Вiсiм рокiв Українськiй Лiзi пiдприємцiв агропромислового комплексу

Вiсiм рокiв Українськiй Лiзi пiдприємцiв агропромислового комплексу

14 травня цього року вiдбулася прес-конференцiя президента Української лiги пiдприємцiв агропромислового комплексу (УЛПАК) Леонiда Козаченка “Пiдсумки дiяльностi УЛПАК: внесок у формування європейської моделi розвитку аграрного сектора економiки України”. Цю подiю було приурочено до восьмої рiчницi УЛПАК.

Якi ж пiдсумки восьмирiчної дiяльностi УЛПАК? Ось як охарактеризував їх Леонiд Козаченко.
“З того часу, як наша держава стала незалежною i проголосила курс на формування ринкової економiки, в сiльському господарствi почали формуватися новi структури. Але на той час нiхто не мiг вiдповiсти на питання: хто буде iнiцiювати процеси перетворень, хто буде вiдстоювати права новостворених структур? I тодi кiлька нових структур iнiцiювали створення Лiги пiдприємцiв АПК.
Тi часи були надзвичайно складнi: вiдчувалася серйозна потреба в змiнах, але нiхто не знав, як цi змiни запроваджувати. Через це помилки на перших етапах були неминучими. Але разом з тим було зроблено дуже багато важливих справ, якi з часом допомогли реалiзувати (правда, не до кiнця) iдею ринкового середовища в АПК. Цей процес продовжується ще й сьогоднi. I треба сказати, що прогрес на початковому етапi багато в чому залежав від пiдтримки засобiв масової iнформацiї, журналiстiв, якi тодi краще за будь-кого розумiли необхiднiсть змiн у сiльському господарствi, реалiзацiї рiшучих крокiв у напрямку формування ринкового середовища.
Розвиток агропромислового комплексу не забезпечує нiхто, крiм пiдприємницьких структур. Саме вони органiзують всю дiяльнiсть з вирощування, збуту продукцiї, забезпечення сiльського господарства ресурсами. Коли ми говоримо, що дiяльнiсть Лiги зорiєнтована на європейську модель розвитку сiльського господарства, то ми маємо на увазi iнтеграцiю виробництва, переробки та реалiзацiї продукцiї, конкуренцiю, зменшення державних дотацiй. Але тут є ще й соцiальний аспект — це розвиток iнфраструктури в сiльськiй мiсцевостi та створення за рахунок цього нових робочих мiсць.
Найголовнiшим нашим здобутком я вважаю те, що жодний законодавчий чи пiдзаконний акт не приймався без урахування позицiї УЛПАК. Не все вдавалося: навiть тодi, коли ми програвали, коли приймалися документи, якi йшли всупереч iнтересам пiдприємницьких структур, все одно довкола цього здiймалося багато дискусiй. I тi, хто приймав цi рiшення, мали на це в подальшому зважати: можливо, це — їхнiй останнiй крок у стримуваннi пiдприємницької iнiцiативи.
Iз загальних здобуткiв (я не буду перераховувати законодавчi акти, в яких ми вiдстоювали свої позицiї, i вони приносили користь) я хочу назвати найголовнiшi реалiзованi заходи. По-перше, це створення низки громадських структур, таких як Українська зернова асоцiацiя, яка сьогоднi формує полiтику на зерновому ринку — висновки експертiв цiєї органiзацiї є важливими для прийняття урядових рiшень. Це — створення Української асоцiацiї захисту рослин, вiд дiяльностi якої багато в чому залежить розвиток вiтчизняного сiльського господарства. УАЗР сьогоднi координує дiяльнiсть бiльше сотнi пiдприємницьких структур, як вiтчизняних, так i iноземних, якi працюють у цьому сегментi ринку. Сьогоднi важко уявити формування полiтики в нашiй державi без урахування позицiї Асоцiацiї захисту рослин.
УЛПАК мала дуже серйозний вплив на створення Нацiональної асоцiацiї бiрж України. Дуже серйозне надбання УЛПАК — це створення Української аграрної конфедерацiї.
Українська лiга пiдприємцiв АПК провела близько 20 мiжнародних конференцiй, брала участь у великiй кiлькостi заходiв за кордоном. I в той час, коли позицiя захiдних iнвесторiв, аналiтикiв, полiтикiв стосовно України була надто стриманою, УЛПАК робила все для того, щоб переконати їх у тому, що Україна є надзвичайно перспективною державою з точки зору реалiзацiї аграрного потенцiалу.
Тепер час сказати про те, що ми зробили в цьому роцi. У лютому 2001 року з iнiцiативи УЛПАК за пiдтримки Мiнагрополiтики було створено Агентство з обслуговування боргових зобов’язань аграрного сектора економiки — ЗАТ “Агентство-Iнтерагроконсалт”. Проблему боргових зобов’язань у сiльському господарствi сьогоднi нiхто не може вирiшити. Мова йде не про борги перед державою, якi вона час вiд часу списує, а про борги перед приватними кредиторами, якi в сiльськогосподарське виробництво вклали понад 6 млрд грн. Тiльки компанiям — постачальникам засобiв захисту рослин сiльгосптоваровиробники завинили бiльше 1 млрд грн. Сьогоднi мова йде про те, що для початку необхiдно зробити хоча б монiторинг цих боргiв i створити середовище, у якому можна було б вiдслiдкувати рух боргових активiв. Агентство сьогоднi робить тiльки першi кроки, але ми впевненi, що воно реалiзує поставленi перед ним завдання — зменшення кредиторської та дебiторської заборгованостi в аграрному секторi економiки шляхом запровадження механiзмiв функцiонування ринку боргiв. Серед засновникiв цього агентства такi поважнi учасники аграрного ринку, як компанiї “Дюпон”, “Монсанто”, “Авентiс”, “Райз-агросервiс”, “Украгробiзнес”, “Сантрейд”, “Агрохiмцентр”, “АгроРось”, “Агропромiнвест”, “Топфер” та iншi.
18 квiтня цього року за активної пiдтримки УЛПАК було створено Асоцiацiю страховикiв в аграрному секторi економiки України. Сьогоднi дуже важливим є питання фiнансування агропромислового комплексу. Вперше ми бачимо дуже серйознi позитивнi зрушення в напрямку забезпечення сiльськогосподарського виробництва коштами — банки в цьому роцi видали понад 1,5 млрд грн кредитiв. Але збiльшити обсяги кредитування понад цю величину дуже важко, тому що нині у сiльгоспвиробникiв вiдсутнi в достатньому обсязi високолiквiднi основнi засоби, якi можна було б використати як заставу. Сьогоднi єдиним прийнятним варiантом застави є майбутнiй урожай. Але за вiдсутностi страхування цього врожаю цей вид забезпечення для банкiв є дуже ризикованим. Завдання Асоцiацiї страховикiв в аграрному секторi економiки полягає в страхуваннi майбутнього врожаю для зменшення ризикiв кредитування сiльськогосподарського виробництва. На сьогоднi ринок страхових послуг за обов’язкового страхування врожаю зернових культур i цукрового буряку становить приблизно 800 млн грн.
Ще одним серйозним проектом УЛПАК є становлення в Українi виробництва вiтчизняних пестицидiв. Десять рокiв у нашiй державi говорилося про необхiднiсть завантаження потужностей вiтчизняних хiмiчних заводiв, адже вiтчизняний ринок засобiв захисту рослин практично монополiзований iмпортною продукцiєю. З iнiцiативи УЛПАК 24 сiчня цього року Уряд прийняв постанову “Про органiзацiю виробництва вiтчизняних засобiв захисту рослин”, яким визначив головним органiзатором цього процесу компанiю “Агробiзнеспром” — члена УЛПАК. Днями на базi Черкаського заводу хiмiчних реактивiв буде вiдкрито лiнiю з виробництва одного з перших вiтчизняних пестицидiв. У цьому роцi вже приблизно 20% пестицидiв забезпечено за рахунок вiтчизняної продукцiї. Згiдно з нашими розрахунками, протягом двох найближчих рокiв ринок пестицидiв буде забезпечуватися продуктами вiтчизняного виробництва не менш нiж на 50%.
УЛПАК постiйно працює над впровадженням в Українi новiтнiх технологiй. Як приклад можна навести дiяльнiсть харкiвської фiрми “Сади України” — члена УЛПАК, де технологiя вирощування гiбридiв соняшнику вiдповiдає всiм свiтовим вимогам. Тут щорiчно отримують 30—35 ц/га соняшнику, 45—50 ц/га озимої пшеницi, 80—100 ц/га кукурудзи. У листi, якого надіслав вiце- президент вiдомої американської насiннєвої компанiї “Пiонер”, йдеться про те, що нiхто у свiтi до цього часу не спромiгся досягти таких результатiв у вирощуваннi соняшнику, як фiрма “Сади України”. Торік урожайнiсть соняшнику на 3,5 тис. га перевищила 47 ц/га. I це — в зонi ризикованого землеробства. Якби таких результатiв досягли в усiх господарствах України, вал соняшнику в 3 млн т можна було б одержувати з уп’ятеро менших, нiж тепер, площ”.
Вiсiм рокiв, якi минули від створення УЛПАК, пiдтвердили правильнiсть обраного напряму дiяльностi Лiги — розвитку пiдприємництва в сiльському господарствi як основної умови розвитку аграрного сектора економiки України. З органiзацiї, якiй на початку своєї дiяльностi доводилося вести боротьбу з владними структурами, Лiга пiдприємцiв АПК перетворилася на серйозну впливову структуру, з думкою якої сьогоднi рахуються в Адмiнiстрацiї Президента України, Кабiнетi Мiнiстрiв, Верховнiй Радi.
Побажаємо Українськiй лiзi пiдприємцiв АПК подальших успiхiв в її дiяльностi, спрямованiй на поліпшення життя всiх людей, зайнятих в агробiзнесi — вiд пересiчного найманого працiвника сiльгосппiдприємства та фермера до органiзаторiв складної системи iнфраструктури аграрного ринку.