Спецможливості
Новини

Велика Британія очима українського студента (повна версія)

05.06.2008
452
Велика Британія очима українського студента   (повна версія) фото, ілюстрація
Добрий день, шановна редакціє мого улюбленого та шанованого журналу “Пропозиція”! Перебуваючи за 3000 кілометрів від Батьківщини — у Великій Британії, — ми (шість студентів Білоцерківського державного аграрного університету) маємо змогу протягом короткого терміну в межах частини європейського проекту Tempus Tacis (Tempus Joint European Project SusFarm) навчатися в провідному коледжі аграрного спрямування (Writtle college, Chelmsford, Essex), що розміщений неподалік від Лондона. Проект стартував два роки тому (тривалість — три роки) і об’єднав аграрні університети та коледжі чотирьох європейських країн: України (Білоцерківський ДАУ), Великої Британії (Writtle college), Іспанії (Universidad de Almeria) та Франції (Ecole Nationale Superieure Agronomique Agro-Montpellier).

Основна мета проекту (його фінансує Європейський Союз) — допомагати Україні наблизитись до стандартів європейської вищої освіти шляхом її вдосконалення та поглиблення системних освітніх перетворень.
Розповідаючи про цей проект, можна з впевненістю відзначити його важливість, особливо для тих студентів, які збираються в майбутньому продовжувати науковий кар’єрний ріст і працювати в університетах. Адже проект передбачає безпосередню участь у навчанні, написанні творчих робіт та складанні іспитів. Студент (потенційний викладач), навчаючись, має можливість порівняти різні системи навчального процесу, визначити для себе важливі пріоритети. Головною і найважливішою передумовою участі в проекті є, безперечно, вільне володіння англійською мовою, принаймні на розмовному рівні. А от грунтовне вдосконалення мовних навичок, на нашу думку, можливе лише під час перебування в країні — серед носіїв певної мови. Тож ми мали чудову нагоду вдосконалити вимову та надзвичайно збагатити словниковий запас. Допомогло й те, що кожен із нас уже побував у Великій Британії рік-два тому під час практики на сільськогосподарських фермах (програми HOPS та CONCORDIA).


Трохи про історію Writtle college. Засновано його 1893 року в місті Chelmsford, протягом подальших десятиліть він ставав відомим і нині є найбільшим коледжем аграрного спрямування в Британії. Найважливіші дисципліни, що їх тут викладають, включають курси з бізнес-менеджменту, рослинництва, промислового та декоративного садівництва, ландшафтного дизайну, проектування, екологічні й прикладні науки, тваринництво, управління ресурсами та багато інших. У коледжі працюють понад 500 викладачів. Для дозвілля студентів на території закладу діють спортивні зали, 2 тенісні корти, фітнес-центр, гральна кімната, телевізійний зал, бар, їдальня.


Протягом навчального періоду ми помітили чимало відмінностей між українською та британською системами навчання у вищих навчальних закладах. Як відомо, Україна підписала Болонську конвенцію, яка передбачає поступове наближення стандартів освіти європейських країн (а Україна є безумовно європейською країною!) до спільного знаменника. Таким спільним знаменником має стати схожість (не обов’язково однаковість!) методик викладання студентам матеріалу (лекції та практичні заняття), подібність системи оцінювання студентів (кредитно-модульна), актуальність тем дипломних робіт тощо. Запровадження подібних механізмів навчального процесу дає величезну перевагу для студентів, які мають можливість вивчати різні предмети, в різних навчальних закладах, різних країн. Наприклад, перший курс студент навчається в Україні, другий — у Британії, третій — в Німеччині і так далі. При цьому майбутній диплом має рівнозначну вагу в усіх університетах (країнах), незалежно від того, де студент його одержав, — в Україні чи в Британії. Безперечно, така система працюватиме не сьогодні і не завтра, але є вже великі зрушення в напрямі інтеграції української вищої освіти до кредитно-модульної системи оцінювання студентів.


Одне з глибоко дискусійних питань: “Як вчити студента?”— у Великій Британії вирішили в такий спосіб. Залежно від обраної спеціалізації (а в Британії спеціалізація вважається вузькопрофільною), кожен студент повинен вивчити низку предметів, що стосуються безпосередньо теми, яку він вибрав. Студент може також вибрати якісь предмети із загальних наук, малодотикових до його спеціалізації. Студент сам обирає ці предмети! Завдання ж викладача (англ. — staff) — закцентувати увагу студента на головних аспектах предмета, який він викладає, решту інформації студент має знайти сам. До слова, бібліотека Writtle college, в якому навчається близько 2000 студентів із понад 30 країн світу, налічує понад 50 тисяч томів найсучасніших підручників аграрного та економічного спрямування та ще понад 500 періодичних видань, які студент може використовувати в разі потреби. Інформація нині — дуже важлива річ, бо наука перебуває в постійному русі. Нове покоління техніки, нові технології та обладнання з’являються на ринку, змінюючи уявлення людей, ламаючи стереотипи та застарілі підходи. Таку інформацію, вкрай важливу для студента, найлегше одержати через мережу Internet. Не можу не згадати про десятки комп’ютерних класів коледжу, обладнаних також ксероксами, принтерами, телевізорами та відеомагнітофонами, що, безперечно, набагато полегшують не тільки пошук інформації, а й якісне її використання.


Другий важливий аспект навчання — практика. На жаль, хоч як прикро констатувати, але в Україні цьому питанню не приділяють достатньої уваги. Нехай мені вже вибачать викладачі моєї alma mater, але практика — це не сапання цукрових буряків тупими сапами в 40-градусну спеку, це й не викопування картоплі на дослідних полях і не допомога викладачам на їхніх дачах. Мені здається, це крок назад, до первіснообщинного ладу. Це вбиває в студентові інтерес до науки взагалі й до процесів сільськогосподарського виробництва зокрема. Адже практика — це те, без чого ніколи не буде висококласного спеціаліста, яких наразі так бракує. І навіть мій червоний диплом не гарантує, що я не “наламаю дров”, почавши свою трудову діяльність десь у господарстві. Практика повинна передбачати безпосередню участь студентів у процесах сільськогосподарського виробництва під керівництвом досвідчених професіоналів. Вона має включати участь студента у всіх технологічних процесах вирощування культур, починаючи від сівби і завершуючи збиранням урожаю. Тільки в полі, спостерігаючи за процесом, студент набуває досвіду, розширює свій світогляд, стає професіоналом. Крім цього, важливим аспектом у формуванні студента-професіонала є відвідання протягом навчального процесу найсучасніших сільськогосподарських підприємств, які досягли значного успіху на аграрному ринку України. Дякувати Богові, таких господарств із кожним роком усе більше й більше, тож є можливість на власні очі побачити абсолютно нові підходи ведення сільськогосподарського виробництва.


Незважаючи на невелику кількість студентів, що навчаються у Writtle college, тут сформована та постійно вдосконалюється практична база, яка в комплексі з теоретичними знаннями дає максимальний ефект у формуванні майбутнього висококласного спеціаліста. Так, коледж має власну ферму, що є важливим навчальним ресурсом для всіх сільськогосподарських курсів, і забезпечує поєднання теоретичних знань з практичними навичками. На площі 215,6 га розміщено такі структурні елементи: сівозміна сільськогосподарських культур (озима пшениця, озимий ячмінь, картопля, кукурудза, люпин, коноплі, трав’яні сумішки тощо) — всього 114,0 га; пошукові та навчальні площі — 10,6 га; майданчики для коней — 28,0 га; промислове садівництво (яблуні, груші, виноград тощо) — 28,0 га, тваринницькі комплекси (корови, вівці, свині, коні); природоохоронні площі та дороги — 16,0 га; споруди коледжу та садово-паркові ландшафти — 35,0 га. Всі студенти, відповідно до обраної спеціалізації, мають змогу проходити якісну практику безпосередньо в навчальному закладі, що вони й роблять. Коледж стає для студента другою домівкою, де він живе, навчається, працює, вдосконалюється. Так формується висококласний спеціаліст. Сподіваюсь, що, підписавши Болонську конвенцію, Україна закцентує особливу увагу на студентській виробничій практиці та вдосконалить сам процес її проходження.
Повертаючись до нашого навчання в коледжі, не можу не згадати про предмети, які ми вивчали: сільське господарство Британії (здійснено 3 візити), технологія зберігання врожаю (4 візити), сільське господарство в контрольованому середовищі (5 візитів), маркетинг, міжнародний менеджмент, літературний огляд, англійська мова. Навчання, як видно, було насичене візитами, про що згадаю нижче. Під час навчання спочатку досить несподіваними для нас, українських студентів, були методика подавання матеріалу й атмосфера навчального процесу: ненав’язлива, невимушена, дружня, але водночас і досить цікава. Тут, у Британії, зовсім не відчуваєш поділу студент — викладач. Викладач не “тисне”на студента знаннями, доводячи свою перевагу, обізнаність. Він передусім намагається бути партнером студента, другом і порадником. А чого варте чаювання з тістечками під час заняття! Причому чай п’є не тільки студент, а й викладач (та ще й гамбургер смачно наминає!). Навчання стає менш нудним, студент більше сприймає інформації. Не хочу сказати, що вчитися тут легко, ні, адже студент (і ми також у цьому переконалися) багато часу витрачає на самоосвіту, на написання курсових робіт, пошук інформації. Просто навчання тут не буденно-сіре, а якесь святковіше, насиченіше.


Головне, мабуть, що відрізняє нас, українських студентів, від британських (а може, я помиляюся?) — ініціативність, що передбачає потребу студента самостійно визначати напрям своїх наукових пошуків, розробляти механізм використання й застосування інформації. Тут студент проявляє набагато більше ініціативи в самоосвіті, в науковому пошуку. Викладачі коледжу постійно повторювали нам одну фразу: “It is up to you!” — все на ваш розсуд, останнє слово за вами, за студентами, а не за викладачами. Є над чим замислитися... На жаль, в Україні, коли доходить до реформування освіти, — чи середньої, чи вищої — думку школярів та студентів питають в останню чергу, якщо питають взагалі? В цьому бачу велику, я б сказав, глобальну проблему.


А тепер про найцікавіші візити, що входили до програми навчального процесу.
На початку лютого в невеликому містечку Ulting, що в графстві Essex, проходила чергова аграрна виставка Doe Show’2005. Як відвідувач багатьох сільськогосподарських виставок (The Royal Show’2003, Kiev Agri Hort, “Агро” в Чубинському) не можу не відмітити експозиційний розмах Doe Show. Хоча мені сказали, що це невелика виставка, бо локальна, такі щороку відбуваються в багатьох графствах Британії. Але наявність експозицій всесвітньо відомих компаній: Case, Ford, John Deere, New Holland, Renault, Simba, Kuhn, Amazone, Lemken, Hyundai — багато про що свідчить. На багатьох майданчиках проводять тестування техніки: покупець може одразу ж оцінити переваги та недоліки новинок. Техніка в дії — незабутнє видовище! Особливо запам’яталась демонстрація можливостей гусеничного екскаватора компанії Hyundai. Зачудовано спостерігали, як машина ставала на передню чи задню частину гусениць під кутом до землі, близьким до 90°! Водій, напевне, висококласний професіонал! Довго оглядали величезний тракторний парк — красені-трактори аж виблискували яскравими кольорами проти ранішнього британського сонця. Атмосфера на виставці була щирою, невимушеною. Кожна компанія намагалася виділитись, привернути увагу відвідувачів — звідси й величезна кількість повітряних кульок біля деяких експозицій, і безплатні чай та кава біля інших. Фермерів, що з’їжджаються на виставку, легко вирізнити: довжелезні чоботи, джинси, потертий светр та кашкет...


Уже вкотре помічаю, що час на виставках збігає непомітно.
Відвідали міжнародний аеропорт Heathrow, що поряд із Лондоном. British Airways World Cargo — один із 10 найбільших у світі вантажних перевізників із розвинутою мережею маршрутів, що покриває понад 160 міст у 86 країнах світу, та новітньою інноваційною сферою поширення продуктів та послуг. Усе це полегшує змагання (конкуренцію) компанії на глобальному ринку, вона завжди займає найпередовіші позиції. Компанія BAWC об’єднує понад 2800 працівників. За останні 4 роки інвестовано у виробництво 300 млн.  (600 млн. $) Основна продукція, що її поставляє компанія: овочі (спаржа, свіжий зелений горошок, молода кукурудза, томати, перець, салати, екзотичні овочі); фрукти (малина, суниці, цитрусові, кісточкові та екзотичні фрукти); риба, лобстери; квіти. В 1998 році в Heathrow було побудовано найсучасніший центр обслуговування (Perishables Handling Centre), на який витратили 15 млн. фунтів. Центр працює цілодобово, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік. Такий режим роботи дає можливість максимально скоротити проміжок часу, протягом якого продукція зберігається в центрі, тому споживач отримує в супермаркеті свіжий якісний продукт. Щорічно через центр проходить понад 90000 тонн різноманітної продукції — від усіляких овочів і фруктів до свіжої та мороженої риби й інших морепродуктів.


Важко уявити Британію без фермера. Який він? Успішний? Дякуючи проекту, ми мали змогу здійснити низку цікавих візитів на великі ферми, що спеціалізуються на виробництві продукції в контрольованих умовах, під склом (англ. —  glasshouse).
Поталанило відвідати квіткову ферму W. D. Smith and son. Квітковий бізнес компанії стартував 60 років тому. Нині компанія, якою володіє Роланд Сміт (син), займається вирощуванням понад 700 видів квітів, із яких 50 видів становлять основу бізнесу. Цикл виробництва контейнерних квітів — цілорічний. Серед основних видів, що їх вирощують залежно від пори року, можна виділити такі: Viola, Primrose, Polyanthus, Anemones, Arabis, Primulas, Hyacinth, Tulips (грудень-березень), Chrysanthemum (квітень-травень), Alyssum, Begonia, Dahlia, Lobelia, Nemesia, Petunia, Tagetes, Verbena, Viola (літні місяці), Arabis, Polyanthus, Viola, Primrose, Chrysanthemum (осінні місяці). Слід відзначити, що практично всі процеси — від висівання до пересаджування рослин у великі контейнери — автоматизовано. Іригаційну систему та систему контролю за мікрокліматом (вологість, температура повітря, освітленість) також автоматизовано. Британія — країна унікального ландшафтно-паркового дизайну, і кожен британець, що мешкає в приватному будинку, намагається зробити своє подвір’я найкрасивішим, найяскравішим, найквітуючим. А на допомогу господареві приходить Роланд Сміт та багато інших фермерів, головний девіз яких — нести красу в кожен дім, у кожне подвір’я.
Також відвідали спеціалізовану ферму з вирощування салату. Одним із найпопулярніших овочів у Британії по праву можна вважати салат. Площі під цією культурою постійно зростають, і, незважаючи на відсутність дотацій з боку держави, салат приносить значні прибутки фермерам, які його вирощують. Тож не дивно, що нас повезли саме на салатну ферму. Салат вирощують тут цілий рік під склом. Ферма об’єднує 7 теплиць загальною площею близько 10 га. Взимку вегетаційний період триває 8 тижнів, навесні-влітку-восени — 4–5. Усі процеси, пов’язані з вирощуванням салату, автоматизовано. Допомагає в цьому обладнання з Данії. Підживлюють та поливають салат із централізованого розподільника по системі каналів, у яких ростуть рослини. Поживна водна суміш складається з 11 компонентів, найважливішим із яких є калійна селітра (Potassium nitrate). Останніми роками в боротьбі з гусінню та попелицями фермери змушені застосовувати інсектициди (але використання пестицидів суворо регламентоване!). Головною проблемою під час збирання врожаю влітку є надзвичайно висока температура повітря в теплицях, що негативно позначається на тривалості зберігання споживчих якостей салату. Тому влітку врожай збирають із 22.00 до 8.00. Головний девіз фермера: свіжий салат — щодня в кожну домівку.


Бути в Британії і не побувати на суничній фермі? Суниця садова — найпопулярніший фрукт у Британії, обсяги виробництва якого постійно зростають. У міжсезонний період (листопад-квітень) її імпортують з Єгипту, Ізраїлю, Іспанії. Решта місяців припадає на період виробництва ягід у Британії. Ферму Polehouse Nurseries Limited, що міститься в Лауфорді, започатковано 30 років тому, а нині вона одна з найбільших в Об’єднаному Королівстві. На площі понад 10 га тут щороку вирощують понад 1000 тонн ягід. За останні кілька років ферма інвестувала в запровадження новітніх мультимедійних програм контролю понад 70 000 фунтів (140 000 $). Така комп’ютерна система забезпечує контроль усіх процесів кожні дві секунди, виводячи результати на дисплей головного комп’ютера. Відносна вологість та температура повітря, освітленість, процеси живлення (вміст елементів у субстраті та в рослинах), рН субстрату — все підлягає контролю. А це, безперечно, значно полегшує управління процесами технології вирощування культури. Родзинкою на цій фермі є те, що тут широко застосовують біологічний метод боротьби зі шкодочинними об’єктами, застосовуючи часникову витяжку. Серйозно допомагають і ловильні пастки, розвішані в усіх теплицях (кольорове поєднання відразу нагадало мені наш державний прапор). Більшість механічних робіт: висаджування рослин у контейнери, обрізування торішнього листя, збирання врожаю — виконують наймані робітники, в основному студенти з країн із перехідною економікою, в тому числі і з України. Переважно вирощують один промисловий сорт: Elsanta. Максимальне збирання врожаю припадає на травень, липень і жовтень. Особливу увагу компанія приділяє якості вирощеної продукції, зовнішньому вигляду ягід. Кредо компанії: якісна свіжа ягода — до кожного столу.
Про британське фермерство можна розповідати безкінечно, це справжній суспільний феномен. Але існує проблема, яка з кожним роком стає чимраз гострішою — старіння фермерів. Молодь, навіть діти фермерів, часто залишають батьків і їдуть до великих міст у пошуках роботи в офісах, бо не пов’язують своє майбутнє з фермерством. Тож не дивно, що на багатьох фермах працюють менеджери з інших країн, переважно зі Східної Європи (Польщі, Болгарії, Румунії, України, Білорусі тощо). Сьогодні британське фермерство зробило значний поступ до інноваційного ринку технологій, ствердившись як важлива ланка економіки країни.
Завершуючи свою розповідь про наше перебування в Британії, хочу висловити велику вдячність усім, хто причетний до створення цього проекту. Вірю, що таких проектів ставатиме все більше й вони охоплюватимуть усі сфери діяльності людини та допомагатимуть розвиватися молодим демократіям пострадянських країн у напрямі до європейського рівня життя. 
 

О. Рубан,
магістр агрономії Білоцерківського державного аграрного університету,
вчений агроном-дослідник,
студент Writtle college

Інтерв'ю
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала

1
0