Спецможливості
Новини

Зустріти ГМО-культури в магазині практично не можливо

21.02.2017
3463
Зустріти ГМО-культури в магазині практично не можливо фото, ілюстрація
Для виведення нового сорту ГМО потрібно близько $3 млрд, а сам процес займає 5-10 років. А людей, які можуть виводити нові ГМО-сорти, близько сотні в усьому світі

ГМО-культур у світі дуже мало і зустріти їх в магазині дуже складно. Всього в світі зареєстровано 28 видів, 300 сортів ГМО-рослин, тільки в цьому місяці з'явилися генно-модифіковані яблука.

Серед найпоширеніших ГМО-культур бавовна і рапс, які не використовуються в їжу. В Україні є шанс контактувати з ГМО, тільки якщо це соя, кукурудза і картопля. Про це розповів науковий співробітник Лабораторії епігенетики Інституту геронтології Національної академії медичних наук України Олександр Коляда, пише propozitsiya.com з посиланням на delo.ua.

Він зазначає, що для виведення нового сорту ГМО потрібно близько $3 млрд, а сам процес займає 5-10 років. А людей, які можуть виводити нові ГМО-сорти, близько сотні в усьому світі.

"Найчастіше вставляють гени технічного характеру, спрямовані на умови вирощування рослини і зниження витрати на гербіциди та інсектициди, якими ці рослини удобрюються. Цим займаються ті ж компанії, які роблять гербіциди, щоб скоротити статті витрат за іншими напрямами своєї діяльності", - каже О. Коляда.

Відомо, що генна інженерія - ряд маніпуляцій, спрямованих на зміну молекули ДНК за допомогою інших молекул ДНК. "На практиці вчені вивчають функції всіх генів двох організмів. Наприклад, помідори і огірки. Потім беруть потрібні гени огірка, наприклад, що відповідають за швидке зростання, і пересаджують цей шматочок ДНК в одну клітку помідора. Клітини рослин прекрасні тим, що з однієї клітини можна виростити цілу рослину. В результаті вчені отримують новий сорт помідорів з функцією швидкого зростання", - каже О. Коляда.

Найцікавіший підхід до створення ГМО-рослин, який використовується в світі і в Україні, полягає в використанні вже існуючих в природі процесів. "Наприклад, рослини дуже рідко ростуть відокремлено - вони завжди перебувають у симбіозі з мікроорганізмами, особливо це характерно для бобових. Виявляється, що одна-єдина бактерія щосекунди робить з цієї рослини ГМО - вставляє власні гени в рослину, щоб викликати розростання стебла. Це робиться для виділення речовин, якими бактерія харчується. У свою чергу, для рослини розростання стебла непотрібний процес, а без бактерій рослини і зовсім не живуть. Що роблять генні інженери? Вчені вставляють в ДНК бактерій той шматочок, який їм потрібен, і прибирають той, що викликає розростання стебла. В результаті бактерія продовжує працювати - на користь генних інженерів і рослини", - пояснює експерт.

Він додав, що досліджень щодо безпечності ГМО дуже багато, і їх результати говорять про одне й те ж - ГМО-продукти нічим не шкідливіше натуральних.

Наприклад, в Азії щороку 250-500 тис. осіб сліпнуть через нестачу бета-каротину в організмі. Половина з цих людей помирають протягом року. Це відбувається через те, що основним раціоном в азіатських країнах є рис, і зовсім мало продуктів з вітаміном А. Вчені винайшли ГМО-рис, збагачений каротином, з тих пір пройшло вже 15 років, але до цих пір цей рис не дозволяють вирощувати в світі, хоча доведено, що він вирішує проблему смертей від сліпоти. Основна причина - великі страйки", - зазначає О. Коляда.

На його думку, вершина генетичної думки людини - яблука Арктик: при відкушуванні ці яблука не чорніють. Генетики це зробили, тому що 30% яблук викидаються споживачами через їх некрасивий почорнілий вид.

Інтерв'ю
Рік тому вітчизняний бізнес пережив безпрецедентну доти подію — локдаун, тобто повне припинення роботи значної частини підприємств, зокрема, тотальне закриття закладів харчування. Саме тоді Анна Морозова вирішила дати старт своєму новому... Подробнее
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group
Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і

1
0