Спецможливості
Техніка та обладнання

Зернові парадокси сьогодення: збираємо врожай по-новому, а транспортуємо — по-старому

19.07.2013
481
Зернові парадокси сьогодення: збираємо врожай по-новому,  а транспортуємо — по-старому фото, ілюстрація

Затрати оперативного часу на вивантаження зерна із зупинкою комбайна становлять до 15%. А з урахуванням часу очікування транспорту та під’їзду його до комбайна ці затрати збільшуються до 20%. Тобто 1/5 часу зміни комбайн перебуває в режимах очікування транспорту для вивантаження зерна та власне вивантаження.

Затрати оперативного часу на вивантаження зерна із зупинкою комбайна становлять до 15%. А з урахуванням часу очікування транспорту та під’їзду його до комбайна ці затрати збільшуються до 20%. Тобто 1/5 часу зміни комбайн перебуває в режимах очікування транспорту для вивантаження зерна та власне вивантаження.

М. Занько, канд. техн. наук,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

Задля збільшення продуктивності збирання сільськогосподарських культур зернової групи керівники господарств «озброюються» сучасними зернозбиральними комбайнами. Та для їхнього обслуговування (мається на увазі забезпечення транспортом для перевезення зерна з поля на тік) залишилися старенькі ГАЗони. Розглянемо таку «роботу».
Комбайн «набив» повний бункер зерна і включив світловий маячок: сигнал для обслуговуючого автомобіля про потребу та готовність вивантажити зерно. В перші хвилини роботи маячка до комбайна не під’їхав ніхто. Комбайн зупинивсь, ніби той бігун-спринтер, якому не вистачило повітря для дихання для здійснення останнього ривка перед фінішем. Чекання тривало понад 10 хв, і в цей час комбайн, звісно, не працював, втрачаючи дорогоцінний час золотої днини. Аж ось нарешті з’явився винуватець вимушеного простою комбайна. Ви можете сказати, ну, нічого страшного, подумаєш, зачекав якихось 10–15 хв, буває.
Наперед скажемо, що в сучасних комбайнів об’єм бункера для зерна сягає 12,3 м3 і більше. Автомобіль зупинився під вивантажувальним шнеком комбайна, і нарешті золота ріка зерна потужним потоком ринула в кузов автомобіля. Здавалося б, усе стало на свої місця. Але ця польова «ідилія» тривала недовго. Кузов автомобіля ГАЗ-53, найтиповішого досі представника технопарку господарств, швидко наповнився, і автомобіль «рвонув», наскільки йому вистачало сили його двигуна, на зерновий тік.
 Задля справедливості слід відмітити, що автомобіль забрав від комбайна заледве 1/4 зерна, що містилося в бункері, оскільки кузов зазначеного автомобіля маломісткий. Фактично відразу ж після від’їзду автомобіля комбайн упевнено продовжував роботу, і світловий маячок на комбайні знову спрацював. А де ж автомобіль? Нема. І ситуація із очікуванням автомобіля знову повторилась. У голові майнула думка: а скільки ж часу протягом зміни комбайн втрачає на такі «чекання»? Наступне вивантаження зерна з комбайна випало здійснювати на віддаленій від попереднього місця вивільнення бункера ділянці поля та ще й у вологій долинці. Тож, щоб добратись туди та вибратись назад, автомобілю прийшлось затратити чималенько часу. А що ж комбайн? Він терпляче чекав і… приречено стояв. І так — багато разів упродовж дня.
По закінченні робочої зміни комбайнер цікавиться: скільки ж він намолотив за день? Виявилось, не так-то вже й багато. Працівник спантеличений: начебто, й комбайн високопродуктивний, і працював без поламок, а наробіток за зміну не вражає. Чому не вдалося реалізувати продуктивність комбайна сповна?
Причин може бути чимало, але в даному разі одна з основних, слід справедливо визнати, — незадовільна організація вивантаження зерна з комбайна в полі та транспортування його на тік. От і маємо наочний приклад парадоксу в сільгоспвиробництві: збираємо по-новому — сучасними високопродуктивними комбайнами, а забираємо від них зерно та транспортуємо традиційно, відповідно застарілій технології, — низькопродуктивними транспортними засобами.
Великим недоліком існуючих на сьогодні технологій транспортуваня зерна з поля є те, що транспорт, який застосовують для завантаження зерна, за своїми технічними параметрами — вантажопідйомністю, місткістю кузова, — нерівнозначний об’єму бункера комбайна. Внаслідок цього він може забрати зерно від комбайна, в кращому разі, в межах 1/3–1/4 об’єму бункера. З’являється суттєва технологічна проблема комбайна: він не може вивантажити все зерно одночасно. Високопродуктивний комбайн не працює і втрачає продуктивний час: замість того, щоб вкотре заповнити бункер зерном, він вимушений перебувати в режимі очікування і непродуктивно витрачати робочий час зміни. В цей час технічний засіб для приймання намолоченої партії зерна відсутній: він або ще стоїть у черзі для вивантаження зерна, або, що найвірогідніше, вже (або ще) рухається у зворотному напрямку — зі складу до поля, місця роботи комбайна. Таким чином, комбайн не працює з належною продуктивністю відповідно до свого призначення. Через ці вимушені — необ’єктивні і непродуктивні — витрати часу (простої) ефективність використання робочого часу зміни та наробіток суттєво знижуються, змінна та експлуатаційна продуктивність комбайна, відповідно, зменшується. В результаті це також негативно впливає і на сезонний наробіток комбайна.
Результати досліджень свідчать, що традиційна технологія забирання та транспортування зерна негативно впливає на загальний баланс часу зміни і особливо — на ефективність його використання. До її недоліків слід також віднести і низький рівень адаптації автомобілів та наявних традиційно застосовуваних причепів до руху полем, оскільки їхня ходова система не призначена для використання на полі, а тому спричинює значний тиск коліс на грунт і його переущільнення. У подальшому це потребує застосування спеціальних грунтообробних машин, відповідних потужних тракторів і, звичайно, додаткових витрат пального для обробітку грунту такого переущільненого поля. Ви, як бережливий та грамотний господарник, можете, з економічної точки зору, дозволити собі таке марнотратство? В останні п’ять років, час інтенсивного розвитку засобів механізації зерновиробництва і, особливо, — застосування високопродуктивних комбайнів, достатньо широкого впровадження набула технологія транспортування зерна від комбайнів із використанням багатофункціональних великовантажних спеціалізованих бункерів-перевантажувачів зерна. Щоправда, ступінь їхнього використання поки що незначний, оскільки широке впровадження значною мірою стримує відсутність у виробників інформації про цільове призначення таких технічних засобів та особливості технології, що базується на їхньому застосуванні, а також про реальну економічну ефективність. З цих причин бункери-перевантажувачі зерна та окремі елементи технології застосовують фрагментарно, що не дає змоги отримати повноцінний економічний ефект, який вони можуть забезпечити за застосування сучасних методів організації роботи.

Принцип роботи
Технологічний принцип роботи всіх бункерів-накопичувачів фактично однотипний. Управління робочими органами бункера здійснює оператор із кабіни трактора. Для вивантаження зерна із бункера-накопичувача слід увімкнути вал відбору потужності трактора, з яким він агрегатується. Водночас починають працювати горизонтальний шнек і розвантажувальний конвеєр (шнек), які приводить у рух потужний редуктор. Останній, своєю чергою, працює від ВВП трактора. Під час відкривання шибера з допомогою гідроциліндра зерно горизонтальним шнеком подається у вертикальний, який піднімає його вгору та розвантажує.
Слід відмітити, що продуктивність розвантаження бункерів усіх фірм достатньо велика і сягає до
240–290 т/год основного часу. Тому затрати часу на розвантаження бункера становлять 5–7 хв відповідно до його об’єму. Транспортна швидкість руху завантаженого бункера, залежно від його експлуатаційної маси та стану поля, може становити 20–40 км/год.

Особливості експлуатації
Оцінкою якості роботи бункерів-накопичувачів є ступінь пошкодження зерна робочими органами (механічними шнеками) під час виконання ними своєї транспортно-розвантажувальної функції, що не має перевищувати 0,05%.
У зв’язку зі значною експлуатаційною масою більшість бункерів-накопичувачів потребують для агрегатування потужного трактора — тягового класу 30–50 кН.
Завантаження бункера-накопичувача в полі здійснюється зернозбиральними комбайнами шляхом вивільнення намолоченого зерна із їхнього бункера. Коли ж цю операцію проводять під час зберігання збіжжя на складі, то використовують зернонавантажувачі з ковшем не більше 0,8 м3 і здійснюють завантаження з висоти не більше 0,75 м від верхньої крайки бортів. Такі конструктивно-технологічні особливості бункера-накопичувача дають змогу:
   використовувати його у складі зернозбиральних загонів для вивантаження з комбайнів намолоченого збіжжя під час їхньої роботи в полі;
   очікувати на завантаження зерна з комбайна у відведеному для цього, згідно з технологічною картою збирання даного поля, місці і транспортувати зерно (за потреби) в межах поля;
   транспортувати зернову масу за межі поля, до місця зберігання збіжжя — зернового складу;
   транспортувати зерно в межах складу, де воно зберігається, відповідно до технологічної потреби його переміщення складською територією.

Переваги застосування
Дослідження свідчать, що ефективна діяльність великих зернових господарств значною мірою зумовлена наявністю та використанням у їхніх збиральних кампаніях перевантажувальних бункерів-накопичувачів. Широкий типоряд таких бункерів за місткістю дає змогу ефективно застосовувати їх у різних за складом і продуктивністю збиральних загонах. Практичне дослідження технології транспортування зерна із використанням перевантажувальних бункерів-накопичувачів виявило, що ефективність роботи підвищується за включення до складу збирального загону (в даному разі — п’ять зернозбиральних комбайнів, бажано щоб вони були однієї марки та продуктивності) одного такого технічного засобу. Слід брати до уваги: об’єм кузова перевантажувального бункера-накопичувача має бути рівнозначним кратному числу об’ємів бункера зернозбирального комбайна. Вивантаження зерна з комбайна проводиться без його зупинки — «на ходу». Повністю заповнений зерном причіп-перевантажувач транспортується трактором на край поля, де зерно вивантажують у великовантажний зерновоз, який і транспортує зерно на тік.
У разі близького розташування поля причіп-перевантажувач може транспортувати зерно у господарство на тік і без розвантаження у зерновоз.
До переконливих аргументів на користь придбання бункерів-перевантажувачів для господарства (попри те, що машина дорога і специфічна), слід віднести, насамперед, їхню універсальність, що дає змогу широко використовувати їх для транспортування та розвантаження зерна від комбайна, а також під час транспортування та завантаження зерна і міндобрив у сівалки під час проведення висіву.
Більшість фірм-постачальників пропонують широкий типоряд бункерів різної місткості, що дає змогу ефективно використовувати їх у потрібних вам варіантах (за складом і продуктивністю) збиральних загонів. Широкий діапазон значень об’єму кузова робить можливим якомога точніше «ув’язати» об’єм зернового бункера комбайна певної моделі з об’ємом кузова бункера-перевантажувача, з тим щоб максимально ефективно забезпечити повне випорожнення зерна з бункера даного комбайна за одну операцію. Це, своєю чергою, сприятиме найефективнішому одноразовому збиранню зерна від кількох комбайнів, що працюють у складі зернозбирального загону.
Сьогодні на ринку сільськогосподарської техніки представлено значну гаму спеціалізованих транспортно-перевантажувальних засобів широкого модельного ряду з об’ємом бункера від 22 до 50 м3. Їх представляють підприємства-виробники та дилери. Реальна оцінка показників призначення цієї групи машин дасть змогу раціонально і водночас обгрунтовано включити в технологічний комплекс для збирання врожаю перевантажувальний бункер відповідної марки та продуктивності. У результаті це сприятиме чіткій організації збирального процесу та підвищенню продуктивності роботи комбайна в господарстві, а отже, отриманню бажаного прибутку, Все це ви, безсумнівно, економічно відчуєте восени після збирання врожаю та підведення підсумків господарської діяльності.

Інтерв'ю
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 

1
0