Спецможливості
Новини

Як захистити власний урожай у період нестабільних ринкових і природно-кліматичних умов?

07.07.2010
522
Як захистити власний урожай  у період нестабільних ринкових і природно-кліматичних умов? фото, ілюстрація

Сільськогосподарське виробництво в Україні, та й в усьому світі, має високий ступінь ризиків. Це пов'язано з тим, що воно є сферою діяльності, на успішність якої значною мірою впливають різноманітні погодні та кліматичні чинники, дію яких часто-густо контролювати неможливо. 

Сільськогосподарське виробництво в Україні, та й в усьому світі, має високий ступінь ризиків. Це пов'язано з тим, що воно є сферою діяльності, на успішність якої значною мірою впливають різноманітні погодні та кліматичні чинники, дію яких часто-густо контролювати неможливо.

В нашій дер­жаві ри­нок стра­хо­вих по­слуг у сільсько­му гос­по­дарстві до­сить мо­ло­дий на відміну від країн ста­ро­го світу. То­му ми не маємо в своєму роз­по­ря­д­женні до­стат­ньої кількості да­них для ак­ту­ар­них роз­ра­хунків (ак­ту­арні роз­ра­хун­ки - це си­с­те­ма ста­ти­с­тич­них і еко­номіко-ма­те­ма­тич­них імовірнісних ме­тодів роз­ра­хун­ку та­риф­них ста­вок і виз­на­чен­ня потрібних фінан­со­вих по­каз­ників діяль­ності стра­хо­ви­ка. За їхньою до­по­мо­гою виз­на­ча­ють розміри та­риф­них ста­вок, тоб­то вартість стра­хо­вої по­слу­ги і ча­ст­ку участі кож­но­го стра­ху­валь­ни­ка в ство­ренні спільно­го стра­хо­во­го фон­ду.). Про­ект IFC "Роз­ви­ток аг­ро­ст­ра­ху­ван­ня в Ук­раїні" за­лу­чив провідних міжна­род­них стра­хо­вих ек­с­пертів із США й Ка­на­ди. За­вдан­ням ак­ту­арія (ак­ту­арії - спеціалісти, які во­лодіють відповідною ме­то­до­логією. За­зви­чай ак­ту­арії пра­цю­ють у тих струк­ту­рах, діяльність яких пов'яза­на з фінан­со­вим ри­зи­ком) бу­ло роз­ро­би­ти ме­то­ди­ку збо­ру да­них і аналізу.
 За ініціати­ви Ук­раїнської фе­де­рації убез­пе­чен­ня, Ліги стра­хо­вих ор­ганізацій Ук­раїни та Асоціації "Стра­хо­вий бізнес" при ко­ор­ди­нації Про­ек­ту роз­вит­ку аг­рар­­но­го стра­ху­ван­ня в Ук­раїні Міжна­род­ної фінан­со­вої кор­по­рації (IFC) нині три­ває ро­бо­та що­до ство­рен­ня на до­б­ровільних за­са­дах Аг­рар­но­го стра­хо­во­го бю­ро Ук­раїни. АСБ Ук­раїни є об'єд­нан­ням стра­хо­виків, які здійсню­ють стра­ху­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­­дукції, зо­к­ре­ма, з дер­жав­ною фінан­со­вою під­трим­кою. Ме­тою ство­рен­ня ор­га­нізації є роз­бу­до­ва ефек­тив­ної си­с­те­ми сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го стра­ху­ван­ня в Ук­раїні, що спри­я­ти­ме роз­вит­ку про­зо­ро­го, жит­тєздат­но­го та пла­то­с­про­мож­но­го рин­ку стра­ху­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, за­без­пе­чен­ню ви­со­ко­го рівня стра­хо­вих по­слуг і за­хи­с­ту інте­ресів йо­го учас­ників. Но­вий Міністр АПК Ук­раїни ого­ло­сив про ство­рен­ня най­б­лиж­чим ча­сом дер­жав­ної Аг­рар­ної стра­хо­вої ком­панії і Аг­рар­но­го бан­ку. Це дасть змо­гу сільсько­го­с­по­дарсь­ким підприємствам змен­ши­ти вплив і ніве­лю­ва­ти ри­­зи­ки в не­стабільно­му аг­рар­но­му рин­ку.

Як аг­ро­ви­роб­ни­кові
мож­на зни­зи­ти влив ри­зиків?
Є кілька варіантів, з до­по­мо­гою яких мож­на ре­гу­лю­ва­ти вплив на аг­ро­ви­роб­ни­ка, а са­ме: об­ме­жен­ня чин­ників у гос­по­дарстві, які мог­ли б ста­ти при­чи­ною змен­шен­ня при­бут­ку та пе­ре­да­ння ри­зиків іншо­му суб'єкту гос­по­да­рю­ван­ня.
На рівні гос­по­дар­ст­ва доцільно за­сто­су­ва­ти підхо­ди, що да­ють змо­гу усу­ну­ти на­явні ри­зи­ки до­ступ­ни­ми спо­со­ба­ми, та­ки­ми як: зро­шен­ня, впро­ва­д­жен­ня си­с­те­ми точ­но­го зем­ле­роб­ст­ва, ви­ко­ри­с­тан­ня аль­тер­на­тив­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня куль­тур (по­ли­це­ва, ну­ль­о­ва), ви­ко­ри­с­тан­ня но­вих за­собів та си­с­тем за­хи­с­ту рос­лин, ди­вер­сифікація ви­ро­щу­ва­них куль­тур (тоб­то щоб одні й ті самі ри­зи­ки не впли­ва­ли на гос­по­дар­ст­во в ціло­му, а сто­су­ва­ли­ся ли­ше пев­ної куль­ту­ри чи ок­ре­мо­го на­пря­му діяль­ності), по­етап­не інве­с­ту­ван­ня, по­шук до­дат­ко­вих дже­рел при­бут­ку то­що.
Се­ред стра­тегій пе­ре­дання ри­зиків ос­нов­ни­ми є: за­лу­чен­ня підряд­ників, вер­ти­каль­на інте­г­рація, хе­д­жу­ван­ня на рин­ках ф'ючерсів та опціонів; стра­ху­ван­ня. Най­по­ши­реніший ме­тод пе­ре­дання ри­зиків сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва - стра­ху­ван­ня.
В Ук­раїні є дві фор­ми стра­ху­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких підпри­ємств: до­б­ровільне і обов'яз­ко­ве. Пунк­том 11 статті 7 За­ко­ну Ук­раїни "Про стра­ху­ван­ня" до обов'яз­ко­вих видів стра­ху­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких ри­зиків на­ле­жить "стра­ху­ван­ня вро­жаю сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур і ба­га­торічних на­са­д­жень дер­жав­ни­ми сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми підприємства­ми, вро­жаю зер­но­вих куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми підпри­ємст­ва­ми всіх форм влас­ності". Аг­ро­ви­роб­ник зо­бов'яза­ний за­ст­ра­ху­ва­ти­ся, як­що:
n про­дає на ор­ганізо­ва­но­му аг­рар­но­му рин­ку будь-який вид то­вар­но­го де­ри­ва­ти­ву, ба­зо­вим ак­ти­вом яко­го є сільсько­го­с­по­дарсь­ка про­дукція;
n от­ри­мує бю­д­жет­ну до­тацію або суб­сидію, пов'яза­ну з ви­роб­лен­ням сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції або зде­шев­лен­ням її ціни;
n от­ри­мує банківський кре­дит на ви­роб­ництво сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, як­що про­цен­ти за та­ким кре­ди­том відшко­до­ву­ють із бю­д­же­ту;
n от­ри­мує бю­д­жет­ну по­зич­ку або банківський кре­дит під га­рантію дер­жа­ви чи ор­га­ну місце­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня.
Ви­роб­ник сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­­дукції, який не стра­хується згідно з ви­мо­га­ми обов'яз­ко­во­го стра­ху­ван­ня, має пра­во до­б­ровільно за­ст­ра­ху­ва­ти будь-які ри­зи­ки. Підста­вою для до­б­ровільно­го стра­ху­ван­ня є ви­мо­га йо­го здійснен­ня, яка містить­ся у відповідних за­ко­но­дав­чих ак­тах та ба­жан­ня сіль­госпви­роб­ни­ка убез­­пе­чи­ти влас­не ви­роб­ництво.
Згідно із за­ко­но­дав­ст­вом Ук­раїни, під час стра­ху­ван­ня ви­роб­ництва сіль­сько­­го­с­по­дарсь­ких куль­тур пред­ме­том стра­ху­ван­ня мо­жуть бу­ти: ви­т­ра­ти гос­по­дар­ст­ва на ви­роб­ництво куль­ту­ри та май­бутній очіку­ва­ний уро­жай куль­ту­ри. Як­що пред­ме­том стра­ху­ван­ня є ви­т­ра­ти, пов'язані з ви­ро­щу­ван­ням куль­ту­ри, стра­хо­вою вартістю є су­ма пла­но­вих ви­т­рат на ви­роб­ництво ( як­що стра­хо­ву уго­ду ук­ла­де­но до посівної); або су­ма фак­тич­них ви­т­рат на ви­роб­ництво куль­ту­ри (стра­хо­ву уго­ду ук­ла­да­ють після посівної). Як­що пред­ме­том стра­ху­ван­ня є май­бутній очіку­ва­ний уро­жай куль­ту­ри, тоді стра­хо­ва вартість - це очіку­ва­на вартість май­бут­нь­о­го вро­жаю, за­зна­че­но­го в до­го­ворі стра­ху­ван­ня, по­мно­же­на на ціну ре­алізації, що уз­го­д­же­на й зафіксо­ва­на в до­го­ворі. Очіку­ва­на вро­жайність - це се­ред­ня вро­жайність куль­ту­ри по гос­по­дар­ст­ву про­тя­гом п'яти років.
До­го­во­ри стра­ху­ван­ня від ок­ре­мих поімен­них ри­зиків, за­зви­чай, на­да­ють за­хист від та­ких ри­зиків, як: град, повінь, по­же­жа, удар бли­с­кав­ки, зли­ва, три­валі дощі, силь­ний вітер, бу­ря, по­су­ха, зсув, сель, ла­ви­на, зем­ле­т­рус, су­ховій, епіфітотій­ний роз­ви­ток хво­роб рос­лин, про­ти­правні дії третіх осіб або відра­зу від кількох за­зна­че­них ри­зиків. У разі по­шко­д­жен­ня або за­ги­белі посівів від цих ри­зиків стра­хо­ва ком­панія ви­пла­тить ком­пен­сацію в сумі збит­ку з ви­ра­ху­ван­ням фран­ши­зи. Та­ке стра­ху­ван­ня ре­ко­мен­дується для всіх куль­тур на вес­ня­но-літній період. Слід ро­зуміти, що посіви мо­жуть за­зна­ти впли­ву інших ри­зиків, не вклю­че­них до пе­реліку в до­го­ворі стра­ху­ван­ня. В та­ко­му разі стра­хо­ве відшко­ду­ван­ня не бу­де вип­ла­че­но.
Сільсько­го­с­по­дарські підпри­ємства мо­жуть за­ст­ра­ху­ва­ти озимі куль­ту­ри на осінньо-зи­мо­вий період од­ра­зу після посівної, але до по­яви сходів. Стра­хо­вий період три­ває до віднов­лен­ня ве­ге­тації на­весні. Куль­ту­ри мож­на за­ст­ра­ху­ва­ти від по­вної за­ги­белі, як­що на полі за­ги­не по­над 50% рос­лин, або ча­ст­ко­вої та по­вної за­ги­белі. Стра­ху­ван­ня здій­сню­ють на рівні ви­т­рат на ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри в осінньо-зи­мо­вий період. Обов'яз­ко­вою умо­вою є про­ве­ден­ня робіт з пе­ресіван­ня або підсіван­ня куль­ту­ри. Ви­пла­ту здійсню­ють за умо­ви, що гос­по­дар­ст­во за­ли­шає по­ле на па­ру для висіван­ня ози­мих куль­тур на­ступ­ної осені. Пе­ре­ва­гою цьо­го стра­ху­ван­ня є йо­го не­ви­со­ка вартість і мож­ливість пе­ресіван­ня замість за­гиб­лої куль­ту­ри іншою. Але слід пам'ята­ти: стра­хо­вий поліс на куль­ту­ри, які за­ст­ра­хо­ва­но на зи­мо­вий період, діє тільки до віднов­лен­ня ве­ге­тації (до пер­шо­го трав­ня).
Ви­роб­ни­ки мо­жуть за­­ст­ра­­ху­ва­ти­ся та­кож від ком­плек­су ри­зиків на весь ви­роб­ни­чий цикл: як до висіву, так і після по­яви сходів. В Ук­раїні куль­ту­ри стра­ху­ють, як во­дить­ся, після по­яви сходів. Цей стра­хо­вий про­дукт дає мож­ливість стра­ху­ва­ти куль­ту­ри прак­тич­но від усіх ри­зиків, які мо­жуть зни­щи­ти або по­ш­ко­ди­ти посіви. Він один із най­до­рож­чих, бо стра­хо­ве по­крит­тя на­дається від ве­ли­кої кількості ри­зиків. Особ­ливістю да­но­го стра­хо­во­го про­дук­ту є ви­мо­га стра­ху­ва­ти весь ма­сив. Ви­пла­ту здій­сню­ють тоді, ко­ли кількість уро­жаю по кожній куль­турі з усіх полів бу­де ниж­ча за по­го­д­же­ний рівень.
Вартість стра­ху­ван­ня виз­на­ча­ють спо­со­бом змен­шен­ня або збіль­шен­ня та­риф­ної став­ки в про­цесі уз­го­д­жен­ня умов стра­ху­ван­ня. За­з­ви­чай під час пер­шо­го спілку­ван­ня з клієнтом стра­хо­ви­ки про­по­ну­ють ба­зо­ву та­риф­ну став­ку для стра­ху­ван­ня куль­тур. Та­ку став­ку стра­хо­ви­ки на­зи­ва­ють інди­ка­тив­ною. Во­на дає змо­гу виз­на­чи­ти об­сяг коштів, які ви­роб­ник має спла­ти­ти для одер­жан­ня стра­хо­во­го за­хи­с­ту. Після по­дан­ня за­яви на стра­ху­ван­ня та інфор­мації що­до пред­ме­та стра­ху­ван­ня стра­хо­вик здійснює аналіз ри­зиків і виз­на­чає умо­ви стра­ху­ван­ня, на яких пред­мет мо­же бу­ти за­ст­ра­хо­ва­но. Під час уз­го­д­жен­ня умов стра­ху­ван­ня ос­та­точ­на та­риф­на став­ка за до­го­во­ром мо­же бу­ти змен­ше­на або збільше­на. Ко­ри­гу­ван­ня та­рифів за­ле­жить від збитків, яких за­знав ви­роб­ник у по­пе­редні ро­ки, рівня тех­но­логії, якості уп­равління ви­роб­ництвом. Вар­то зна­ти, що на­дан­ня до­стовірної і по­вної інфор­мації впли­ває на оцінку ри­зиків фахівця­ми стра­хо­вої ком­панії. Як­що ви не ма­ли збитків у по­пе­редні ро­ки, то мо­же­те роз­ра­хо­ву­ва­ти на от­ри­ман­ня зниж­ки. Та­риф­ну став­ку мож­на ко­ри­гу­ва­ти на ко­ристь змен­шен­ня тоді, ко­ли вро­жайність куль­тур у гос­по­дарстві ви­ща за се­ред­ню в рай­оні.

Роль дер­жа­ви у зде­шев­ленні вар­тості аг­ро­ст­ра­ху­ван­ня
Ефек­тив­на си­с­те­ма стра­ху­ван­ня не­мож­ли­ва без участі дер­жа­ви, зацікав­ле­ної у роз­вит­ку аг­рар­но­го сек­то­ру. Сільгоспви­роб­ни­ки, які ви­роб­ля­ють най­важ­ливішу про­дукцію для Ук­раїни, ма­ють мож­ливість (за пев­них умов) ком­пен­су­ва­ти близь­ко 50% вар­тості стра­хо­вих премій, які во­ни спла­ти­ли. По­ста­но­вою Кабіне­ту Міністрів Ук­раїни від 21 лю­то­го 2007 ро­ку №261 виз­на­че­но, хто має пра­во на та­ку ком­пен­сацію. Це - суб'єкти аг­рар­но­го рин­ку, які за­ст­ра­ху­ва­ли ри­зи­ки за­ги­белі виз­на­че­ної сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції згідно з пра­ви­ла­ми ком­плекс­но­го й індекс­но­го стра­ху­ван­ня, а са­ме: пше­ниці, жи­та, суміші пше­ниці й жи­та, греч­ки, вівса, три­ти­ка­ле, сої, льо­ну, про­са, ку­ку­руд­зи, хме­лю, цу­к­ро­вих бу­ряків, со­няш­ни­ку, го­ро­ху, яч­ме­ню, ріпа­ку, ко­но­пель на тре­с­ту та ри­су.
Розмір ком­пен­сації вста­нов­лю­ють на рівні 50% вар­тості стра­хо­вих премій, які спла­тив стра­ху­валь­ник, що не пе­ре­ви­щує 5% су­ми за­ст­ра­хо­ва­но­го ри­зи­ку, роз­ра­хо­ва­но­го, ви­хо­дя­чи з розміру мінімаль­ної за­ку­півель­ної ціни про­дукції на ок­ре­мий об'єкт дер­жав­но­го ціно­во­го ре­гу­лю­ван­ня. Тоб­то фак­тич­но розмір ком­пен­сації не мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти 2,5% вар­тості стра­хо­вої премії.
Роз­ви­ток аг­ро­ст­ра­ху­ван­ня в країні мо­же ма­ти ве­ли­кий по­зи­тив­ний соціаль­ний вплив. Бо як­що аг­ро­ви­роб­ни­ки зна­ти­муть, що в разі ча­ст­ко­вої або по­вної втра­ти вро­жаю во­ни мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на відповідну ком­пен­сацію, то змо­жуть упев­не­но й далі зай­ма­ти­ся сіль­сь­ко­го­с­по­дарсь­ким бізне­сом.

Р. Ю. Зимовець,
спеціаліст з агрострахування

Інтерв'ю
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее

1
0