Спецможливості
Статті

Як переобладнати підживлювач, або cекрети розумної економії

13.08.2016
3222
Як переобладнати підживлювач, або cекрети розумної економії  фото, ілюстрація
Оприскувач власними руками

Переобладнання та вдосконалення різноманітних технічних знарядь для українських аграріїв — справа не нова. І майже в кожному господарстві можна знайти агрегат, який було доопрацьовано, «підігнано» під власні потреби. 

 

У цьому матеріалі ми поговоримо про переобладнання/дообладнання грунтообробної та висівної техніки системами для внесення рідких мінеральних добрив, наприклад КАС та аміачної води. 

Із року в рік все більше аграріїв віддають перевагу використанню на своїх полях саме рідких мінеральних добрив. Це, звісно, тягне за собою додаткові затрати на технічне переоснащення парку - зокрема, на купівлю нового обладнання для транспортування, перекачування та внесення рідких добрив. Проте у кінцевому результаті від таких змін господарство однозначно залишається у «плюсі». Насамперед це пов’язано із нижчою вартістю одиниці діючої речовини (у нашому прикладі — азоту (N)) у складі рідких мінеральних добрив порівняно із гранульованими.

Сучасний ринок с.-г. техніки пропонує вже повністю готові до використання агрегати для внесення рідких добрив. Проте їхня вартість приблизно вдвічі вища від переобладнаної/дообладнаної вже наявної техніки у господарстві. У другому варіанті економія дає змогу спрямувати частину коштів на поточні потреби господарства, скажімо, на придбання ємностей для транспортування та зберігання рідких добрив. Таким чином, господарство отримує можливість ефективно втілити у життя програму із внесення рідких мінеральних добрив за меншої витрати коштів. 

Так, наприклад, український виробник сільськогосподарської техніки — компанія «Богуслав» пропонує аграріям як уже готові агрегати, так і послуги із відповідного переобладнання різноманітної грунтообробної та висівної техніки. 

Агрегат підживлювач

Олександр Малий, керівник відділу продажів компанії «Богуславська сільгосптехніка», відзначає досить переконливі переваги саме переобладнання вже наявної у господарстві техніки: «На сьогодні вартість нової машини для суцільного внесення рідких мінеральних добрив українського виробництва із 5-кубовою ємністю та шириною захвату 10 м коштує близько 0,5 млн грн, а переобладнання вже наявного культиватора обійдеться господарству вдвічі дешевше». 

Сьогодні є три способи внесення рідких мінеральних добрив:

  1. поверхневе (розбризкування поверхнею грунту без подальшого загортання),

  2. прикореневе,

  3. позакореневе (підживлення).

Завдяки своїй універсальності таке добриво, як КАС, за потреби можна вносити всіма відомими способами, чого не скажеш про аміачну воду, яку потрібно вносити тільки в грунт. 

Дообладнання грунтообробного, висівного знаряддя системою внесення рідких мінеральних добрив — це неабияка економія під час виконання технологічних операцій. Адже, наприклад, за відповідного вдосконалення грунтообробного агрегату за один прохід ми поєднуємо виконання двох операцій — обробітку грунту і внесення рідких міндобрив.

Основні компоненти системи внесення мінеральних добрив: 

Система внесення міндобрив     

Насос:

Насос підживлювача

Аплікатор для контролю забивання робочих органів

Аплікатор для контролю забивання робочих органів

Із чого розпочати технічне переоснащення 

 

Для початку слід визначити, який агрегат і для чого ми переобладнуватимемо та потрібну норму внесення. Сьогодні без труднощів можна придбати обладнання із можливістю легкої зміни норми внесення від мінімальних 50–70 до максимальних 1000 л/га (для аміачної води). Середня норма внесення рідких мінеральних добрив на сьогодні становить 100–500 л. 

Також варто визначитись із питанням щодо місця встановлення ємностей для мінеральної рідини. Одні компанії пропонують монтувати мобільні системи — встановлювати ємності на грунтообробні знаряддя. Дехто пропонує монтувати такі системи безпосередньо на трактор, що є найбільш вдалим рішенням, оскільки зміна знарядь для обробітку не потребує додаткових затрат праці для перенесення і встановлення бочки між грунтообробними знаряддями. До того ж це значно здешевлює саму систему, адже в такому разі достатньо лише однієї ємності та насоса (придбання саме цих складових системи для внесення рідких добрив становить левову частку капіталовкладень) і водночас можемо працювати із різними грунтообробними знаряддями, на яких змонтована ця система. 

Варіант оснащення механічним приводом насоса подавання рідини від робочого колеса та  розподільча рейка:

механічний привод насоса

 

Розподільча рейка

 

Також слід сказати, що встановлення ємності на культиватор — це не досить продуктивний спосіб не тільки внесення мінеральних добрив, а й узагалі використання грунтообробного знаряддя. Справа в тому, що, як правило, аби не перевантажувати раму та ходову систему агрегату, за такого варіанта дообладнання встановлюють невелику ємність для добрив — максимум на 2 тис. л, що зумовлює часті вимушені зупинки через потребу дозаправлення. Таке компонування використовується переважно на агрегатах для міжрядного обробітку грунту, які водночас із проведенням цієї операції виконують прикореневе підживлення. Як правило, ширина захвату таких агрегатів та норми внесення невеликі. Тому час між дозаправками значний. А за встановлення на культиватор ємності для добрив місткістю, наприклад, 5 тис. л потрібно додатково зміцнювати раму, ходову частину агрегату, про що більшість компаній, які проводять таке переобладнання, не попереджають. І проблеми, які у подальшому виникають саме із грунтообробними знаряддями, їх не стосуються, адже, мовляв, їхнє обладнання працює без проблем. 

Наперед варто сказати, що для потреб переобладнання/дообладнання культиваторів вітчизняна промисловість випускає ємності, які можна агрегатувати із сільськогосподарським знаряддям, максимальною місткістю 5 тис. л. Таку ємність можна застосовувати у напівпричіпному варіанті (трактор — ємність — грунтообробне знаряддя) та причіпному (трактор — грунтообробне знаряддя — ємність). Її встановлюють на спеціальний візок, на якому також повністю змонтовано всю систему комунікацій, що необхідна для дозування і внесення мінеральних добрив (насос, система керування, електроклапани тощо). За компонування системи за першим варіантом ніяких додаткових проблем з агрегатуванням не виникає: потрібно лише зчепити трактор із візком, на якому встановлено ємність, а той своєю чергою — із грунтообробним знаряддям. Потрібно сказати, що у конструкції візка передбачено можливість з’єднання агрегату із допомогою зчіпного кільця або доточкової системи навішування. 

За встановлення бочки позаду грунтообробного знаряддя виникає додаткове питання щодо їхнього з’єднання. Як правило, конструкція всіх грунтообробних знарядь не передбачає можливості додаткового приєднання ємності (до того ж ще й значної ваги). Тому виникає потреба виготовлення додаткової конструкції (кронштейна), яка б витримувала відповідне навантаження. Адже сьогодні не проблема купити бочку, забезпечити відповідні комунікації для агрегатування її із культиваторами. Найголовніше — зробити так, щоб під час роботи такий агрегат не завдавав зайвих клопотів через необхідність усунення поломок.

 

Який варіант обрати

 

То що краще: ємність за культиватором чи перед культиватором? Усе залежить від виду і часу виконання технологічної операції. Головне, слід мати на увазі: якщо бочка встановлена за культиватором, ми не отримаємо розпушену колію після проходження агрегату. Тобто проводити передпосівний обробіток грунту у варіанті агрегатування ємності після культиватора не рекомендується. За осіннього обробітку грунту/внесення мінеральних добрив можливе використання варіанта з’єднання «бочка за культиватором». 

Також однією із переваг внесення мінеральних добрив одночасно з обробітком грунту є краще їхнє використання та висока рівномірність розподілення полем (так, ефективність КАС за грунтового внесення на 30% вища, ніш за поверхневого). Адже таким чином вдається повністю уникнути їхнього випаровування та знесення вітром, як це характерно для внесення рідких добрив обприскувачем. Слід сказати і про глибину внесення: за використання культиватора ми можемо чітко її контролювати і бути впевненими, що мінеральні добрива потраплять у потрібне місце. Також за грунтового внесення ефективність добрив менше залежить від наявної в грунті вологи.

Наступне питання, яке залишається відкритим, — це вимоги щодо потрібної потужності трактора. Це слід обов’язково враховувати, адже ми додатково довантажуємо його. За даними представника компанії «Богуславська сільгосптехніка» Олександра Малого, за використання компонування «бочка за культиватором» потрібно застосовувати трактор більшої потужності на 60 к. с., а якщо бочку приєднано попереду культиватора — на 50 к. с. 

 

Купувати готовий агрегат чи переобладнувати

 

Порівняємо переваги та недоліки придбання готового агрегату для внесення рідких мінеральних добрив ПЖУ від компанії «Богуславська сільгосптехніка» і переобладнання під ці функції культиватора, який є у господарстві. 

Робочий орган заводського агрегату являє собою диск, позаду якого встановлено сошник для внесення добрив. Відповідно, такий агрегат має обмежені функції щодо використання — він не може обробляти грунт, скажімо, як культиватор, але ж це природно: його основне призначення зовсім інше — внесення мінеральних добрив. І виконує він це завдання цілком добре. Так, агрегат із 10-метровим захватом за робочий день (10 год) із легкістю може внести відповідну норму добрив на площі від 100 до 140 га завдяки високій робочій швидкості, яка становить від 10 до 14 км/год. Для прикладу: переобладнаний культиватор 12-метрового захвату, максимальна швидкість якого становить 8 км/год, може обробити від 60 до 80 га. Крім того, культиватором ми не зможемо вносити мінеральні добрива за нульової технології обробітку грунту, чого не скажеш про заводський агрегат-підживлювач, робочим органом якого є диск із максимальним тиском на грунт 250 кг. 

Робочі органи для внесення мінеральних добрив - дисковий робочий орган заводського підживлювача:

Дисковий робочий орган

 

На що варто звернути увагу

 

За переобладнання техніки особливу увагу слід звернути на комплектуючі, що будуть для цього використані. Оскільки «серцем» переобладнаного підживлювача є насос, потрібно прослідкувати, щоб матеріал, із якого виготовлено його вузли, що контактують з агресивною рідиною, були виготовлені із відповідних стійких матеріалів (скажімо, зі спеціалізованого пластику або чавуну, які досить стійкі до впливу мінеральних добрив).

Система контролювання перебігу робочого процесу також має досить важливе значення. Для полегшення навантаження на бюджет господарства можна обирати із двох варіантів: механічний контроль — коли дотримання норми внесення добрив залежить від певної робочої швидкості агрегату та тиску в системі, або ж автоматичний — коли за цим слідкують витратоміри та датчики руху. Тобто принцип дії системи контролю аналогічний тому, що використовується на сучасних обприскувачах. Сама ж система автоматичного контролю може бути різною: як простою — для забезпечення лише контролю, так і багатофункціональною — завдяки доповненню програми навігації, автопілотування, що за можливостями є рівноцінним комп’ютеру.

Обов’язково слід оснащувати агрегати системою контролю забивання робочих органів. Хоча конструкція та їхнє розміщення теоретично запобігають цьому, проте така функція буде не зайвою. 

Рідкі мінеральні добрива надходять до робочих органів через з’єднувачі, виготовлені із полівінілхлориду. Задля уникнення пошкоджень їх прокладено у верхній частині рами культиватора. Безпосередньо за робочим органом встановлено трубки із нержавіючої сталі.

Отже, як бачимо, наявність у господарстві технічних засобів дає цілком реальну можливість корисного переобладнання для розширення їхньої функціональності, забезпечує ефективне виконання покладених на них завдань і, крім того, — відчутну економію коштів. Тож цілком зрозуміло, що таке рішення набуває серед аграріїв усе більшої популярності.

А. Сухина,  a.sukhina@univest-media.com

 

 

Ключові слова: мінеральні добрива

Інтерв'ю
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее
Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою

1
0