ЄС робить аграріїв "союзником" у стимулюванні реформ в Україні

Приймаючи рішення про розширення безмитних квот, ЄС, фактично, надає українському АПК фінансову допомогу, розмір якої (тобто коштів, що опиняться у розпорядженні аграріїв) сягне приблизно $200 млн. Строковий характер розширення квот засвідчує розрахунок на цільове використання цього ресурсу на підвищення продуктивності українського агровиробництва, його диверсифікацію, посилення адаптованості до вимог світового агроринку. На цьому акцентував увагу д.е.н., керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло, пише propozitsiya.com з посиланням на liga.net.

Про те, що квотні послаблення жодним чином не є благодійністю, свідчить жорсткий прагматизм ухваленого рішення, підкреслює економіст.

По-перше, європарламентарі відхилили пропозиції щодо збільшення квот на імпорт пшениці та продукції з неї, оброблених томатів та сировини для добрив (сечовини), аргументуючи це ризиком для європейських виробників подібної продукції. Так фермери Східної Польщі вже неодноразово ремствували щодо надмірного конкурентного тиску з боку українського фуражного зерна.

Не йшлося і про збільшення квоти на імпорт цукру. До того ж текст додатково посилено положеннями щодо можливості скасування преференцій у разі звернень європейських виробників щодо надмірних ризиків для їхнього бізнесу.

Ймовірно, слід очікувати посилення уваги європейців до пошуку ознак прихованого демпінгу з боку українських агровиробників (угоди СОТ описують різні форми демпінгу, у тому числі у вигляді надмірної економії на природоохоронних заходах, оплаті праці тощо) та правомірності надання їм державної підтримки, припускає експерт.

По-друге, рішення Європарламенту особливо акцентує увагу на зв’язку додаткових преференцій з реформами та демократичними процесами в Україні. Наголошується, що в разі недостатнього прогресу у протидії корупції, деформації конкуренції, запровадження Україною додаткових мит та інших обмежень для імпорту, неповаги до демократичних принципів, прав людини та основних свобод преференції може бути призупинено чи скасовано.

Європарламентарі також додали положення щодо того, що ефект від тарифних преференцій має стосуватися насамперед малого й середнього агробізнесу, що має контролюватися Єврокомісією.

"Вселяє оптимізм те, що і після завершення "епопеї" з безвізом ЄС продовжує шукати "пряники", які дозволять стимулювати українську владу до продовження та поглиблення реформ. Залучення у "союзники" аграріїв - крок важливий, хоча, як засвідчують українські реалії, недостатній для досягнення необоротності реформ. У разі пасивності уряду на інших напрямках подібний "пряник" вестиме до закріплення спеціалізації України як постачальника агросировини до країн ЄС, про яку свідчать дані торговельної статистики останніх років. Тому конче важливим "домашнім завданням" для української влади є формування стратегічного порядку денного розвитку країни, простір для якого поки що надають ті тактичні кроки, які робить назустріч Україні міжнародна спільнота", - підкреслив Я. Жаліло.

Нагадаємо, Україна отримує додаткову квоту на ввезення до ЄС 650 тис. т кукурудзи (збільшення у 2,6 раза), 350 тис. т ячменю (у 2,4 раза), 4 тис. т вівса (удвічі більше), 3 тис. т меду (в 1,6 раза). Додатково дозволено безмитне ввезення й переробленої продукції: 7800 т круп та обробленого зерна й 500 т виноградного соку.

Україна практично не користується наданими їй квотами на експорт до ЄС м’яса (крім птиці) та молочних продуктів, що насамперед пов’язано з труднощами конкуренції на європейському ринку через невідповідність жорстким вимогам ЄС українських технологій виробництва. Можливо, саме в цьому напрямі варто було б розглядати використання додаткових доходів виробників рослинницької продукції, вважає Я. Жаліло.