Спецможливості
Техніка та обладнання

“Ярмарок ідей”

05.06.2008
726
 “Ярмарок ідей”  	 фото, ілюстрація
“Ярмарок ідей”

“Ярмарок ідей”

Шановна редакцiє!
Читаючи Ваш журнал уже пiвроку, я знайшов на його сторiнках дуже багато корисної iнформацiї, порад. Особисто для мене становить велику цiннiсть iнформацiя про засоби захисту рослин, ринок сiльськогосподарської технiки, поради щодо модернiзацiї та полiпшення експлуатацiйних показникiв сiльськогосподарських машин.
Хочу запропонувати Вашiй увазi молоткову дробарку низької продуктивностi, зроблену власноруч (фото).
Технологiчний процес
Дробарка призначена для подрiбнення зерна злакових культур i сiна на борошно. Конструкцiйна схема дробарки показана на рисунку.
Процес подрiбнення проходить у такiй послiдовностi. Зерно або попередньо порiзане сiно з бункера 1 через заслiнку регулюється важелем 2, надходить до бильної камери. Там за допомогою молоткiв i дек, розмiщених на корпусi, подрiбнюваний матерiал руйнується завдяки удару до такого ступеня, який дасть змогу йому вилетiти через отвори в решетi. Далi матерiал потрапляє в циплон, де борошно вiдокремлюється вiд повiтря i падає до вивантажувальної ємкостi 11.
Конструктивне виконання
Молотки подрiбнювальної камери 3 виконанi у виглядi пластин, вставлених у прорiзи двох маточин 5, закрiплених на валу болтами, та фiксуються утримувальними кiльцями 4. Вал 7 опирається на два радiальнi пiдшипники, ущiльненi манжетами з двох бокiв кожний.
Вивантажувальна горловина 9 крiпиться до корпусу двома болтами та водночас притискає решето.
До неї у нижнiй частинi крiпиться циплон 10, який своєю чергою надiтий на вивантажувальну ємкiсть 11. Деки виконанi у виглядi пластин, вставлених у прорізи в корпусі, i притискаються двома хомутами.
Регулювання
Конструкцiя молоткiв 3 дає змогу встановлювати потрiбний зазор мiж ними та деками при спрацюваннi загостренням посадкових мiсць пiд утримувальнi кiльця 4. Аналогiчно виставляється зазор i при спрацюваннi робочих граней дек.
Для змiни продуктивностi та крупностi помелу в дробарцi передбачено змiнювати частоту обертання вала перекиданням паса клинопасової передачi або використанням решіт з рiзними дiаметрами отворiв. Продуктивнiсть також змiнюється завдяки змiннiй площi поперечного перерiзу впускного вікна, величина якої регулюється заслiнкою.
Hа вiдмiну вiд iснуючих молоткових дробарок, у даної питома витрата електроенергiї становить 6—11 Вт—кг проти 10—19 Вт—кг, що дає пiдстави використовувати її конструктивну схему в серiйному виробництвi.

Андрiй Рубець, Київ

Нова серія доподрібнювачів
]
Дослідження вітчизняних і британських вчених свідчать, що економічно вигідно мати в раціонах ВРХ до 70% якісного кукурудзяного силосу. На жаль, близько 90% заготовленого силосу в Україні є неякісним. Лише через це прямі фінансові втрати за собівартості 1 т силосу 20—30 грн у межах держави сягають 300 млн грн. Основні втрати виникають під час згодовування через неякісне подрібнення силосу.

З метою мінімізації зазначених втрат eчені-зоотехніки висувають вимоги, згідно з якими кількість розщеплених стеблових часток і подрібненого зерна має перевищувати 96%. За виконання цих умов продуктивність ВРХ зростає до 20%. В Україні, де близько 70% силосу ми заготовляємо застарілими комбайнами КСС—2,6, а решту — іншими, наші дослідження свідчать, що в серійному КСС—2,6 показник подрібнення маси виконується всього на 30%, а в інших — на 50%. У КСС—2,6 це пояснюється його конструктивно—технологічними вадами, а в інших комбайнах — неправильним технологічним налагодженням, зокрема, замість теоретичної довжини різання 4 мм встановлюється вдесятеро більша — 40 мм. За частих аварій через надходження сторонніх предметів на барабані подрібнювача замість 12 ножів кріплять всього 6 і живильник регулюють на максимальну подачу, оскільки це збільшує продуктивність комбайна на 30—40%, у чому матеріально зацікавлений механізатор. Кожен учасник виробництва має тут свій інтерес: керівник — одержати більше прибутку за менших витрат, механізатор — більше заробити, збільшивши виробіток, водій — більше тонн перевезти, доярка — згодувати корові весь силос і одержати більше молока та зменшити трудомісткість роздачі силосу та очищення годівниць, аби задовольнити всі бажання зацікавлених, починаючи з керівника сільгосппідприємства і закінчуючи дояркою та враховуючи природні рефлекси ВРХ, розробили ефективну механізовану технологію заготівлі розщепленого кукурудзяного силосу, переваги якого для тварин наведені в наукових роботах академіка УААН А. О. Бабича та багатьох публікаціях автора, зокрема в журналі “Пропозиція” (див. “Техогляд”, 1999, літо; “Пропозиція”, 2000, №12). Суть нової технології полягає в тому, що замість серійних гладеньких піддонів подрібнювальних барабанів кормозбиральних комбайнів встановлюють спеціальні доподрібнювальні пристрої — рекатери (англійською мовою “cut”, вимовляється як “кат” — різати, а префікс “re” означає повторно, тобто повторно різати). Теоретичну довжину різання задають у межах 30—40 мм встановленням шести або трьох рядів ножів на барабані та максимальної подачі живильника. Така технологія має істотні переваги перед доподрібненням на стаціонарі в період закладання або згодовування силосу. У розвинутих країнах для отримання якісно подрібненого силосу задають мінімальну теоретичну довжину різання 4 мм, встановлюють рекатер бичового типу, плющильні вальці з частотою обертання 4 тис. об./хв і прискорювач маси із коловою швидкістю 67 м/с. Така складна система виявляється енергозатратною та ненадійною, особливо за поломки металодетектора. Якщо в неї потрапляють сторонні предмети, що нерідко спостерігається на практиці, комбайн на тривалий час виходить з ладу в найнапруженіший період заготівлі кормів. Через це такі потужні комбайни, як, наприклад, “Дон-680”, більше простоюють, ніж працюють. Враховуючи вади існуючих конструкцій, ННЦ “ІМЕСГ” розробив патентовані ножові рекатери (рис. 1) для КСС—2,6, які завдяки тому, що енергоємне поперечне різання стебел замінено енергоощадним подовжнім дають змогу отримати якісний розщеплений кукурудзяний силос із мінімальними ресурсозатратами за доволі високої продуктивності. Однак десятирічний досвід використання свідчить про такі істотні вади ножових рекатерів, як складність їх виготовлення через застосування трудомісткого фрезерування комплектів ножів із високоякісної сталі, що значно підвищувало вартість комплектів обладнання, та важкі наслідки при аваріях подрібнювачів. Зважаючи на це та на побажання практиків, у ННЦ “ІМЕСГ” розроблено нову серію однотипних простих за конструкцією так званих ребристих рекатерів (рис. 2) для КСК—100, які значно технологічніші у виготовленні, не потребують ножів із спеціальної сталі, надійні у роботі, ремонтопридатні в умовах господарств, а за якістю роботи не поступаються ножовим рекатерам. Більш як удвічі зменшено масу рекатера. Названі переваги дали змогу зменшити ціну комплекту доподрібнювального обладнання вдвічі. Ребристі рекатери розроблено до таких поширених в Україні комбайнів, як КСК-100А, Є-281 та КСС-2,6. Останній має особливий попит у сільгоспвиробництві завдяки простоті, невибагливості в експлуатації та дешевизні. За розробленими рекомендаціями обладнання монтується на комбайн в умовах господарств протягом одного робочого дня без зміни решти серійних вузлів і деталей. Нове обладнання, яке захищене двома патентами України на винахід, пройшло дворічну виробничу перевірку в кількох господарствах. Отримана силосна маса нагадує сінажну, перемішану із подрібненим зерном, має середню довжину часток 39 мм, (90% завтовшки до 2 мм) її повністю і з охотою поїдають тварини. Позитивні результати (див. таблицю) дістали схвальні відгуки спеціалістів і практиків, що збільшило кількість замовлень на впровадження цього обладнання.
Застосуванням ребристих рекатерів досягається: умовне збільшення кількості силосу — 30%; економія палива завдяки збільшенню завантаженості транспорту — 0,15 кг/т; підвищенню надоїв або приросту ВРХ до 20%; економія концентрованих кормів — 40%; зменшення площ посіву кукурудзи на силос — на 30% та об’ємів силосховищ — на 25%; зменшення кількості рядів ножів на барабані — до 3; підвищення продуктивності комбайнів — до 20% порівняно з коротким різанням; зменшення питомих енергозатрат та металоємності комбайнів порівняно із зарубіжними аналогами — на 20—30% і коштів на закупівлю дорогих закордонних комбайнів — до 20 разів.
Мала маса та розбірність конструкції обладнання робить його компактним при транспортуванні: практично на будь-якому автомобілі можна перевозити кілька комплектів.
Обладнання виправдовує себе після заготівлі 300 т силосу. Можна його з успіхом використовувати й на заготівлі зерносінажу із зернобобових сумішок. Доцільно застосовувати обладнання і на збиранні озимих на зелений корм, коли тварини поїдають загрубілий корм у період колосіння неохоче і різко збільшується кількість відходів. Такий захід подовжує період застосування “зеленого конвеєра” на два тижні.
На заготівлі сінажу або інших роботах, які не потребують доподрібнення маси, ребриста частина піддона КСК-100 знімається і на її місце встановлюється гладенька, яка постачається в комплекті з рекатером. Розбірність конструкції дає змогу замінювати у разі потреби весь піддон або його ребристу частину без трудомісткого демонтажу живильно-подрібнювального апарата відповідно до інструкції з експлуатації серійного комбайна. Аналогічна конструкція рекатера і в Є-281. У КСС-2,6 ребристий рекатер складається із чотирьох взаємозамінних за шириною барабана секцій, що підвищує його ремонтопридатність.
Впровадження запропонованого запатентованого ребристого рекатера в сільськогосподарське виробництво дає можливість заготовити якісний корм, вберегти третину зібраних кормів від втрат, збільшити виробництво тваринницької продукції до 20% і підвищити рентабельність галузі.

М. Карпенко,
канд. техн. наук, ННЦ “ІМЕСГ”

Інтерв'ю
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее

1
0