Агролікбез: з чого складається страховий тариф?

Страховий поліс складається з певних параметрів, які обговорюють, укладаючи страховий поліс, а саме: об’єкт страхування (посіви озимої пшениці, майбутній урожай яблук, молочні корови тощо), регіон, у якому розташовано об’єкт страхування, природні явища, що покриваються страховим полісом (град, заморозки, суховій, хвороби тощо), технічні елементи страхового поліса - строки дії, тригер настання страхового випадку, франшиза чи покриття й інше.

Отже, вартість страхування обчислюється на підставі всіх перелічених вище параметрів. Детальніше розповіла керівник Проекту IFC (WorldBankGroup) «Розвиток агрофінансування у Європі й Центральній Азії» Лія Сорока, пише propozitsiya.com з посиланням на газету "АгроМаркет".

Також, важливим чинником є специфіка ведення агрострахового бізнесу, а саме вплив перестраховиків на ціноутворення. Більшу частину страхової премії й відповідно гарантію виплат українська страхова компанія передає на міжнародне перестрахування. На практиці для тих страховиків, що не мають практики страхування аграрних ризиків, перестраховик пропонує свою ціну утримання ризиків і завжди оцінює таке: як раніше відбувалося страхування подібного об’єкта за пропонованими ризиками, яка була збитковість, чи професійна страхова компанія, кліматичні особливості регіону, структура сільського господарства, якість даних, на підставі яких обраховано чистий ризик і багато чого іншого.

Ринкові показники вартості страхування сільськогосподарських культур:

Страховий тариф складається з двох основних елементів: чистий ризик і навантаження.

Чистий ризик - це фактично відповідь на запитання: «яка ймовірність того, що град завдасть значної шкоди яблукам, що ростуть у моєму саду, або яка ймовірність того, що посіви озимого рапсу не відновлять вегетацію навесні тощо?». Для обрахунку цих показників послуговуються даними врожайності, погоди й супутниковими показниками. Проводять математичне оцінювання щодо частоти природних явищ і, враховуючи вдосконалення агротехнологій та зміни клімату, роблять статистичні припущення щодо майбутнього. Також обов’язково враховується масштаб впливу природного явища й обсяг можливої шкоди біологічному об’єкту, що страхується. Так, посіви озимої пшениці в середньому страхують від 2,8 до 5%, з якої чиста ставка премії становить 1,68 і 3% відповідно.

Навантаження містить усі витрати на ведення справи й ризики, що пов’язані як із розрахунком тарифів, так і з зовнішніми чинниками, що впливають на ведення справи. Це безпосередньо всі витрати страхової компанії, взаємодія зі страховими агентами та перестраховиком. Щодо можливих ризиків, то тут ураховуються політичні, економічні, судові й інші ризики, пов’язані з особливостями країни. Також важливим є ризик правдивості даних. Якщо їх мало чи сумнівне джерело, перестраховик попросить збільшити складову вартість ризику ймовірності даних. Для країн з економікою, що розвивається, та низьким рівнем підтримки системи агрострахування з боку держави навантаження становить близько 40%. В Україні - це 30–40%. Тим часом у США навантаження становить 18-25% і субсидується державою.

Збитковість страхового портфеля є одним із важливих параметрів у розрахунку страхового тарифу. Як математичний показник це відношення суми страхових виплат до зібраних премій. Оскільки страхування - це насамперед бізнес, то для страховика бажано, щоб цей показник був нижчим за 100%.

У країнах із розвиненою системою агрострахування - США, Канада, Іспанія й Туреччина - збитковість становить 65-80% із припущенням, що раз на 20 років збитковість може становити понад 350% (так звані катастрофічні роки). В Україні останні 15 років спостерігаємо загальну збитковість агрострахового портфелю на рівні від 7 до 50%, до того ж окремі страхові компанії мали втрати 150% і більше. Якщо ми зіштовхуємося з несприятливим роком, коли збитковість вища за 100%, страховик намагатиметься наступного року збалансувати портфель і може підвищити тарифну ставку.

Андеррайтинговий коефіцієнт - це показник, дуже важливий у ціноутворенні. Зазвичай страховики закладають певну «бонусну частину» близько 3-15%, яку ви можете отримати, якщо вже страхували раніше, застосовуєте інноваційні агротехнології та сучасне обладнання, високий рівень менеджменту агровиробництва й отримуєте значно вищі показники врожайності, ніж у сусідніх господарствах.

Продуктивні активи (корови, свині чи врожай) у страховому полісі фігуруватимуть як вартість об’єкта страхування або страхова сума. Нехай вона становить $100 і з цієї суми ви щороку сплачуєте премію в розмірі 5% ($5). Так 20 років ви фактично сплачуєте повну вартість об’єкта страхуванyя - $100. Разом із цим, якщо брати до уваги циклічність настання страхових випадків, що виражається в цифрах як збитковість, то при збитковості в 80% ви фактично повертаєте $80. Тобто фактично страховка коштує вам $20 за 20 років або 1%/рік.