Якби не українські працівники, аграрний сектор Польщі збанкрутував

Польща є одним із сільськогосподарських гігантів ЄС, зокрема, вона є лідером на європейському ринку у птахівництві, виробництві фруктів та грибів. Аж 80% польської яловичини, 45% птиці та 30% молочних продуктів успішно продаються за кордон. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на eurointegration.

У 2018 році вартість експорту агропродовольчих товарів з Польщі склала майже 30 млрд євро (для порівняння: в Україні у 2018 році — 15,8 млрд євро).

За даними дослідження Національного банку Польщі, вже в 2016 році половина фермерських господарств країни працевлаштовувала громадян України. Передусім ішлося про догляд за рослинами, збір та сортування врожаю. Громадяни України були значною групою працівників виробництв із переробки аграрної продукції. Упродовж наступних п’яти років значення трудових мігрантів для польського сільського господарства лише зростало.

«Якби не українські працівники, у тому числі сезонні, польський аграрний сектор просто збанкрутував би. Сезонні роботи вимагають постійної уваги й хисту. Польські працедавці на селі дуже цінують українців», — підкреслює Марія Кузенко, експертка EWL Group.

Однак для безперебійного сезонного працевлаштування трудових мігрантів в аграрному секторі потрібні були відкриті кордони. Парадоксально, але саме пандемія і закриття кордонів підкреслили вагу робітників із України в Польщі. У липні минулого року Департамент статистики Нацбанку Польщі опублікував дані, згідно з якими у перші місяці пандемії найбільше зростання доходів з-поміж усіх підприємств, котрі працевлаштовували громадян України, відбулося саме в середніх фермерських господарствах. І це в ситуації, коли в інших секторах доходи зазвичай падали.

Обсяги робіт у сільському господарстві зростали, на відміну від інших секторів, а тому потрібні були трудові мігранти, і то негайно. Закриті кордони, необхідність проходження карантину і відсутність необхідної для цього інфраструктури найбільше вдарили по польських фермерах. Хоча початок минулорічного сільськогосподарського сезону відзначався певним хаосом, що його спричинила пандемія, у Польщі була добра законодавча база для швидкого працевлаштування трудових мігрантів. Це, в принципі, і врятувало польських аграріїв, а урядові дозволило гнучко реагувати на виклики. 

Від 2018 року в польському законодавстві діє максимально спрощена форма дозволу на сезонну роботу (дозвіл на працевлаштування типу S).

Під сезонним працевлаштуванням розуміється робота, що виконується упродовж не більш ніж 9 місяців протягом календарного року. Заявку на такий дозвіл подає працедавець, її розгляд коштує 30 злотих (близька 210 гривень), а термін розгляду становить 7 днів. На основі цього дозволу громадянин України може зробити візу і в’їхати до Польщі.

На відміну від звичайного дозволу на працевлаштування, котрий видається тільки на одну конкретну посаду, дозвіл на сезонне працевлаштування передбачає можливість виконання різних робіт в рамках одного господарства, за умови, що зарплатня робітника не буде зменшена (може, втім, бути збільшена). Це дозволяє працедавцеві і працівникові зберігати гнучкість.

Окрім того, громадяни України, у яких закінчується термін працевлаштування у Польщі в рамках декларації про доручення роботи іноземцеві та які все ще перебувають на території Польщі, можуть перейти на дозвіл на сезонне працевлаштування без необхідності повернення на батьківщину на 180 днів, але працюючи виключно на сезонних роботах.

До того ж для громадян України діє спеціальна процедура видачі дозволу на кілька сезонів — максимально до трьох. Якщо працівник захоче приїхати на те саме підприємство наступного року, йому не треба буде подавати заявку на новий дозвіл.

За даними Міністерства розвитку, праці і технології Польщі, у 2020 році було подано 366 тисяч заявок на дозволи типу S — це на 37% більше, ніж у 2019 році. Однак позитивне рішення отримали лише 137 тис. заявок.