Як зміниться попит на овочі й фрукти за підвищення рівня життя?

Цікаві результати дослідження споживчої поведінки під час придбання овочів було оприлюднено 2012 року компанією Masmi, яка дослідила його на прикладі родин пересічних мешканців Києва, Дніпра і Донецька, повідомляє propozitsiya.com.

Після вивчення обсягів, асортименту споживання та процесу придбання свіжих овочів протягом 2 тижнів родинам було запропоновано наступні 2 тижні пожити в умовах своєрідного «овочевого комунізму». Родинам з нижчої і середньої групи за рівнем доходів на кожного члена запропонували необмежену кількість коштів на придбання овочів.

Позбувшись обмежень у своїх витратах на цю групу товарів, споживачі прогнозовано кинулися задовольняти потреби в тому, в чому вони змушені були відмовляти собі раніше з фінансових міркувань. Як з`ясувалося, вони почали активно готувати нові страви – з овочевими інгредієнтами, які раніше родинам були не по кишені.

Зокрема, у більшості родин суттєво знизилося споживання овочів так званого борщового набору здебільшого за рахунок більш вишуканих та екзотичних продуктів. Зокрема, у 75% випадках зросло споживання «несезонних» овочів, тобто тих, які покупці любили споживати влітку, коли вони дешеві, але взимку відмовляли собі в цьому через сезонне підвищення цін. Найчастіше це були огірки, помідори, салат, баклажани, кабачки, солодкий перець. Лише 25% споживачів продовжували стверджувати, що «літні» овочі в несезон не настільки корисні, смачні й ароматні, як під час їх сезонного плодоношення.

Також споживачі вирішили покуштувати досі недоступну для себе розкіш: спаржу, артишоки, селеру. Змінилися акценти й під час вибору конкретного продукту: замість ріпчастої цибулі для салатів вони стали купувати шалот, а для рибних страв порей, замість цвітної капусти – броколі, замість звичайних помідорів - чері. Щоправда, навіть будучи необмеженими у своїх витратах, несподівано розбагатілі споживачі відмовлялися купувати продукти, якщо вважали ціни нічим не виправданими – наприклад, коли чері коштували 99 грн/кг або цибулю-шалот по 130 грн/кг за курсу 8 грн/$.

Овочі стали витісняти з раціону родин крупи й макаронні вироби (ще б пак – на крупи й макарони учасникам експерименту ніхто грошей не давав. – Ред.). Крім того, покупці почали купувати овочі частіше і меншими порціями, а від створення запасів практично відмовилися. Активніше стали купувати готові мариновані або квашені овочі, салати та заморожені та фреш овочеві суміші. Вочевидь, господині вирішили економити свої сили і час. Чимало учасниць пояснювали зміну своїх уподобань і тим, що, мовляв, як не старайся консервувати сама – у бабусь на ринку все одно смачніше.

Випадки, коли споживачі «затарюються» відразу великою кількістю овочів, організатори дослідження пояснюють тим, що покупці бояться, що потім не матимуть достатньо грошей або часу на покупки. Стратегію створення запасів, за спостереженнями організаторів дослідження, покупці у разі підвищення достатку визнають економічно недоцільною, особливо, коли сезонні цінові коливання все більше згладжуються. Річ у тім, що споживачі все більше звертають увагу на те, як частина накопичених овочів псується і викидається до смітника. Саме через це, як відзначає експерт Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва Сергій Потапов, на численних ярмарках у великих містах або на оптово-роздрібних ринках із кожним роком усе менше людей купує овочі великими сітками вагою 10 кг і більше.
Організатори експерименту пояснюють, що хотіли змоделювати поведінку споживачів за умови зростання доходів. Однак цільове обмеження у використанні коштів (тільки на овочі) породжує сумніви в чистоті експерименту. Адже отримай споживачі ці гроші без цільових обмежень, то скільки з них вони б потратили на овочі, а скільки на пиво з чіпсами, дорогий алкоголь, розваги чи гаджети останніх моделей – питання значною мірою риторичне. Та й «халявні» гроші витрачаються зовсім не так, як зароблені власною працею.