Технологічне налагодження та регулювання гичкозбиральних машин

Під час агрегатування гичкозбиральних машин (БМ-6А, БМ-6Б) з тракторами типу МТЗ-80/82 чи ЮМЗ-6Л слід змінити широкі шини ведучих коліс на вузькі, довести тиск повітря в них до 0,2 МПА (2 кг/см2) і встановити на колію завширшки 1,8 м. Дишло машин при цьому має з’єднуватися з трактором через центральний отвір його причіпної скоби. При агрегатуванні ж машин із тракторами з колією 1,35 м причіпне дишло машини зміщують на один отвір (225 мм) праворуч чи ліворуч від центрального отвору причіпної скоби трактора.
Порушення цих вимог змушуватиме зрізувальні апарати рухатися збоку від рядків цукрових буряків і спричинить скісне зрізування головок коренеплодів.
Часто-густо задля зменшення у буряковій сировині зеленої маси гичку збирають на надто низькому зрізі. Це призводить до значних втрат маси коренеплодів (16–20%). Тому висота зрізування має проходити в межах оптимальної зони: не нижче рівня основи нижніх зелених черешків і не вище верхівок головок коренеплодів (за таких умов втрати маси не перевищують 4%).
Налагоджуючи зрізувальні апарати гичкозбиральних машин, слід встановити ножі відносно рівня поверхні грунту на відстань 5–20 мм залежно від розмірів коренеплодів; горизонтальний зазор “а” між гребінкою копра і лезом ножа відрегулювати у межах 30–50 мм; вертикальний зазор “в” між нижньою радіальною частиною середнього пера гребінки копра і лезом ножа встановити у межах 10–25 мм.
Очищувач головок коренеплодів гичкозбиральних машин регулюють, починаючи з перевірки тиску повітря у шинах опорно-копіювальних коліс, який має становити 0,26 МПа (2,6 кг/см2). Безпосередньо в полі встановлюють очисні елементи так, щоб вони лише торкалися головок коренеплодів. Дуже низьке розміщення очисних елементів призводить до зниження якості очищення коренеплодів, вибивання їх з грунту, підвищення втрат потужності, швидкого руйнування бил.
У разі погіршення якості збирання гички через зміну умов збирання (переїзд на інше поле з іншою вологістю і твердістю грунту, нерівномірне розміщення коренеплодів у рядках тощо) слід провести переналагодження машин відповідно до конструктивних особливостей їхніх механізмів і розмірів коренеплодів та гички.
Підвищена забрудненість зібраної гички землею, низьке з рваною та сколотою поверхнею зрізування головок великих коренеплодів свідчить про надмірне заглиблення ножів у грунт. Тому вони швидше затуплюються, а також збільшується навантаження на вали зрізувальних апаратів. Погіршується якість зрізування, збільшуються відходи цукроносної маси (15–20%).
Для усунення цих недоліків слід підняти ножі за допомогою опорно-копіювальних коліс гичкозрізувальних секцій на 10–20 мм відносно поверхні грунту в рядках, а також перевірити і, у разі потреби, довести тиск повітря в шинах коліс до 2,6 кг/см2.
Збирання надто високорослої гички з головками коренеплодів, що виступають відносно поверхні грунту на 60–100 мм, особливо на полях із підвищеною його вологістю, значно ускладнює роботу зрізувальних апаратів гичкозбиральних машин. Гребінчасті копіри обламують листя, втрати гички збільшуються, порушується зв’язок коренеплодів з грунтом, і під дією очисних бил вони змітаються на зібране поле. Внаслідок цього погіршується якість дальшої роботи коренезбиральних машин, збільшуються втрати врожаю.
У таких випадках слід перевірити правильність розміщення й регулювання копра, звертаючи увагу на брак деформацій ланок копіювального механізму, наявність підвищення сили тертя в опорі (вал-втулка) зрізувального апарата від забруднення та пошкодження гофрованого гумового кожуха. До того ж, слід простежити, щоб середнє перо гребінки копіра було на одній лінії з віссю вертикального вала зрізувального апарата, зусилля на підняття копра не перевищувало 20–25 кг, а горизонтальний і вертикальний зазори між середнім пером гребінки копра і лезом ножа були достатніми.
Косий бічний зріз з рештками гички на коренеплодах свідчить про те, що гичкозрізувальні апарати йдуть збоку від рядків. Для усунення цього недоліку слід відрегулювати гідрокерування машин або правильно приєднати машину до причіпної скоби трактора.
Якщо після проходу гичкозбиральних машин їхній очисник не доочищує головки коренеплодів і не видаляє рештки гички та інших рослин на зібране поле, то вал очисника слід опустити так, щоб його била лише торкалася головок коренеплодів або усунути буксування клинових пасів за допомогою приводу натяжного пристрою.
Особливості застосування технологічного налагодження очисника головок коренеплодів
До складу комплексу бурякозбиральних машин входить спеціалізований очисник (доочищувач) головок коренеплодів двовальний ОГД-6А.
Двовальний очисник доцільно застосовувати на дуже забур’янених площах, за нерівномірного розміщення коренеплодів, підвищеної густоти рослин. Його застосовують і тоді, коли регулюванням робочих органів гичкозбиральних машин неможливо одержати бурякову сировину, яка за якістю відповідала б нормативним вимогам. В інших випадках гичкозбиральні машини мають збирати гичку без очищувача.
Двовальний очищувач у разі потреби включається в роботу після проходу гичкозбиральних машин. Він агрегатується з певним трактором, а саме: Т-70С чи МТЗ-80.
Із застосуванням очищувача ОГД-6А можна збирати гичку гичкозбиральними машинами на підвищеному зрізі з мінімальними відходами маси головок коренеплодів.
Неякісне доочищення коренеплодів від решток гички після проходу двовального очищувача може бути спричинене зміщенням очисних елементів другого вала відносно рядків або відхиленням рами очищувача від горизонтального положення. Для усунення цих недоліків слід на навісці трактора змістити очищувач убік із таким розрахунком, щоб середина очисних секцій збігалася з осьовими лініями рядків буряків, і встановити раму очищувача центральною тягою навіски в горизонтальне положення.