Висівання озимих і збирання пізніх культур: суми астрономічні

В уряді підрахували: проведення осінньо-польових робіт обійдеться сільгоспвиробникам в 11 мільярдів гривень.
Напередодні дострокових парламентських виборів і уряд, і опозиція приділяють сільськогосподарським регіонам посилену увагу. В Полтавській області відбулося виїзне засідання Кабінету Міністрів. Основне питання на порядку денному — “Про заходи щодо забезпечення організованого проведення комплексу осінньо-польових робіт”.

Приїхали не галушки їсти
“Чому ми на Полтавщину приїхали питання розглядати? Полтавщина — це аграрна область, у структурі економіки якої переважає аграрний сектор. І Полтавщина показує досить позитивні результати, стабільні, має збалансовану структуру сільського господарства, досвід”, — зазначив прем’єр-міністр Віктор Янукович, відкриваючи засідання.
Осінньо-польові роботи як за обсягами, так і за впливом на кінцевий результат господарювання, йшлося під час засідання, — найбільш відповідальна ланка виробничого процесу в галузі. Саме в осінню кампанію формується результат поточного року і закладається потенціал на рік наступний.
На Полтавщині стабільно збільшується виробництво основних видів сільгосппродукції. За обсягами вирощування зерна регіон посідає на сьогодні друге місце в державі, а такими культурами, як кукурудза і соя, — перше. Позитивними є тенденції і в тваринництві. На часі — нарощування потужностей переробної і харчової промисловості.
Водночас дедалі відчутнішими стають проблеми розвитку сільських територій, трудової міграції. Загалом стан справ на селі є типовим для більшості регіонів держави. Тож Міністерство агрополітики пропонує визначити Полтавську область як базову в розробці та запровадженні сучасних технологій і методів господарювання, комплексному розвитку сільських територій.

Осінь перед виборами щедра на прогнози…
Щодо осінньо-польових робіт, то загальний їх обсяг у державі оцінено у фізичних гектарах у 31 мільйон. Зяблевий обробіток грунту під ярі культури треба провести майже на 13,5 млн га. З урахуванням сприятливої цінової ситуації на продукцію рослинництва, озимі культури, очікується, буде висіяно, щонайменше, на площі 7,8 млн га, зокрема, озимої пшениці — 5,9 млн га, озимого ячменю — 570

Міністр агрополітики Юрій Мельник, як ніколи, переймався посівною.

тис., жита — 495 тис., ріпаку — 700 тис. га. Озимих на зелений корм — 60 тис. гектарів.
Згідно зі зведеннями, на 21 серпня під осіннє висівання було підготовлено 6,5 млн га грунту — 83% до прогнозу. В цілому по країні наявні обсяги насіння забезпечують потребу, з урахуванням страхового фонду під висів, на 102%. Потребу тих регіонів, у яких насіння не вистачає, забезпечуватимуть як за рахунок міжобласних закупівель, так і за рахунок постачання насіння із Державного резервного насіннєвого фонду, якому збільшено фінансування на 50 млн грн. Відповідні заявки областей опрацьовано, визначено потреби та вже відпускають насіння з Державного фонду — повідомили під час урядового засідання.
У КабМіні прогнозують: суттєво розширяться площі під озимими в Миколаївській, Вінницькій, Донецькій, Хмельницькій, Харківській та Чернігівській областях. Зокрема, на 140 тис. га — відповідно до потреб ринку — буде збільшено посіви жита. Передбачається в 2008 р. вийти на рубіж виробництва зерна в 40 млн тонн.
Тепер у країні на черзі збирання пізніх культур. Передбачають, що кукурудзяні жнива пройдуть майже на 2 млн га, соняшникові — на 3,3 млн га. Понад 600 тис. га слід викопати цукрових буряків, 1,4 млн га — картоплі.
В урядових колах стверджують: незважаючи на сільськогосподарські втрати внаслідок складних погодних умов, збирання пізніх культур та виробництво продукції тваринництва в цілому забезпечать у поточному році не лише стабілізацію, а й приріст валового виробництва сільгосппродукції. Так, за січень-липень обсяг сільськогосподарського виробництва збільшився на 5,5%, в основному, за рахунок сільгосппідприємств, де названий показник сягнув 10,4%.
Ріст виробництва як на полях та фермах, так і в харчовій промисловості дав можливість за сім місяців поточного року збільшити

Міністра з питань агропромислового комплексу АРК Павла Акимова зацікавили особливості господарювання на Полтавщині

обсяги експорту сільгосппродукції та продовольчих товарів на 38%, а також забезпечити зовнішньоторговельне сальдо — +1,2 млрд дол. Надходження платежів до зведеного бюджету за цей час від підприємств АПК становило 6,2 млрд грн, податковий борг зменшився на 22%. Такі тенденції сприяли збільшенню середньомісячної заробітної плати в сільському господарстві до 710 грн/міс., хоча й тепер вона залишається найнижчою серед галузей економіки.
Тоді як індекс цін на сільгосппродукцію в поточному році зріс на 13%, індекс витрат на її виробництво збільшився на 21%.

… та обіцянки
В уряді підрахували, що загальна потреба у мінеральних добривах — 360 тис. т. Міністерства аграрної і промислової політики разом із органами управління на місцях, керівниками хімічних підприємств опрацьовують графік та умови реалізації сільгоспвиробникам мінеральних добрив. Уже закуплено 105 тис. т — на 38% більше, ніж торік. Завдання — забезпечити потребу в мінеральних добривах на умовах, визначених у меморандумі між виробниками і споживачами мінеральних добрив і максимально ефективно використати кошти Державного бюджету, призначені на цю мету.
На проведення осінньо-польових робіт потрібно 895 тис. т світлих нафтопродуктів, зокрема, 680 тис. т дизельного палива і 215 — автобензинів. Цінова ситуація на вітчизняному ринку нафтопродуктів залишається поки що стабільною, та й сільгоспвиробники мають у середньому місячну потребу пального. Усього для придбання “горючки” на осінній комплекс робіт товаровиробникам треба відшукати 3,7 млрд гривень.
У владних кабінетах порахували й трактори та сівалки, що їх придбали аграрії. Усього ж з початку року сільгоспвиробники купили 15,8 тис. одиниць техніки на загальну суму 5 млрд грн — на 700 одиниць більше, ніж за весь 2006 р. За рахунок державних програм надійшло понад 1400 одиниць техніки — на 226 млн грн більше проти минулого року.
В цілому посівна і збирання пізніх культур оцінені в кругленьку суму — 11 млрд грн. Щодо джерела фінансування. За даними з регіонів, сільгоспвиробники мають у своєму розпорядженні 9,8 млрд грн, із них 3,3 млрд — банківські кредити. Ще мільярд аграріям обіцяють “підкинути” за програмами бюджетної підтримки. Плюс кошти з резервного фонду, виділені на ліквідацію посухи. Тож, стверджують у Кабміні, сільгоспвиробники матимуть мінімально-достатній рівень фінансового забезпечення проведення комплексу осінньо-польових робіт.
До речі, в уряді стверджують, що на виконання програм розвитку підприємств АПК в січні-серпні було виділено 2 млрд 300 млн грн із загального фонду Державного бюджету, що на третину більше, ніж торік. Ще 480 млн надійшло із спеціального фонду Держбюджету. Залучено понад 7,5 млрд грн кредитних ресурсів, з яких близько 5 млрд оформлено як пільгові.

Потреби аграріїв узгодять із нормами СОТ
Разом з тим, небезпідставно наголошують в урядових кабінетах, ефективне проведення робіт потребує досить активної позиції органів центральної, виконавчої та регіональної влади. У КабМіні напрацювали Розпорядження про заходи щодо забезпечення організованого проведення осінньо-польових робіт.
Документом передбачено доручити керівництву регіонів “розробити з урахуванням особливостей кожного регіону (в тому числі кліматичних умов) і затвердити заходи щодо забезпечення організованого проведення в оптимальні строки висіву озимих культур, збирання врожаю пізніх сільськогосподарських культур та підготовки грунту під урожай 2008 року”.
На всіх рівнях виконавчої влади  слід підвищити якість та відповідальність під час адміністрування та використання виділених із

На Дніпропетровщині головним запитанням до віце-прем’єра було: “Чи не подорожчають соціальні сорти хліба?”

Державного бюджету коштів на програми підтримки галузі. Адже на 15 серпня, за даними Державного казначейства, залишки невикористаних коштів, за програмами підтримки, становили 355 млн гривень.
Для виконання планових показників поточного року документом передбачено перенесення видатків загального фонду Державного бюджету з листопада-грудня на серпень-жовтень на загальну суму 350 млн грн. Йдеться про бюджетні гроші, передбачені на підтримку “в сфері виробництва продукції тваринництва та рослинництва, селекції у рослинництві та тваринництві, створення сортового запасу насіння, здійснення протиепізоотичних заходів у тваринництві, лізингу сільськогосподарської техніки, надання з урахуванням потреб підтримки підприємствам, що перебувають у складних кліматичних умовах”.
На урядовому засіданні в Полтаві було також підбито попередні підсумки щодо формування продовольчих ресурсів зерна. З урахуванням перехідних залишків і зібраного обсягу, як стверджують чиновники, продовольчого збіжжя буде достатньо для стабільної ситуації на ринку. Завдання сьогодні — сформувати державний продовольчий резерв Аграрного фонду в обсязі 710 тис. т і регіональний — 1 млн 800 тис. т . Зазначалося, що це питання є одним із пріоритетних. Щоправда, на 22 серпня до Аграрного фонду зерна закуплено майже вдесятеро менше, ніж заплановано, — 72 тис. т на суму 70 млн грн. У Міністерстві агрополітики запевняють: вони вживають додаткових заходів, аби Аграрний фонд посилив свою діяльність на ринку зерна. Значно швидше закуповують зерно для регіональних ресурсів: у сільгоспвиробників придбано 1 млн 650 тис. т збіжжя — 92% до запланованих обсягів.
Під час урядового засідання прозвучала пропозиція, яка взагалі поставила під сумнів доцільність функціонування такої установи, як Аграрний фонд. Точніше — доцільність витрачання на функціонування такої установи бюджетних грошей. Пропозиція така: Державні структури могли б резервувати 15–20% запасів зерна у зернотрейдерів. Таким чином державні установи можуть позбавитися витрат на зберігання зерна в Аграрному фонді.
Як приклад, генеральний директор компанії, що позиціонує себе на ринку як національний зернотрейдер, навів договір, який його компанія уклала з міською радою одного з обласних центрів. Згідно з документом компанія зобов’язується на першу вимогу міськради надати їй 20 тис. т збіжжя за чинною ринковою ціною. “Так можна зробити по всій Україні. Взяти 10–15 провідних національних зерноторгових компаній і укласти з ними договори про резервування 15–20% обсягу із запасу зерна. Тоді вони зможуть надати це зерно на першу вимогу міськради. Так можна заощадити бюджетні кошти”. Це дасть можливість також скоротити витрати на продаж зерна і на освіження запасів в Аграрному фонді.
Урядовці спромоглися заглянути й у довгострокову перспективу. В Полтаві прозвучала інформація про те, що розроблено проект загальнодержавної комплексної програми розвитку українського села на період до 2015 року. Її реалізація забезпечить не лише конкурентоспроможність аграрного виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках, а й вихід на якісно новий етап комплексного розвитку сільських територій на засадах запровадження європейських стандартів соціального розвитку. В КабМіні збираються визначити джерела фінансового забезпечення програми, щоб у вересні винести її на розгляд уряду для остаточного затвердження.
Підготовлено пропозиції для Державного бюджету’2008. Нині їх опрацьовують із Міністерством фінансів. В урядових кабінетах вважають, що аграріїв найбільше сьогодні турбує питання оподаткування сільськогосподарських товаровиробників податком на додану вартість у наступному році. Тому розпорядженням передбачено “розробити проект Закону України щодо застосування в 2008 р. спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сільському господарстві з урахуванням вимог СОТ…”. З одного боку, щоб відповідав потребам сільгосптоваровиробників, з другого, — був гармонізований з нормами і принципами цієї поважної міжнародної організації. 

Записала
Галина Квітка