Спецможливості
Новини

Усе вже розкрадено до нас Третій щорічний форум “Агробізнес України”

04.04.2011
347
Усе вже розкрадено до нас Третій щорічний форум “Агробізнес України” фото, ілюстрація

15-17 березня в Києві пройшов третій щорічний форум "Агробізнес України" під гаслом: "Головна зустріч по найперспективнішому сектору економіки України".

15-17 березня в Києві пройшов третій щорічний форум "Агробізнес України" під гаслом: "Головна зустріч по найперспективнішому сектору економіки України".

Те, що сільське господарство України є найперспективнішим сектором (із тих, що ще залишилися), ні в кого не викликає сумніву. Більше того, висловлю крамольну думку: потенціал (можливості для зростання) аграрного сектору постійно збільшується, оскільки що більше аграрний сектор занепадає, то більшим стає можливість його зростання колись у майбутньому.
У ході самої конференції, а потім під час написання цього звіту в голові крутилося кілька фраз з класики світової літератури - роману Уїлкі Коллінза "Місячний камінь":
"Солдати віддавалися страшним безчинствам, і, що ще гірше, вони пробралися в комори палацу і розграбували золото та дорогоцінні камені... Рано вранці грабіж все ще тривав, і генерал Берд публічно, з барабанним боєм, оголосив, що кожен злодій, спійманий на місці злочину, хто б він не був, буде повішений."
До генерала Берда наша країна поки що не дожила, а тому розкрадання все ще триває. Я просто хочу навести кілька цитат із новин, які показують розмах нинішнього "дерибану".
Це тло, на якому розгорталася конференція. І це тло виявилося пророчим. Жодний чиновник із Міністерства аграрної політики (як і з будь-якого іншого) на неї не прийшов, хоча міністр аграрної політики Микола Присяжнюк значився серед доповідачів. І справді, навіщо з'являтися на події, де тобі ставитимуть запитання стосовно квот на експорт зерна, якихось офшорних компаній, які "нагріли руки" на цих квотах, і зв'язків із цими компаніями. Простіше, як свого часу висловився його нинішній безпосередній начальник Микола Азаров, просто сказати: "А пашли вы...".
І це - організаторам конференції не якоїсь домашньої "дворової команди", а всесвітньо відомого британського "мозкового центру" - Інституту Адама Сміта. Складається враження, що хлопці встигли накрасти стільки, що їм уже байдуже, що буде далі: грошей вистачить на десять поколінь нащадків.
Не з'явилися на конференції і три наші аграрні мільярдери, згадані "Форбсом": Юрій Косюк, Андрій Веревський та Олег Бахматюк, - щоб поділитися досвідом успішного господарювання. Ну що ж, цю прогалину закрию я: щоб стати мільярдером, потрібно працювати виключно через офшори, усунути будь-яку конкуренцію (всі три мільярдери є монополістами: Юрій Косюк - на ринку курятини, Андрій Веревський - на ринку олії, а Олег Бахматюк - на ринку яєць), платити, прямо кажучи, мізерні податки, користуючись правом платника фіксованого податку, і мізерну зарплатню своїм найманим працівникам.
Ось загальний висновок директора департаменту агробізнесу ЄБРР Жіля Міттетала: "Інвестиції в потрібних обсягах може забезпечити тільки приватний сектор. Проте зростає розчарування щодо ситуації в Україні: урядове втручання (квоти), створення монополіста в торгівлі зерном, корупція, рейдерство... Краще інвестувати в Бразилію, ніж в Україну".
А ось думка голови Асоціації сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Івана Томича: "Влада не йде на діалог з підприємцями" ("А пашли вы...").
Жак Муньє, голова правління Корпоративного та інвестиційного банку "Креді Агріколь": "Квоти на експорт зерна залишені, до Верховної Ради внесені два закони щодо монополізації ринку зерна, структура "ХлібІнвестБуду" є непрозорою, Податковий кодекс є вкрай заплутаним. Ситуація погіршується. Виникає питання кредитування наступного сільськогосподарського сезону. Банки будуть утримуватися від фінансування аграрного сектору в умовах відсутності чіткої судової та законодавчої системи".
Ще залишилося основне багатство України - її земля. Але й тут уже шаленими темпами влада готується до широкомасштабного грабунку через зняття мораторію на торгівлю сільськогосподарськими землями. І, як це дивно, вже іноземні експерти виступають за обережність у цьому питанні. Колишній французький радник міністра аграрної політики України, а нині - радник із питань агробізнесу президента "Індекс-банку" Жан-Жак Ерве: "Для модернізації та розвитку аграрного сектору України потрібно, щонайменше, 50 млрд доларів. Але навіть за ціни у 1000 дол./га сільськогосподарської землі, продавши її всю, можна буде отримати лише 40 млрд дол. Таких грошей в Україні просто немає. Жодний холдинг не зможе через IPO набрати 1,5 млрд дол., потрібних йому для викупу землі, яку він тепер орендує. Тому на даному етапі виходом є розвиток інституту оренди землі".
Хоча чинне законодавство забороняє іноземцям купувати сільськогосподарську землю в Україні, проте вже розроблені схеми, за якими "онучки" іноземних компаній матимуть таке право (іноземна компанія => українська компанія зі 100-відсотковим іноземним капіталом => українська компанія, що має право купувати землю). І хто ж є потенційним покупцем українських земель? На це запитання дала відповідь адвокат компанії "Бейкер енд Маккензі" Ліна Немченко: "По-перше, уряди та суверенні грошові фонди, що ставлять на меті забезпечення продовольчої достатності своїх країн. А по-друге, спекулянти, такі як пенсійні та інвестиційні фонди західних країн".
Цікаво, що після цього виступу модератор сесії, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, попросив учасників конференції підняти руки: хто - "за" можливість продажу землі іноземцям і хто - "проти". Тих, хто "за", виявилося більше. Особисто я підняв руку "проти". Потім знайомі запитували мене зі здивуванням, чому я "проти"?
Я відповідав так: "Я боюся, що українські землі скуплять не європейці чи американці, а арабські шейхи, корейці та китайці, які куплену землю обнесуть колючим дротом, завезуть туди працювати за копійки негрів та азійців, а всю вироблену продукцію вивозитимуть за межі України. Поки в Україні за прикладом багатьох європейських країн не буде прийнято закон, що володіти землею може тільки той, хто на ній безпосередньо працює, запроваджувати торгівлю землею небезпечно".

Загальний висновок
Україна перестала бути інвестиційно привабливою. Наразі Україну за всі витівки уряду найближчим часом можуть очікувати багатомільярдні позови від іноземних компаній через втрату інвестицій. Безумовно, заплатять ці компенсації не ті, хто нагрів на цьому руки, а Державний бюджет (лікарі, вчителі, пенсіонери і т.д.). Але уряд продовжує заохочувати іноземців пограти з ним у "лохотрон" - пардон, інвестувати в Україну.
Щодалі, то в мене посилюється відчуття: все хороше одного дня може дуже поганим закінчитися.

Юрій Михайлов

Інтерв'ю
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее

1
0