Спецможливості
Новини

Ветеринарна медицина матиме свій правовий кодекс

05.06.2008
400
Ветеринарна медицина матиме свій правовий кодекс фото, ілюстрація
Події, пов’язані з прийняттям чергових законодавчих актів, спрямованих на забезпечення вступу України в СОТ, у минулому місяці знову викликали гостре протистояння різних політичних сил у парламенті. Хоч як це дивно, але саме аграрний блок нормативних актів знову стає каменем спотикання правих і лівих сил, прибічників європейського курсу й консерваторів. В окремих випадках логічно міркувати про те, що коли б не було намірів вступу в світові об’єднання, потреба у прийнятті цілої низки актів усе ж залишалася б. То ж чи варто вдаватися до баталій з таким напруженням пристрастей і посиленням політичних акцентів, якщо рано чи пізно нам належить узгодити правові норми із сучасними світовими стандартами?

На одному з листопадових пленарних засідань Верховна Рада відмовилася врегулювати відносини в рибному господарстві й рибальстві. Для прийняття в першому читанні законопроекту “Про рибне господарство й регулювання рибальства” не набрано достатньої кількості голосів депутатів.


Однак варто оцінити те, що законопроект передбачає захист вітчизняного товаровиробника, створення сприятливих умов забезпечення сировиною підприємств рибопереробної сфери, організацію й створення нових робочих місць.


Передбачається, що прийняття цього закону дасть змогу забезпечити стабільне функціонування й розвиток рибогосподарського комплексу України.


Проект спрямовано на те, щоб забезпечити створення сприятливих умов для збільшення вилову водних живих ресурсів, нарощення виробництва рибної продукції для гарантування продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення в рибопродуктах, підвищення біопродуктивності прісноводних водойм, лиманів і морських територіальних вод України завдяки забезпеченню їх цінними видами риб.


Законопроект дає можливість сформувати цілісний господарсько-правовий механізм управління рибогосподарським комплексом України та об’єднати інтереси держави й населення, що стосуються збільшення виробництва й споживання рибопродукції.


На нашу думку, цікавий з погляду “екологічної стурбованості” законопроект запропонував народний депутат України Леонід Миримський. Згідно з його положеннями, пропонується внесення змін у Закон України “Про плату за землю” (щодо вдосконалення законодавства). Автор пропонує ощадливіше використовувати водоохоронні зони на прибережних захисних смугах, які є природоохоронною територією. Тому мета законопроекту — не допустити несанкціонованого будівництва дач, гаражів, стоянок автомобілів, баз відпочинку чи інших споруд у межах названих зон. Власне, якщо вже місцева влада дала дозвіл на облаштування таких споруд, то законопроект передбачає вимагати плату в двократному розмірі земельного податку та орендної плати “за земельні ділянки, надані на прибережних захисних смугах уздовж річок та навколо водойм, включаючи намиті або насипані, тобто штучно утворені”.


Крім того, в проекті пропонується врегулювати проблему щодо:


q оподаткування земельним податком суб’єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування;


q сплати земельного податку суб’єктами підприємницької діяльності за земельні ділянки, надані їм у власність або у користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного значення;


q уникнення різнотлумачення під час оподаткування земельних ділянок, наданих залізницям та гірничодобувним підприємствам;


q сплати земельного податку закладами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів Державного або місцевих бюджетів.


Прагнення автора законопроекту — узгодити законодавство з оподаткування з Бюджетним кодексом України, а також уникнути різного тлумачення норм чинного законодавства в частині оподаткування земельним податком вітчизняних закладів культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту. В зв’язку з цим у Законі України “Про плату за землю” вилучено пункт 4 частини першої статті 12, оскільки норма цього пункту дублює норму пільгового застосування зі сплати земельного податку для закладів, установ та організацій, визначених пунктом 3 частини першої статті 12 Закону України “Про плату за землю”.


Водночас у законопроекті є положення, що визначають виклад окремих статтей у тій редакції, в якій плату за землю може бути істотно підвищено. Зокрема, 9 статтею закону пропонується визначити, що “податок за земельні ділянки на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, які знаходяться в постійному користуванні або у власності, справляється в розмірі 10 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області”.


Що ж, якщо закон приймуть, то багатьом із тих орендарів та користувачів земельних ділянок, яким дісталися землі в названих зонах, доведеться добре помізкувати над тим, чи під силу їм буде надалі продовжувати землекористування в цих місцях. Нічого не вдієш, таким орендарям та користувачам варто нагадати, що наразі земельна рента в Україні все ж значно нижча, ніж у багатьох країнах Європи та інших континентів. Мовляв, виймайте більше з гаманців, панове, — гарна земелька тепер варта більшого. Автор законопроекту впевнений, що “прийняття цього проекту дозволить удосконалити адміністрування плати за землю, упорядкувати пільги з плати за землю та збільшити надходження коштів до місцевих бюджетів, що дасть можливість скоротити заборгованість по виплаті пенсій, стипендій та інших соціальних виплат”.


А народні депутати Тетяна Бахтєєва, Микола Комар та Олексій Корсаков у законопроекті “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” запропонували внести зміни, зміст яких зводиться до вилучення поняття квот “В”, “С” з механізму внутрішнього регулювання ринку цукру. Крім того, пропонується встановити новий порядок регулювання відносин щодо виробництва цукру в Україні з імпортної сировини. Зокрема, виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за таких умов:


q таку сировину ввозять в Україну тільки з 1 березня до 1 липня поточного року та реалізують на аукціонах у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;


q граничний обсяг імпортної сировини, яку ввозять у зазначений період на територію України, не перевищує 250000 тонн.


В інших випадках виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається лише за умови дальшого вивезення готової продукції в повному обсязі за межі України в строки, передбачені законодавством України.


На думку авторів, прийняття такого закону дасть можливість “прискорити вступ України в СОТ та сприяти усуненню в законодавстві України невідповідностей положенням та вимогам Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС ”.


Внесення змін до Закону “Про ветеринарну медицину” запропонувала інша група народних депутатів: Володимир Бартків, Олександр Борзих, Михайло Гладій, Михайло Мельничук, Павло Сулковський та Сергій Терещук. Ідеться про істотні зміни, покликані визначити “загальні правові, організаційні та фінансові засади функціонування ветеринарної медицини, вимоги щодо ветеринарно-санітарної якості та безпеки неїстівних продуктів тваринного походження, охорони довкілля, а також повноваження державних органів, права і обов’язки юридичних та фізичних осіб у сфері забезпечення ветеринарно-санітарного й епізоотичного благополуччя, карантину тварин, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду”.


Законопроект містить 108 статей, вміщених у 17 розділах. Очевидно, частину чинного законодавства оновлено. Щоправда, ні в пояснювальній записці, ні в самому законопроекті автори не виділяють, які, власне, зміни вони запропонували. Тож, навіть фахівцям після прийняття цього акту довелося б витратити чимало часу для порівнянь усієї цієї кількості положень та формулювань. Щоправда, порівняльну таблицю, як і належить, подано. Але ж потреба громадян у використанні закладених тут правових норм постійно зростає. Бо ці положення торкаються не тільки сільгоспвиробників, а й усіх, для кого важливі правові засади медичного догляду за тваринами.


Тому й природно те, що законопроект докладно визначає різні аспекти функціонування ветеринарної медицини. Без сумніву, прийняття проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про ветеринарну медицину” сприятиме узгодженню українського законодавства з вимогами Угоди СОТ про застосування санітарних і фітосанітарних заходів, що, своєю чергою, допоможе вступу України в цю організацію та збільшенню експорту сільськогосподарської продукції.


Законопроект за своїм обсягом та послідовністю викладу норм є своєрідним кодексом, без якого неможливі цивілізовані взаємини з тваринним світом. Цілком допустимо, що деякі запропоновані положення — спірні. Тому цій темі варто було б присвятити окремі публікації, а до розмови залучити не лише законотворців, а й науковців, практиків та користувачів послуг ветеринарної медицини.


Проте фахівці Головного науково-експертного управління Верховної Ради України зауважили, що в проекті доцільно було б активізувати застосування такої категорії, як “державна служба ветеринарної медицини”. Базуючись на цьому визначенні, в проекті доцільно було б передбачити окремий розділ, присвячений цій службі.


Крім того, зауважують експерти, назва розділу ХІІ “Міжнародна торгівля” не відображає особливостей цієї сфери законодавчого регулювання.


У статті 22 проекту слід узяти до уваги те, що є не тільки міжнародні стандарти, інструкції, а й вітчизняні, які належить враховувати в разі здійснення ветеринарно-санітарних заходів.


Потребує дальшого опрацювання розділ XV, присвячений відповідальності за правопорушення в галузі ветеринарної відповідальності. Тут доцільно визначити склад правопорушень і врахувати всі види юридичної відповідальності, які можна застосувати в цій сфері. Загалом порядок притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності регламентує Кодекс України про адміністративні правопорушення. З огляду на це в проекті зайві статті 105 та 106, які намагаються регламентувати ці питання.


Тарас Колісник

Інтерв'ю
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0