Спецможливості
Технології

Велика культура з великими проблемами

10.10.2018
973
Велика культура з великими проблемами фото, ілюстрація

У цій статті мова піде про соняшник. Так, цю культуру дійсно можна назвати «великою » з огляду на її прибутковість. Проте, попри всі блискучі характеристики, вона має і зворотний бік медалі — це падалиця, яка проростає наступного року й створює низку проблем під час вирощування чергової культури в сівозміні.

 

Cлід згадати, соняшникова падалиця буває не лише «класичною», а й стійкою до імідазолінонової групи гербіцидів та препаратів групи сульфонілсечовини. Тож її різноманітність ще більше посилює проблему боротьби з нею. Як борються на практиці з такими видами падалиці, ми дізналися під час відвідання групи компаній — ТОВ «СП “Агродім”» та спілкування з головним агрономом відділення Голінка (Бахмацького р-ну, Чернігівської обл.) Олексієм Деркачем.

ТОВ «СП “Агродім”» розпочало роботу в 2008 р. Наразі в обробітку група компаній обробляє близько 24 тис. га землі, зокрема в с. Голінка, де ми побували, — 6000 га. В структурі посівних площ соняшник займає 1800 га. Господарство має п’ятипільну сівозміну, в яку входять: соя, соняшник, кукурудза, пшениця та озимий ріпак. Найбільше нас, звісно, цікавить соняшник. За словами агронома, у посівах переважають класичні гібриди, зокрема компанії «Сингента» (фактично — понад 90%). У цій зоні найкращу врожайність показують гібриди СИ Фламенко та НК Конді. Цього року господарство у свій земельний банк добрало 45 га цілини, на яких 15 років не проводили жодного ґрунтообробітку. Її засіяли євролайтнінговим соняшником. Перевага такої технології на цілинних землях у тому, що одноразовим унесенням гербіциду фактично вдається вирішити проблему наявності в посівах соняшнику багатьох видів бур’янів. Але, як уже зазначали вище, в господарстві посилено борються не лише з бур’янами, а й з падалицею соняшнику.

 

Звідки вона береться?

полеглі рослини дають багато падалиціОсновною її причиною є втрати насіння соняшнику під час збирання врожаю комбайном. У цілому, залежно від виду жаток та комбайна і, відповідно, дотримання вимог щодо правильного налаштування їхніх параметрів, вони можуть сягати до 10% за хорошої врожайності. Жатки для збирання соняшнику різняться своєю конструкцією. Як розповів агроном господарства, ті з них, що мають ліфтери для суцільного збирання культури, не призводять до втрат насіння соняшнику. У такому разі втрати будуть лише за комбайном (мінімально — 2–3%), хочемо ми цього чи ні.

Як правило, просипається на землю невиповнене насіння, яке під час збирання комбайном просто видувається повітряним тиском із системи сепарації комбайна.

Потрапляючи в ґрунт, через певний проміжок часу за сприятливих умов таке насіння починає проростати. До речі, рядкові жатки для збирання соняшнику, які мають меншу кількість ліфтерів, спричинюють більші втрати врожаю через зламування стебел рослин та їхнього вилягання під час руху комбайна. У результаті кошик, який упав на землю, вже не підбирається комбайном. За використання таких жаток втрати соняшнику, зрозуміло, будуть більші .

Скільки це буде в цифровому виразі? Порахуймо: для прикладу, за врожайності соняшнику 3 т/га за ідеального збирання (коли втрати сягатимуть мінімальні 2%) на одному гектарі від просипання насіння за комбайном майже рівномірно «розподіляється » поверхнею ґрунту 60 кг/га насіння, що набагато перевищує його висівну норму. А якщо комбайнові втрати перевищуватимуть нормативно допустимі? Неважко уявити, який «посів» падалиці соняшнику ви отримаєте наступного року. 

До того ж нинішнього сезону окремими полями господарства, на яких насіння соняшнику було вже у фазі фізіологічного достигання, пройшов буревій. У результаті на окремих посівах соняшнику вилягло 18% рослин. Підняти їх комбайном і зібрати насіння технічно неможливо, тож вони утворять падалицю.

 

Як побороти проблему

Із чого розпочинати ефективну боротьбу з падалицею? Насамперед після збирання соняшнику, як розповів головний агроном господарства, протягом 20–25 днів потрібно уникати будь-яких операцій із ґрунтообробітку. За цей період абсолютно все насіння, яке висипалося з-під комбайна, фізіологічно достигне. Лише після цього слід розпочинати обробіток ґрунту як наступний крок вирішення проблеми падалиці. Проте такий метод боротьби з нею дає ефект лише в умовах малих господарств, а в агрохолдингах та великих підприємствах він буде недоцільним через неможливість вчасно (після витримування зазначеного 20–25-денного терміну) провести потрібні ґрунтообробні операції та висівання. Тому там уникають строків очікування на полях після збирання соняшнику й переходять до наступних операцій.

 

Третього, як кажуть, не дано

найефективніше проти падалиці - дворазове лущенняНасправді є два варіанти боротьби із соняшниковою падалицею: агротехнічний та хімічний.

Розглянемо ефективність агротехнічного методу. Відразу після збирання соняшнику потрібно провести двократне дискування поля. За словами агронома, якісно проведене перше дискування (на глибину 5–6 см) дає можливість максимально повно спровокувати появу сходів падалиці соняшнику. Вже через 14–18 днів шляхом другого дискування на глибину 12–15 см проблема з падалицею під наступну культуру буде вирішена, можна сказати, на 80%. Таку технологію основного обробітку ґрунту в господарстві застосовують, як правило, під висів озимої пшениці.

Наступний агроприйом подолання зазначеної проблеми — глибока оранка (25–30 см). У результаті такого агротехнічного заходу ми не провокуємо сходи падалиці, а загортаємо просипане на полі соняшникове насіння глибоко в ґрунт, звідки воно не здатне прорости. Проте за такої стратегії боротьби ви матимете проблему в наступні роки. Адже, як виявляється,

насіння соняшнику може зберігатися в ґрунті до 5 років без втрати життєздатності

й, потрапивши в сприятливі умови, починає проростати. Це цілком підтверджений факт: як говорить агроном господарства, після збирання соняшнику можна стикнутися із проблемою його проростання на інших культурах упродовж 3–4 років.

Після збирання соняшнику в господарстві спочатку проводять дворазове лущення стерні, а далі, залежно від стану ґрунту, застосовують глибоку оранку. І навіть після цього можна спостерігати типову польову картину: 2 роки поспіль на полі висівають кукурудзу, на якій уперто з’являється падалиця соняшнику. Тож спрогнозувати її появу фактично неможливо: як правило, агрономи мають справу з двома хвилями падалиці (і це попри дворазове внесення гербіцидів). А на деяких полях «проскакує» навіть третя хвиля польового засмічувача, щоправда, вже з поодинокими рослинами в посіві.

Тож фактично це всі агроприйоми, що сприяють зниженню падалиці. І найефективнішим із них можна вважати дворазове лущення. Після проведених агротехнічних заходів у господарстві також застосовують хімічний контроль (залежно від того, яку культуру розміщують після соняшнику).   

 

Хімічний контроль залежно від вирощуваної культури

Традиційно в господарстві після соняшнику висівають кукурудзу. В її посівах проблему падалиці соняшнику зазвичай знімають внесенням у ґрунт аналогів амінної солі. Зокрема, застосовують такі препарати, як Пріма (нормою 0,5 л/га), Естерон 60 (0,6–0,8 л/га), чого цілком достатньо для зняття першої хвилі падалиці. Проте такі продукти можна використовувати до 5 листків у культури. В разі виникнення другої хвилі падалиці по кукурудзі можна застосовувати Таск Екстра 66,5 та Ланцелот 450 WG, адже ці продукти технологічно допустимо вносити у фазі до семи листків у культури, а МайсТер Пауер OD — навіть до 11 листків. Таким чином контролюємо й другу хвилю падалиці. Пізніше на кукурудзі з’являється і третя хвиля падалицевого соняшнику, але вона не впливає на якість збирання культури та основні показники засміченості посіву, оскільки ці смітні рослини є поодинокими.

У посівах озимої пшениці першу хвилю падалиці прибирають Пріма Форте у фазі кущення культури. За появи другої хвилі, у фазі виходу в трубку, застосовують Калібр, а коли місцями прогресує третя хвиля, вибірково використовують Гранстар (до появи прапорцевого листка в культури).

Також у господарстві соняшник може інколи бути попередником під сою, тоді взагалі виникає проблема контролю його падалиці.

Та ж сама група базагранів, яку застосовують на сої проти дводольних бур’янів, може вирішити проблему падалиці, але на ранніх етапах її вегетації, а точніше у фазі сім’ядоль. До того ж успішно впорається з падалицею євролайтнінгового соняшнику, що багатьом гербіцидам не під силу.

Проте слід врахувати такий нюанс: якщо ви запізнитеся зі строками внесення та проґавите потрібну фазу (внесете гербіцид, наприклад, у період утворення 5–6 пар справжніх листків у падалиці), то Базаграном ви лише «припалите» її, а через деякий час вона все ж таки відновить вегетацію. Також із власної практики внесення гербіциду Хармоні 75 у нормі 6–8 та навіть 10 г/ га знімає падалицю не повністю. А наявність 20 тис. рослин падалицевого соняшнику в посівах сої створює велику проблему зі збиранням культури (чи молотимо сою, а чи соняшник?). Щодо застосування на сої ґрунтових гербіцидів з д. р. метрибузин, то вони теж неспроможні ефективно контролювати цю проблему.

Тому під час вирощування сої після соняшнику важливо не допустити переростання падалиці.

І найкращою фазою для внесення гербіцидів є поява сім’ядольних листків у соняшникових сходів. Якщо ви максимально не приберете першу хвилю падалиці у посівах сої, то другу хвилю на сої фактично не «приборкати» ніякими продуктами. А коли ви ефективно попрацювали з падалицею методом ґрунтообробітку, а також у першу хвилю її появи — гербіцидами по культурі, то в другій хвилі все одно отримаєте сходи падалиці, проте вона буде незначною і не чинитиме відчутного впливу на якість збирання.

Буває й так, що після соняшника сіють соняшник. Як говорить агроном, у такому разі на полі виникає несприятлива фітосанітарна ситуація. Власної такої практики в «СП "Агродім"» не мають, проте пересвідчилися в цьому на досвіді сусіднього господарства. Поряд із ними хазяйнує дрібний фермер. Торік на одному із його полів був висіяний класичний соняшник. Цьогоріч він вирішив зробити сівозміну вдвоє рентабельнішою — й знову на тому самому полі висіяв класичний соняшник.

По-перше, падалицю соняшнику по висіяному соняшнику хімічним способом уже не знищиш. Єдиний варіант боротьби з нею — проведення міжрядних обробітків, проте ж у самому рядку вона все одно залишиться. А оскільки фермер не проводив і міжрядних обробітків, то його соняшникові посіви мали вигляд, немовби культуру висівали суцільним способом.

По-друге, посіви соняшнику в перший рік висіву накопичують досить велику патогенну інфекцію, внаслідок чого на другий рік половина рослин вилягає та гине через значний розвиток таких хвороб, як фомоз, фомопсис, альтернаріоз. І, як розповів агроном, хоча свій соняшник, який був висіяний поряд із фермерським, вони двічі обробили фунгіцидами (перший раз — карбендазимом, другий — препаратом зі стробілуринової групи), все одно уникнути хвороб їм не вдалося. Соняшник був заражений з сусіднього поля сірою гниллю, що призвело до зниження врожаю на рівні 15%.

Якщо ж «соняшникові професіонали» надумають висівати соняшник після соняшнику, то мають пам’ятати, що контроль падалиці хімічним способом можливий лише в разі, якщо після класичного був висіяний євролайтнінговий. Також не варто очікувати на ефективний хімічний контроль падалиці євролайтнінгового соняшнику після попередньо висіяного такого ж самого. Тож у такій ситуації ефективним рішенням буде лише агротехнічний контроль.

 

«Особлива» падалиця

Не варто забувати, що ми розглянули приклад класичної падалиці соняшнику, яка ще піддається хімічному контролю. Проте, крім класичного, є й «експресівський» соняшник, стійкий до групи препаратів сульфонілсечовини. Така падалиця фактично не піддається контролю в посівах кукурудзи, а «кліарфілдівська» падалиця стійка до гербіцидів імідазолінонової групи. Саме такі види падалиці соняшнику дуже важко контролювати в наступних сівозмінах у посівах вирощуваних культур. Зазвичай ці типи падалиці контролюють застосуванням препаратів, що мають ауксинову активність (наприклад, Пріма), а також на основі д. р. бентазон, які вносять у фазі до 5 листків у культури.

А препарати на основі сульфонілсечовини, які можна застосовувати в пізніші фази культури, проти такої падалиці неефективні. Тож євролайтнінговий соняшник потрібно контролювати лише на ранніх фазах розвитку культури. Тому в господарстві вирішили відходити від вирощування євролайтнінгового соняшнику, адже ця технологія призначена насамперед для застосування на територіях, де поширений вовчок соняшниковий. А оскільки в їхньому регіоні ця проблема не актуальна, то господарство вирішило не створювати собі зайвих труднощів.

 

Технологія вирощування соняшнику в ТОВ «СП “Агродім”»

Соняшник, як відомо, належить до найвологолюбніших культур нашої зони. Так, на утворення 1 т насіння соняшнику потрібно 47 мм вологи на 1 м2 за глибиною залягання кореневої системи рослин. Проте, за словами Олексія Деркача, попри те, що цього року від початку вегетації культури випало не більше як 300 мм вологи, все ж їм удалося отримати врожайність 3,5 т/га. З урахуванням вологолюбних особливостей культури в господарстві застосовують як глибоку зяблеву оранку, так і глибоке дискування (в межах 27–30 см).

Різниці за врожайністю на фоні різних ґрунтообробітків у господарстві не спостерігають, головне — щоб були всі умови для хорошого розвитку кореневої системи. Щодо системи удобрення, то в основне підживлення культури тут вносять N6P16K26, а також безводний аміак у нормі 100 кг/га.

Із ґрунтових гербіцидів застосовують Харнес, Гезагард 500 FW або Примекстру TZ Голд 500 SC. По сходах культури — в разі засмічення посівів, крім падалиці, деякими видами однорічних дводольних бур’янів — вносять Сальсу, в нормі 25 г/га, а також проти лободи застосовували Челендж 600 SC.

Норма висівання соняшнику — 62 тис. шт./га за міжряддя 45–50 см, адже, як вважає агроном, завдяки оптимальному розподіленню площі живлення між рослинами культури можна отримати вищу врожайність. Якщо за міжряддя 70 см у рядку культури висівають по 4,9 шт./пог. м, то за ширини 45–50 см — 2,9– 3,2 насінини на 1 пог. м. Така схема дає змогу рослинам ефективніше споживати з ґрунту поживні речовини та вологу 

Протягом вегетації проводять дворазову обробку посівів фунгіцидами: першу — препаратами із д.р. карбендазим, другу — засобами стробілуринової групи. По вегетації застосовують комплексне добриво з мікроелементами Брасітрел Олійний. За вирощування соняшнику в господарстві часом стикаються з проблемою нерівномірної появи сходів, у зв’язку з чим культура, відповідно, неодночасно достигає. Тому задля уникнення труднощів під час її збирання слід завчасно проводити десикацію посівів для стимуляції дружного достигання. Якщо такої проблеми немає, то підсушування посівів не проводять.

За такої технології в господарстві збирають 35 ц/га соняшнику.

 

 Г. Жолобецький, g.zholobetskiy@univest-media.com,

Журнал «Пропозиція», №10, 2017 р.

Ключові слова: Соняшник, падалица

Інтерв'ю
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0