Спецможливості
Технології

Як ефективно захисти посіви від дротяників і несправжніх дротяників

05.06.2008
1044
Як ефективно захисти посіви від дротяників і несправжніх дротяників фото, ілюстрація
Як ефективно захисти посіви від дротяників і несправжніх дротяників

Як ефективно захисти посіви від дротяників і несправжніх дротяників

Протягом останніх 12 років на посівах сільськогосподарських культур відмічалося зростання чисельності личинок коваликів та чорнишів — дротяників та несправжніх дротяників — і разом із тим заселеності ними посівних площ та пошкодженості рослин. Так, якщо в 1990 році було заселено 55% обстежених площ за середньої чисельності 0,7 личинок/м2, то в І996—200І роках — 60—64% за щільності 1,0—1,4 екз./м2. Кількість рослин зернових, просапних та овочевих культур, пошкоджених дротяниками і несправжніми дротяниками, підвищилася з 0,3—15% у 1991-му до 1,5—43% —
у І998—200І роках. Найбільше ці шкідники поширені в Поліссі,
більшості областей Лісостепу і деяких областях Степу.

У 1999 році в осередках високої чисельності личинок коваликів та чорнишів (10—20 екз./м2) у Донецькій області було пошкоджено 80% рослин ячменю, у Вінницькій і Черкаській, — відповідно, 30 і 40% рослин цукрового буряку, що призвело до зрідження посівів. У 2000 році за осередкової високої чисельності цих шкідників (2—6 екз./м2) виявлялося 20—49% пошкоджених бульб картоплі у Вінницькій, Волинській та Івано-Франківській областях. Восени 2001 року найбільша середня щільність дротяників і несправжніх дротяників (І,5—3 екз./м2) спостерігалася в господарствах Одеської, Кіровоградської, Донецької, Харківської, Полтавської, Вінницької, Хмельницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Волинської областей. За сприятливих гідротермічних та трофічних умов інтенсивного розмноження коваликів та чорнишів слід чекати і в подальшому.
Головною причиною підвищення чисельності й шкодочинності дротяників і несправжніх дротяників останнім часом є погіршення культури рільництва, що виявляється у зменшенні кратності механічного обробітку грунту та обсягів внесення органічних та мінеральних добрив, зростанні засміченості полів багаторічними злаковими бур’янами тощо, а також у нестачі відповідних хімічних засобів захисту рослин.
В Україні поширено понад 20 видів шкідливих видів коваликів (Coleoptera; Elateridae). Серед них найбільшу питому вагу мають темний, широкий, степовий, посівний, чорний, блискучий, західний ковалики. Зимують їх личинки (дротяники) в грунті на глибині від 25—35 до 70—90 см. Навесні, коли грунт дозріває, вони піднімаються у верхній шар (1—8 см), живляться набубнявілим насінням, паростками різих рослин, корінцями й підземними частинами стебел озимих. Для дротяників характерні вертикальні міграції в грунті, що пов’язано з гідротермічним режимом орного шару, наявністю тих чи інших рослин. До жовтня — початку листопада вони перебувають переважно в шарі 3—20 см. Залялькування відбувається восени, а в деяких видів — навесні, на глибині 10—14 см. Самки відкладають яйця в грунт на глибину 2—5 см протягом травня-червня, плодючисть — 150—200 яєць. Ембріональний розвиток триває від 15 до 30 днів, розвиток личинки — 3—4 роки. Дротяники пошкоджують зернові, різні технічні, овочеві, баштанні, а також плодові й ягідні культури, дерева й чагарники. Найбільшої шкоди вони завдають кукурудзі, соняшнику, бурякам, ячменю, тютюну, рицині, картоплі, виїдаючи висіяне в грунт насіння частково або й повністю, підгризаючи сходи, молоді рослини, перегризаючи й обгризаючи коріння. Дротяники зазвичай накопичуються на посівах багаторічних трав.
Із чорнишів (Coleoptera; Genebrionidae) найпоширенішими та найшкідливішими є кукурудзяний, піщаний, степовий, чорний, широкогрудий та дерновий мідляки. Їхні личинки (несправжні дротяники) пошкоджують багато культурних рослин, так само як і дротяники. Особливості розвитку й характер пошкоджень ними також багато в чому подібні.
Оскільки розвиток коваликів та чорнишів пов’язаний в основному з полем, де вирощують різні сільгоспкультури, чисельність та шкодочинність їхніх личинок можна значною мірою регулювати за допомогою агротехнічних заходів.
Великого значення слід надавати сівозміні. Вона дає можливість застосовувати агротехнічні й хімічні заходи на просапних та колосових культурах і тим самим сприяє ліквідації осередків дротяників до сівби й висаджування на полях кукурудзи, картоплі та інших сильно пошкоджуваних просапних культур. До того ж, культури просапного клину за належного їх догляду зменшують щільність дротяників.
Лущення стерні після збирання зернових колосових культур зазвичай збігається з періодами залялькування коваликів та відкладання ними яєць. Внаслідок цього заходу шкідник гине через механічні пошкодження; активізується також корисна діяльність хижих жужелиць.
Глибока зяблева оранка плугом із передплужниками, наступні багаторазові розпушення й очищення полів від бур’янів спричинюють знищення частини дротяників та несправжніх дротяників, погіршення умов їх живлення і роблять їх доступними для поїдання хижими комахами, особливо жужелицями. Не відмічено загострення ентомологічного стану посівів озимої пшениці, зокрема стосовно дротяників, і за безполицевого обробітку грунту.
Обробітки зайнятих парів та просапних культур під час відкладання яєць та залялькування коваликів сприяють їх знищенню. Крім того, за обробітку грунту частину личинок поїдають птахи, а інші стають більш доступними для хижих жужелиць.
Дуже важливо утримувати в чистоті поля, у тому числі парові. Через знищення бур’янів, особливо пирію повзучого та плоскухи звичайної, умови живлення дротяників погіршуються, що призводить до їх загибелі.
Сівба сільськогосподарських культур навесні в ранні строки, загортання насіння на оптимальну глибину забезпечують кращий розвиток рослин до закінчення підйому дротяників із нижчих горизонтів грунту після зимівлі і тим самим сприяють зменшенню рівня пошкодженості посівів.
Добриво, сприяючи енергійному росту й розвитку рослин, негативно діє на дротяників, знижує їхню активність і чисельність. Відмічено значну ефективність внесення органічних, мінеральних добрив та аміачної води проти цих шкідників на зернових, овочевих культурах та картоплі.
Поля, середньо й сильно заселені дротяниками й несправжніми дротяниками, доцільно відводити під слабо пошкоджувані ними культури (однорічні бобові, гречку, льон, просо) або під чорний пар. При цьому щільність шкідників у грунті знижується в 10—15 разів.
Висів проміжних культур (суміші озимої свиріпи з озимим житом, редьки олійної) після багаторічних бобових трав та пізньоосіння оранка за переходу температури через 0°С дає можливість обмежити чисельність дротяників на 50—70%.
Ефективним хімічним заходом захисту сходів сільгоспкультур від пошкоджень личинками коваликів та чорнишів у наш час є обробка насіння перед сівбою протруйниками з інсектицидними властивостями. На кукурудзі, цукровому буряку, соняшнику рекомендовані такі препарати: Промет 400 СS, 40%м.к.с., Гаучо,70% з.п., Космос 250, 25% т.к.с., Космос 50, 50% т.к.с., Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. Можна також використовувати Фурадан, 35% т.пс (цукрові буряки), Семафор, 20% т.к.с. (кукурудза, соняшник). Обробку насіння здійснюють на насіннєвих заводах. Хімічні засоби доцільно застосовувати тоді, коли чисельність дротяників та несправжніх дротяників на полі перед сівбою кукурудзи становить 3—5 екз./м2 , цукрового буряку — 2,5—3,5, соняшнику — 5 екз./м2.

М. Круть,
канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин УААН

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее
Рейдерство – стихійний термін, що дослівно означає «недружнє захоплення активів». В аграрній сфері найчастіше використовуються підроблені документи, а часто — в купі із тупою грубою силою. Чому рейдерство набуло такого поширення в Україні... Подробнее

1
0