо відмітити проактивність заступника міністра агрополітики Ольги Трофімцевої в цих питаннях.

- Отже, аграрні розписки – це наймолодший проект Швейцарського бюро?

- Так, це один з нових проектів, і водночас один із найбільш тривалих, адже працюватиме до 2020 року.

Аграрна розписка – спрощений вид кредиту для сільгоспвиробника під заставу майбутнього врожаю. Позичальником коштів виступає фізична або юридична особа, яка має право на користування земельною ділянкою; кредитором – фізична або юридична особа, що готова профінансувати позичальника. Аграрна розписка оформлюється у нотаріуса, який вносить документ до єдиного державного реєстру, де у відкритому доступі оприлюднено всі «не закриті» аграрні розписки.

Розрахунок по розписці можливий як товаром, так і грошима. Коли зобов'язання виконане, кредитор ставить печатку та напис «Виконано» на розписці і повертає її фермеру. Агровиробник звертається до нотаріуса щодо закриття аграрної розписки й вона анулюється в реєстрі. В подальшому в разі потреби фермер може запросити у нотаріуса кредитну історію по свої полях.

Стандартні вимоги кредиторів для надання аграрної розписки: площа землекористування від 500 га, офіційна звітність із мінімальним прибутком, а також наявність забезпечення у вигляді техніки (співвідношення ринкової вартості до кредиту приблизно 1: 1,5). Проте спеціалізовані банки готові надавати позики винятково під заставу майбутнього урожаю і співпрацюють із господарствами, що обробляють до 100 га. Як правило, кредитори проводять аудит господарства і мають прово моніторингу.

- Які очікування від проекту і яка сума фінансування?

- Наші сподівання дуже чіткі: 14 тис. фермерів, які отримають не менше $500 млн у вигляді аграрних розписок. Ще буде великий пул фермерів, які будуть на шляху отримання розписок.

Швейцарія надає для реалізації проекту $5 млн. Велика сума піде на технічку допомогу, також значні кошти на модернізацію реєстру. Зараз закінчується тендер, оголошений Світовим банком, і буде визначено виконавця, який доопрацює реєстр, його забезпечення, захист та інформаційне наповнення. Тому ми, власне, не форсуємо впровадження аграрних розписок по всій Україні, а обмежуємося 8-ма областями, бо хочемо, щоб реєстр було захищено, щоб система працювала без перешкод.

Ми не лише забезпечуємо фінансування, а й спостерігаємо за виконанням проекту. Беремо участь у всіх стратегічних дискусіях щодо подальшого розвитку проекту аграрних розписок із Мінагрополітики, Мінюстом , НБУ. У нас створено наглядова рада  проекту. Є плани, вони змінюються відносно до побажань ключових партнерів і до реалій часу.

- Чому вивчається досвід саме Бразилії?

- Бразилія має досить тривалий і солідний досвід використання аграрних розписок для фінансування сільгоспвиробників з 1994 року. Ми не копіюємо модель. Лише вивчаємо досвід.

- Як оцінюєте нинішній імідж України в Європі?

- Доволі непогано. І потрібно будь-якою ціною підтримувати його на такому рівні. Імідж тривалий час вибудовували. Дискредитувати дуже просто, особливо в органіці, де трапляється чимало підробок. 

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

 

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0