Сучаснi iнформацiйнi технологiї в сiльському господарствi США

Доступнiсть Iнтернету завдяки розвитку комп’ютерних та iнших комунiкацiйно-iнформацiйних технологiй (КIТ) приваблює все бiльшу кiлькiсть американських фермерiв. Згiдно з нещодавнiм звiтом МСГ США, застосування комп’ютерiв на фермах з 1997 року зросло з 38 до 55, а використання Iнтернету — з 13 до 47%. У 2000 роцi на 24% ферм Iнтернет використовували як iнструмент менеджменту в повсякденнiй дiяльностi. КIТ — це iнструмент, який спрощує доступ до iнформацiї, а отже, пiдвищує якiсть рiшень менеджерiв. Деякi фермери вже давно застосовують тi чи iншi варiанти КIТ, у тому числі мобiльнi телефони та iншi ручнi електроннi прилади, комп’ютери, а останнiм часом — системи глобального позицiонування. Як технологiя Iнтернет дає додаткову перевагу, суттєво зменшуючи перешкоди до доступу та переробки iнформацiї для фермерiв, незалежно вiд того, де розташована ферма та коли iнформацiя використовується. Бiльше того, завдяки суттєво меншим витратам на зв’язок через Iнтернет та послуги зi збирання iнформацiї, комерцiйнi вигоди вiд його використання можуть надати фермерам новi стимули щодо розвитку пiдприємницького спiвробiтництва, включаючи можливiсть купувати ресурси та реалiзовувати вироблену продукцiю. На хвилi розвитку електронної торгiвлi багато компанiй почали конкурувати за операцiї в аграрному секторi. Для оцiнки успiшностi цих спроб МСГ США провело опитування серед фермерiв стосовно використання ними комунiкацiйних та iнформацiйних засобiв і електронної торгiвлi. У 2000 роцi фермери особливо цiкавилися iнформацiйними послугами, онлайновими фiнансовими операцiями, електронною торгiвлею ресурсами та сiльськогосподарською продукцiєю. За звiтами виробникiв протягом 2000 року через системи електронної торгiвлi було продано/придбано продукцiї на 665 млн дол., що становило 0,33% всього обсягу операцiй продажу/купiвлi в сiльському господарствi. На онлайнову купiвлю (машин та обладнання, матерiальних ресурсів для рослинництва та тваринництва, офiсної та комп’ютерної технiки) припало 378 млн. дол. На матерiально-технiчнi ресурси для рослинництва і тваринництва припало 35% всiх операцiй онлайнової купiвлi. Найбiльшим за обсягом електронної купiвлi був сектор машин та обладнання. Через систему електронної торгiвлi фермери продали виробленої продукцiї на 287 млн дол. (191 млн дол. — продукцiя тваринництва, 96 млн дол. — продукцiя рослинництва). Фермери, якi користуються Iнтернетом, зазначили на такi причини цього: w вiдстежування цiн (82% користувачiв Iнтернету); w iнформацiйнi послуги в сiльському господарствi (56%); w одержання iнформацiї вiд МСГ США (33%); w зв’язок з: а) iншими фермерами (31%); в) дорадчими службами (28%); w онлайновий облiк i передача даних клiєнтам i надавачам послуг (31%). Потреба у фiнансових послугах у сiльському господарствi, зазвичай, є великою, оскiльки близько 40% фермерських господарств для ведення бiзнесу користуються позиками, а ще бiльша частина фермерiв звертається до послуг фiнансових консультантiв. 3% всiх фермерiв викоритовували Iнтернет, вирiшуючи деякi питання своєї фiнансової дiяльностi: w онлайнове банкiвське обслуговування (10% користувачiв Iнтернету); w оплата рахункiв (7%); w одержання позик (2%). Тiльки 1% фермерiв вiд використання Iнтернету для ведення свого бiзнесу утримують питання безпеки, саме проблеми, пов’язанi з конфiденцiйнiстю, найбiльше стримують використання Iнтернету для здiйснення фiнансових операцiй. Технологiчнi змiни давно стали основою економiки сiльського господарства. У минулому молодшi та освдченiші фермери зі значнішим обсягом виробництва були бiльш схильнi до впровадження нових технологiй. Впровадження Iнтернету, вочевидь, має ту саму тенденцiю: Iнтернетом користуються переважно краще освiченi фермери, якi оперують на бiльших за розмiрами фермах. Бiльш рiвномiрно використовували Інтернет всi фермери, молодші 55 рокiв. Що старшими були фермери, то, пропорційно, використання Інтернету скорочувалося. Частіше зверталися до Iнтернету ті групи фермерiв, якi відчували потребу в нових стратегіях для полiпшення прийняття управлiнських рiшень з таких питань, як купiвля, виробництво та збут. У своєму аналiзi використання фермерами Iнтернету МСГ США застосувало такий пiдхiд. Середнiм рiвнем використання Iнтернету вважався такий, за якого частки населення у вiдповiдних групах ферм i користувачiв Iнтернету (в загальнiй кiлькостi) збігалися. Виявилося, що у 2000 роцi ферми з обсягами реалiзацiї понад 100 тис. дол. використовували Iнтернет бiльше за середнiй рiвень, ферми з реалiзацiєю менше 100 тис. дол., у яких фермерство було єдиним джерелом доходу, — менше за середнiй рівень. Фермери, у яких iнші, нiж фермерство, види дiяльностi були основним джерелом доходу, використовували Iнтернет трохи бiльше за середнiй рiвень, тодi як фермери-пенсiонери та фермери з низьким рiвнем доходiв використовували Iнтернет менше за середнiй рiвень. У цiлому прийняття Iнтернету рiзними типами фермерiв було близьким до середнього рiвня, що свідчить про вiдсутнiсть суттєвого непропорцiйного перекосу в бiк якоїсь окремої групи ферм. Прихильники Iнтернету розподiленi приблизно пропорцiйно до представництва їх в аграрному секторi. Технологiї, що їх запроваджували в минулому, такi як технологiї посiву, прецизiйнi технологiї, селекцiя у тваринництвi, створювалися з очевидною та єдиною метою. Найчастiше їх прив’язували до окремого пiдприємства, через що iншi ферми, якi не брали участі у вiдповiдних проектах, не мали якоїсь безпосередньої вигоди. v v v Щодо Iнтернету ситуацiя видається iншою. Використання Iнтернету фермерами є однаково привабливим як для тих, хто займається тваринництвом, так i для тих, хто займається рослинництвом. Скидається на те, щодо користувачв Iнтернету ми маємо справу з тим самим спiввiдношенням (59:41%) мiж тваринництвом i рослинництвом, яким характеризується американське сiльське господарство в цiлому. Загалом прийняття iнформацiйних технологiй складається за тією самою схемою прийняття iнших виробничих технологiй. Проте прийняття може бути спричинене скорiше “бажанням прийняття”, нiж питанням необхiдністю для окремого типу ферм. Висувалися аргументи, що брак прийняття викликається радше невiдповiднiстю iнфраструктури та iншими перешкодами в доступi до Iнтернету, нiж вiдсутністю у фермерiв зацiкавленостi у використаннi КIТ. “Цифровий подiл” — термiн, пов’язаний з порівняною економiчною невигодою через брак доступу до Iнтернету. Цей термiн зазвичай використовують при обговореннi рiзноманiтних складнощів, якi виникають через розрив мiж тими, хто користується Iнтернетом, i тими, хто не користується ним, i якi (складнощi) загрожують нинiшнiй або майбутнiй економiчнiй потужностi групи. Сiльськi родини як групи традицiйно менше використовують Iнтернет. Причинами, що їх називають найчастiше, є бiльший вiк, бiльша iзоляцiя родин, загалом менша зайнятiсть у високотехнологiчних галузях, а також вiдсутнiсть Iнтернет-провайдерiв у деяких сiльських мiсцевостях. Остання емпiрична оцiнка “цифрового подiлу” 2000 року свідчила, що сiльськi родини швидко долучалися до використання Iнтернету, скорочуючи тим самим “цифровий подiл” мiж мiстом та селом. Дослiдження показали, що 43% фермерiв не користуються Iнтернетом через вiдсутнiсть комп’ютера, i лише 4% послалися на поганий Iнтернет-сервiс. Для аналiзу змiн у використаннi Iнтернету в сiльскiй мiсцевостi та мiстах фахiвцi Служби економiчних дослiджень МСГ США розробили показник, який характеризував усi округи країни за ступенем урбанiзацiї та вiддаленостi вiд великих мiст. Якщо “цифровий подiл” iснує, то вiн мiг би бути виявлений за наявностi великої рiзницi мiж частками типових груп ферм i частками груп користувачiв Iнтернету. Результати вказують на те, що зі зменшенням ступеня урбанiзацiї та зростанням вiддаленостi вiд великих мiст використання Iнтернету також дещо зменшується. Приблизно 85% всiх ферм розташованi в округах, у яких мiське населення становить щонайменше 2500 осiб. “Цифровий подiл” зменшується на периферiї, де розташована решта (15%) ферм. Ферми, розташованi цiлковито в “мiських” зонах, представленi в загальному “сiльському” населеннi так само, як i користувачi Iнтернету, що свідчить про те, що сприйняття Iнтернету серед фермерiв є таким самим, як i в середньому по країнi. Хоча вартiсть Iнтернет-послуг у суто сiльськiй мiсцевостi може бути бiльшою (оскiльки iнодi потрібне використання мiжмiського зв’язку), вигода вiд них може бути значнiшою. Наприклад, для порівняно вiддалених ферм Iнтернет істотно зменшує невигiднiсть великої вiдстанi, тодi як для менш вiддалених ферм можуть iснувати iншi варiанти, якi зменшують вигоду вiд використання Iнтернету. У 2000 роцi майже чверть усiх ферм використовували Iнтернет у пiдприємницькiй дiяльностi. Цей показник є аналогiчним для багатьох рiзних типiв ферм, а отже КIТ є потенцiйно привабливими для всiх, а не тiльки для якоїсь окремої частини фермерiв. Подальше зменшення вартостi КIТ-послуг імовiрно приведе до збiльшення кількості фермерiв-користувачiв Iнтернету, а фермери, якi використовували Iнтернет у 2000 роцi, ймовiрно ще бiльше iнтегруватимуть КIТ у свiй бiзнес. Майже всi фермери, якi використовували Iнтернет у 2000 роцi для придбання матерiально-технiчних ресурсiв, мають намір збiльшувати такi закупiвлi в майбутньому. Аналiз використання Iнтернет-технологiй для прийняття управлiнських рiшень показує, що вони швидко поширюються в аграрному секторi. Нині провадять дослiдження оцiнки економiчних зискiв вiд використання Iнтернету (порiвняно з тими, хто Iнтернетом не користується). Бiльша частина фермерiв користується Iнтернетом лише впродовж нетривалого часу, адже ще не визначилися, як найкраще використати його можливостi для свого бiзнесу. v v v Ми бачимо три питання, на якi слід звернути увагу. По-перше, фермери, якi не використовують Iнтернет, можуть час вiд часу переглядати прийнятнiсть нових технологiй для свого бiзнесу. Хоча деякi експерти вважають, що Iнтернет докорiнно змiнить структуру сiльського господарства, скидається на те, що фермери, якi користуються Iнтернетом, просто змiнюють одну iнформацiйну технологiю на iншу. Оскiльки багато питань можна вирiшити за допомогою телефону, факсу, пошти чи особистого спiлкування, немає переконливих доказiв, що будь-яка з цих iнформацiйних технологiй є кращою за iншi. По-друге, оскiльки експериментування з новими технологiями може приводити до рiзних видiв використання, що виходять за межi простої змiни однiєї технологiї на iншу, необхiдним є подальше вiдслiдковування впливу Iнтернету на дiяльнiсть ферм. По-третє, iгнорування можливостей Iнтернету щодо поширення iнформацiї та пiдтримки контактiв з клiєнтами-фермерами може стати серйозною помилкою для тих, хто обслуговує фермерiв, оскiльки користувачi Iнтернету загалом схильнi використовувати його найрiзноманiтнiшими способами. Джеф Хопкiнс, Мiтч Морхарт, Служба економiчнихдослiджень МСГ США