Спецможливості
Агрохімія

Як захиститися від клопа черепашки на пшениці?

18.04.2017
7954
Як захиститися від клопа черепашки на пшениці? фото, ілюстрація

У публікації висвітлюються особливості розмноження клопа шкідливої черепашки останніми роками,  зокрема у 2015 р., та надається прогноз розвитку популяції шкідника найближчим часом.

 

 

Шкідлива черепашка розмножується хвилеподібно, тобто в заселеності нею посівів і місць перезимівлі у багаторічній динаміці чисельності спостерігаються періоди, що суттєво різняться як кількісними, так і якісними показниками, зокрема рівнями заселеності, шкідливістю (пошкодженість зерна, кількісні втрати врожаю), фізіологічним і біотичним станом популяцій шкідника й сезонною динамікою заселення посівів зимуючими клопами та їхніми личинками.

Види клопів

Залежно від інтенсивності розмноження черепашки і фаз динаміки чисельності (спади, депресії, підйоми, масові спалахи), залежать доцільність й обсяги застосування хімічного захисту, планування забезпеченості засобами захисту, а також (у зв’язку з особливостями сезонної динаміки заселення посівів шкідником, його чисельністю) строки застосування інсектицидів. Саме з цією метою державними фітосанітарними інспекторами на пунктах спостереження за розвитком шкідників для визначення якісного і кількісного стану популяції клопів, зокрема черепашки, ведеться постійний моніторинг її чисельності в місцях зимівлі та на посівах. Спеціалісти встановлюють строки заселення посівів відповідно до фенологічних фаз озимої пшениці, структурні показники популяцій черепашки, зокрема співвідношення личинок за віком до кількості окрилених клопів у передзбиральний період тощо. На основі оцінки отриманих даних щодо розмноження популяцій шкідника за певних екологічних умов розробляється прогноз його розмноження і надаються відповідні рекомендації виробнику щодо захисту посівів.Хлібний клоп

 У регіонах Степу та більшості областей Лісостепу посіви зернових колосових культур заселялись переважно клопом шкідливою черепашкою (Eurygaster integriceps Put.), в інших регіонах, окрім шкідливої черепашки, — ще австрійським (Е. austriacus), маврським (Е.  maura), гостроголовим (Aelia acuminata L.) і ягідним (Dolycoris baccarum) клопами.

Середньозважені показники чисельності перезимувалих клопів, 71–91% яких збереглося після зимівлі,  — в задовільному (вага — 105–110 мг) фізіологічному стані. Максимальну загибель (20–29%) було відмічено у Донецькій та Київській областях. 

Після різкого спаду чисельності черепашки в середині минулого десятиріччя і впродовж останніх років (унаслідок настання депресивного стану) в її розмноженні повсюдно спостерігається суттєве зниження заселеності у посівах і місцях зимівлі шкідника. Поки що триває тенденція до заселеності посівів із невисоким і помірним рівнем чисельності личинок черепашки за відносно високих рівнів заселення перезимувалими клопами, що вказує на негативний вплив певних чинників на їхнє розмноження.

Розповсюдження клопів

Згідно із середньозваженими показниками рівень заселення посівів озимої пшениці перезимувалими клопами становить у Степу  — 0,8, Лісостепу  — 0,5 екз./м2. Максимальну кількість виявлено у Степу (Донецька, Луганська, Миколаївська, Херсонська обл.)  — 0,9–2 екз./м2). Чисельність личинок була не набагато вищою від кількості дорослих особин і в середньому становила: в Степу — до 1,5, Лісостепу — 0,5 екз./м2. Максимально на окремих посівах, наближених до осередків розмноження,  у Степу — 5–10, Лісостепу 0,3–0,7 екз./м2. Чисельна близкість показників заселеності посівів перезимувалими клопами і їхніми личинками свідчить про низький коефіцієнт розмноження черепашки і через це  — невисоку чисельність личинок. Відмічене обумовлено відповідними і несприятливими для розмноження черепашки екологічними умовами. Зокрема, доволі значне і відносно раннє підвищення денної температури в другій половині березня  — на початку квітня зумовило раннє пробудження клопів у місцях зимівлі, але через різке її зниження у вечірні й нічні години (включно до настання приморозків) заселення посівів було розтягнутим у часі і відбувалось із середини квітня до ІІ декади травня, фенологічно впродовж виходу озимини в трубку.Яйцекладка хлібного клопа

Раннє пробудження клопів у місцях зимівлі та їхнє пригнічення весняними приморозками в період міграції і заселення посівів негативно впливало на фізіологічний, біотичний стан та їхню репродуктивну здатність, а також строки відкладання яєць. Так, яйцекладка відбувалась як в сприятливі у фенологічному відношенні строки для завершення розвитку відроджених личинок (завершення виходу рослин в трубку  — колосіння, цвітіння  — формування зерна), так і несприятливі (завершення формування  — молочна стиглість зерна). Внаслідок цього популяції черепашки незадовго до збирання врожаю (молочно-воскова стиглість зерна) частково перебували як в стадії личинок старших віків (4–5-го), здатних завершити свій розвиток і окрилитись, так і личинок молодших і середніх віків (1–3-й), неспроможних його завершити. Негативний вплив трофічного чинника на популяції клопів посилювався внаслідок жаркої й посушливої погоди в більшості регіонів. Окрім цього, прискорений розвиток посівів та дозрівання хлібів не сприяли стадійному розвитку черепашки, що позначилось на її структурних показниках. У передзбиральний період частка окрилених клопів у більшості областей становила всього 40–60%, лише в окремих регіонах, за  сприятливіших умов, показник окрилених імаго сягав 70–80%.

За таких особливостей розвитку і чисельності личинок черепашки пошкодженість зерна суттєво знизилась  — до 1,5%. У деяких областях шкідливість коливалася від 2 до 5%, на окремих посівах, особливо в необроблених осередках розмноження шкідника, рівень пошкоджень був значно вищим і сягав 10–26%, що призводило до різкого зниження якості такого зерна й втрати його продовольчих властивостей.

За даними обстежень місць зимівлі клопів в осінній період, середньозважені показники їхньої чисельності становлять: у Степу — 1,5, Лісостепу  — 0,5 екз./м2. У межах областей показник заселення становив від 1 до 2,5, місцями сягав 3–6 екз./м2, що за сприятливих умов для розмноження шкідника цілком достатньо для зростання його чисельності у 2016 році й переходу з фази депресивного стану в фазу значного підйому чисельності й шкодочинності (особливо — погіршення якості зерна).

На високу вірогідність можливого зростання чисельності черепашки за певних екологічних умов вказують досить високі показники заселеності посівів перезимувалими клопами 2015 р. і зазвичай їхня висока репродуктивна здатність (110–120 яєць), а також чітка тенденція до зростання чисельності шкідника в осередках його розмноження в південних, південно-східних та місцями центральних регіонах Степу.Яйцекладка хлібного клопа

У 2016 р. розповсюдження й чисельність шкідника залежатиме від погодних умов у весняно-літній період. За теплої весни, без різких змін температурного режиму і помірних його показників у літній період слід очікувати зростання інтенсивності розмноження черепашки, що обумовить необхідність застосування хімічного захисту для попередження пошкодження ними зерна й збереження його якості (переважно від личинок). Для встановлення оптимальних захисних термінів застосування інсектицидів слід враховувати особливості сезонної динаміки заселення посівів личинками шкідника. За умови запізнілих строків відродження і заселення посівів личинками черепашки найвища захисна спроможність інсектицидів досягається в період від молочної до молочно-воскової стиглості зерна. Вказані фенологічні строки забезпечать захист посівів від супутніх з черепашкою видів фітофагів — трипсів, хлібних жуків та ін.

У відповідний фенологічний строк, на відміну від більш ранніх періодів, завершується відродження із яєць личинок та їхнє заселення посівів, що забезпечить високу біологічну ефективність і захисну спроможність інсектицидів. За оперативними даними регіональних пунктів спостережень щодо розвитку шкідливих організмів, заселення посівів перезимувалими клопами поточного року розпочалося в середині квітня і збіглося з початком виходу рослин у трубку, що в трофічному відношенні є оптимальним періодом для їхнього розмноження (зокрема, для відкладання яєць та відродження личинок).

За умов, близьких до попередніх років, зокрема жаркої та посушливої погоди, орієнтовні строки заселення посівів личинками — друга половина травня — початок червня. За більш прохолодної та вологої погоди, що спостерігалася навесні цього року, — наприкінці травня — початку червня.

Як захиститися від черепашки?

Обприскування посівів одним з інсектицидів (див. «Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні») за чисельності шкідливої черепашки  — 2 личинки/м2 і більше у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів — 4–6, на насіннєвому ячмені — 8–10 личинок. Фосфорорганічні препарати слід застосовувати у сумішах.

Думка спеціаліста

У цій публікації ми не посилаємося на діючі ЕПШ (економічні пороги шкодочинності), що зумовлено, перш за все, несприйняттям їх агровиробниками через те, що вони не прив’язані до вікових груп личинок черепашки, структурних її показників, а також фенофаз озимої пшениці, але саме ці чинники визначають шкідливість черепашки та ефективність інсектицидів за відповідних строків їх застосування. Одна справа — коли можливість отримання задовільного результату від застосування інсектицидів досягається у період масового відродження личинок 1–2-го, частково 3-го віків, що зазвичай, спостерігається в кінці фази формування — початку молочної стиглості зерна, інша  — на початку відродження личинок (цвітіння — початок формування зерна), коли більшість популяції шкідника перебуває у стадії яєць, на які інсектициди не діють, а наявні личинки 1-го та частково 2-го віків посівам шкоди не  завдають. Їхня чисельність може коливатися від 2–3 до 5–7 екз./м2, тобто не лише досягати показників чинного ЕПШ, а й значно його перевищуват. Втім, це не свідчить про необхідність та доцільність хімічного захисту в цей період. 

Як показали наукові дослідження, попри високу біологічну ефективність застосування інсектицидів у вказаний фенологічний строк, їхня захисна спроможність низька, про що говорять показники незначного (до 20–30%) зниження заселеності посівів шкідника в пізніші й найкритичніші щодо пошкодження зерна фенологічні строки  — молочну, молочно-воскову і воскову його стиглість. Пошкодженість його коливавалася від 5 до 10%, що негативно позначилося на якісних показниках зібраного врожаю.

Зовсім інші результати було отримано у разі застосування інсектицидів у пізніші строки, зокрема завершення формування — початок молочної стиглості зерна і навіть за масового розмноження шкідника. За чисельності личинок (переважно молодших та середніх віків) у цей період від 15 до 30 екз./м2, що багаторазово перевищує показники чинного ЕПШ, біологічна і захисна спроможність інсектицидів сягала 95–97%, що забезпечило суттєве (до 1–2%) зниження пошкодженості зерна. 

Отже, орієнтування на рекомендовані сьогодні виробникам показники ЕПШ не тільки не забезпечує отримання високого захисного ефекту хімічного захисту, а й призводить до зниження його окупності, а тому ці показники потребують відповідного коригування з урахуванням зазначеного (зокрема, встановлення кількісних показників залежно від фазового стану шкідників).

Тому орієнтуватися на нинішні показники ЕПШ можна, перш за все, як на критерій заселення посівів шкідником, нижче якого проведення хімічного захисту, особливо на рядових посівах, недоцільне. Втім, остаточне рішення щодо здійснення хімічного захисту у завершальний період достигання хлібів варто приймати після завершення відродження всіх личинок у фазі молочної — молочно-воскової стиглості зерна.

 

Д. Фещин, канд. с.-г. наук,

О. Орлова, начальник відділу прогнозування Держветфітослужби України

 

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее

1
0