Спецможливості
Новини

Вільна торгівля з ЄС дала змогу суттєво наростити експорт агропродукції

22.11.2019
550
Вільна торгівля з ЄС дала змогу суттєво наростити експорт агропродукції фото, ілюстрація

Тимчасове застосування Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі запрацювало із 1 січня 2016 року. А вже з 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію між Україною та ЄС набрала чинності в повному обсязі.

Ольга Трофімцева, колишній заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції, висловила свої міркування щодо шестиріччя з нагоди вільної торгівлі з ЄС.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на "Європейську правду".

Тим не менш "нульовою" точку відліку нової торговельної парадигми для України можна вважати 2013 рік — останній рік "старої" торгівлі. Адже з 3 квітня 2014 року запрацював режим автономних торговельних преференцій ЄС для України, який діяв до початку застосування Розділу IV УА.

Виходить, вже майже шість років Україна живе в умовах вільної торгівлі з ЄС.

Що змінилося за цей час, в першу чергу — в аграрній сфері? Перш за все, на 13% зріс аграрний товарообіг з ЄС — з $7,6 млрд у 2013 році до $8,5 млрд у минулому.

Загалом за ці роки країни ЄС тільки посилили свої позиції у рейтингу найбільших споживачів української агарної продукції. Їхня частка у загальних поставках збільшилась з 26 до 33%. При цьому наші експортні поставки в ЄС за цей період збільшилися більш ніж на третину — з $4,5 млрд до $6,1 млрд.

Базою українського експорту до ЄС традиційно є велика четвірка товарів сировинного характеру та неповного виробничого циклу: зернові та олійні культури, рослинні олії, шроти. Нині ситуація зберігається, сукупні експортні поставки за цими товарними групами збільшились на $1,1 млрд та досягали позначки у $5,1 млрд.

Водночас якщо у 2013 році частка сировинного агроекспорту займала 89% загального обсягу, то у 2018 році — 82%.

Це свідчить про зростаючий попит і на інші українські товари, причому обсяги їхніх поставок ростуть швидше.

Серед яскравих прикладів варто виділити такі:

  • - М'ясо птиці — $233,2 млн (2018 рік) проти $1,1 млн (2013 рік);
  • - Цукор та вироби з нього — $68,9 млн проти $29,2 млн;
  • - Шоколадні вироби — $47,1 млн проти $19,5 млн;
  • - Мед — $78,3 млн проти $41,8 млн;
  • - Вершкове масло — $17,1 млн проти $0,01 млн;
  • - Овочева група — $92,3 млн проти $22,8 млн;
  • - Фруктова група — $152,9 млн проти $82,5 млн;
  • - Яйця — $12,4 млн проти $0,001 млн.

Це далеко не повний перелік, але він дає уявлення про масштаб тренду та підтверджує тезу: "Лідируючі позиції на ринках сировини — підґрунтя для просування готової продукції!".

Українська продукція уже сьогодні присутня на європейському ринку "в кожному чорничному пирозі" та "в кожній запеченій курці" на рівні інгредієнтної або фуражної складових.

Інтерв'ю
Провідний український виробник ЗЗР та добрив – компанія "UKRAVIT" – підбиває підсумки року, що добігає кінця. Попри всі несподіванки й негаразди, "UKRAVIT" продовжив своє зростання. Розширювалися мережа торгових представництв і асортимент... Подробнее
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку

1
0