Тропічну бамію вже вирощують в Україні

Для того, аби підготувати матеріал щодо технології вирощування бамії, редакція журналу познайомилася із Юлією Ворощук, співвласником і керуючим партнером компанії «Органік експерт», яка вирощує органічну бамію їстівну. Юлія розповіла нам про тонкощі організації органічного господарства та особливості технології вирощування цієї нішевої культури. Отже…

 

 

 

 

 

Трішечки про себе

Я маю вищу освіту, але вона ніяк не пов`язана із сільським господарством. У мене завжди була тяга щось творити або керувати, чи організувати. З 2009 року почала працювати на себе: мала крамнички, робила бізнес на ягодах, грибах, травах тощо. Після подій 2014 року я зрозуміла, що мені хочеться бути подалі від людей і ми придбали будиночок із землею на Житомирщині, де вирощували малину та інші ягоди. Потім я поспілкувалася із фермерами, які займаються органічним виробництвом, і це мене дуже зацікавило. Так я почала шукати землю, інвестиції, технології. З часом знайшла інвесторів, землю, можливості та розпочала роботу.

 

Організація органічного господарства

Наша компанія спеціалізується на вирощуванні органічного ревеню, який у нас займає 10 га. Також вирощуємо органічні овочі у відкритому та закритому ґрунті. Загальна площа, яку ми орендуємо, — це 19 га у Яготинському р-ні Київської області. У нас неопалювальна двошарова плівкова теплиця площею 6 соток з повітряним наддувом у середині, зроблена за італійською технологією.

З техніки ми використовуємо трактор МТЗ, культиватор, дискову борону, плуг, овочеву сівалку, штанговий обприскувач та інше. Залежно від пори року, у нас працює від 10 до 30 людей, а взимку взагалі додаткових працівників не наймаємо.

Ми сертифіковані в «Органік стандарт» — це український орган сертифікації, еквівалентний європейським регламентам. Нам достатньо такої сертифікації, бо ми працюємо переважно на вітчизняному ринку. Хоча ревінь ми експортуємо, але нашим покупцям-переробникам достатньо такої сертифікації.

Під органічне виробництво господарство було сертифіковане з першого року. Ми взяли в оренду державну землю — це були перелоги: старі сади, які фактично 35 років не використовувалися й не оброблялися. У червні ми приводили до ладу землю: корчували дерева, вирівнювали ділянку, засівали сидератами і дискували їх, покращуючи ґрунт, а вже наприкінці вересня ми набули статус органічного господарства.

Також навели порядок на ділянці й оточуючих лісосмугах, зробили під’їздні дороги, пробили свердловину та викопали штучне озеро, поставили теплицю і підвели світло. Так ми працюємо вже три роки. На всій площі організовано краплинне зрошення. Це було дуже дорого, але вкрай необхідно. Якість води періодично контролюємо і під час поливу додаємо до неї лимонну кислоту, аби розлужнити ґрунти, бо переважна більшість наших овочів, у т. ч. і бамія, потребує кислішого ґрунту. Та й у кислому середовищі рослини краще засвоюють поживні елементи.

В перший рік придбали органічні саджанці ревеню у вітчизняного органічного господарства і висадили їх на 1 га для експерименту. Нажаль, саджанці виявилися задовільної якості, навіть не прослідковувалась сортність культури, тобто якийсь напівдикий ревінь. Навесні ми побачили невідповідні кількість і розмір пагонів. Тому ми прийняли рішення купити насіння. У Британії знайшли компанію, яка займається виробництвом насіння ревеню, в асортименті якої більше 10 сортів. З них ми вибрали два сорти. В теплиці виростили розсаду і продовжували вирощувати рослини в полі.

 

Асортимент вирощуваної продукції

Для того, аби теплиця не простоювала без діла, ми вирішили в ній вирощувати якісь овочі. Так ми почали вирощувати зелень й огірки. Це все швидко реалізовували, бо в населення є великий запит на все органічне. Все, що ми вирощували в теплиці, продавали без залишку.

Далі виникла ідея розширити асортимент, тож ми додали патисони, цукіні — вони дають об`єм продукції для реалізації в супермаркетах, смачні і не важкі в агротехнології. Далі у нас з`явилася цукрова кукурудза, спаржева квасоля, а цього року вже були томати, перець, баклажани, кейл, кольрабі. Це дуже нішеві овочеві культури, яких багато не вирощують.

Якось мене пригостили бамією і вона мені дуже сподобалася. Тому ми вирішили спробувати її вирощувати. Це все ми анонсували у соцмережах і вже тоді зрозуміли, що ця культура буде затребуваною. Ще тоді були такі клієнти, які «займали чергу» за бамією. Вона подобається українцям, а індуси та азійці купують її кілограмами і їдять, як ми картоплю.

 

 

 

Маркетингові ідеї для фермерства

З самого початку ми планували реалізовувати свою продукцію кінцевому споживачу, посередникам і маркетам, тобто охватити абсолютно весь ринок. Враховуючи, що у нас 19 га, то є куди «розгулятися».

Підбирали культури так аби, наприклад, патисони у нас були і білі, і зелені, і жовті. Це дуже гарно і весь маркетинг на цьому будується. Така ж ситуація і з цукіні — є білий, зелений і жовтий. Помідорів цього року вирощували більше 350 сортів. Ми проекспериментували і для себе визначили, які сорти в «органіці» виживають, тож наступного року вже будемо цілеспрямовано вибирати для себе певні сорти. Ми практикуємо доставку овочів на замовлення, тому наш кошик, наповнений великою кількість різних за кольором помідорів, спрацював як гарний маркетинговий хід.

Також експериментували з різними за кольорами і формами перцями й баклажанами. Насправді, це чудова маркетингова ідея, адже люди у нас купують не лише органічні овочі, а ще й настрій.

З ранньої весни і до пізньої осені ми на своїй інстаграм-сторінці показуємо всі технологічні процеси, які проводимо на нашій землі. Це й висівання сидератів, їхнє дискування, весь процес вирощування рослин від сівби до збирання врожаю, коли кожний може «розділити» з нами наші проблеми та успіхи. Виходить, що наші поціновувачі живуть разом із нами на нашому полі тільки онлайн. Їм все це цікаво і вони хочуть купувати всі ті овочі, за ростом яких вони постійно спостерігали. У цьому випадку з нашими овочами люди купують та споживають емоції.

З нішевими культурами дуже класно працювати, наприклад: людина замовляє кошик з томатами, огірками, капустою. Тут вона почула «бамія», їй цікаво, що це таке, — й одразу замовляє, аби скуштувати й дізнатися. До речі, для таких випадків у нас є можливість замовити для проби 10 плодів бамії, аби не купувати 1 кг, адже вона дуже дорога. Але ті, хто полюбляє цю екзотичну культуру, замовляють у нас її кілограмами.

Про бамію потрібно постійно розповідати — про її користь, поширювати рецепти, показувати, як її готують наші підписники, а також в інших країнах. І це ми постійно робимо.

 

І нарешті про бамію

Бамію цього році посадили вперше, проте вона досить добре спрацювала. Наступного року будемо садити її більше. Лише є один технологічний нюанс бамія — це тропічна культура. Ми її спробували садити в два етапи, раніше і пізніше, та у два способи — через розсаду у теплицях і безпосередньо з насіння у ґрунт. І це було вірне рішення. В іншому випадку ми могли втратити все, а так лише частину. Хоч за різних варіантів вирощування ми більше витратили людських ресурсів і витратних матеріалів (касети, насіння), проте тепер ми знаємо, за яких умов вона найкраще росте і плодоносить.

Культуру вирощували на п’яти сотках, наступного року плануємо висадити втричі більше. Ми побачили, що бамія сподобалася людям, вони вміють її готувати, тому проблем із реалізацією врожаю у нас не буде.

 

Сорти і насіння

В Україну привозять дуже багато сортів, але я можу сказати, що сорти Діброва і Сопілка дослідної станції «Маяк» максимально пристосовані до наших умов і витримують всі температурні перепади. Бо, якщо ми візьмемо насіння бамії з тропічних країн і посіємо його в Україні, то нічого з цього путнього точно не вийде.

Насіння цього року замовляли у колекціонера, який співпрацює з дослідною станцією «Маяк». Попередньо погоджували його у «Органік стандарт». Брали на пробу і нам сподобалося, тому наступного року будемо брати знову там же, але вже більше.

 

Способи вирощування

Ґрунт для бамії має бути рихлим і добре прогрітим. Піщані ґрунти їй не підходять, краще супіски неглинисті, легкий суглинок, без карбонатів. На нашому полі два види ґрунтів: чорноземи супіщаний сірий і суглинковий коричневий. На них бамія себе добре почуває.

Насіння на розсаду висіваємо в касети, які заповнюємо покупною торфосумішшю з додаванням власного ґрунту. Через неможливість удобрювати рослини синтетичними добривами, ми використовуємо власний ґрунт з додаванням компосту. За таких умов наші рослини мають хороший імунітет і вони краще пристосовані до вегетації в непростих умовах органічного вирощування.

Спершу ми спробували виростити бамію в теплиці розсадою, частину якої залишили вегетувати в теплиці, а частину пересадили у відкритий ґрунт. Також у відкритому ґрунті висіяли насіння. Всі рослини, які були висіяні у відкритий ґрунт, пропали, бо навесні та на початку літа було багато дощів і прохолодно.

Розсадні рослини у відкритому ґрунті такою погодою були трохи пригнічені, але вони плодоносять, навіть до цього часу. Бамія, яка постійно росла у теплиці, вимахала під три метри.

Бамію потрібно обов’язково вирощувати розсадою з касет, і висаджувати на постійне місце в добре прогрітий ґрунт, коли в теплиці тримається середньодобова температура хоча б 14°С. Ця рослина має бути вирощена в теплі. Вона не любить нічних переохолоджень, бо може захворіти. Ми в цьому році посіяли бамію в касети в два періоди. Більш ранні рослини через низькі температури майже всі захворіли чорною ніжкою й пропали. А пізніше посіяне насіння розвивалося за тепліших умов і рослини чудово себе почували. Можливо, можна бамію висівати відразу у відкритий ґрунт, але це точно не у Київській області, це, ймовірніше, на Півдні України.

Бамія — високоросла рослина, тому її краще висаджувати за схемою: міжряддя 1,5 м, а відстань у рядку між рослинами — 30 см. Для «органіки» це найкращий варіант, адже за високої ймовірності поширення захворювань та появи шкідників такі міжряддя добре продуваються, що створює в них своєрідний мікроклімат, що не сприяє розвитку хвороб та появі й поширенню шкідників. З відстанню у рядку ми трохи проекспериментували: висадили на відстані 30 і 15 см. В результаті, найбільше стручків було на рослинах, які висаджені з відстанню 30 см у рядку.

Наша бамія сорту Діброва, яка висаджена у теплиці,— удвічі більша за розмірами, ніж та, що висаджена у відкритому ґрунті. Втім, саме «вулична» бамія дала врожай, більший майже вдвічі.

 

 

Полив та удобрення

Розсаду потрібно поливати помірно. Втім, коли рослини вже висаджено на постійне місце, то полив збільшуємо, а як бамія починає квітнути, то знову зменшуємо, аби вона не нарощувала вегетативну масу. Насправді, це дуже продуктивна культура. Якщо правильно підібрати терміни сівби й висадки у відкритий ґрунт, захистити від продувного вітру, наприклад обсадити кукурудзою чи соняшником, то буде гарний урожай.

Цього року ми спробували виростити бамію і зрозуміли, які у неї слабкі місця, як краще її садити, як підготувати ґрунт, коли і чим краще підживлювати, а коли — не підживлювати, щоб вона не нарощувала зелену масу, а квітувала. Був такий випадок — багато підживили компостом і бамія пішла рости кущиком, але не давала врожай. Коли рослині трохи не вистачає органічного живлення, вона гарно квітує і дає багато стручків. Адже рослина з тропічного клімату і їй, як і виноградній лозі, краще трохи «постраждати» і тоді вона дасть нормальний урожай.

Удобрюємо рослини компостом власного приготування та сухою кров’ю, додаючи у ґрунт азотофіксуючі та фосформобілізуючі мікроорганізми, які допомагають рослинам засвоювати ці елементи. Все основне підживлення проводимо по мерзлоталому ґрунту. Компост виготовляємо самі, адже це за умов органічного виробництва це економічно вигідно.

 

Захист рослин

Бамії важко конкурувати з бур’янами — вони її сильно заглушають, особливо на початкових етапах росту. Для цього краще садити рослини під плівку чи агроволокно. У такий спосіб уникаємо пошкоджень коріння рослин під час прополювання та зберігаємо вологу у ґрунті.

За прохолодної погоди бамія може уражуватися чорною ніжкою та фузаріозною гниллю коріння, а з підвищенням температури рослини практично не хворіють. Рослини своїми квітками приваблюють багато комах: і шкідливих, і корисних. Бамія досить нова культура, тож спеціалізованих шкідливих комах в Україні ще не спостерігали. А наше органічне виробництво дає можливість розмножуватися корисній ентомофауні, від якої нам лише користь. До речі, білокрилка не пошкоджує бамію, бо у неї досить жорсткі листки, на відміну від інших культур, які сильно потерпають від цього шкідника.

 

 

Збирання врожаю та його реалізація

За цьогорічних умов урожай збирали починаючи з кінця липня у теплиці, а з середини серпня — з відкритого ґрунту. Ми збираємо плоди завдовжки 7–11 см: що вони менші, то смачніші. Якщо стручок більше 12 см, він стає жорсткуватим із сформованим насінням і несмачним. Такі плоди ми лишаємо на насіння. Хоча хтось замовляє стручки довжиною лише 7 см, а хтось — 12 см. Тут все залежить від уподобань наших клієнтів.

На кущах, які занадто добре себе почувають, стручків менше, а ті, які переживають стрес, дають стручків набагато більше. Вересневий приморозок негативно вплинув на рослини: у відкритому ґрунті бамія скинула квітки й стручки, а у теплиці — лише квітки.

 

Переробка урожаю

З огляду на те, що у нас органічне виробництво, є дуже багато відбраковки, іноді понад 50%. Наприклад, дуже часто помідори розтріскуються. Втім ми намагаємося відправляти цілі плоди, бо по-перше — це товарний вид, а по-друге — потріскані просто «не доїдуть» Новою поштою до споживача.

Минулого року ми консервували овочі, і частина нетоварних плодів йшла на переробку. Проте цього року нам не вдалося цього зробити через великий асортимент культур. Та наступного року ми продовжимо консервувати, доопрацювавши брендування баночки і самі рецепти.

 

 

Закінчення вегетації

З пониженням температури бамія починає «засинати»: з’являються ознаки нестачі деяких мікроелементів, листки набувають червонуватого кольору, призупиняється рух соку і плоди не встигають дозріти. Тому рослину за таких, як цього року, погодних умов не варто вирощувати після 20 вересня. Якщо ж осінь буде теплішою, то бамія може вегетувати до кінця вересня — початку жовтня.

Наприкінці сезону з теплиці видаляємо всі рослинні рештки і запалюємо сіркові шашки. Таким чином ми знезаражуємо всю теплицю, а те, що шашки не знищили, — знищить зимовий мороз.

 

Прибутковість органічного вирощування нішевих овочевих культур

Бамія — універсальний овоч, який можна і варити, і тушкувати, і маринувати, і на грилі смажити. Продукцію продаємо через соцмережі (facebook і instagram) кінцевому споживачу, трохи замовляли елітні супермаркети Goodwine і Winetime. Поштучно наша продукція коштує 15 грн за стручок, а якщо кілограм — 400 грн.

Завдяки коронавірусу наш бізнес став стрімко розвиватися, бо багато людей почали замовляти свіжі овочі через соцмережі з доставкою. Такий бізнес доволі прибутковий, але цього року через погодні умови ми маємо багато втрат. Наприклад, передискували буряки, моркву, цибулю, зелений горошок — вони заросли бур’янами, і через дощі техніка не змогла вийти в поле. Бамія, яку надрано висіяли у теплиці та у відкритому ґрунті, — загинула вся через холодну дощову погоду, а через приморозок втратили і частину врожаю у теплиці.

Органічне вирощування чогось нового, нішевого — це завжди ризикований бізнес, втім чітка організація робочих процесів, дотримання агротехнологій, вивчення споживчого ринку та запровадження у господарстві сучасних маркетингових рішень дає право на успіх. І тимчасові невдачі не повинні зупиняти фермерів на шляху до стабільного успіху у забезпеченні споживачів органічними, корисними смачними і красивими продуктами.

 

Бамія їстівна (Abelmoschus esculentus) — однорічна трав’яна рослина роду бамія (Abelmoschus) родини мальвових (Malvaceae), що вирощується як овочева культура. Інші назви бамії — гібіскус їстівний, окра, ґомбо.

Стебло — товсте та гіллясте, з розвитком дерев’яніє, покрите волосками. Листки — опущені, витягнуті черешкові, доволі великі, п’яти-семилопатеві. Квітки — поодинокі, великі, двостатеві, жовтувато-кремового кольору, розміщені в листкових пазухах на коротких опушених плодоніжках. У листкових пазухах формуються плоди у вигляді 4–8-гранних коробочок, в яких міститься насіння. Коробочки бамії ростуть у пазухах листків та подібні до зелених плодів гострого перцю. Їх збирають недозрілими за довжини 5–7 см. Зібрані плоди бамії не можна довго зберігати, вони швидко в’януть та дерев’яніють.

Батьківщиною бамії є тропічна Африка, в дикому стані збереглася на Антильських островах. Розповсюджена в країнах Південної Європи, в Америці, Африці та Азії. Висота рослини — від 30-40 см (карликові форми) до 2 м (високорослі форми). Широко використовують бамію в кухнях країн Чорноморського та Середземноморського басейнів, Азії, Африки, країн Південної та Північної Америки. В їжу використовують плоди 3–5-денної зав’язі. Старші плоди в їжу не годяться, вони стають жорсткими та грубими. Вживають свіжими чи відвареними, тушкованими. Стручки бамії використовують для приготування страв із м’яса, особливо птиці. Після термічної обробки стручки виділяють слиз. Цю властивість використовують при приготуванні густих супів або овочевих страв.

В Україні бамію їстівну вирощують у південних степових районах. Вона може рости на будь-яких ґрунтах, крім перезволожених, із близьким заляганням підґрунтових вод. На важких холодних ґрунтах дає низький урожай. Найкраще бамія росте на добре освітлених ділянках з легким (супіщаним) родючим дренованим ґрунтом, багатим на органічні речовини. Поширені в Україні сорти бамії — Діброва, Сопілка, Жіночі пальці, Білий оксамит, Бомбей, Юнона і Біла циліндрична.

Великі квіти бамії мають декоративний вигляд, тому рослину вирощують також у садках.

 

Г. Козак

h.kozak@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №10, 2021 р.