Юрій Мельник: “Україна залишиться серед найбільших експортерів зернових”
Наша зустріч із міністром аграрної політики відбулася в середині жовтня, коли протистояння між Міністерством аграрної політики та зернотрейдерами сягнуло найвищої точки. Тому значну частину розмови ми присвятили ситуації на зерновому ринку. Але стратегічне бачення розвитку галузі, що є не менш важливим для наших читачів, ми теж не оминули увагою.
Експорт зернових
“ПРОПОЗИЦІЯ”: Отже, зернотрейдери та Міністерство аграрної політики. У чому полягає позиція Міністерства?
— Останнім часом загострилася увага до експортної складової ринку зерна, з’явилися заяви трейдерів стосовно того, що хтось-то наче хоче завадити їм здійснювати експортну програму. Наголошу на тому, що відповідні рішення, які вже ухвалив уряд, мають абсолютно об’єктивну природу. Я хотів би акцентувати увагу на останньому рішенні уряду, яке визначило квотування експорту зерна як механізм регулювання ринку. Такий механізм регулювання ринку — це абсолютно ринкові норми, передбачені генеральною угодою про торгівлю із СОТ, які можуть бути застосовані, в разі якщо з’явиться критичний дефіцит того чи іншого продукту на внутрішньому ринку. Багато країн використовують цей механізм, і я б не хотів, щоб сьогодні звинувачували уряд чи Міністерство аграрної політики в тому, що вживаються неринкові заходи. Ми виходили з реального балансу зерна й ситуації на світовому ринку зерна. Цього року спостерігається підвищений попит на зерно. І не лише на пшеницю, а й на кукурудзу, ячмінь. Це пояснюється дуже просто: у більшості країн — великих виробників зерна — неврожай. На превеликий жаль, мені доводиться констатувати, що до того планового показника, який ми для себе визначили за нашою програмою соціально-економічного розвитку держави на 2006 рік — 37,6 млн т, — ми не добираємо 3 млн т. З іншого боку, експорт на сьогодні переважає торішній показник по державі на цю дату більше ніж на 1,8 млн т. Змінилася структура експорту. З’явився підвищений попит на продовольчу пшеницю — це ще один доказ правильності застосування такої норми. А трактуємо ми її як тимчасову. Відповідно до угоди ГАТТ, уряди країн, які запроваджують таке обмеження, мають передбачати тимчасовість цієї норми.
“ПРОПОЗИЦІЯ”: Які цифри характеризують баланс зерна?
— На початок маркетингового року в нас залишилося 6 млн т збіжжя. Врожай зернових 2006 року, за нашими планами, становитиме 34,7 млн т. Отже, ми маємо близько 41 млн т зерна в балансі, 36 млн т плануємо використати за всіма складовими використання зерна за балансом. Ми повинні мати перехідні залишки (як це роблять солідні держави) — 5 млн т на початок маркетингового року. Якщо говорити про експортну складову балансу, то ми визначили її для себе в розмірі 9 млн т. Сюди входять близько 5 млн т ячменю, близько 1 млн т кукурудзи, близько 3 млн т пшениці. У минулому маркетинговому році було проекспортовано 13 млн т. Але тоді ми зібрали на кілька мільйонів тонн більше, і перехідні залишки становили 6 млн т. Тому цього року наші дії були виваженими, прорахованими й такими, що відповідають потребі більшості населення України з погляду стабільного забезпечення продовольчого ринку продуктами харчування, насамперед тих, які виробляють із зерна й продуктів зернопереробки. Я чув звинувачення з приводу того, що ми не вміємо розраховувати баланс. Повірте, це вміє робити кожен, хто працює в обласних і районних управліннях агропромислового розвитку, міністерствах аграрної політики та економіки. Торік ми не чули таких звинувачень, коли експортували 13 млн т зерна. Ця цифра теж народилася в процесі складання балансу. Ситуацію щодо обмежувальних заходів ми прогнозували ще в лютому поточного року. До того ж, ніхто не планував і не планує обмежувати експорт з погляду заборони, а лише для регулювання в інтересах насичення внутрішнього ринку і недопущення критичного дефіциту зерна на території держави на весь маркетинговий рік. Ми не хочемо допустити повторення ситуації 2003/04 маркетингового року, коли, маючи непоганий урожай, не вжили запобіжних заходів, проекспортували, а потім змушені були імпортувати, купляючи дорожче. Наразі проекспортовано 5 млн 800 тис. т. Квота на пшеницю становить 400 тис. т, на кукурудзу і ячмінь — по 600 тис. т. Отже, до кінця року проекспортуємо понад 7 млн т зерна. Тобто Україна залишиться серед найбільших експортерів світу. В разі потреби ми продовжимо механізм квотування експорту на перше півріччя 2007 року. Якщо ми сформуємо достатню кількість продовольчого зерна, то цей механізм нам і не знадобиться. Судові позови? Що ж, підемо тоді на судові засідання. Але в нас є вагомі контраргументи, які ми наводитимемо трейдерам, обстоюючи позиції уряду й Міністерства аграрної політики. Підкреслюю: ми не захищаємо інтереси окремих трейдерів, а діємо в інтересах забезпечення народу України належною кількістю продуктів харчування, насамперед тих, які виробляють із зерна.
Проект Бюджету’2007: сільськогосподарська складова
“ПРОПОЗИЦІЯ”: Що вирізняє сільськогосподарську складову Бюджету`2007? Що краще: пряма підтримка чи пільгове оподаткування?
— Завдання Міністерства аграрної політики, Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, Бюджетного комітету зробити Бюджет’2007 у частині АПК таким, що максимально відповідає реаліям сьогодення. Наші селяни кажуть: ми хочемо перейти на механізми підтримки, які є в країнах ЄС. Але в жодній країні немає механізму пільгового режиму сплати податку на додану вартість.
У проекті Бюджету’2007 ми пропонуємо механізм прямих дотацій: на гектар ріллі, на кілограм живої маси, на голову тварини. Це ті норми прямої підтримки сільгосптоваровиробників, що діють у Європі. Розглядаючи цей проект на засіданні уряду, обговорюючи його в робочій групі на засіданні профільного комітету, ми порушили питання про те, що для забезпечення програм розвитку ми повинні мати додатково 2 млрд грн. Над цим і працюємо тепер, готуючи законопроект на друге читання. Водночас ми дуже добре розуміємо, що та програма пільгового оподаткування, яка діяла з 1 січня 1998 року, має як плюси, так і мінуси. Сільгосптоваровиробник, який працює прозоро, автоматично одержує дотацію чи додатковий ресурс від реалізації своєї продукції. Або продукція потрапляє на переробне підприємство, а воно повертає гроші у вигляді дотації; чи аграрій, реалізувавши м’ясо, переказує кошти на спецрахунок, а потім забирає їх на розширення власної виробничої бази. Нині той, хто дуже ревно обстоює інтереси селян, забуває про те, що понад 60% продукції тваринництва виробляють не на сільгосппідприємствах, а в особистих селянських господарствах, які не є платниками податку на додану вартість. І логічно постають запитання: а де кошти ПДВ, які обліковано й записано на тих людей, куди вони пішли? Тобто механізм, маючи великі переваги для однієї частини сільгоспвиробників, для другої частини не працює. Але кошти обліковують як ті, що пішли на підтримку сільського господарства. В 2005 році це було 3,8 млрд грн, а в 2006 плануємо, що це буде 4,5 млрд грн. Тому ми й передбачали, відмовившись від цього механізму, перейти на механізм прямої підтримки. Але на сьогодні лунають коментарі, що держава планує припинити дотування сільського господарства за рахунок ПДВ. Водночас ніхто не каже про те, що в проекті бюджету передбачено 2 млрд грн. Але на сьогодні не відомо, чи буде закладено в бюджет ці кошти.
Із професійним святом!
“ПРОПОЗИЦІЯ”: “Цей номер нашого часопису вийде в переддень Дня працівника сільського господарства. Що б Ви побажали нашим читачам, серед яких чимало голів і спеціалістів агроформувань, людей, які безпосередньо працюють на землі?
— Міністерство аграрної політики зробить усе можливе, щоб люди, які працюють у сфері сільськогосподарського виробництва, бачили перспективу роботи в галузі в 2007 році. Ми будемо намагатися відстояти ваші інтереси через ухвалення низки державних документів (основним із яких є Закон про Державний бюджет України на 2007 рік), через внесення змін до Закону про державну підтримку сільського господарства і розробку низки законів, що регламентують земельні та майнові відносини, які мають бути ухвалені в 2007 році. Від імені Міністерства аграрної політики і від себе особисто вітаю всіх із професійним святом — Днем працівника сільського господарства і хочу побажати високих урожаїв, великих доходів і підтримки держави. Тільки у поєднанні державних інтересів із можливостями аграрного бізнесу ми матимемо реальний результат.
Підготовлено за сприяння прес-служби Мінагрополітики