Вчені провідних наукових інститутів Києва обговорили на круглому столі ризики та перспективи ринку землі
Які серйозні фінансові, економічні та соціальні ризики може мати запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення та який набір інституційних змін потрібен для того, щоб ринок землі став потужним стимулом для розвитку села, а не призвів до катастрофічних наслідків?
Ці та багато інших «земельних» тем обговорили вчені провідних наукових інститутів Києва, спеціалісти Асоціації фермерів та приватних землевласників, Державного фонду підтримки фермерських господарств на круглому столі в Інституті економіки та прогнозування Національної академії наук.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на «Голос України».
Як бачимо, наша країна не має плану підготовки до ринку землі на засадах купівлі-продажу.
Ми досі не визначилися з моделлю аграрного устрою, а значить — і набором регуляторних принципів, що його забезпечують (продаж ріллі тільки тим, хто працює на землі, обмеження землекористування, заборона купувати землю іноземцям тощо).
Не готові ми й інституційно. Не здійснено заходів із капіталізації землі, а тому вартість паїв критично низька й продавати земельні ділянки їх власники можуть хіба що за копійки. Не створено кооперативних банків чи фінорганізації, що надавала б довгострокові пільгові кредити фермерам. Немає організації, яка б здійснювала державну земельну політику й контроль за обігом землі. Немає ефективного закону про кооперацію фермерів, і немає прикладів об’єднання дрібних та середніх сільгоспвиробників. Перелік можна продовжити, але, мабуть, не варто, і так усе зрозуміло.
Тут треба добряче попрацювати! Бо не можна сподіватися тільки на те, що «незрима рука вільного ринку сама все врегулює», та обмежитися одним лише макроекономічним регулюванням процесу.
«Якщо не буде враховано, що сільське господарство має багатофункціональне призначення, якщо не будуть унормовані правила обігу, зорієнтовані на оптимізацію землекористування, зайнятість селян, інфраструктурне облаштування сільських територій та інші чинники, то, цілком імовірно, Україна повторить шлях латиноамериканських країн. І ціну за помилки нам доведеться заплатити дуже високу», — резюмує професор Любов Молдаван.