Визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС: шанси і виклики, — ННЦ

Визнання Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дозволить Україні експортувати насіння до країн Євросоюзу, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи рішення, прийняте Європарламентом 7 жовтня 2020 року.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз ННЦ.

Таким чином, підкреслив він, українське насіння отримало доступ на ринок ЄС — один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Йдеться про продаж насіння, що буде вироблене на території України, — як вітчизняної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній.
Безперечно, рішення Європарламенту відкриває позитивні можливості для України. Переваги для держави полягають у збільшенні інвестицій в галузь, створення нових робочих місць, а також наповнення державного та місцевого бюджетів за рахунок сплачених податків, пояснив експерт.

Експерти прогнозують, що визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС забезпечить задоволення експортного попиту та відкриття ринків нових країн для українських насіннєвих компаній.

Втім, ейфорія щодо нового поштовху для інтенсивного розвитку вітчизняного насінництва після визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС є передчасною, застеріг Олександр Захарчук.

Слід пам’ятати, що наразі на території України функціонує вже вісім великих насіннєвих заводів «чисто» іноземних компаній, які виробляють насіння власної іноземної селекції.

Робота одного насіннєвого заводу вартістю близько 100 млн дол. США, що будується іноземними компаніями, забезпечує роботою лише 80-85 чоловік. Такий завод може виробити 500-600 тис. посівних одиниць насіння гібридної кукурудзи на загальну суму близько 0,9 млрд грн. З них — інтелектуальна складова може складати до 80%, тобто 0,7 млрд грн. Це й та додана вартість, з якої сплачуються податки і яка, на жаль, не буде належати українським селекції та насінництву, уточнив учений.

Адже навіть після продажу за кордон, пояснив він, це насіння залишиться французьким, німецьким, чи швейцарським, і буде приносити прибутки в першу чергу іноземним компаніям. Інтелектуальна складова вирощеного ними на території України насіння завжди залишатиметься у власності іноземних держав.
Україна може опинитися у ситуації Румунії, спрогнозував науковець. На території цієї країни іноземними компаніями вироблено багато насіння, але ніхто ніколи не називає Румунію найбільш передовою країною з великими селекційними досягненнями та насінництвом!

Крім того, на думку науковців, на європейському ринку насіння діє дуже жорстка конкуренція, й на українську насіннєву продукцію вітчизняної селекції там ніхто не чекає. За своє місце вітчизняним виробникам насіння доводиться боротися, продаючи за кордон насіннєвий матеріал зазвичай за демпінговими цінами, а також у країни не найбільш якісного ведення насінництва. 

З існуючою відсталою матеріально-технічною базою, без державної підтримки селекційної галузі, без гідної заробітної плати селекціонерів Україна навряд чи зможе конкурувати з існуючими європейськими виробниками та завоювати насіннєвий ринок ЄС, висловив сумнів Олександр Захарчук.