Спецможливості
Новини

Агролікбез: з чого складається страховий тариф?

26.07.2017
1430
Агролікбез: з чого складається страховий тариф? фото, ілюстрація
Посіви озимої пшениці в середньому страхують від 2,8 до 5%, з якої чиста ставка премії становить 1,68 і 3% відповідно

Страховий поліс складається з певних параметрів, які обговорюють, укладаючи страховий поліс, а саме: об’єкт страхування (посіви озимої пшениці, майбутній урожай яблук, молочні корови тощо), регіон, у якому розташовано об’єкт страхування, природні явища, що покриваються страховим полісом (град, заморозки, суховій, хвороби тощо), технічні елементи страхового поліса - строки дії, тригер настання страхового випадку, франшиза чи покриття й інше.

Отже, вартість страхування обчислюється на підставі всіх перелічених вище параметрів. Детальніше розповіла керівник Проекту IFC (WorldBankGroup) «Розвиток агрофінансування у Європі й Центральній Азії» Лія Сорока, пише propozitsiya.com з посиланням на газету "АгроМаркет".

Також, важливим чинником є специфіка ведення агрострахового бізнесу, а саме вплив перестраховиків на ціноутворення. Більшу частину страхової премії й відповідно гарантію виплат українська страхова компанія передає на міжнародне перестрахування. На практиці для тих страховиків, що не мають практики страхування аграрних ризиків, перестраховик пропонує свою ціну утримання ризиків і завжди оцінює таке: як раніше відбувалося страхування подібного об’єкта за пропонованими ризиками, яка була збитковість, чи професійна страхова компанія, кліматичні особливості регіону, структура сільського господарства, якість даних, на підставі яких обраховано чистий ризик і багато чого іншого.

Ринкові показники вартості страхування сільськогосподарських культур:

Страховий тариф складається з двох основних елементів: чистий ризик і навантаження.

Чистий ризик - це фактично відповідь на запитання: «яка ймовірність того, що град завдасть значної шкоди яблукам, що ростуть у моєму саду, або яка ймовірність того, що посіви озимого рапсу не відновлять вегетацію навесні тощо?». Для обрахунку цих показників послуговуються даними врожайності, погоди й супутниковими показниками. Проводять математичне оцінювання щодо частоти природних явищ і, враховуючи вдосконалення агротехнологій та зміни клімату, роблять статистичні припущення щодо майбутнього. Також обов’язково враховується масштаб впливу природного явища й обсяг можливої шкоди біологічному об’єкту, що страхується. Так, посіви озимої пшениці в середньому страхують від 2,8 до 5%, з якої чиста ставка премії становить 1,68 і 3% відповідно.

Навантаження містить усі витрати на ведення справи й ризики, що пов’язані як із розрахунком тарифів, так і з зовнішніми чинниками, що впливають на ведення справи. Це безпосередньо всі витрати страхової компанії, взаємодія зі страховими агентами та перестраховиком. Щодо можливих ризиків, то тут ураховуються політичні, економічні, судові й інші ризики, пов’язані з особливостями країни. Також важливим є ризик правдивості даних. Якщо їх мало чи сумнівне джерело, перестраховик попросить збільшити складову вартість ризику ймовірності даних. Для країн з економікою, що розвивається, та низьким рівнем підтримки системи агрострахування з боку держави навантаження становить близько 40%. В Україні - це 30–40%. Тим часом у США навантаження становить 18-25% і субсидується державою.

Збитковість страхового портфеля є одним із важливих параметрів у розрахунку страхового тарифу. Як математичний показник це відношення суми страхових виплат до зібраних премій. Оскільки страхування - це насамперед бізнес, то для страховика бажано, щоб цей показник був нижчим за 100%.

У країнах із розвиненою системою агрострахування - США, Канада, Іспанія й Туреччина - збитковість становить 65-80% із припущенням, що раз на 20 років збитковість може становити понад 350% (так звані катастрофічні роки). В Україні останні 15 років спостерігаємо загальну збитковість агрострахового портфелю на рівні від 7 до 50%, до того ж окремі страхові компанії мали втрати 150% і більше. Якщо ми зіштовхуємося з несприятливим роком, коли збитковість вища за 100%, страховик намагатиметься наступного року збалансувати портфель і може підвищити тарифну ставку.

Андеррайтинговий коефіцієнт - це показник, дуже важливий у ціноутворенні. Зазвичай страховики закладають певну «бонусну частину» близько 3-15%, яку ви можете отримати, якщо вже страхували раніше, застосовуєте інноваційні агротехнології та сучасне обладнання, високий рівень менеджменту агровиробництва й отримуєте значно вищі показники врожайності, ніж у сусідніх господарствах.

Продуктивні активи (корови, свині чи врожай) у страховому полісі фігуруватимуть як вартість об’єкта страхування або страхова сума. Нехай вона становить $100 і з цієї суми ви щороку сплачуєте премію в розмірі 5% ($5). Так 20 років ви фактично сплачуєте повну вартість об’єкта страхуванyя - $100. Разом із цим, якщо брати до уваги циклічність настання страхових випадків, що виражається в цифрах як збитковість, то при збитковості в 80% ви фактично повертаєте $80. Тобто фактично страховка коштує вам $20 за 20 років або 1%/рік.

Інтерв'ю
Земельна реформа аж ніяк не завершилася з прийняттям закону про обіг сільськогосподарських земель. Вона потребує прийняття супутніх законів та підзаконних актів, що забезпечать функціонування ринку землі. Про долю цих законів і... Подробнее
Серед аграріїв ходять чутки про можливе банкрутство деяких крупних дилерів ЗЗР. У зв’язку з цим як дистрибутори, так і покупці ЗЗР усе частіше замислюються над тим, що далі буде з ринком пестицидів, як він працюватиме, як зміниться правила... Подробнее

1
0