Тисячний LEXION — досконалість у кожній деталі

Дебют нової лінійки LEXION на світовому ринку відбувся 2019 року. Ще на етапі виведення цих машини на ринок провідні світові експерти прогнозували шалений успіх для тисячної серії LEXION. Наразі ці комбайни вже встигли показати себе на різних континентах світу піднімаючи все вище і вище планку продуктивності, функціональності, надійності та технологічності зернозбиральної техніки.

Перше, що потрібно сказати, у своїй продуктовій лінійці CLAAS залишає як клавішні, так і гібридні машини. На сьогодні попит на обидві концепції машини залишається високим.

Наразі тисячну серію LEXION представлено чотирма лінійками, які, своєю чергою поділяються на клавішні машини (LEXION 5000 та 6000) й гібридні (LEXION 7000 та 8000). Враховуючи особливості вітчизняного ринку в Україні доступні машини 6000, 7000 та 8000 серії.

Щодо представлених на вітчизняному ринку моделей, компанія пропонує оптимальні машини, які показують у наших умовах найкращий результат.

«Під час вибору зернозбирального комбайну використовуються різні підходи для різних ринків. Виробник має відповідно реагувати на кожен ринок індивідуально, враховуючи структуру посівних площ, розміри полів, середню врожайність вирощуваних культур, можливості господарства реалізувати закладену виробником продуктивність комбайна тощо», — говорить Віталій Бортун, керівник відділу продукт менеджменту компанії «КЛААС Україна»

Основні зміни тисячної серії відбулися в зоні обмолоту. Перше, на що слід звернути увагу, — це збільшення діаметра молотильного барабана від 600 до 755 мм, що автоматично спонукало до збільшення площі підбарабань і, відповідно, активної площі сепарації, яка на сьогодні становить 2,02 м². Ще один плюс — використання барабана-прискорювача діаметром 450 мм, а для клавішних машин оснащення молотильної системи додатковим барабаном-соломосепаратором діаметром 600 мм, чого раніше не було в жодному зернозбиральному комбайні CLAAS подібної концепції.

Також до головних відмінностей молотарки APS SYNFLOW слід віднести й точну синхронізацію швидкості обертання всіх барабанів (діапазон обертів, який встановлюють за допомогою двоступінчастого редуктора доволі широкий і становить від 170 до 930 об/хв), що дає змогу оброблюваній культурі проходити зону обмолоту досить швидко і без пошкоджень.

Варто також відзначити, що й підбарабання (вхідне, основне та під соломосепаратором) також регулюються синхронізовано. Тобто це забезпечує встановлення потрібних зазорів вздовж всього потоку маси, що дає змогу правильно налаштувати машину та уникнути «вузьких» місць у зоні обмолоту.

Завдяки збільшенню геометричних розмірів робочих органів молотарки, проходження потоку маси молотаркою стало м’якшим і плавнішим. До того ж водночас із цим витримується потрібна інтенсивність впливу робочих органів на жнивну масу для виконання якісного обмолоту певної сільськогосподарської культури.

Поряд з цим широкий вибір конфігурацій сегментів вхідного та основного підбарабань дає змогу адаптувати молотарку LEXION під будь-яку культуру і зокрема посперечатися з «роторниками» за першість у обмолоті таких чутливих до травмування культур як соя, квасоля та кукурудза.

До речі, цілком новий концепт молотильно-сепарувального пристрою APS SYNFLOW WALKER клавішних LEXION, абсолютно по новому проявив себе під час збирання кукурудзи. Порівняно з класичною клавішною системою сепарації, яка досить часто першою сягає свого ліміту продуктивності на врожайній кукурудзі, він має значно вищу пропускну здатність за рахунок активного впливу барабана-сепаратора на масу до того як вона потрапляє на клавіші. Усі, хто збирав кукурудзу новими LEXION 6700 та LEXION 6800 безсумнівно були вражені їх продуктивністю.

Зважаючи на ті зміни, котрі зазнала нова генерація LEXION щодо системи обмолоту, сепарації та очистки, ми обов’язково повідомляємо і навчаємо майбутніх користувачів-операторів про дещо змінений підхід до налаштування комбайна порівняно з машинами попередньої генерації. Якщо оператор буде керуватися алгоритмом, до якого він уже звик і впроваджуватиме його в новій машини, то результат для нього буде досить неочікуваний. Особливо це стосується клавішних машин, зокрема тому, що всі вони отримали абсолютно нову систему очищення зернового вороху JET STREAM, яка виконує подвійне продування каскадів для інтенсивного попереднього очищення і має лише три основні налаштування (оберти вентилятора, зазор верхніх решіт та зазор нижніх решіт). Зазвичай, для її правильної роботи необхідна швидкість обертання вентилятора має бути вищою, аніж для стандартної системи очистки.

У новій серії LEXION конструктори приділили великої увагу не лише технічним системам, а й відмінно попрацювали над електронікою, системами автоматизації. Тут CLAAS також тримає лідерські позиції. Наразі всі рішення, які пропонує компанія, насамперед спрямовані на поліпшення умов роботи оператора, спрощення процесу керування машиною. І саме електроніка та автоматика допомагають в цьому, що дає змогу максимально використати закладений у машину потенціал.

Всі системи автоматики об’єднано під загальною назвою CEMOS AUTOMATIC. До її складу входить низка допоміжних систем, які допомагають відслідковувати та фіксувати всі робочі параметри комбайна і на основі отриманих даних проводити відповідні налаштування, залежно від навантаження на двигун, рівня втрат, чистоти зерна, обраної стратегії тощо. Таким чином забезпечувати оптимально високу продуктивність та швидкість руху комбайна впродовж всього дня.

Основою автоматизації зернозбиральних комбайнів LEXION є система CRUISE PILOT, без якої впровадження інших систем просто недоцільно. Цій системі вже майже 18 років і, незважаючи на розвиток технологій, кращої, простішої та надійнішої системи не має у своєму арсеналі жодна із машини конкурентів. Ще до потрапляння маси до молотарки, шляхом оцінки її об’єму в похилій камері, машина розуміє можливість збільшення/зменшення навантаження на неї, і змінює швидкість збирання для того аби не перевантажувати молотарку або ж не працювати в холосту. Згідно проведених фахівцями CLAAS досліджень, ця система дає приріст продуктивності до 10 % порівняно із аналогічною машиною без такої системи. До речі, цей показники було отримано під час роботи на полях європейських фермерів, де строкатість посівів значно менша порівняно з нашими. Там поля однорідніші. Тому приріст продуктивності по використанню системи CRUISE PILOT в українських реаліях може бути і вищим.

«Під час роботи оператор має постійно тримати під контролем близько 50 параметрів комбайна. Під контролем повинен перебувати кожен механізм: від жниварки до системи розподілу не зернової частини врожаю. Це дуже важко. І оператор не завжди може швидко реагувати на зміну умов роботи. Тому автоматизація — це першочергово допомога для нього на шляху до продуктивності», — говорить Віталій Бортун.

«Системи автоматизиції очистки й сепарації досить суттєво впливають на продуктивність, адже разом з CRUISE PILOT можуть видати 15-18 % приріст. Вони можуть дати приріс у 15-17 %. У той час як CRUISE PILOT забезпечує рівномірне надходження маси до комбайна, а отже, рівномірне завантаження систем очистки і сепарації, останні дві дбають про відмінну сепарацію зерна, його чистоту та мінімізацію втрат. Така комплексна робота і є запорукою підвищення продуктивності комбайна в цілому», — говорить Віталій Бортун.

Щодо продуктивності, то найбільше значення, яке було досягнуто в Україні клавішною машиною (зернозбиральний комбайн LEXION 6800) під час збирання пшениці становило близько 40 т/год за допустимих втрат на рівні 1%. Це при тому, що в Європі 2019 року за належної організації праці LEXION 6900 показав продуктивність у 43,7 т/год.

«Якщо в господарстві склалося з погодою, організація праці та культура землеробства на високому рівні, то ці машини легко досягають закладеного потенціалу продуктивності. Проте, якщо у господарстві є невирішені організаційні моменти, то саме вони будуть вирішальними для залікової продуктивності того чи іншого комбайна, знівелювавши навіть найпередовіші системи автоматизації», — говорить Віталій Бортун.

LEXION із роторною сепарацією також є свого роду рекордсменом, хоча наразі все менше «ганяються» за встановленням офіційних рекордів, а більше орієнтують на локальні показники продуктивності, які вдалося отримати під час роботи в окремо взятому господарстві. Наприклад, LEXION 8600 за збирання кукурудзи в одному із господарств США досяг продуктивності в 184 т/год. Цей рекорд незареєстрований спеціальними службами, але він є. Для порівняння у 2018 році LEXION 760 за аналогічних випробувань досяг продуктивності 134 т/год. Тобто, приріст продуктивності під час збирання кукурудзи становить близько 37 %. Це досить вражаючий результат.

«В українських реаліях під час збирання кукурудзи машиною LEXION 8700 було досягнуто продуктивності на рівні 130 т/год за врожайцності 12 т/га. Цілі поставити рекорд не було. Власник хотів просто співставити можливості своєї логістики і можливості машини», — наголошує Віталій Бортун.

Продуктова лінійка зернозбиральних комбайнів CLAAS досить широка. Наразі на вітчизняному ринку представлено дві лінійки потужних зернозбиральних комбайнів — LEXION та TRION. Окремі моделі мають доволі подібні характеристики, і схожі технічні та електронні системи, що може дещо ускладнити вибір. Також не треба відкидати такі важливі для людини фактори, як емоційність та певні переконання, які, зокрема, пов’язані з власним досвідом. Тому, нажаль, безпристрасним вибір того чи іншого комбайна не назвеш, проте можна виділити декілька простих факторів. Якщо у майбутнього власника стоїть у пріоритеті продуктивність, комфорт і автоматизація і, він має усі засоби для того щоб їх реалізувати у полі, тоді його вибір це LEXION. Якщо ж пріоритетними є максимальна адаптивність до тієї чи іншої культури, легкість налаштувань, зручність та вартість, то тут кращим вибором буде TRION», — підсумовує Віталій Бортун.

Обирайте та будьте першими із CLAAS.

А. Сухина, a.sukhina@univestmedia.com