Захист саду до розпускання бруньок

Огляд дерев після зимівлі

Перед розпусканням бруньок у саду слід провести комплекс робіт, які допоможуть зменшити чисельність шкідників та інфекційний запас збудників хвороб у період вегетації.

Більша частина шкідливих організмів, завдаючи шкоди плодовим та ягідним культурам, пристосувалася перезимовувати на поверхні грунту — всередині або зверху опалого листя і рослинних решток, у верхньому шарі грунту. Деякі види шкідників та збудників хвороб зимують під старою відсталою корою або в тріщинах на дереві.

У вологу погоду біля дерева простилають плівку чи тканину і зчищають із штамбів і скелетних гілок дерев стару кору, під якою діапаузують гусениці підкорової листовійки, сливової, східної та яблуневої плодожерок, глодова кружкова міль, глодовий і звичайний павутинний кліщі, яблуневий квіткоїд тощо. Виконувати цю операцію потрібно негострою скребачкою, щоб не поранити здорової тканини дерева, інакше через ранки можуть проникнути хвороботворні  мікроорганізми, що пошкоджують деревину. Зчищені рештки старої кори виносять за межі саду і спалюють або закопують у грунт на глибину 40 см.

Восени викорчовують і спалюють дерева, уражені вертицельозом, бактеріальним раком кісточкових, вірусними хворобами. Грунт під ними дезінфікують хлорним вапном (100 г/м2), яке розкидають із дальшим загортанням у грунт.

Як лікувати рани на деревах

Різкі коливання температури повітря в другій половині зими спричинюють морозно-сонячні опіки. У розвилках і біля основи скелетних гілок кора буріє, відстає, скручуючись доверху. Таку кору видаляють, вирізаючи 2–3 см здорової тканини, та спалюють. Якщо хвору кору залишити, то в ній поселяться збудники хвороб деревини, і рослина поступово засохне. Рану дезінфікують 1% розчином мідного купоросу (10 г на 1 л води); після нанесення розчину потрібно, щоб він засвоївся, підсох і тільки потім рану замазують садовим варом або глиною зі свіжим коров’яком (1:1).

Перед замазуванням рани можна обробити гетероауксином   (0,5 г на 10 л води). Великі рану після нанесення замазки обв’язують тканиною або мішковиною, тільки не плівкою. Лікування ран у такий спосіб сприятиме їх швидкому заживленню і запобігатиме зараженню деревини грибами. Таку операцію проводять у відлигу за плюсової температури. Очищені штамби та розгалуження скелетних гілок вдруге (після осінньої побілки) білять 20% розчином вапна та 3% розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г на 10 л води) з додаванням 2 кг глини.

Для лікування ран також застосовують садову замазку "БлагоСад", виготовлену за рецептом, розробленим в Інституті садівництва. На поверхню свіжої рани, підготовану попередньо зазначеним вище способом, її наносять тонким шаром (до 1 мм). У разі оброблення старих, всохлих, ран перед нанесенням замазки рану зачищають гострим ножем до живих тканин. Замазка, виготовлена на основі фармакологічного ланоліну з додаванням стимуляторів росту та препаратів фунгіцидної дії, сприяє ефективному заживленню ран на деревах, кущах, виноградній лозі, що встановлено науковими дослідженнями. Лікування ран у такий спосіб сприятиме їхньому швидкому заживленню і запобігатиме зараженню деревини грибами. Таку операцію проводять у відлигу за температури довкілля понад 0°С.

Обробка дерев вапном

Очищені штамби та розгалуження скелетних гілок вдруге (після осіннього вапнування) білять 20% розчином вапна та 3% розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г/10 л води) з додаванням 2 кг глини. Як засіб проти обгризання саджанців плодових культур зайцями та мишоподібними гризунами застосовують препарат Цервакол екстра, 25% п.с., який рекомендований "Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

Проти пошкоджень штамбів молодих дерев зайцями застосовують стебла соняшнику, очерет або пергаментний папір. Для захисту саджанців не використовують солому, стебла кукурудзи, оскільки це є принадою для мишей. Уникають обмазування штамбів риб'ячим та іншими тваринними жирами, рослинними й мінеральними оліями, які знижують морозостійкість дерев.

Після танення снігу в саду згрібають опале листя і компостують його, використовуючи після перепрівання як органічне добриво.

Грунт обережно перекопують на глибину 10 см, щоб не пошкодити мичкувату кореневу систему ягідників. Компостування листя та рослинних решток і перекопування грунту значно знижують запас шкідників (чорний сливовий та яблуневий плодові пильщики, сірий бруньковий довгоносик, вишнева муха на плодових і пильщики та галиці на ягідниках)  і хвороб, які зберігаються в листках, під ними та у верхньому шарі грунту.

Із дерев знімають і закопують у землю чорні муміфіковані плоди, які є джерелом інфекції плодової гнилі (концентричне розміщення спорових купок) та моніліального опіку (хаотично розміщені дрібні спорокупки). Останні 3–4 роки дерева вишні та абрикоса масово уражувалися моніліальним опіком під час квітування (весняна форма). Прохолодна та дощова погода сприяє розвитку хвороби.

Збудник борошнистої роси зберігається у вигляді міцелію на уражених пагонах у хворих бруньках, які різняться із здоровими сіруватим відтінком. Вирізання засохлих, уражених пагонів, плодушок дасть змогу значно зменшити зимуючий запас інфекції та підвищити ефективність захисту рослин від борошнистої роси і моніліального опіку.

Видалення порослі, звисаючих до землі гілок, проріджування крони та зниження її висоти до 3–3,5 м дають змогу істотно зменшити чисельність шкідників, поліпшити мікроклімат і догляд за деревами. Всі зрізи на гілках діаметром понад 3 см відразу після обрізування замазують садовим варом, масляною фарбою або глиною з коров’яком.

Дерева яблуні сприйнятливі до парші, персика — сильно уражуються кучерявістю листя, вишні та черешні — зазнають шкоди від моніліального опіку, клястероспоріозу, кокомікозу, сливи — чутливі до клястероспоріозу, полістигмозу.

Для запобігання розвитку хвороб плодові дерева на початку появи зеленого конуса обприскують 3% бордоською рідиною (300 г мідного купоросу + 300–400 г свіжогашеного вапна/10 л води). Мідний купорос розчиняють у теплій воді в емальованій або дерев'яній ємності.

Якщо  персик не захистити від кучерявості, а інші породи від фітопатогенів, листя і зав’язь почнуть обпадати. Обприскування бордоською рідиною проводять зранку або ввечері, можна і в день, коли немає вітру. Факел штанги обприскувача спрямовують спочатку на стовбур, потім поступово переходять на верхні та нижні гілки. Робочий розчин бордоської рідини, завдяки свіжогашеному вапну, добре прилипає до оброблюваної поверхні гілок дерева. Після підсихання обприскані дерева стають світло-блакитними, тому обробка має назву “блакитне обприскування”. Норма витрати робочої рідини на  дерево  під час використання обприскувача “Ера”становить 7–8 л, на молоде — 2–3.  Кількість робочого розчину зменшується в 2,5 раза із використанням сучасних обприскувачів марки “Квазар” або “Матабі”. 

Атмосферні опади, що випадають після обприскування, змочують дерева і поступово розчиняють нанесений фунгіцид. Краплі бордоської рідини падають на листові розетки, пагони, які утворилися після обробки, створюючи на них захисну плівку, вона й перешкоджатиме проростанню спор парші та інших збудників хвороб, що поширюються по саду комахами, птахами, вітром. Отже, проведення блакитного обприскування на початку появи зеленого конуса має тривалий період захисної дії і звільняє сад від хвороботворних організмів  протягом весняного періоду.  

Захист саду від шкідників 

Для зниження щільності популяцій зимуючих стадій шкідників на зерняткових і кісточкових культурах проти щитівок, кліщів, листовійок, попелиць, медяниць, молей, несправжньощитівок насадження обприскують препаратом 30В, 76% к.е. Норма витрати інсектициду в промислових садах — 60 л/га, в умовах приватного сектору — 0,6 л/20 л води. Препарат 30В застосовують на кущових ягідниках (агрус, різні види смородини, малина) проти попелиць, щитівок, кліщів, несправжньощитівок і листовійок в аналогічних нормах витрати. Обробку проводять до розпускання бруньок за температури повітря не нижче 4°С. Інсектицид ефективний проти шкідників, що зимують у стадії яйця та гусениці. Механізм дії препарату 30В — асфіксія, яка настає внаслідок покриття особин тонкою маслянистою плівкою і порушення дихання через припинення доступу повітря. Під час обробки плодових дерев і кущів бордоську рідину та препарат 30В не змішують.

Придбайте феромонні пастки для відловлювання самців каліфорнійської щитівки, яблуневої та східної плодожерок (для встановлення строків масового льоту й доцільності проведення хімічних обробок). Заготуйте хвойну тирсу або солом’яну січку для мульчування грунту під суницею, щоб захистити дозріваючі ягоди від сірої гнилі.

Подбайте про придбання засобів захисту, що пройшли всебічні випробування на присадибних ділянках і рекомендовані для захисту плодово-ягідних рослин від шкідливих організмів в умовах приватного сектору.  Щоб не вскочити в халепу, перш ніж зробити покупку, ознайомтеся з новинками в галузі контролю багаторічних насаджень від шкідників, хвороб і бур’янів. Купуйте препарати  лише в магазині.  Якщо ж засумнівалися у їх якості, вимагайте у продавця сертифікат.

І.Шевчук, канд. с.-г. наук, Інститут садівництва УААН