В ЄС замахнулись на «священне» - аграрні дотації

Голландський міністр сільського господарства публічно визнав, що вихід Великобританії з ЄС змусить переглянути одну з найстаріших і найнедоторканніших сфер спільної європейської політики – субсидій аграному бізнесу. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на видання Politico.

«Зазвичай європейські аграрні міністри навіть пошепки не висловлюють найобережніших здогадок щодо можливості зниження щедрих аграрних субсидій», - пише у своїй статті Еммет Лівінгстон. Але голландець Мартін ван Дам порушив це табу. В інтерв’ю він сказав, що у зв’язку з тим, що Великобританія більше не робитиме внесків до спільного бюджету ЄС, 58-мільярдний бюджет Спільної аграрної політики Євросоюзу неминуче буде зменшено.

Спільна аграрна політика, що була започаткована 1962 року, сприймається як наріжний камінь проекту об’єднаної Європи. Зараз вона залишається єдиною повністю гармонізованою політикою ЄС із однаковими для всіх - від ірландських пастухів до кіпрських сироварів - правилами, які встановлюють брюссельські бюрократи. Крім того, з самого початку Спільна аграрна політика роздавала гроші фермерам.

«Вихід Британії з ЄС змінив правила», - говорить ван Дам. Він стверджує, що фермери, щоб отримувати гроші з бюджету, мають виконувати більше умов. Менше грошей виплачуватиметься в якості дотацій на гектар без жодних додаткових умов, до того ж фермери муситимуть робити свої технології безпечнішими для довкілля, аби їм продовжували виплати.

«Ми неминуче маємо скоротити витрати на Спільну аграрну політику. Я знаю, що не всі аграрні міністри скажуть вам те саме, але я вважаю, що всі вони знають про неминучість скорочення витрат», - говорить ван Дам.

ЄС зіткнеться зі зниженням спільного бюджету на 12 млрд євро, щойно Великобританія залишить спільноту в 2019-му, і ця несподівана втрата непокоїть фермерів. Оскільки на Спільну аграрну політику припадає 40% бюджету ЄС, вони знають, що цю статтю витрат скоротять у першу чергу.

Болісні дискусії щодо нового бюджету вже готуються: президент Європарламенту Антоніо Таяні склав план, який передбачає скорочення бюджету Спільної аграрної політики більш ніж наполовину, що викликало реакцію об’єднань фермерів та їхніх союзників. Такі загальноєвропейські організації, як Комітет професійних сільськогосподарських організацій і Загальна конфедерація сільськогосподарських кооперативів, рекомендували ЄС збільшити витрати на сільське господарство, аби зберегти європейську гастрономічну спадщину і близько 10 млн робочих місць у сільському господарстві.

В Європі гроші між фермерами розподіляють залежно від того, скільки землі вони мають. Перехід з цієї системи на модель, де фермери отримують гроші за досягнення визначених задач, за словами ван Дама, є кроком уперед – до Спільної аграрної політики, яка вирішуватиме проблеми довкілля і краще захищатиме біорізноманіття.

Як сказав ван Дам, в умовах виходу Великобританії з ЄС та скорочення бюджету залишається одне – докорінна перебудова системи, яка існувала десятиліттями. «Реформувати Спільну аграрну політику неможливо без реформування прямих дотацій», - сказав він.

Від сільськогосподарської політики до продовольчої політики

Нідерланди – другий найбільший експортер продовольства у світі з показником €94 млрд за 2016 рік. Видатні досягнення маленької країни в галузі сільського господарства та продовольства стали наслідком родючих грунтів, високопродуктивного і високоінтенсивного АПК.

Ця країна визначає також тенденції аграрної політики. Так, Нідерланди закликали ЄС розширити рамки Спільної аграрної політики, включивши в неї не тільки сільське господарство, а й інші галузі продовольчого бізнесу. Ван Дам вважає, що єдине регулювання всього ланцюжка «від лану до столу» має більше сенсу.

Коментарі ван Дама щодо ролі прямих дотацій нетипові. Фермери більшої частини Європи, які борються за виживання в умовах зниження цін на сільгосппродукцію та постійного зростання конкуренції, розглядають цю тему як святая святих.

У деяких випадках фермери майже повністю покладаються на дотації, продовжуючи свою справу. Лобістські групи в Брюсселі та національних столицях разом із політиками, які симпатизують їм, відчайдушно борються за те, аби ці дотації залишилися й після реформи Спільної аграрної політики, переконуючи, що це забезпечує таку потрібну стабільність і підтримує бідніших і дрібніших фермерів.

«Ми говоримо, що гроші, які виділяються на Спільну аграрну політику, мають витрачатися не з метою забезпечення доходів фермерам. Ми хочемо, щоб ринок забезпечував фермерам доходи», – говорить ван Дам.

Дотаційне свято ледарів

Ван Дам назвав 3 фундаментальні проблеми системи прямих дотацій. По-перше, фінансування залежно від кількості землі у власності стримує інновації, позаяк не винагороджує тих, хто пробує нові підходи, що забезпечують покращення продуктивності.

Ван Дам додає, що виділення грошей залежно від площі землі у власності штучно завищує вартість земель, що ускладнює професійний старт молодим фермерам.

«Я вважаю, третій момент – те, що дуже важко пояснити решті населення, що фермери отримують доход від ЄС», - сказав ван Дам.

«Якщо ми замінимо прямі дотації виплатами, що будуть більше пов’язані з продуктивністю, можна буде чітко пояснити міському населенню, що ми робимо, наші амбіції щодо запобігання кліматичним змінам і збільшення біорізноманіття», - додав він, натякаючи на роздратованість деяких секторів тим, що порівняно з іншими галузями фермери отримують таку велику підтримку.

Переконувати Єврокомісію – не говорячи про національні уряди, які бояться помсти на вибора.х – відмовитися від прямих дотацій буде напрочуд важко: активне лобі в Брюсселі топить навіть менш радикальні пропозиції щодо аграрної політики.

Наразі, за словами міністра, Єврокомісія, формуючи наступний бюджет, розглядає можливість скорочення прямих дотацій. Він додав, що отримав інформацію від інших країн-членів ЄС, що й вони хочуть більш глибоких змін.

«Мабуть, слід очікувати жорстких дебатів у Європі в наступні 1,5-2 роки, тому що потрібно робити вибір, а вибір означає зміни. Це не буде легко» – сказав ван Дам.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com